Постанова від 31 березня 2026 р. у справі №619/4384/25 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Справа №619/4384/25 Головуючий 1 інстанції: Овсянніков В.С.

Провадження №33/818/342/26 Доповідач: Люшня А.І.

Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2026 року Харківський апеляційний суд у складі:

- головуючого судді Люшні А.І.,

- за участю секретаря Цебро Д.С.,

- захисника Сидоренка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Харкові, в режимі відеоконференції, справу за апеляційною скаргою особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову Дергачівського районного суду Харківської області від 13 серпня 2025 року,-

УСТАНОВИВ:

Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі тисяча неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Також стягнено з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605,60 грн.

Зміст оскаржуваного судового рішення суду та встановлені судом першої інстанції обставини

Судом встановлено, що 26 липня 2025 року о 20-20 год. ОСОБА_1 в порушення вимог п.2.9а Правил дорожнього руху України в с-щі.Золочів, Богодухівського району Харківської області по вул.Віктора Клименка, керував транспортним засобом «Chevrolet Evanda», державний номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. На пропозицію пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестеру «Drager» – відмовився. На пропозицію пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі КНП «Золочівської лікарні Золочівської селищної ради» – погодився, результат огляду - позитивний 2,63 проміле.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

В апеляційній скарзі, в редакції внесених доповнень, особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду та закрити провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що справу про адміністративне правопорушення розглянуто за його відсутності. Вказав, що працівники поліції не мали законних підстав для зупинки транспортного засобу «Chevrolet Evanda», державний номерний знак НОМЕР_1 . Зазначив, що огляд на стан алкогольного сп`яніння проведений лікарем з порушенням положень «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», а саме зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження не відбиралися. Наголосив, що лікар склав довідку №82, замість висновку щодо результатів медичного огляду на стан сп`яніння.Послався на те, що протокол про адміністративне правопорушення не є безперечним доказом по справі.

Також просить поновити строк на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що судом першої інстанції належним чином про дату, час та місцерозгляду справи не повідомлявся та копію оскаржуваної постанови не отримував.

Твердження ОСОБА_1 щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження матеріалами справи не спростовуються, а тому, дотримуючись конституційних гарантій забезпечення кожній особі доступу до правосуддя та права на оскарження судового рішення (п.8 ч.1 ст.129 Конституції України), строк на подачу апеляційної скарги підлягає поновленню.

Позиції учасників апеляційного провадження

В судовому засіданні апеляційного суду захисник Сидоренко В.В. підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , будучи повідомленим належним чином про дату, час та місце апеляційного розгляду, в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, а тому апеляційний розгляд відбувся за його відсутності.

Мотиви суду апеляційної інстанції

Заслухавши суддю доповідача, доводи захисника, дослідивши матеріали справи, відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

До Харківського апеляційного суду надійшли клопотання захисника Сидоренка В.В. про витребування з КНП «Золочівська лікарня» доказів по справі: дані про ПІБ, посаду та медичну спеціалізацію лікаря, який проводив огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння; посвідчення або сертифікат про проходження циклу тематичного удосконалення з питань проведення огляду на стан сп`яніння; направлення ОСОБА_1 на медичний огляд, акт та висновок медичного огляду; документи, які підтверджують, що КНП «Золочівська лікарня» входить до переліку закладів охорони здоров`я, яким надається право на проведення огляду водіїв транспортного засобу на стан сп`яніннята виклик в судове засідання працівника поліції ОСОБА_2 і лікаря-нарколога ОСОБА_3 для допиту.

Суд апеляційної інстанції відмовляє у задоволенні клопотань захисника Сидоренка В.В. про витребування доказів по справі та допит працівника поліції і лікаря-нарколога у даній конкретній справі, оскільки у суду є достатньо даних для їх аналізу, в тому числі відеозаписи фіксування проведення процедури огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння.

Згідно вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції дотримався всіх вказаних вимог закону, оскільки встановив обставини, які мають значення для об`єктивного та всебічного розгляду справи.

Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови, апелянтом в його апеляційній скарзі не наведено об`єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Встановивши винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції послався на докази, а саме дані:

-протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №403478 від 26 липня 2025 року за ч.1 ст.130 КУпАП;

-постанови серії ЕНА №5323168 від 26 липня 2025 року, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП;

-довідки №82 від 26 липня 2025 року про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння;

-акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів;

-рапорту інспектора СРПП ВП №3 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області А.Літвінова;

-довідки інспектора СРПП ВП №3 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області А.Літвінова;

-відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції.

Доводи апеляційної скарги особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 про відсутність законних підстав для зупинки транспортного засобу «Chevrolet Evanda», державний номерний знак НОМЕР_1 , суперечать даним відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції, з яких вбачається, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції на підставі п.1 ч.1 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» через порушення Правил дорожнього руху України (відеозапис VID250726-201629F.MP4 01 хв. 51 c.).

Посилання в апеляційній скарзі ОСОБА_1 на те, що зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження не відбиралися, є необґрунтованими.

Порядок проведення огляду на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я і оформлення його результатів визначено розділом IIІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».

Вказаним розділом передбачено, що проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння. Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних вище. Якщо водій учасник дорожнього руху внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами, обов`язково проводиться дослідження біологічного середовища або крові на вміст алкоголю, наркотичних чи психотропних речовин у закладах охорони здоров`я, куди він доставлений.

Аналіз закріплених в Інструкції норм дає змогу дійти висновку, що проведення лабораторних досліджень біологічного середовища, обов`язкове при проведенні огляду на стан наркотичного сп`яніння, а також при проведенні огляду на стан алкогольного сп`яніння лише у випадку, коли водій внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами.

Таким чином, з урахуванням конкретних обставин справи, проведення дослідження біологічного середовища під час огляду ОСОБА_1 в медичному закладі не було обов`язковим.

Слід зауважити, що лікар медичного закладу самостійно, у відповідності до вимог Інструкції проводить медичний огляд обстежуваної особи та застосовує різні методи дослідження з метою виявлення стану алкогольного або наркотичного сп`яніння і на підставі сукупності отриманих даних, оцінює їх за своїм внутрішнім переконанням, як особа яка має спеціальні знання та кваліфікацію і несе правову відповідальність за правильність свого висновку.

Тобто встановлення діагнозу на підставі проведеного огляду є медичним, а не юридичним аспектом та не може встановлюватися судом самостійно.

Відповідно до Інструкції, огляд в закладі охорони здоров`я на стан алкогольного сп`яніння може бути проведено за допомогою спеціальної вимірювальної техніки, до якої серед іншого відноситься і прилад «Алко Фор 307», або ж за допомогою проведення лабораторних досліджень.

Вказаною Інструкцією встановлено обов`язковість проведення лабораторних досліджень лише з метою виявлення наркотичного чи психотропного сп`яніння. Обов`язок проведення лабораторних досліджень для визнання стану алкогольного сп`яніння вказаним Порядком не передбачена. В свою чергу це нівелює твердження ОСОБА_1 про порушення процедури огляду на стан алкогольного сп`яніння, у зв`язку з проведенням дослідження за допомогою приладу «Алко Фор 307», а не лабораторного дослідження.

Так, згідно вищевказаної Інструкції, огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів, тестів (скринінгових лабораторних досліджень) на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини. У разі позитивного результату тесту обов`язковим є проведення підтверджуючого дослідження — газорідинної хроматографії з полум`яно-іонізаційним детектором для визначення концентрації алкоголю у крові та сечі та газової (рідинної) хромато-мас-спектрометрїї на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи.

Відповідно до роз`яснень Державної установи «Інституту судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України» №11/08/1401 від 10.11.2023 року стан сп`яніння особи встановлюється на основі клінічного обстеження. Лабораторне тестування застосовується для уточнення наркотичної речовини, яка спричинила стан сп`яніння, є обов`язковим. Водночас, обсяг клінічного, лабораторного та інструментального обстеження визначається в кожному випадку індивідуально. Застосування лабораторних методів (імунохрамотагрофічних, хроматографічних, спектрографічних та ін.) обстеження водіїв розглядається медичним працівником в кожному випадку індивідаульно.

Слід також зазначити, що положення пункту 13 розділу III Інструкції не зобов`язує лікаря використовувати для дослідження кров, а надає йому можливість її використання, якщо в обстеженої особи неможливо взяти зразки біологічного середовища, зазначених у пункті 12 цього розділу.

Наявність в Інструкції норми, яка містить перелік видів біологічного середовища, які, окрім сечі, можуть бути відібрані, жодним чином не означає, що це є альтернатива для особи, яка проходить огляд на стан сп`яніння, обирати вид біологічного середовища, яке йому зручно здавати. Вказана альтернатива встановлена для тих випадків, коли відсутня реальна об`єктивна можливість здати якийсь із зазначених видів біологічного середовища. У всякому разі, огляд на стан сп`яніння проводиться лікарем медичного закладу, у який доставлений водій транспортного засобу, та лише лікар може визначити вид зразків біологічного середовища, необхідних для лабораторного дослідження. При цьому, враховується, які саме зразки біологічного середовища можна дослідити у цьому закладі охорони здоров`я.

Спеціальним технічним засобом для проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння є алкотестер прилад для швидкого визначення концентрації алкоголю в крові людини шляхом аналізу повітря, яке вона видихає.

З наданих відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції вбачається, що перед початком огляду на стан алкогольного сп`яніння лікарем ОСОБА_3 було роз`яснено процедуру проходження огляду за допомогою спеціального технічного засобу «Алко Фор 307», згідно з інструкцією з експлуатації приладу, результат огляду був позитивний - 2,63 проміле.

Таким чином, процедура медичного огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння проведена з дотриманням порядку та умов, передбачених Інструкцією.

Цими ж відеозаписами зафіксовано, що медичний працівник допомогала лікарю ОСОБА_3 провести процедуру медичного огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, а саме здійснювала маніпуляції з спеціальним технічним засобом «Алко Фор 307».

Тобто, проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння із залученням медичного персоналу під керівництвом лікаря ОСОБА_3 , не суперечить положенням «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а також перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».

Крім того, судового рішення, який підтверджує незаконність дій лікаря ОСОБА_3 при проведенні огляду на стан алкогольного сп`яніння, суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 та сторона захисту не надали, і матеріали справи їх не містять.

Невідповідність форми медичного документу, не спростовує об`єктивності даних, які наведені в ньому, а саме факту перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння.

Протокол про адміністративне правопорушення не є єдиним доказом винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, його винуватість підтверджується саме сукупністю доказів наявних в матеріалах справи, а не лише взятим окремо доказом.

До того ж, КНП «Золочівська лікарня», яким проводився огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, входить до переліку лікувально-профілактичних закладів охорони здоров`я, затвердженим Управлінням охорони здоров`я Харківської обласної державної адміністрації, яким надається право на проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 28 лютого 2023 року.

Змоменту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та по теперішній час, останній та сторона захисту не зверталися зі скаргами щодо незаконності дій поліцейських при складанні протоколу про адміністративне правопорушення. Тобто незаконність дій інспекторів не встановлена будь-яким судовим рішенням або висновком компетентного органу.

Розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не може розглядатися як самостійна підстава для скасування рішення суду. Крім того, права ОСОБА_1 були відновлені шляхом можливості відстоювати свою позицію в апеляційному суді.

За таких обставин, відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об`єктивно зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення.

Доказів, які спростовують правильність висновків суду першої інстанції, апелянтом не надано, і матеріали справи їх не містять.

Порушень норм КУпАП під час складання протоколу, які потягли б безумовне скасування постанови суду, апеляційним судом не встановлено.

Наведене вище свідчить, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення про порушення ОСОБА_1 п.2.9а Правил дорожнього руху України та притягнуто до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.

З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі, не підлягає.

Керуючись ст.294 КУпАП, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 задовольнити та поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови Дергачівського районного суду Харківської області від 13 серпня 2025 року.

Апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Дергачівського районного суду Харківської області від 13 серпня 2025 року щодо ОСОБА_1 - без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий А.І. Люшня