Рішення від 29 березня 2026 р. у справі №394/1157/25 — Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

У к р а ї н а

Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

26100, смт. Новоархангельськ Кіровоградської області, вул. Слави, 26, тел. 2-10-45, E-mail: inbox@na.kr.court.gov.ua

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

30.03.2026 2/394/16/26

394/1157/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2026 року Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

в складі головуючого: судді - Запорожець О.М.

при секретарі: Лясковській О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Новоархангельськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – орган опіки та піклування Підвисоцької сільської ради Голованівського району Кіровоградської області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дітей,

В С Т А Н О В И В :

Адвокат Мельник О.О. в інтересах позивача звернулася до суду з позовом до відповідачки про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дітей, посилаючись на те, що позивач та відповідачка проживали разом, без реєстрації шлюбу.

Від спільного проживання у них народилося троє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження Серія НОМЕР_1 видане 15 січня 2018 року виконавчим комітетом Ятранської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області), ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження Серія НОМЕР_2 видане 22 травня 2019 року видане Новоархангельським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області) та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (свідоцтво про народження Серія НОМЕР_3 видане 08 серпня 2016 року виконавчим комітетом Ятранської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області).

Спільне проживання між позивачем та відповідачкою не склалось, тому вони проживають окремо.

Відповідачка по справі проживає за адресою: АДРЕСА_1 , почала вживати алкоголь, не дивилась за дітьми (що підтверджується попередженням служби у справах дітей Підвисоцької сільської ради Голованівського району, Кіровоградської області від 24 квітня 2025 року).

Батько дітей, ОСОБА_1 , призваний до військової служби та перебуває на військовій службі у Військовій частині № НОМЕР_4 .

17 липня 2025 року згідно з наказом начальника служби у справах дітей №10/25 «Про тимчасове влаштування дітей, які залишилися без батьківського піклування в сім`ю родичів», дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в сім`ю родички (бабусі), ОСОБА_6 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

17 жовтня 2025 року Начальником служби у справах дітей Підвисоцької сільської ради О.С.Руденко, інспектором ЮП, капітаном поліції-Нетребою Т.В., на підставі Положення про службу у справах дітей проведено обстеження умов проживання сім`ї ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_2 . За вказаною адресою разом з бабусею проживають діти: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 умови проживання задовільні, доглянуті, забезпечений необхідними речами для навчання, продукти харчування в належній кількості. Під час проведення обстеження діти перебували у школі.

Діти повністю перебувають на утриманні позивача що підтверджується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору.

Відповідачка, мати дітей, ніякої участі у вихованні дітей не бере, не забезпечує їх основні потреби ні побутові, ні додаткові; не проводить з дітьми спільний час; не цікавиться життям дітей, не турбується про їх здоров`я. У зв`язку з бездіяльністю матері дітей, а саме: небажанням матері брати участь у вихованні та забезпеченні матеріального благополуччя дітей, створились умови, які шкодять інтересам позивача.

Мати ніяким чином не покращує життя дітей, а тільки обтяжує його. Вона самоусунулася від виконання батьківських обов`язків. Поведінка матері не відповідає вимогам сімейного законодавства та суперечить інтересам дітей, саме тому необхідністю є позбавлення матері батьківських прав.

Представник позивача просить суд позбавити відповідачку батьківських прав стосовно її дітей - сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; стягнути з відповідачки на користь позивача, аліменти на утримання дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі частини всіх видів її заробітку (доходу) щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку /а.с.1-5/.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала в повному обсязі та просила його задовольнити, не заперечувала проти заочного розгляду справи.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, про час і місце судового засідання повідомлена належним чином, причину неявки суду не повідомила, також не подала відзив на позовну заяву, а тому суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Орган опіки та піклування Підвисоцької сільської ради Голованівського району Кіровоградської області в судове засідання не з`явилася, надіслала суду заяву в якій просила розгляд справи проводити за її відсутності та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Суд на місці ухвалив розгляд справи проводити за відсутності осіб, які не з`явились у судове засідання.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснила що, вона є бабусею малолітніх дітей та вони проживають разом з нею з 17 липня 2025 року. Дітей передали їй оскільки мати не виконує своїх материнських обов`язків, вживала алкогольні напої, ображала дітей, не готувала їм їсти, залишала їх самих, зазначає, що це повторювалося багато разів. Пояснила, що батько, позивач по справі забезпечував дітей всім необхідним а відповідачка зовсім не турбувалася потребами дітей, і діти навіть не відвідували школу, були більше дома, проблеми з виконанням батьківських обов`язків у відповідачки були систематично і розпочалися приблизно у 2017 році. Свідок вказує на те, що декілька разів зверталася у службу у справах дітей та в сільську раду, щоб провели бесіду з відповідачкою з приводу виховання нею дітей. Це було приблизно три роки тому. Стверджує, що позивач кожного разу розповідав її про те, що відповідачка не турбується про своїх дітей. В даний час відповідачка перебуває на військовій службі. Також пояснила, що відповідачка спілкується з дітьми по телефону.

Заслухавши представника позивача, свідка та дослідивши матеріали справи в сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч.1 ст. 2 ЦПК України).

Положеннями ч. 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Ч .1 ст. 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст. 165 СК України правом на звернення до суду про позбавлення батьківських прав наділені один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Принципом верховенства права, визнається, що людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Як встановлено, відповідачка ОСОБА_2 є матір`ю ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у с. Ятрань Новоархангельського району Кіровоградської області – світлокопія свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 ; ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 у с. Ятрань Новоархангельського району Кіровоградської області – світлокопія свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 та ОСОБА_4 яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 у с. Ятрань Новоархангельського району Кіровоградської області – світлокопія свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , батьком дітей записаний позивач ОСОБА_1 /а.с.10-12/.

Відповідно до довідки виконавчого комітету Підвисоцької сільської ради № 129 від 22 жовтня 2025 року про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку сім`ї, діти позивача зареєстровані у будинку бабусі по АДРЕСА_2 /а.с.9/.

17 липня 2025 року згідно з наказом начальника служби у справах дітей №10/25 «Про тимчасове влаштування дітей, які залишилися без батьківського піклування в сім`ю родичів», дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 тимчасово влаштовано в сім`ю родички (бабусі), ОСОБА_6 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 /а.с.14/.

Як вбачається з матеріалів справи, 17 жовтня 2025 року начальником служби у справах дітей Підвисоцької сільської ради О.С.Руденко, інспектором ЮП, капітаном поліції-Нетребою Т.В., на підставі Положення про службу у справах дітей проведено обстеження умов проживання сім`ї ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_2 . За вказаною адресою разом з бабусею проживають діти: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 умови проживання задовільні, доглянуті, забезпечений необхідними речами для навчання, продукти харчування в належній кількості. Під час проведення обстеження діти перебували у школі /а.с.15/.

Відповідно до довідки виконавчого комітету Підвисоцької сільської ради Голованівського району Кіровоградської області № 137 від 12 листопада 2025 року, діти перебувають повністю на утриманні позивача /а.с.29/.

Відповідно до висновку органу опіки та піклування Підвисоцької сільської ради про доцільність позбавлення батьківських прав службою у справах дітей Підвисоцької сільської ради встановлено, що в родині ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які проживали разом і не перебували в законному шлюбі, від спільного життя народилося троє дітей а саме: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Сім`я проживала разом зі своїми дітьми за адресою: АДРЕСА_1 .

Сім`я ОСОБА_7 та ОСОБА_8 перебувають на обліку в службі у справах дітей, як такі, що опинилися в складних життєвих обставинах з 29 липня 2021 року.

Спільне проживання між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не склалось, тому вони проживали окремо.

Мати ОСОБА_2 постійно веде аморальний спосіб життя, зловживає алкогольними напоями, палить цигарки, досить часто залишала дітей без нагляду, тому від 17 липня 2025 року за наказом начальника служби у справах дітей Підвисоцької сільської ради № 10/25 малолітні діти були відібрані у матері та влаштовані на тимчасове перебування в сім`ю родичів (бабусі) ОСОБА_6 , що є матір`ю ОСОБА_7 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Зі слів старости села Ятрань, дітям дуже подобається проживати біля бабусі ОСОБА_6 . Діти відвідують заклад освіти, не пропускають навчання без поважних причин, завжди доглянуті та мають все необхідне для комфортного проживання.

Згідно з актом обстеження умов проживання сім`ї ОСОБА_6 від 17 жовтня 2025 року № 70/25 на території вказаного помешкання розташований одноповерховий індивідуальний житловий будинок з господарчими будівлями. Територія будинку в належному стані, умови проживання в ньому задовільні. Приміщення будинку охайне, на момент відвідування сім`ї в будинку дотримувались санітарно-гігієнічні норми. Помешкання сім`ї відповідає потребам малолітніх дітей, дітки мають окрему кімнату та окремі спальні місця, постільна білизна на ліжках в охайному стані, забезпечення одягом та взуттям на відповідному рівні, запас харчових продуктів наявний, запас дров на опалювальний період також є.

Під час комісії з питань захисту прав дитини від 13 листопада 2025 року Протокол №9, зі слів бабусі ОСОБА_6 стало відомо, що мати її онуків ОСОБА_2 не приймає ніякої участі у вихованні малолітніх дітей, за період з липня 2025 року кілька разів лише приходила до дітей і то в нетверезому стані, діти не мали бажання бачитись з матір`ю, боялися спілкування з нею, а старший син ОСОБА_9 навіть плакав, бо боявся, що матір їх забере від бабусі. ОСОБА_10 не цікавиться здоров`ям своїх дітей не допомагає матеріально, тому батько ОСОБА_1 перебуваючи у відпустці вирішив звернутися до Новоархангельського суду, з метою позбавити матір своїх малолітніх дітей батьківських (материнських) прав та стягнути аліменти на їх утримання.

Відповідно до довідки-характеристики виданою старостою села Ятрань від 12 листопада 2025 року № 135, ОСОБА_2 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_7 в селі Ятрань де зареєстрована й проживає. Має неповну середню освіту, після закінчення 9 класів Ятранської школи, ніде не навчалась. На даний час ніде не працює, зловживає алкогольними напоями.

Відповідно до довідки-характеристики виданою старостою села Ятрань від 12 листопада 2025 року № 136, ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_8 . Зареєстрований ОСОБА_1 , на території Підвисоцької сільської ради в селі Ятрань, має власний будинок. Перебував у громадянському шлюбі з ОСОБА_2 . Від першого шлюбу має ще сина ОСОБА_11 2013 року народження. На даний час ОСОБА_1 , несе військову службу, завжди надсилає кошти на утримання дітей, забезпечує усім необхідним для виховання та розвитку дітей (продукти харчування, одяг, шкільне приладдя та інше), при можливості телефонує, спілкується зі своїми дітьми, цікавиться їх здоров`ям та успіхами в навчанні і повідомляє, що не проти, щоб діти проживали разом з бабусею поки він буде перебувати в лавах ЗСУ.

Щодо бабусі ОСОБА_6 , з якою на даний час проживають дітки, поганого сказати нічого, зарекомендувала себе вона з позитивної сторони, про дітей дбає дуже добре, не розділяє їх і виховує в повну міру своїх сил. Старається щоб діти були забезпечені всім необхідним до школи і приділяє їм досить уваги. У літній період знаходить підробіток у СТОВ «Ятранське», в селі де й проживає.

На підставі вищевикладеного, враховуючи інтереси дітей та вимоги законодавства, орган опіки та піклування Підвисоцької сільської ради визначає наступне - ситуація, яка склалася в даній сім`ї вказує на потребу позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , відносно її малолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», частин 2, 3 ст. 150 та ст. 180 Сімейного кодексу України передбачено, що кожна дитина має право на піклування батьків, а батьки мають право та зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, створювати належні умови для розвитку її здібностей та несуть відповідальність за невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків.

Відповідно до ст.164 Сімейного кодексу України батьки можуть бути позбавлені батьківських прав по відношенню до своїх дітей за ухилення від виконання батьківських обов`язків.

Враховуючи інтереси малолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досить тривалий час не приймання матір`ю ОСОБА_2 , участі у вихованні своїх дітей та вимоги законодавства, орган опіки та піклування Підвисоцької сільської ради вважає, що доцільно позбавити батьківських (материнських) прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 /а.с.30-32/.

Вирішуючи цивільній позов в частині позбавлення відповідачки батьківських прав суд зважує на наступне.

Одними із завдань СК України виходячи із положень ст. 1 СК України є утвердження почуття обов`язку перед батьками, дітьми та іншими членами сім`ї , забезпечення кожної дитини сімейним вихованням, можливістю духовного та фізичного розвитку.

Відповідно до приписів ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправомірною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до положень ст. 164 ЦПК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав з підстав, встановлених пунктами 2, 4 і 5 частини першої цієї статті, лише у разі досягнення ними повноліття. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них. Якщо суд при розгляді справи про позбавлення батьківських прав виявить у діях батьків або одного з них ознаки кримінального правопорушення, він письмово повідомляє про це орган досудового розслідування, який в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, розпочинає досудове розслідування.

Даний перелік підстав для позбавлення батьківських прав одного із батьків є вичерпним та поширеному тлумаченню не підлягає. В судовому засіданні представник позивача не довів жодної із обставин зазначеній у ст. 164 СК України, щодо реальної підстави для позбавлення відповідачки батьківських прав відносно її малолітніх дітей.

Відповідно до ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частинами 1 та 2 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Ст. 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року (далі - Конвенція про права дитини), ратифікованої Україною згідно з постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, зобов`язує держави-учасниці забезпечувати, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини (ч. 2 ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства»).

Відповідно до ст. 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона/він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Тлумачення наведених положень статті 164 СК України свідчить, що ухилення від виконання обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграфи 57, 58).

ЄСПЛ також зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України», заява № 10383/09, рішення ЄСПЛ від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13).

Також ЄСПЛ наголошував на тому, що позбавлення особи її/його батьківських прав є особливо кардинальним заходом, який позбавляє батька/матір сімейного життя з дитиною, та не відповідає меті їх возз`єднання, зазначивши при цьому, що наявність сімейних зв`язків між подружжям та дитиною, про які вони дійсно піклуються, мають бути захищені відповідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення ЄСПЛ від 30 червня 2020 року у справі «Ілля Ляпін проти росії», заява № 70879/11)

Рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання. Попри це в першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.

Наведене узгоджується з висновками щодо врахування найкращих інтересів дитини при розгляді справ, які стосуються прав дітей, сформульованими Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц та Верховним Судом у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 180/1954/19, від 13 листопада 2020 року у справі № 760/6835/18, від 09 листопада 2020 року у справі № 753/9433/17, від 02 листопада 2020 року у справі № 552/2947/19, від 13 березня 2019 року в справі № 631/2406/15-ц та у постанові від 24 квітня 2019 року у справі № 300/908/17.

При вирішенні спору суд вважає, що позбавлення відповідачки батьківських прав, тобто природних прав, наданих батькам щодо дитини на її виховання, захист її інтересів та інших прав, які виникають із факту кровної спорідненості з дитиною, є крайнім заходом впливу, необхідність застосування якого за обставин цієї справи не доведено.

Суд вказує, що відповідачка не є тією особою, поведінка чи дії якої можуть свідчити про негативний вплив на дітей, а тому розрив з нею сімейних відносин не буде відповідати інтересам дитини.

Висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення відповідачки батьківських прав, який носить рекомендаційний характер, не містить однозначних обставин, які б вказували на наявність підстав для застосування відносно відповідачки такого крайнього заходу, як позбавлення батьківських прав, а тому відповідно до ч. 6 ст. 19 СК України суд з ним (висновком) не погоджується.

Суд вказує, що до матеріалів справи не долучено жодних доказів, які б вказували на те, що відповідачка притягувалась до будь-якої відповідальності, за вчинення протиправних діянь, у суспільстві та стосовно її малолітніх дітей.

А також відсутні відомості про щодо неналежного поводження щодо дітей та вчинення насильства відносно дітей.

Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Як слідує з матеріалів справи та встановлено у судовому засіданні позивач та відповідачка знаходяться на військовій службі, тобто вони захищають Вітчизну, незалежність, суверенітет та територіальну цілісність нашої країни.

Позбавити військовослужбовця батьківських прав під час дії воєнного стану без встановлення істинних причин невиконання батьківських обов`язків не можливо.

Служба в ЗСУ не є автоматичною причиною для позбавлення батьківських прав; це вимагає суворих доказів умисного ухилення від виховання.

Суд вказує, що тривала відсутність матері через службу на фронті не вважається ухиленням від виховання дитини, якщо вона підтримує зв`язок з дітьми.

Суд з урахуванням якнайкращих інтересів малолітніх дітей, з огляду на відсутність даних про те, що відповідачка притягувалася до відповідальності за неналежне виконання батьківських обов`язків, приходить до висновку про відмову у задоволенні позову про позбавлення її батьківських прав.

Стовно позовної вимоги про стягнення аліменти на утримання дітей суд звертає увагу на наступне.

Так, в ст. 51 Конституції України закріплено, що батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

У відповідності до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати своїх дітей до повноліття.

Відповідно до частин першої, другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789ХІІ (78912) та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Ч. 3 ст. 181 СК України вказує, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

В ч. 2 ст. 182 СК України йдеться мова про обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів.

Відповідно до приписів ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Визначаючи розмір аліментів, що підлягають стягненню з відповідача на утримання неповнолітніх дітей, суд у відповідності з ч. 1 ст. 182 СК України враховує обставини, а саме стан здоров`я та матеріальне становище дітей; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Позивач визначив способом захисту сімейних прав - примусове виконання добровільно не виконаного обов`язку.

Як вбачається з частин 9, 10 ст. 7 СК України, сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

Ч. 2 ст. 18 СК передбачено, що суд застосовує ті способи захисту прав або інтересів учасників сімейних відносин, які встановлені законом або домовленістю (договором) сторін.

Згідно ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Як зазначалося вище, відповідачка є матір`ю ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у с. Ятрань Новоархангельського району Кіровоградської області – світлокопія свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 ; ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 у с. Ятрань Новоархангельського району Кіровоградської області – світлокопія свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 та ОСОБА_4 яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 у с. Ятрань Новоархангельського району Кіровоградської області – світлокопія свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , батьком дітей записаний позивач ОСОБА_1 /а.с.10-12/.

Відповідно до довідки виконавчого комітету Підвисоцької сільської ради № 129 від 22 жовтня 2025 року про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку сім`ї, діти позивача зареєстровані у будинку бабусі по АДРЕСА_2 /а.с.9/.

17 липня 2025 року згідно з наказом начальника служби у справах дітей №10/25 «Про тимчасове влаштування дітей, які залишилися без батьківського піклування в сім`ю родичів», дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 тимчасово влаштовано в сім`ю родички (бабусі), ОСОБА_6 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 /а.с.14/.

З огляду на викладене суд констатує, що аліменти на утримання дітей стягуються з одного з батьків на користь іншого, з ким проживає дитина, за рішенням суду або домовленістю. Ці кошти є власністю дитини, але розпоряджається ними той з батьків, хто проживає з нею та витрачає їх цільовим призначенням. Одержувач визначається за місцем фактичного проживання дитини.

Батьки мають паритетний обов`язок на утримання дітей, який покладає на них (батьків) юридичний обов`язок забезпечувати потреби дитини (харчування, навчання, лікування) до досягнення ними повноліття. Якщо батьки проживають окремо, той, хто проживає окремо, повинен сплачувати аліменти на утримання дітей у частці від доходу або у твердій грошовій сумі.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме наказу начальника служби у справах дітей /а.с.14/ малолітній діти проживають разом зі своєю бабусею ОСОБА_6 , а тому на погляд суду за обставин, що склалися в разі не надання допомоги на утримання малолітніх дітей сторонами у справі, які перебувають на військовій службі, остання має право звернутись до суду з цивільним позовом про стягнення аліментів на утримання дітей або з заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання дітей.

ОСОБА_6 до участі у справі стороною позивача не залучалась.

За таких обставин суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову про стягнення з відповідачки на користь позивача аліментів на утримання дитини.

Судові витрати по справі відповідно до ст. 141 ЦПК України відносяться за рахунок позивача.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 8, 18, 51 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Конвенцією про права дитини, ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства», ст. ст. 1, 3, 7, 18, 152, 155, 164, 165, 180, 181, 182, 183, 191 СК України, ст. ст. 2, 4, 5, 10, 13, 141, 258, 259 263, 264, 265 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

В задоволенні цивільного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Орган опіки та піклування Підвисоцької сільської ради Голованівського району Кіровоградської області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дітей – відмовити.

Судові витрати по справі віднести за рахунок ОСОБА_1 .

Рішення може бути оскаржено до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Копію даного рішення негайно після постановляння направити учасникам справи.

Повний текст рішення виготовлено 06 квітня 2026 року.

Суддя: