Вирок від 31 березня 2026 р. у справі №190/671/26 — П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 190/671/26

Провадження №1-кп/190/115/26

ЄРДР № 12026046550000018

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2026 року м. П`ятихатки

П`ятихатський районний суд Дніпропетровської області

в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у порядку спрощеного провадження кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Долинське П`ятихатського району Дніпропетровської області, громадянина України, освіта повна загальна середня, не одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовослужбовець старший водій першого мінометного взводу другої мінометної батареї другого механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , мешканця АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,

в с т а н о в и в:

Солдат ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем військової служби під час мобілізації і проходячи її в посаді старшого водія першого мінометного взводу другої мінометної батареї другого механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , дійсно умисно, незаконно, в порушення вимог ст.ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, був зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України, бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців. Згідно до ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства, однак, вчинив кримінальний проступок проти життя та здоров`я особи.

Так, 04 лютого 2026 року близько 12.30 год. ОСОБА_3 знаходився за адресою: АДРЕСА_2 , в приміщенні кімнати, де також знаходився раніше знайомий потерпілий ОСОБА_5 , де у ОСОБА_3 на ґрунті виниклого словесного конфлікту з потерпілим, виник протиправний умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень останньому.

У той же день, тобто 04 лютого 2026 року близько 12.35 год. ОСОБА_3 , продовжуючи знаходитись за адресою: АДРЕСА_2 , реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, направлений на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх злочинних дій, стоячи навпроти та знаходячись у безпосередній близькості відносно ОСОБА_5 штовхнув його обома руками в напрямку назад, від чого потерпілий впав на спину та прийняв положення лежачи на правому боці. Після чого ОСОБА_6 , продовжуючи перебувати у положенні стоячи над ОСОБА_5 наніс ногами близько 10 ударів по голові та обличчю потерпілого та близько 10 ударів ногами по тулубу та по лівій нозі. Після чого самостійно припинив свої протиправні дії.

Таким чином, ОСОБА_3 умисно заподіяв ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді синця на шкірі лівої половини перенісся та нижньої повіки лівого ока, двох лінійних саден на шкірі правої половини спини в проекції 7-го шийного хребця, трьох синців на шкірі лівої бокової поверхні шиї та на надпліччі, синця на шкірі передньої поверхні лівого колінного суглобу по внутрішньому краю наколінника, які відносяться до категорії легких.

Зазначені умисні дії ОСОБА_3 кваліфікуються за ч.1 ст.125 КК України - як умисне легке тілесне ушкодження.

Обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку за його відсутності. З наслідками надання згоди щодо оскарження вироку ознайомлений. Згоду надав добровільно у присутності захисника адвоката ОСОБА_7 ..

Потерпілий ОСОБА_5 надав письмову заяву, за змістом якої не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодний з розглядом обвинувального акту за його відсутності. Також надав згоду на розгляд обвинувального акта у суді у спрощеному провадженні.

Прокурор ОСОБА_8 в обвинувальному акті заявив клопотання про розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

За таких підстав, суд здійснює розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні, що відповідає положенням ч.1 ст.382 КПК України, та ухвалює вирок, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали у п`ятиденний строк з дня його отримання.

За таких обставин, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали в частині даних про особу обвинуваченого, оцінивши всі обставини у сукупності, суд доходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 у умисному легкому тілесному ушкодженні, тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України.

При визначенні виду та розміру покарання, суд виходить зі ступеня тяжкості скоєного кримінального проступку та особи обвинуваченого ОСОБА_3 , який раніше не судимий, на обліку у лікарів психіатра і нарколога не перебуває, вину визнав та щиро розкаявся у скоєному, при цьому, ці обставини на підставі ст. 66 КК України, суд відносить до таких, що пом`якшують його покарання.

Обтяжуючих обставин при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що з метою виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, обвинуваченому слід призначити покарання у виді штрафу, оскільки саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого кримінального проступку, конкретним його обставинам, даним про особу обвинуваченого та дозволить останньому стати на шлях виправлення.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Речові докази та процесуальні витрати відсутні.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.

Керуючись ст.ст. 369-371, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Матеріали кримінального провадження за №12026046550000018 від 05 лютого 2026 року, в одному томі, залишити при обвинувальному акті, справа №190/671/26, провадження №1-кп/190/115/26.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через П`ятихатський районний суд Дніпропетровської області, з урахуванням особливостей передбачених статтею 394 КПК України.

У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Головуючий суддя ОСОБА_1