Рішення від 30 березня 2026 р. у справі №205/912/26 — Новокодацький районний суд міста Дніпра

Суд: Новокодацький районний суд міста Дніпра

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 30 березня 2026 р.

Справа: №205/912/26

Суддя: Федотова В. М.

Єдиний унікальний номер 205/912/26

Номер провадження 2/205/2016/26

Справа № 205/912/26

Провадження № 2/205/2016/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2026 року м. Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра в складі: головуючого судді Федотової В.М., за участю секретаря судового засідання Волошенко Д.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2026 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Новокодацького районного суду міста Дніпра із вищевказаною позовною заявою.

В обґрунтування позову посилався на те, що він з вересня 2005 року по травень 2021 року перебувала у фактичних шлюбних відносинах із відповідачем. Батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . З травня 2021 року донька ОСОБА_3 постійно проживає разом із позивачем та перебуває на його утриманні. Донька ОСОБА_4 досягла повноліття та на даний час навчається на І курсі Університету митної справи та фінансів на факультеті управління на денній формі навчання, термін закінчення навчання – 30 червня 2029 року. Відповідач матеріальної допомоги на утримання повнолітньої доньки не надає.

Враховуючи викладене, позивач звертається до суду та просить стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходів) відповідача, щомісячно, до закінчення донькою навчання, а саме до 30 червня 2029 року.

Позивач ОСОБА_1 письмово просив розгляд справи провести за його відсутності, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 письмово просила судове засідання проводити без застосування засобів технічної фіксації, позовні вимоги визнала.

Положеннями ч. 1 ст. 206 ЦПК України передбачено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач – визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Третя особа ОСОБА_3 письмово просила розгляд справи провести за її відсутності у зв`язку із постійною зайнятістю навчанням в Університеті митної справи та фінансів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Судом встановлено, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Згідно копії судового наказу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 28.03.2025 року, із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів її заробітку (доходу), але не більше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з 27.03.2025 року до досягнення дитиною повноліття.

Донька ОСОБА_3 постійно проживає разом із позивачем без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується актом обстеження будинку № 9 від 06.01.2026 року.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 досягла повноліття.

Повнолітня донька ОСОБА_3 є студенткою І курсу денної форми навчання Університету митної справи та фінансів, факультет управління, термін закінчення навчання – 30 червня 2029 року, навчання проводиться за кошти фізичних та юридичних осіб (контракт) без отримання стипендії, що підтверджується довідкою навчального закладу.

Повнолітня донька свого постійного доходу не має та потребує матеріальної допомоги з боку відповідача на своє утримання.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Положеннями ч. 1 ст. 199 СК України передбачено, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Пунктом 20 Постанови Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» визначено, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Стягнення аліментів на утримання доньки, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів особи, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків.

На підставі ч. 1 ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 СК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Положеннями ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч.ч. 7, 8 ст. 7 Сімейного кодексу України визначено, що при вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дітей.

Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що донька сторін повнолітня, продовжує навчання в Університеті митної справи та фінансів, свого постійного доходу не має, знаходиться на утриманні свого батька, який потребує з боку відповідача матеріальної допомоги на утримання доньки, враховуючи, що відповідач має забезпечити не тільки мінімальний, а й достойний рівень життя повнолітньої доньки на період продовження нею навчання, а також визнання позову відповідачем, суд вважає за можливе стягнути із відповідача на користь позивача аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходів) відповідача, щомісячно, починаючи стягнення з 21.01.2026 року і до закінчення повнолітньою донькою навчання у Університеті митної справи та фінансів, термін закінчення навчання - 30 червня 2029 року, але не пізніше, ніж до досягнення ним двадцяти трьох років.

Відповідно до правил п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення про стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в частині стягнення аліментів за один місяць.

Згідно із ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», а тому, відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір у розмірі 1 331,20 грн. слід стягнути з відповідача в дохід держави.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 141, 182, 191, 199, 200 СК України, ст. ст. 4, 12-13, 80, 81, 89, 141, 206, 247, 258-259, 263-266, 354, 430 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання – задовольнити.

Стягувати із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована та за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, починаючи стягнення з 21.01.2026 року і до закінчення повнолітньою донькою навчання у Університеті митної справи та фінансів, термін закінчення навчання - 30 червня 2029 року, але не пізніше, ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.

Допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , судовий збір в дохід держави в розмірі 1 331,20 грн. (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після завершення апеляційного перегляду.

Суддя: Федотова В.М.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua