Рішення від 05 квітня 2026 р. у справі №211/220/26 — Покровський районний суд міста Кривого Рогу

Справа № 211/220/26

2-о/212/104/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2026 року місто Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючої - судді Рибкіної Н.М., за участі секретаря судового засідання Ніколенко К.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кривому Розі в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою представника заявника -адвоката Темнюкової Марини Ігорівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , заінтересована особа Бахмутська міська територіальна громада про встановлення факту постійного проживання разом з спадкодавцем на час відкриття спадщини,-

В С Т А Н О В И В:

Представник заявника ОСОБА_2 , яка діє в інтересах заявника ОСОБА_1 звернулась до Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу із заявою про встановлення факту постійного проживання разом з спадкодавцем на час відкриття спадщини, заінтересована особа Бахмутська міська територіальна громада, в якій просила встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 разом із спадкодавцем ОСОБА_3 на день відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .

У заяві зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько заявника — ОСОБА_3 , після його смерті залишилось спадкове майно - квартира за адресою: АДРЕСА_2 . Померлим заповіт складений не був, заявник спадкує майно за законом, належить до першої черги спадкування та є єдиним спадкоємцем після померлого. Відповідно до довідки від 23.04.2022 № 6804-7000941849 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_3 фактично мешкав за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до довідки до акту огляду медико-соціальної експертної комісії № 433894, серії 10ААВ є інвалідом першої групи та потребує постійного стороннього догляду. Заявник постійно мешкав зі своїм батьком ОСОБА_3 за вказаною адресою, оскільки доглядав за батьком. 11 листопада 2024 року заявник звернувся до нотаріальної контори з приводу прийняття спадщини, про те йому у видачі свідоцтва про прийняття спадщини було відмовлено, оскільки заявник на момент смерті батька разом з ним не був зареєстрований та не подав заяву у встановлений строк про прийняття спадщини, так як вважав, що прийняв її.

Ухвалою Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 15.01.2026 року заяву передано за підсудністю до Покровського районного суду міста Кривого Рогу.

Ухвалою суду від 09.03.2026 року провадження у справі було відкрито.

В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_2 на заявлених вимогах наполягала, надала пояснення, аналогічні викладеним у заяві, зазначила, що метою встановлення факту спільного постійного проживання заявника зі спадкодавцем є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже такий факт породжує юридичні наслідки.

Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився.

Представник заінтересованої особи Бахмутської міської ради в судове засідання не з`явився, надав суду заяву, в якій не заперечує проти задоволення поданої заяви та просить суд розглянути справу без їх участі.

Суд, вислухавши пояснення представника заявника, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, вважає, що заява підлягає задоволенню з огляду на таке.

За правилами статті 293 ЦПК України - окреме провадження, це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають юридичне значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з статею 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом невизначено іншого порядку їх встановлення.

За приписами статті 316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

Статею 315 ЦПК України наведено перелік фактів, що мають юридичне значення, справи про встановлення яких розглядаються судом. Частиною 2 статті 315 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Судом встановлено, що заявником у справі є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований: АДРЕСА_3 ( а.с.15-16, 38)

Згідно з свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 29.12.1965 року батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 записані ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ( а.с.17)

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер, про що 17.04.2024 року складено відповідний актовий запис № 193 Городоцьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ) та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 ( а.с.14).

За життя ОСОБА_3 була встановлена безстроково перша група інвалідності згідно з Довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 10ААВ № 433894 від 11.12.2013 року та він потребував постійного стороннього догляду ( а.с. 5-6).

Як вбачається з договору купівлі-продажу від 16.05.2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Артемівського міського нотаріального округу Донецької області, зареєстрованого в реєстрі за № 1175 ОСОБА_3 належала на праві власності квартира АДРЕСА_4 ( а.с. 24-25)

Згідно з “Переліком територій, на яких ведуться (велися) активні бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією”, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309 (з подальшими змінами), в місті Бахмуті Донецької області велись активні бойові дії, на теперішній час місто є окупованим.

З довідки від 23.04.2022 року № 6804-7000941849 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованим у встановленому законом порядку як внутрішньо переміщена особа є АДРЕСА_5 ( а.с.21)

Згідно з копією спадкової справи № 9/2024, наданої на запит суду Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Омельчук О.І., 11.11.2024 року ОСОБА_1 звернувся із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 як спадкоємець першої черги.( а.с.72)

Відповідно до Постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 13.11.2024 року Приватного нотаріуса Омельчук О.І. ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки він не подав заяву про прийняття спадщини протягом встановленого шестимісячного строку та не був зареєстрованим разом зі спадкодацем на час відкриття спадщини ( а.с.19)

ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які мешкають за адресою АДРЕСА_6 та АДРЕСА_7 та сусіди заявника, надали пояснення, що в квітні 2022 року за адресою АДРЕСА_5 мешкав ОСОБА_3 , який був інвалідом та його доглядав та постійно мешкав разом з ним його син ОСОБА_1 ( а.с. 22-23)

Згідно з Інформаційною довідкою № 84510024 від 13.03.2026 року, наданою Другою криворізькою державною нотаріальною конторою (заповіти/ спадкові договори) ОСОБА_3 заповітів не складав ( а.с.67)

Згідно з Інформаційною довідкою № 84510015 від 13.03.2026 року, наданою Другою криворізькою державною нотаріальною конторою ( спадкові справи) після смерті ОСОБА_3 відкрито спадкову справу 9/2024 11.11.2024 року Приватним нотаріусом Київського МНО Омельчук О.І. ( а.с.68)

Відповідно до положень ст.ст. 1216-1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі ст.1268 даного кодексу, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статею 1270 цьго Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Згідно з п.п.4.10 п.4 глави 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена, тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини.

Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем. В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини (п.2 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року), отже законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов`язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщину у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.

З п.п. 3.22 п. 3 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України вбачається, що у разі відсутності у паспорті спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п.п.2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику у справах про спадкування” № 7 від 30 травня 2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Судом взято до уваги той факт, що як вказав заявник, на час смерті батька ОСОБА_3 . ОСОБА_1 постійно проживав разом з ним за однією адресою та здійснював догляд у зв`язку з тим, що батько був інвалідом першої групи та потребував постійного догляду, тому вважав себе таким, що спадщину прийняв, таким чином факт постійного проживання заявника ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_3 на час відкриття спадщини, тобто на день смерті останнього - ІНФОРМАЦІЯ_5 , знайшло своє підтвердження у судовому засіданні на підставі досліджених судом доказів.

Крім того, враховано, що інших родичів, які б могли здійснювати догляд за ОСОБА_3 не було.

Метою встановлення факту спільного постійного проживання заявниці зі спадкодавцем є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже такий факт породжує юридичні наслідки.

За вказаних обставин, враховуючи, що встановлення факту постійного проживання заявниці зі спадкодавцем породжує юридичні наслідки, чинним законодавством не передбачено іншого порядку його встановлення і встановлення зазначеного факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право, суд вважає за необхідне дану заяву задовольнити, оскільки вимога законна, обґрунтована та підтверджена письмовими доказами, які в свою чергу є послідовними та логічними, а тому не викликають сумніву в їх правдивості.

На підставі викладеного, ст.ст.1216-1218, 1268,1269,1270 ЦК України, керуючись ст.ст. 258,259,263-265,268,315-319 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Заяву представника заявника -адвоката Темнюкової Марини Ігорівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , заінтересована особа Бахмутська міська територіальна громада про встановлення факту постійного проживання разом з спадкодавцем на час відкриття спадщини задовольнити.

Встановити факт постійного проживання спадкоємця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день відкриття спадщини за адресою : АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення складений 06.04.2026.

Суддя: Н. М. Рибкіна