Постанова від 06 листопада 2024 р. у справі №760/9938/24 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

____________________________________

Справа № 760/9938/24

Апеляційне провадження

№ 33/824/3636/2024

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 листопада 2024 року суддя Київського апеляційного суду Рейнарт І.М., вивчивши апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Пустового Богдана Вікторовича на постанову судді Солом`янського районного суду міста Києва від 7 червня 2024 року (суддя Сергієнко Г.Л.) про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

постановою судді Солом`янського районного суду міста Києва від 7 червня 2024 року провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ст. 173 КУпАП закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Закриваючи провадження у справі, суддя суду першої інстанції виходила з того, що за результатами вивчення матеріалів справи, зокрема наданого ОСОБА_1 відеозапису з камери спостереження, не підтверджено обставин, зафіксованих в протоколі про адміністративне правопорушення щодо порушення ОСОБА_2 громадського порядку та спокою громадян, у тому числі пошкодження останнім мотоциклу, належного ОСОБА_1 .

Не погоджуючись з постановою судді, представник ОСОБА_1 - адвокат Пустовий Б.В. 1 липня 2024 року подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити йому строк на апеляційне оскарження, постанову судді скасувати, прийняти нову постанову про визнання ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, представник апелянта посилається на те, що про існування постанови ОСОБА_1 дізнався лише 19 червня 2024 року, отримавши копію постанови в канцелярії суду.

Під час розгляду клопотання апеляційним судом ОСОБА_1 та його представник - адвокат Пустовий Б.В. клопотання підтримали, пославшись на необізнаність про розгляд справи та постанову судді.

Захисник ОСОБА_2 - адвокат Хміль В.М. проти задоволення клопотання заперечував, посилаючись на те, що ОСОБА_1 був присутнім під час розгляду справи суддею місцевого суду та з результатами розгляду був обізнаний, тому не був позбавлений можливості подати апеляційну скаргу у визначений законом десятиденний строк.

Вивчивши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді, вислухавши учасників справи та перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що клопотання задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, з таких підстав.

Порядок оскарження постанов суду у справах про адміністративні правопорушення передбачений ст. 294 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАПпостанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Строк на апеляційне оскарження постанови судді від 7 червня 2024 року закінчився 17 червня 2024 року.

За загальним правилом, пропущений процесуальний строк підлягає поновленню, якщо причини його пропущення є поважними.

Відповідно до висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 20 квітня 2017 року № 5-440кс(15)16, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. При цьому такі обставини належить підтвердити доказами. Поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови судді має довести апелянт, який заявив таке клопотання.

Як неодноразово зазначав Європейський суд з прав людини, вирішення питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Суди зобов`язанні вказувати підстави, на які вони посилаються як на підставу поновлення строку. Від судів вимагається вказувати підстави поновлення пропущеного строку. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України» від 26 квітня 2007 року та «Трух проти України» від 14 жовтня 2003 року).

У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності). При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи (рішення ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до статті 9 Конституції Україниє частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд його справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя, у тому числі доступність до апеляційного оскарження судового рішення. Право на апеляційне оскарження судових рішень закріплено й в статті 129 Конституції України.

Разом з цим, поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими, може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 р. у справі «Пономарьов проти України»).

Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (Перетяка та Шереметьєв проти України).

Зі змісту постанови судді вбачається, що ОСОБА_1 приймав участь у судовому засіданні 7 червня 2024 року у суді першої інстанції, надавав пояснення, а також долучав докази, зокрема відеозапис з камери спостереження.

Таким чином, ОСОБА_1 , будучи присутнім у судовому засіданні 7 червня 2024 року, був обізнаний з результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 , та міг ознайомитися з постановою судді, яка була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 12 червня 2024 року.

Отже, ОСОБА_1 та його представник не були позбавлені можливості отримати копію постанови судді у приміщенні Солом`янського районного суду міста Києва або ознайомитись зі змістом постанови судді в Єдиному державному реєстрі судових рішень та подати апеляційну скаргу у строки, визначені Законом.

Доводи представника ОСОБА_1 - адвоката Пустового Б.В., що з оскаржуваною постановою він ознайомився тільки 19 червня 2024 року, не є обставиною, яка свідчить про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови судді, так як діючими нормами КУпАПне передбачено, що строк на апеляційне оскарження постанови судді обраховується з моменту вручення копії постанови особі або з дня ознайомлення з нею.

Інших доводів апеляційна скарга не містить.

Враховуючи викладене, вважаю, що в клопотанні не наведено підстав поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови судді Солом`янського районного суду міста Києва, які б об`єктивно перешкоджали ОСОБА_1 оскаржити її в апеляційному порядку у встановлений законом строк, тому не вбачаю підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді від 7 червня 2024 року.

Оскільки в поновленні строку на апеляційне оскарження відмовляється, апеляційна скарга підлягає поверненню адвокату Пустовому Б.В.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя,

постановив:

відмовити у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Пустового Богдана Вікторовича про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Солом`янського районного суду міста Києва від 7 червня 2024 року про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_2 .

Апеляційну скаргу повернути адвокату Пустовому Богдану Вікторовичу.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І.М. Рейнарт