Рішення від 24 березня 2026 р. у справі №554/7120/24 — Шевченківський районний суд міста Полтави

Дата документу 25.03.2026Справа № 554/7120/24

Провадження № 2/554/1691/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2026 року м. Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого судді – Сініцина Е.М.,

за участю секретаря судового засідання – Кувіти М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом Управління майном комунальної власності міста до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , що діє в своїх інтересах та неповнолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи – Полтавська міська територіальна громада в особі Полтавської міської ради, комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація № 2» Полтавської міської ради, Служба у справах дітей Полтавської міської ради, про визнання особами такими, що втратили право користування житловим приміщенням, –

ВСТАНОВИВ:

Позивач – Управління майном комунальної власності міста звернулося до суду з позовною заявою до відповідачів – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , що діє в своїх інтересах та неповнолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи – Полтавська міська територіальна громада в особі Полтавської міської ради, комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація № 2» Полтавської міської ради, Служба у справах дітей Полтавської міської ради, про визнання особами такими, що втратили право користування житловим приміщенням.

Позовні вимоги обґрунтовують тим, що 29.01.1982 року ОСОБА_6 на склад сім`ї з 3 осіб: ОСОБА_7 (дружина), ОСОБА_1 (донька, дошлюбне прізвище ОСОБА_8 ), отримав 2 – х кімнатну квартиру АДРЕСА_1 .

Квартиру АДРЕСА_1 перебуває у комунальній власності Полтавської міської територіальної громади в особі Полтавської міської ради на підставі п. 10 розділу 5 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», та не була приватизована.

Наразі, ОСОБА_1 є єдиною особою, що має зареєстроване місце проживання в квартирі АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою КП «ЖЕО №2» від 15.05.2024 № 285. При цьому відповідач була зареєстрована за вищевказаною адресою з 24.03.1982 по 26.02.2008 та з 07.02.2023 і дотепер, що підтверджується Витягом з реєстру територіальної громади від 08.06.2023 № 2023/001169663 та такими обставинами.

Заочним рішенням Ленінського районного суду міста Полтави від 18.10.2007 року у справі № 2-1014/07 (набрало законної сили 30.10.2007) задоволено позов ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_9 про визнання такими, що втратили право користування житловим приміщенням; визнано ОСОБА_1 з неповнолітньою донькою ОСОБА_2 та ОСОБА_9 такими, що втратили право на користування житловим приміщенням, за вказаною адресою.

ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується відповідними свідоцтвами.

Водночас, вже після смерті ОСОБА_6 та ОСОБА_7 і після спливу більш ніж 13 років було переглянуто та скасовано заочне рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 18.10.2007 року у справі № 2-1014/07, а позовну заяву ОСОБА_6 та ОСОБА_7 залишено без розгляду, у зв`язку з повторною неявкою позивачів.

При цьому, факт смерті ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не були встановлені та досліджені судом при постановленні відповідного рішення суду, а також приховані самим заявником, тобто відповідачкою по справі – ОСОБА_1 .

Згідно з рішенням Виконавчого комітету Шевченківської районної у місті Полтаві ради «Про переоформлення особових рахунків» від 12.09.2023 № 236 переоформлено особовий рахунок на квартиру АДРЕСА_1 з померлого ОСОБА_6 на дочку ОСОБА_1 .

До Управління майном комунальної власності міста надійшла інформація, що у квартирі АДРЕСА_1 , що перебуває у комунальній власності Полтавської міської територіальної громади, тривалий час не проживають квартиронаймачі. Квартира перебуває у занедбаному стані оскільки останній відомий квартиронаймач – ОСОБА_7 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З метою забезпечення виконання повноважень покладених на Управління майном комунальної власності міста, 16.11.2023 працівники управління здійснили виїзд за місцем розташування комунальної квартири АДРЕСА_1 та опитали мешканців сусідніх квартир, про що складено відповідний Акт.

Під час вище вказаного виїзду 16.11.2023 було встановлено наступне, що квартира АДРЕСА_1 зачинена, вхідні двері ніхто не відчинив. Дверна ручка на вхідних дверях відламана, а самі вхідні двері перебувають у занедбаному стані. Зі слів сусідів у даній квартирі ніхто не проживає після смерті ОСОБА_7 . До моменту своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 проживала сама. Також, після її смерті комунікації до квартири були відімкнені постачальниками комунальних послуг (електроенергія, газопостачання, тощо) у зв`язку з наявною, зростаючою заборгованістю. Зі слів сусідів із суміжної квартири по АДРЕСА_2 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , не проживали у квартирі АДРЕСА_1 , як за життя ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , так і після їх смерті.

Крім того, працівниками Управління майном комунальної власності міста 24.01.2024 та 04.07.2024 проведені чергові обстеження вказаної квартири, складено відповідні акти та зафіксовано, що з моменту попереднього обстеження стан вхідних дверей фактично не змінився. Ознаки проживання в квартирі людей відсутні. Інженерні комунікації від`єднанні від квартири постачальниками комунальних послуг.

З вищевикладеного слідує, що ОСОБА_1 як основний квартировинаймач не проживає у комунальній квартирі АДРЕСА_1 щонайменше більше 8 місяців.

Окрім викладеного, не проживання ОСОБА_1 у квартирі за вказаною адресою підтверджується відсутністю електропостачання, газопостачання цього житла. Оскільки заборгованість за спожиту електричну енергію складає 3 448,64 грн., стан – відключений від електромережі (повторне відключення – 18.12.2023 року), заборгованість за послуги централізованого водопостачання та централізованого водовідведення заборгованість становить 16 900,58 грн., заборгованість перед ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» становить 157 293,62 гривень.

Таким чином, позивач просив позов задовольнити та визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1 , стягнути судові витрати.

Під час розгляду справи Управління майном комунальної власності міста уточнили позовні вимоги, в зв`язку з тим, що після відкриття провадження по справі, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , а саме 02.09.2024 року зареєстрували своє місце проживання в квартирі АДРЕСА_1 .

На підставі викладеного просять визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1 , стягнути судові витрати.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 26 липня 2024 року позовна заява залишена без руху. Недоліки усунуті позивачем.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 06 серпня 2024 року у цивільній справі за вказаним позовом відкрито загальне позовне провадження, призначене підготовче судове засідання.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 21 січня 2025 року підготовче провадження закрито, справа призначена до розгляду по суті.

28 квітня 2025 року, згідно Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів», назву Октябрського районного суду м. Полтави було змінено на «Шевченківський районний суд міста Полтави».

У судовому засіданні представник позивача наполягала на заявлених позовних вимогах, та зазначила, що доводи представника відповідача, щодо неналежності позивача спростовуються нормами статей 1,29,54,60 Закону України «Про місце самоврядування в Україні», пунктами 16,17,18,21 розділу 2 Положення про Управління майном комунальної власності міста.

Не відповідає дійсності твердження відповідача, що наймодавцем комунального майна є Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація № 2», оскільки організація згідно до п.п.5.4.10, п.5.4 Статуту, має право на звернення до суду з позовом про виселення з самовільно зайнятих квартир, а відповідачка ОСОБА_1 зайняла квартиру ще ІНФОРМАЦІЯ_8 разом з батьками ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , у законний спосіб, а не самовільно.

Предметом позову не є питання приватизації квартири, тому доводи представника відповідача та докази звернення до органу приватизації, не підлягає розгляду і не є належними доказами по справі.

Вважають, що представник відповідача – адвокат Гурін Д.Ю. не спростовує акти обстеження та не подає відповідних достовірних і належних доказів.

Ними ставиться під сумнів наданий представником відповідача Договір №02/05 про проведення ремонтних робіт від 02.05.2024 року у спірній квартирі, в зв`язку з відсутності електропостачання в квартирі.

Вони стверджують, що ОСОБА_1 , яка мала зареєстроване місце проживання в квартирі АДРЕСА_1 з 24.03.1982 по 26.02.2008, та з 07.02.2023 і дотепер, не проживає в квартирі. ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , зареєструвались в квартирі вже після звернення до суду – 02.09.2024 року, що потягло розширення кола відповідачів у цій справі і жодним чином не підтверджує факт постійного проживання.

А також вони заперечують проти стягнення витрат відповідачки на правову допомогу у розмірі 30 000 гривень.

Просила позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_1 – адвокат Гурін Д.Ю. у судовому засіданні проти позову заперечував, підтвердив обставини, що викладені в Відзиві на позовну заяву та пояснив, що відповідачі проживають в квартирі.

В квартирі відключена електроенергія, а газопостачання не передбачено проєктом будинку.

Також вказав, що Управління майном комунальної власності міста не є належним позивачем в даній цивільній справі, оскільки згідно Положення про Управління майном комунальної власності міста (в новій редакції), повноваження на звернення до суду з заявою про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, відсутні. Повноваження на звернення до суду із вказаною заявою відносяться до виключної компетенції Полтавської міської ради, а належним позивачем - є Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація №2» Полтавської міської ради. З цієї підстави, суд повинен відмовити в задоволенні позову.

Крім того, ОСОБА_1 , неодноразово зверталася до Позивача, стосовно питання приватизації квартири АДРЕСА_1 , але подані пакети документів, з формальних підстав, залишалися без руху, що призвело до порушення Позивачем та навмисне ігнорування норм чинного законодавства.

Починаючи з грудня 2023 року, представнику Відповідача безпідставно відмовлями у наданні бланку заяви на приватизацію квартири та відповідної консультації щодо правильності її заповнення та правильності наповнення пакету документів, який необхідно долучити до вищевказаної заяви на приватизацію житлової квартири.

Стосовно не проживання ОСОБА_1 у комунальній квартирі АДРЕСА_1 більше 8 місяців, повідомляє, що вказані у позовній заяві акти, складені Позивачем і є основними доказами, на підставі яких, останній обґрунтовує заявлені вимоги щодо визнання Відповідача такою, що втратила право користування жилим приміщенням, підписані лише трьома особами, серед яких більшість (а саме: двоє у актах від 16.11.2023, 04.07.2024, а також троє у акті від 24.01.2024) складають із себе підлеглі працівники Позивача (заступник начальника Управління майном комунальної власності міста Євген Яковлєв, начальник відділу обліку розподілу та приватизації житла ОСОБА_10 та головний спеціаліст відділу з питань юридичного забезпечення та обліку комунального майна ОСОБА_11 ).

Основна інформація стосовно тривалого часу не проживання Відповідача та членів її сім`ї в спірній житловій квартирі, отримувалася та встановлювалась Позивачем зі слів сусідів (пункти 2 та 3 акту), які не ідентифіковані і їх підписи відсутні. У зв`язку з чим досить сумнівним є взагалі факт опитування сусідів, тим більше які з точністю до одного місяця, та конкретного календарного дня місяця пам`ятають події 5 річної давності (момент смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 ), та володіють інформацією про наявність заборгованості за комунальні послуги і що ця заборгованість є зростаючою.

Фотографування зовнішнього вигляду вхідних дверей до спірної житлової квартири та зовнішнього вигляду квартири з вулиці, і зазначення в акті, що ознаки проживання в квартирі людей відсутні - є штучним створенням доказу, з метою введення суду в оману та є не належними доказами в даній справі.

Крім того у спірній житловій квартирі, постійно проживає Відповідач та члени її сім`ї: дочка відповідачки ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка є одинокою матір`ю адже самостійно без чоловіка виховує і утримує трьох своїх дітей; онука відповідачки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; онук відповідачки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; онука відповідачки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Відповідачка та члени її сім`ї враховуючи те, що в них на утриманні перебувають троє неповнолітніх дітей, знаходяться в досить скрутному матеріальному становищі, Позивач працює на посаді двірника в Гімназії №8 імені Панаса Мирного Полтавської міської ради, що підтверджується відповідною довідкою з місця роботи, середньо місячний розмір заробітної плати Відповідача складає 5 316,45 грн., донька відповідача ОСОБА_2 офіційно не працевлаштована, отримує незначний дохід від тимчасових підробітків, та попри ці тяжкі життєві обставини намагаються забезпечити належні житлові умови для дітей, з цією метою на початку травня Відповідач почала здійснювати косметичний ремонт спірної житлової квартири. Так 02.05.2024 року Відповідачем ОСОБА_1 з підрядником фізичною особою-підприємцем ОСОБА_12 було укладено договір про надання послуг, предметом якого є косметичний ремонт житловою квартирою АДРЕСА_1 .

15.11.2024 року Відповідачем ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_12 згідно умов пункту 6.3. вищевказаного договору про надання послуг з ремонту квартири, було складено акт яким зафіксовано фактичний обсяг робіт який виконав ФОП ОСОБА_12 за вищевказаним договором станом на дату складання акту.

Додатково на противагу вищевказаним актам Позивача, Відповідач ОСОБА_1 в підтвердження факту постійного та безперервного проживання у спірній житловій квартирі Відповідача та членів її сім`ї надає суду нотаріально посвідчені заяви сусідів ОСОБА_13 від 14 грудня 2023 року, та ОСОБА_14 від 26 грудня 2023 року.

У результаті цього він просить суд відмовити Управлінню майном комунальної власності міста в задоволенні позовних вимог у даній справі, в повному обсязі та стягнути витрати відповідачки на правову допомогу у розмірі 30 000 гривень.

Треті особи – Полтавська міська територіальна громада в особі Полтавської міської ради, Служба у справах дітей Полтавської міської ради, про дату та час засідання повідомлялися належним чином, просила розглядати справу без їх участі.

Третя особа - комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація № 2» Полтавської міської ради, про дату та час засідання повідомлялося належним чином, заяв, клопотань не надавало.

Вислухавши представників позивача і відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

У частині 1 статті 16 Цивільного кодексу України установлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.ст.12,13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із частиною четвертою статті 9 ЖК Української РСР ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

При тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом (частини перша та друга статті 71 ЖК).

Визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку (стаття 72 ЖК).

Системне тлумачення статей 71, 72 ЖК дає підстави для висновку, що особа може бути визнана такою, яка втратила право користування жилим приміщенням за двох умов: не проживання особи в жилому приміщенні більше шести місяців та відсутність поважних причин. Вичерпного переліку таких поважних причин житлове законодавство не встановлює, у зв`язку з чим поважність причин відсутності особи за місцем проживання визначається судом у кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи, про що йдеться в постановах Верховного Суду від 16 червня 2021 року в справі № 289/2299/18, від 19 травня 2021 року в справі № 759/19579/17, від 07 липня 2021 року в справі № 554/3289/20, від 18 березня 2020 року у справі № 182/6536/13-ц.

Судом встановлено, що Ордером №230 від 29.01.1982 року, виданим Виконавчим комітетом Октябрської ради народних депутатів міста Полтави, підтверджується, що 2 – х кімнатна квартира АДРЕСА_1 , видана ОСОБА_6 на склад сім`ї з 3 осіб: ОСОБА_7 (дружина), ОСОБА_1 (донька, дошлюбне прізвище ОСОБА_8 ).

ОСОБА_6 та ОСОБА_7 зверталися до суду з вимогами про визнання ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_9 такими, що втратили право користування житловим приміщенням - квартири АДРЕСА_1 .

Заочним Рішенням Ленінського районного суду міста Полтави від 18.10.2007 року у справі № 2-1014/07 (набрало законної сили 30.10.2007) позов задоволено.

Відомостями Шевченківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Полтаві від 30.07.2024 №579/30.30-36 та від 30.07.2024 №578/30.30-36 підтверджується, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 29.07.2021 року по справі №2-1014/07 заочне рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 18.10.2007 року скасоване.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 24.09.2021 року позовну заяву ОСОБА_6 та ОСОБА_7 по справі №2-1014/07 залишено без розгляду, у зв`язку з повторною неявкою позивачів.

Суд погоджується з висновками позивача, що факт смерті ОСОБА_6 та ОСОБА_7 були приховані ОСОБА_1 , тому не були встановлені та досліджені судом при винесені Ухвали від 24.09.2021 року і залишені позовної заяви без розгляду.

Позов ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_9 про визнання такими, що втратили право користування житловим приміщенням, так і не розглянутий.

Суд вважає, що дана обставина свідчить про наявність спору про не проживання вказаних осіб ще в 2007 році, який так і не вирішився по суті, оскільки пройшло більше 13 років після винесення рішення, а за цей час померли позивачі.

В правовій позиції Верховного Суду по справі № 756/1384/20 від 04.09.2024 року, викладено, що для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм, що також викладено в постановах Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20.

Заочним Рішенням Ленінського районного суду міста Полтави від 18.10.2007 року у справі № 2-1014/07 були встановлені обставини не проживання в квартирі ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_9 , однак, Ухвалою від 29.07.2021 року заочне рішення було скасоване з підстави «дізналася лише 21.05.2021 року, адже не отримувала ні судових повісток про виклик до суду, ні відповідної копії повного заочного рішення суду. Відповідач була позбавлена можливості надати суду докази та навести своїх заперечення проти позовних вимог позивача».

З аналізу норми ч.1 ст. 288 ЦПК України вбачається, що заочне рішення підлягає скасування за одночасного існування всіх обставин: неявка у судове засідання відповідача та неподання відзиву на позовну заяву з поважних причин та докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

При скасуванні заочного Рішення від 18.10.2007 року у справі № 2-1014/07, суд, в Ухвалі від 29.07.2021 року зазначив лише одну обставину - неявка у судове засідання відповідача, однак не виклав в Ухвалі - які саме докази, що мають істотне значення для правильного вирішення справи, були надані відповідачкою, що вплинули на спростування обставин, встановлених Рішенням суду від 18.10.2007 року.

Суд вважає, що має право надавати оцінку, враховувати поведінку відповідачки та її представника – адвоката Гуріна Д.Ю., які через 13 років після винесення Рішення, а також через три роки після смерті позивача, звернулися до суду і скасували Рішення судуза відсутності доказів, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Заочне Рішення від 18.10.2007 року у справі № 2-1014/07 скасоване, але обставини проживання відповідачки в квартирі, так і не встановлені.

З Довідки КП «Житлово-експлуатаційна організація № 2» №285 від 15.05.2024 року вбачається, що на день подачі позову до суду – 09.07.2024 року, в квартирі АДРЕСА_1 , зареєстрована ОСОБА_1 з 07.02.2023 року, що також підтверджено Витягом з Реєстру територіальної громади №2023/001169663.

Актом обстеження житлового об`єкту, розташованого за адресою АДРЕСА_2 від 16.11.2023 року, складеного начальником відділу обліку розподілу та приватизації житла Управління майном комунальної власності міста – Жаботинською О., головним спеціалістом відділу з питань юридичного забезпечення та обліку комунального майна Рудичем О. та представником КП «ЖЕО №2» Полтавської міської ради Андрусенко М., підтверджується, що квартира зачинена, вхідні двері ніхто не відчинив, дверна ручка на вхідних дверях відламана, а самі вхідні двері перебувають в занедбаному стані, зі слів сусідів в квартирі тривалий час ніхто не проживає, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 не проживали як за життя ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , так і після їх смерті.

В Актах повторного обстеження житлового об`єкту, розташованого за адресою АДРЕСА_2 від 24.01.2024 року та від 04.07.2024 року, містяться свідчення про не проживання в квартирі відповідачів.

До Актів обстеження долучені фото, з яких візуально вбачається, що дверна ручка на вхідних дверях відламана, а самі вхідні двері перебувають в занедбаному стані, балкон також не доглянутий.

Суд визнає Акти обстеження та фото до них, належними та допустимими доказами.

Ствердження представника відповідача, що Акти складені і підписані лише трьома особами, серед яких більшість підлеглі працівники Позивача, а також, що сусіді не ідентифіковані і відсутні їх підписи, не є підставою для визнання Актів складеними з порушенням законодавства. Теж саме стосується фотографування зовнішнього вигляду вхідних дверей до спірної житлової квартири та зовнішнього вигляду квартири з вулиці.

Суд вважає, що інформація, яка зазначена в Актах, могла бути спростована лише за умови надання стороною відповідача доказів протилежного.

Суд погоджується з позицією позивача, що представник відповідача – адвокат Гурін Д.Ю. не спростовує акти обстеження та не подає відповідних достовірних і належних доказів.

Відповіддю КП ПОР «Полтававодоканал» від 25.04.2024 року №1171 підтверджується, що заборгованість станом на 01.04.2024 року становить 16900,58 гривень, остання оплата проведена 16.05.2019 року.

В Відповіді ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» від 15.05.2024 року №21.2-03/2840 зазначено, що заборгованість станом на 01.05.2024 року становить 157293,62 гривень, остання оплата надійшла у листопаді 2017 року.

В квартирі відсутнє електропостачання, заборгованість за спожиту електричну енергію складає 3 448,64 грн., стан – відключений від електромережі (повторне відключення – 18.12.2023 року), що підтверджено Відповіддю ТОВ «Полтаваенергозбут» від 11.04.2024 року №02-10-1/5382.

Наявність заборгованості з зазначенням оплати, що датуються не раніше 16.05.2019 року, а також відсутність електроенергії в квартирі, тим більше за відсутності газопостачання, як про це вказав представник відповідача в судовому засіданні, свідчать про неможливість проживання в квартирі.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Суд вважає, що надані позивачем докази, в своєї сукупності доводять достатність і взаємний зв`язок, що підтверджує обґрунтованість вимог про не проживання відповідачів в квартирі більше ніж шість місяців.

Доводи представника відповідача, що Управління майном комунальної власності міста не є належним позивачем, а належним позивачем може бути Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація № 2», є невірними, оскільки спростовуються нормами статей 1,29,54,60 Закону України «Про місце самоврядування в Україні», пунктами 16,17,18,21 розділу 2 Положення про Управління майном комунальної власності міста, а також наданими позивачем Рішеннями Полтавської міської ради від 20.12.2019 року, від 23.12.2022 року та переліком багатоквартирних будинків, що підлягають списанню з балансу Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація № 2».

Суд погоджується з позицією позивача, що Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація № 2», згідно до п.п.5.4.10, п.5.4 Статуту, має право на звернення до суду з позовом про виселення з самовільно зайнятих квартир, а відповідачка ОСОБА_1 зайняла квартиру ще ІНФОРМАЦІЯ_8 разом з батьками ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , у законний спосіб, а не самовільно.

Суд не розглядає та не надає оцінку документам, щодо приватизації квартири, оскільки вони не стосуються предмету позову.

Наданий представником відповідача Договір №02/05 про проведення ремонтних робіт від 02.05.2024 року у спірній квартирі та Акт виконаних робіт від 15.11.2024 року ФОП ОСОБА_12 , не можуть бути визнані судом доказами проживання відповідачів в квартирі, і також викликають сумніві в їх достовірності, оскільки електропостачання в квартирі відсутнє.

Суд не бере до уваги нотаріально посвідчені заяви сусідів ОСОБА_13 від 14 грудня 2023 року, та ОСОБА_14 від 26 грудня 2023 року, оскільки зазначені свідки не попереджалися про кримінальну відповідальність, тому їх свідчення могли стати доказами лише при допиті їх в суді, однак, таке клопотання від представника відповідачів не надходило.

Суд вважає, що реєстрація в квартирі АДРЕСА_1 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 і ОСОБА_5 - 02.09.2024 року, тобто після відкриття провадження по справі – 06 серпня 2024 року, свідчить про бажання відповідачів показати інтерес до квартири, однак, реєстрація місцяпроживання не спростовує факту не проживання в квартирі.

Представник відповідача – адвокат Гурін Д.Ю. оспорював сам факт не проживання в квартирі відповідачів, тому не вважав за необхідне доводити поважність причин не проживання.

В частинах 1 та 3 ст.13 ЦПК України закріплено - суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно до ч.1 ст.81 ЦПК України : кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд вважає, що представник відповідача – адвокат Гурін Д.Ю. не надав доказів проживання в квартирі відповідачів, а надані їм докази: щодо приватизації квартири, Договір №02/05 про проведення ремонтних робіт від 02.05.2024 року, довідки про реєстрація в квартирі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 і ОСОБА_5 - 02.09.2024 року, стосуються інтересу відповідачів до квартири.

Вказані докази не спростовують факту не проживання в квартирі відповідачів.

Позивачем доведено, що відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , не проживали в квартирі АДРЕСА_1 , більше шести місяців без поважних причин, тому суд дійшов висновку визнати їх такими, що втратили права користування житловим приміщенням.

Питання про судові витрати суд вирішує на підставі ч.1 ст.141 ЦПК України.

Оскільки позов задоволено, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів, а саме з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , на користь позивача суму сплаченого судового збору у розмірі 3 028,00 гривень.

В стягненні витрат відповідачки на правову допомогу адвоката Гуріна Д.Ю. у розмірі 30 000 гривень – відмовити.

Керуючись ст.ст. 9, 71,72 ЖК України, ст.ст. 2, 4, 76, 81, 89, 141,263-265,268,300 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позов Управління майном комунальної власності міста до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , що діє в своїх інтересах та неповнолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи – Полтавська міська територіальна громада в особі Полтавської міської ради, комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація № 2» Полтавської міської ради, Служба у справах дітей Полтавської міської ради, про визнання особами такими, що втратили право користування житловим приміщенням – задовольнити.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , такими, що втратили право користування житловим приміщенням квартирою АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Управління майном комунальної власності міста сплачену суму судового збору у розмірі 3 028,00 гривень, з кожної по 1 514,00 гривень.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Управління майном комунальної власності міста, місцезнаходження: вул. Соборності, 36, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 13967034;

Відповідачі: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована: квартира АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована: квартира АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована: квартира АДРЕСА_1 , РНОКПП невідомий;

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрована: квартира АДРЕСА_1 , РНОКПП невідомий;

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрована: квартира АДРЕСА_1 , РНОКПП невідомий;

Треті особи – Полтавська міська територіальна громада в особі Полтавської міської ради, місцезнаходження: вул. Соборності, 36, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 24388285;

Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація № 2» Полтавської міської ради, місцезнаходження: вул. І.Мазепи, 30, м. Полтава, 36040, код ЄДРПОУ 13961729;

Служба у справах дітей Полтавської міської ради, місцезнаходження: вул. Кісельова В., 5, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 45920809.

Повний текст судового рішення виготовлено 04 квітня 2026 року.

Суддя: Е.М. Сініцин.