Рішення від 29 березня 2026 р. у справі №381/6704/25 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 381/6704/25

Провадження № 2/369/8957/26

РІШЕННЯ

Іменем України

30.03.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі головуючого судді Хацько Н.О., при секретарі – Погребної З.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

До Києво-Святошинського районного суду Київської області за підсудністю з Фастівського міськрайонного суду Київської області цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, в якому зазначено, що позивач з 04.12.2007 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Від шлюбу подружжя мають двоє дітей повнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В обґрунтування позовних вимог зазначив, що спільне життя не склалось, відсутнє взаєморозуміння, тому просить суд розірвати шлюб між ними.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 січня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду у порядку спрощеного провадження.

В судове засідання позивач не з`явився про день та час слухання справи повідомлений належним чином. Надав заяву, в якій позовні вимоги підтримав повністю та просив слухати справу без його участі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином. Надала суду заяву в якій просила слухати справу без її участі, та визнала позов в повному обсязі.

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У відповідності до ч. 5ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши і проаналізувавши докази та законодавство, яке регулює дані правовідносини, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 24 Сімейного кодексу України від 10.01.2002 року зі змінами та доповненнями (далі -СК України) «шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається…».

Таке положення національного законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою «чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.».

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 21.10.2025 року виданого повторно, ОСОБА_1 та ОСОБА_5 04.12.2007 року зареєстрували шлюб в Київському відділі державної реєстрації шлюбів Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), актовий запис № 4437. Після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_6 ».

Від шлюбу сторони мають двох дітей: повнолітнього – ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та неповнолітнього – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно ст. 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Як вбачається із заяви позивача та визнання позову відповідачем зазначеної вільної згоди між сторонами по справі не має.

Причиною припинення шлюбно-сімейних відносин є те, що між сторонами відсутнє взаєморозуміння. Родина фактично розпалася і її відновлення неможливо при обставинах зазначених позивачем, їх шлюбний союз розпався, жодних клопотань щодо примирення сторони не заявляли.

Відповідно до ст. 5 Протоколу № 7 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом №475/97-ВР (475/97-ВР) від 17.07.1997 року) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.

У пункті 84 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Валліанатос та інші проти Греції» від 07.11.2013 року (Заяви №№29381/09 та 32684/09) передбачено: «Суд наголошує на принципах, встановлених у його практиці. Мета захисту родини у її традиційному сенсі є доволі абстрактною і для її реалізації може використовуватися широкий спектр конкретних заходів… Також, з огляду на те, що Конвенція є «живим» документом, який слід тлумачити у світлі умов сьогодення…, держава при виборі засобів, покликаних забезпечувати захист сім`ї та повагу до сімейного життя, як цього вимагає стаття 8, обов`язково має брати до уваги зміни, що відбуваються у суспільстві і у ставленні до соціальних питань, цивільного стану і міжособистісних стосунків, включаючи той факт, що не існує лише одного шляху чи лише одного вибору, коли йдеться про те, як вести сімейне або приватне життя».

Відповідно до статей 110, 112 СК України передбачено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дитини, що має істотне значення.

Приймаючи до уваги, що позивач надав заяву, в якій наполягає на розірванні шлюбу і відсутні клопотання сторін про примирення, суд вважає причини, що спонукають позивача на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.

Спір про поділ майна та встановлення місця проживання дитини - відсутній.

Згідно частини 2 ст. 114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 110-112 СК України, ст. ст. 1-18, 76-81, 95, 263-265, 268, 280-283, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований 04.12.2007 року, у Київському відділі реєстрації шлюбів Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис №4437.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання – АДРЕСА_1 , згідно довідки ВПО фактичне місце перебування : АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання – АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повний текст рішення складено 30.03.2026 року.

Суддя Наталя Хацько