Постанова від 04 березня 2026 р. у справі №752/1267/26 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/1267/26

Провадження №: 3/752/1466/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.03.2026 м. Київ

суддя Голосіївського районного суду міста Києва Бушеленко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли

відУправління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції

пропритягнення до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП

відносно ОСОБА_1 дата народження – ІНФОРМАЦІЯ_1 адреса проживання – АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 ідентифікаційний номер – не встановлено

ВСТАНОВИВ:

08.01.2026 о 08:25 у м. Києві по вул. Ю. Здановської, 33/43, громадянин ОСОБА_2 повторно протягом року керував транспортним засобом, зокрема автомобілем Hyundai Sonata, державний номерний знак НОМЕР_1 , як особа, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Своїми діями ОСОБА_3 порушив п. “а” п. 2.1 Правил дорожнього руху та двічі вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Так, ч. 5 ст. 126 КУпАП установлено адміністративну відповідальність у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого за повторне протягом року вчинення одного з правопорушень, передбачених ч. 2-4 ст. 126 КУпАП, зокрема і керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Подія та склад адміністративного правопорушення та наявність вини у діях ОСОБА_4 доводяться поданими уповноваженим органом матеріалами, де містяться:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 561665 від 08.01.2026, складений відносно ОСОБА_4 за порушення ч. 5 ст. 126 КУпАП, який за формою та змістом відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справи України від 06.11.2015 № 1376;

- картка обліку адміністративного правопорушення;

- постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4236139 від 10.03.2025 (застосовано стягнення у виді штрафу за вчинення 10.03.2025 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП);

- довідка інспектора Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Солодько Анни щодо проведених заходів із встановлення повторності вчиненого адміністративного правопорушення;

- відеозапис, вміщений на лазерний компакт-диск, який був досліджений судом (суддею) під час судового засідання на робочому комп`ютері.

Наявними матеріалами підтверджується, що при складанні протоколу особу ОСОБА_4 установлено на підставі посвідчення водія, йому роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, повідомлено про те, що розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності відбудеться у Голосіївському районному суді міста Києва за викликом. Цей протокол ОСОБА_3 підписувати відмовився, так само і отримувати копію протоколу про адміністративне правопорушення.

У судове засідання ОСОБА_3 не з`явився, про причини своєї неявки суд не сповістив, хоча про дату, час і місце розгляд справи повідомлявся завчасно і викликався до суду повісткою.

Заперечень по суті справи, заяв, пояснень, клопотань, документів на підтвердження поважності неявки до суду від ОСОБА_4 не надходило, вимог про розгляд справи за особистою участі, вимог про відкладення розгляду справи ОСОБА_3 суду не пред`являв.

Інформація про призначення до розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності розміщувалася на офіційному веб-сайті судової влади у загальному доступні та була доступна для ознайомлення широким загалом.

Отже, у справі, що розглядається, вжито достатніх заходів для своєчасного та правильного вручення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, повістки в порядку ст. 277-2 КУпАП.

Згідно зі ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди України застосовують при розгляду справ Конвенцію про захист прав і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово вказував на те, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Також наголошувалося на тому, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав в основоположних свобод обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору (п. 71 рішення у справі “Смірнов проти України” заява № 3655/02, п. 41 “Пономарьов проти України” заява № 3236/03).

Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

За таких обставин суд (суддя) виходить з того, що ОСОБА_3 не був позбавлений можливості належним чином скористатися своїми процесуальними правами (поцікавитися про стан розгляду справи, адже з моменту складання протоколу до дати вирішення справи по суті пройшов доволі тривалий проміжок часу) та реалізувати обов`язки (з`явитися до суду для подачі пояснень, доказів, клопотань, заяв, заперечень тощо).

При цьому суд (суддя) враховує, що виходячи з положень ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 126 цього Кодексу при розгляді справи про адміністративне правопорушення не є обов`язковою.

За наведених обставин та обґрунтувань розгляд справи відбувся за відсутності ОСОБА_4 на підставі наявних матеріалів.

Оскільки ОСОБА_3 визнається винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, до нього застосовується передбачене законодавством адміністративне стягнення у межах санкції відповідної частини ст. 126 КУпАП та з урахуванням загальних правил накладення стягнення.

Враховуючи загальні правила накладення стягнення, суд вважає за належне застосувати відносно ОСОБА_4 адміністративне стягнення в межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімуми доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п`ять років.

Підстав для повернення протоколів про адміністративне правопорушення, так само як і підстав для закриття провадження у справі не встановлено.

Оплатне вилучення транспортного засобу у цьому провадженні не підлягає застосуванню, адже суду (судді) не представлені докази, які б дозволити установити наявність станом на час розгляду справи у ОСОБА_4 у власності транспортних засобів.

У порядку ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України “Про судовий збір” з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на користь держави підлягає стягненню судовий збір (0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2026).

Керуючись ст. 23, 33-35, 40-1, 126, 268, 276, 277, 279, 280, 283, 285, 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та піддати адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 2400 (дві тисячі чотириста) неоподатковуваних мінімуми доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) грн з позбавлення права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави судовий збір у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова може бути пред`явлена до примусового виконання протягом трьох місяців з моменту набрання нею законної сили.

Стягувачем за цією постановою державний орган, за матеріалами якого судом прийнято відповідне рішення, в частині стягнення судового збору – Державна судова адміністрація.

Боржником за цією постановою є особа, яка притягається до адміністративної відповідальності (анкетні дані, що видалося за можливе установити, наведені в вступній частині постанови).

Відповідно до ч. 1-3 ст. 307 КУпАП, якими встановлено, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно зі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу (п`ятнадцять днів з дня вручення постанови), постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Суддя О.В. Бушеленко