Постанова від 25 лютого 2026 р. у справі №752/27227/25 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/27227/25

Провадження №: 3/752/1036/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.02.2026 м. Київ

суддя Голосіївського районного суду міста Києва Бушеленко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання у м. Києві матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли

відУправління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції

пропритягнення до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 51 КУпАП

відносноОСОБА_1 дата народження – ІНФОРМАЦІЯ_1 місце проживання – АДРЕСА_1 місце реєстрації – АДРЕСА_2 ідентифікаційний номер – НОМЕР_1

ВСТАНОВИВ:

20.10.2025 у приміщенні магазину “АТБ” за адресою: м. Київ, просп. Голосіївський, 128, де господарську діяльність провадить Товариство з обмеженою відповідальністю “АТБ-Маркет”, ОСОБА_1 , як особа, яка протягом року притягалася до адміністративної відповідальності за ч. 1, 2 ст. 51 КУпАП, належних висновків для себе не зробив та здійснив таємне дрібне викрадення чужого майна на загальну суму 636,96 грн без податку на додану вартість (викрав товар – масло солодковершкове у кількості 2 пачки, форель слабосолену у кількості 2 шт.), узявши їх з торгівельних полиць, будучи переконаним, що за його діями ніхто не спостерігає.

Частиною 1 ст. 51 КУпАП установлено адміністративну відповідальність за дрібне викрадення чужого майна (вартість якого на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), шахрайство, привласнення чи розтрати. Такі дії тягнуть за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до тридцяти годин, або адміністративний арешт на строк до п`яти діб.

Частина 4 ст. 51 КУпАП визначає адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених ч. 1 або 2 ст. 51 КУпАП, за яке особу вже три і більше разів протягом року було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк від десяти до п`ятнадцяти діб.

Подія та склад адміністративного правопорушення та наявність вини у діях ОСОБА_1 підтверджується наявними матеріалами, де міститься: протокол про адміністративне правопорушення серії ГП № 293289 від 20.10.2025, складений відносно ОСОБА_1 за порушення ч. 4 ст. 51 КУпАП, який за формою та змістом відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справи України від 06.11.2015 № 1376; довідка вартості викраденого майна, заява заступниці керуючого магазину “АТБ” ОСОБА_2 щодо викрадення товару невідомою особою від 20.10.2025, письмові пояснення старшого охоронника магазину “АТБ” ОСОБА_3 від 20.10.2025, розписка заступниці керуючого магазину “АТБ” ОСОБА_2 про отримання товару на відповідальне зберігання від 20.10.2025, примірник постанови Васильківського міськрайонного суду Київської області у справі № 362/1780/25 від 27.03.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 51 КУпАП за правопорушення, вчинені 02.02.2025 та 09.02.2025, примірник постанови Васильківського міськрайонного суду Київської області у справі № 362/3206/25 від 15.07.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1, 2 ст. 51 КУпАП; примірник постанови Васильківського міськрайонного суду Київської області у справі № 362/6882/25 від 09.09.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 51 КУпАП, рапорт оперативного чергового спецлінії “102” від 20.10.2025, дані з інтегрованої інформаційно-пошукової системи Міністерства внутрішніх справ України “АРМОР” щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 51 КУпАП, дані щодо особи ОСОБА_1 , відеозапис, вміщений на лазерний компакт-диск.

Зібраними доказами доводиться, що у магазині “АТБ” було затримано громадянина, який вчинив крадіжку і ним виявився ОСОБА_1 .

Наявними матеріалами підтверджується, що при складанні протоколу від особу ОСОБА_1 установлено на підставі даних Державної міграційної служби, при цьому ОСОБА_1 роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, але останній відмовився від отримання повідомлення про те, що розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності відбуватиметься у Голосіївському районному суді міста Києва, а також відмовився від підпису протоколу.

У судове засідання ОСОБА_1 не прибув, про причини своєї неявки суд не сповістив, хоча про дату, час і місце розгляд справи повідомлявся завчасно і викликався до суду повісткою.

Заперечень по суті справи, заяв, пояснень, клопотань, документів на підтвердження поважності неявки до суду від ОСОБА_1 не надходило, вимог про розгляд справи за особистою участі, вимог про відкладення розгляду справи остання суду не пред`являв.

Крім того, було постановлено судове рішення про повернення протоколу разом із матеріалами справи для доставлення ОСОБА_1 до суду, проте уповноважений орган Національної поліції не встановив місцезнаходження ОСОБА_1 та не забезпечив його явку до зали суду (лист-реагування приєднано до матеріалів справи).

Тобто, особисті пояснення ОСОБА_1 в судовому засіданні не видалося за можливе заслухати з об`єктивних причин.

У той же час, слід зауважити, що інформація про призначення до розгляду справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності розміщувалася на офіційному веб-сайті судової влади у загальному доступні та була доступна для ознайомлення широким загалом.

Отже, у справі, що розглядається, вжито всіх залежних від суду заходів для своєчасного та правильного вручення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, повістки в порядку ст. 277-2 КУпАП.

Згідно зі ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди України застосовують при розгляду справ Конвенцію про захист прав і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово вказував на те, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Також наголошувалося на тому, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав в основоположних свобод обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору (п. 71 рішення у справі “Смірнов проти України” заява № 3655/02, п. 41 “Пономарьов проти України” заява № 3236/03).

Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Тобто, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не була позбавлена можливості належним чином скористатися своїми процесуальними правами (поцікавитися про стан розгляду справи, адже з моменту складання протоколу до дати вирішення справи по суті пройшов доволі тривалий проміжок часу) та реалізувати обов`язки (з`явитися до суду для подачі пояснень, доказів, клопотань, заяв, заперечень тощо).

Як вказувалося вище, спростувань, заперечень, заяв, пояснень, клопотань від вказаної особи не надходило.

За наведених обставин та обґрунтувань, а також з огляду на те, що судом вжито достатньо заходів та вчинено процесуальних дій, спрямованих на недопущення порушення права особи на захист, розгляд справи відбувся за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Оскільки ОСОБА_1 визнається винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 51 КУпАП, до нього слід застосувати передбачене законодавством адміністративне стягнення у межах санкції відповідної статті, при накладенні якого враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь вини, майновий стан.

Обставин, що обтяжують відповідальність, за ст. 34, 35 КУпАП України не встановлено.

Враховуючи загальні правила накладення стягнення, суд вважає за належне застосувати відносно ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції статті.

Підстав для повернення протоколу про адміністративне правопорушення, так само як і підстав для закриття провадження у справі не встановлено.

У порядку ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України “Про судовий збір” з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 665,60 грн (0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2026).

На підставі викладеного, керуючись ст. 9, 23, 40-1, 51, 279, 280, 283, 285, 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 51 КУпАП та піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) грн у дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави судовий збір у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова може бути пред`явлена до примусового виконання протягом трьох місяців з моменту набрання нею законної сили.

Стягувачем за цією постановою державний орган, за матеріалами якого судом прийнято відповідне рішення, в частині судового збору – Державна судова адміністрація.

Боржником за цією постановою є особа, яка притягається до адміністративної відповідальності (анкетні дані, що видалося за можливе установити, наведені в вступній частині постанови).

Відповідно до ч. 1-3 ст. 307 КУпАП, якими встановлено, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно зі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу (п`ятнадцять днів з дня вручення постанови), постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Суддя О.В. Бушеленко