Постанова від 05 лютого 2026 р. у справі №752/327/26 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/327/26

Провадження №: 3/752/1936/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.02.2026 м. Київ

суддя Голосіївського районного суду міста Києва Бушеленко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Києві матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли

відГолосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві

пропритягнення до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП

відносноОСОБА_1 дата народження – ІНФОРМАЦІЯ_1 місце реєстрації та проживання – АДРЕСА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

До Голосіївського районного суду міста Києва надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП ОСОБА_1 , згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 03.01.2026 серії ВАД № 743249, в якому зазначено, що 03.01.2026 близько 16:30 громадянка ОСОБА_1 , перебуваючи у м. Києві на території Голосіївського парку, ображала водія таксі ОСОБА_2 , погрожувала йому, пошкодила автомобіль, чим вчинила дрібне хуліганство. Такі дії кваліфіковано за ст. 173 КУпАП.

До зазначеного протоколу приєднано копію рапорту оперативного чергового від 03.01.2026, письмові пояснення ОСОБА_3 від 03.01.2026, копія письмових пояснень ОСОБА_1 від 03.01.2026, копія письмових пояснень ОСОБА_4 від 03.01.2026, копія протоколу допиту потерпілого ОСОБА_2 , дані про особу ОСОБА_1 з Державної міграційної служби.

Наявними матеріалами підтверджується, що при складанні протоколу від 03.01.2026 особу ОСОБА_1 установлено на підставі паспорта, їй роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, повідомлено про те, що розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності відбуватиметься у Голосіївському районному суді міста Києва. Від підписання протоколу ОСОБА_1 відмовилась, про що у протоколі зроблено відповідну відмітку.

Крім того, було постановлено судове рішення про примусовий привід особи, яка притягається до адміністративної відповідальності до суду, проте уповноважений орган Національної поліції не забезпечив її явку до зали суду (лист-реагування приєднано до матеріалів справи).

Тобто, особисті пояснення ОСОБА_1 в судовому засіданні не видалося за можливе заслухати з об`єктивних причин.

У той же час, слід зауважити, що інформація про призначення до розгляду справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності розміщувалася на офіційному веб-сайті судової влади у загальному доступні та була доступна для ознайомлення широким загалом.

Отже, у справі, що розглядається, вжито всіх залежних від суду заходів для своєчасного та правильного вручення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, повістки в порядку ст. 277-2 КУпАП.

Згідно зі ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди України застосовують при розгляду справ Конвенцію про захист прав і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово вказував на те, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Також наголошувалося на тому, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав в основоположних свобод обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору (п. 71 рішення у справі “Смірнов проти України” заява № 3655/02, п. 41 “Пономарьов проти України” заява № 3236/03).

Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Тобто, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не була позбавлена можливості належним чином скористатися своїми процесуальними правами (поцікавитися про стан розгляду справи, адже з моменту складання протоколу до дати вирішення справи по суті пройшов доволі тривалий проміжок часу) та реалізувати обов`язки (з`явитися до суду для подачі пояснень, доказів, клопотань, заяв, заперечень тощо).

Як вказувалося вище, спростувань, заперечень, заяв, пояснень, клопотань від вказаної особи не надходило.

За наведених обставин та обґрунтувань, а також з огляду на те, що судом вжито достатньо заходів та вчинено процесуальних дій, спрямованих на недопущення порушення права особи на захист, розгляд справи відбувся за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд (суддя) зазначає таке.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Адміністративним правопорушенням (проступком) ч. 1 ст. 9 КУпАП визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 173 КУпАП установлено адміністративну відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Такі дії тягнуть за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п`ятнадцяти діб.

Об?єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, передбачає наявність діяння: нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та вчинення інших подібних дій, що як наслідок порушують громадський порядок та спокій громадян. При цьому дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка вчиняє таке правопорушення, усвідомлює, що своїми діями порушує громадський порядок і спокій громадян, та бажає чи свідомо припускає прояв неповаги до суспільства.

У ч. 2 ст. 7 КУпАП передбачено, що провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Виходячи зі змісту ст. 7, 254, 279 КУпАП розгляд справ про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який і є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Проаналізувавши документи, що надійшли до суду, в тому числі письмові пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, керуючись завданнями КУпАП за ст. 1, засадами забезпечення законності при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення за ст. 7, визначення адміністративного правопорушення (проступку) за ч. 1 ст. 9, завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення за ст. 247 цього Кодексу, суд (суддя) дійшов висновку про відсутність складу адміністративного правопорушення, у зв`язку з яким 03.01.2026 було складено відповідний протокол відносно ОСОБА_1 , адже подія, яка мала місце у громадському місці, за своєю суттю не охоплюються диспозицією ст. 173 КУпАП, не є такою, що посягає на громадський порядок і громадську безпеку. На переконання суду (судді), ОСОБА_1 не мала жодного умислу на порушення спокою громадян.

Судом (суддею) з`ясовано, що між пасажирами таксі та водієм виник конфлікт, кожна сторона викликала поліцію, нецензурні та образливі висловлювання мали місце як зі сторони пасажирів, так і зі сторони водія щодо одне одного, тобто емоційна напруга, різкі висловлювання стосувалися не невизначеного кола осіб, а мали конкретних адресатів, сторонні, не причетні до конфлікту особи (перехожі, відвідувачі парку ім. М. Рильського) не чули цього та не скаржилися на порушення громадського порядку.

З`ясовані фактичні обставини визнаються судом (суддею) такими, що не підтверджують факт того, що особа, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, вчинила саме хуліганство, тобто протиправні дії, спрямовані на порушення саме громадського порядку.

З аналізу приписів КУпАП слідує, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя повинен вжити всіх передбачених законодавством заходів для повного, всебічного й об`єктивного встановлення обставин, на підставі належних і достовірних доказів з`ясувати, чи мала місце подія та склад адміністративного правопорушення, зокрема, шляхом дослідження протоколу про адміністративне правопорушення, установити інші факти, що впливають на правильне вирішення справи.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП унормовано, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене вище, провадження у справі відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст. 9, 23, 173, 247, 268, 276, 277, 279, 280, 283-285, 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП закрити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя О.В. Бушеленко