Суд: Дарницький районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 31 березня 2026 р.
Справа: №753/18919/25
Суддя: Осіпенко Л. М.
ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/18919/25
провадження № 3/753/38/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"01" квітня 2026 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Осіпенко Л.М., розглянувши матеріали справи, що надійшли з Управління патрульної поліції у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
ВСТАНОВИВ:
У відповідності до постанови про адміністративне правопорушення від 09.08.2025 року серії № ЕПР1 №417046, 09.08.2025 року о 00:55:00 год. у м. Києві по вул. Тростянецька, 47, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом, а саме електроскутером «AIMA U1-L1e» без номерних знаків в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Alcotest Drager» 6820, що підтверджується тестом 4019, результат становить 0,79 ‰, з результатом якого ОСОБА_1 згідний, чим порушив п. 2.9.а ПДР – керування транспортним засобом особами в стані алкогольного, наркотичного чи ін. сп`яніння, що знижують їх увагу та швидкість реакції, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судові засідання, які були призначені 27.10.2025 року, 19.11.2025 року, 20.01.2026 року, 03.03.2026 року та 01.04.2026 року особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причину неявки не повідомив.
Крім направлення судової повістки за місцем проживання, про день, час та місце розгляду справи ОСОБА_1 був повідомлений також шляхом надсилання SMS-повідомлення на номер телефону та на електронну адресу. Суд встановив, що відповідні повідомлення були успішно доставлені за вказаними засобами зв`язку, що підтверджується наявними у матеріалах справи довідками про доставку.
З урахуванням того, що судові повідомлення були належним чином доставлені, а також за відсутності відомостей про поважні причини неявки, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про розгляд справи та достовірно обізнаний про її існування.
Крім того, ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, яке було задоволено постановою Дарницького районного суду міста Києва від 20.01.2026 року.
У призначенй день та час судового засідання ОСОБА_1 на зв`язок не вийшов, про причини своєї неявки суд не повідомив.
Вирішуючи питання про розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 , суд враховує, що Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Зазначені вимоги ОСОБА_1 не виконав, чим проявив неналежну процесуальну поведінку, у зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутність.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи та відеозапис доданий до протоколу про адміністративне правопорушення, приходить до наступного висновку.
Відповідно до положень ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху України механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.
Транспортний засіб - пристрій призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів. Даний термін охоплює всі види транспортних засобів, які можуть рухатися дорогами загального користування.
З практики Верховного Суду вбачається, що будь-який транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна, незалежно від його робочого об`єму, належить до механічних транспортних засобів. Із визначеного випливає, що межа між механічними і немеханічними транспортними засобами проходить тільки в класі транспортних засобів із електродвигуном.
Згідно змісту постанови Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі №127/5920/22, якщо транспортний засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов`язаної з таким використанням засобу, характеристика як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.
Аналіз наведених термінів свідчить про те, що поняття «транспортний засіб» та «механічний транспортний засіб» можна трактувати так: в широкому - транспортний засіб, в тому числі і електроскутер, і в вузькому - механічний транспортний засіб.
У Правилах дорожнього руху України відсутнє визначення «електроскутер», разом з тим, аналізуючи визначення «транспортний засіб», можна дійти висновку, що «електроскутер» відповідає поняттю транспортний засіб, оскільки призначений для перевезення осіб, зокрема самого водія чи його вантажу та є повноправним учасником дорожнього руху, а ОСОБА_1 використовував його саме з цією метою.
Зважаючи на те, що ОСОБА_1 використовував «електроскутер», як транспортний засіб, останній, повинен був керувати транспортним засобом, рухаючись дорогами загального користування з додержанням вимог Правил дорожнього руху України.
Порядок дорожнього руху на території України, згідно з положеннями Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі - Правила дорожнього руху).
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Пунктом 1.9 Правил встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Так, відповідно до пункту 2.9.а Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Зокрема, ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Разом із тим, відповідно до вимог ст. 245 цього Кодексу завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, серед іншого, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 251 цього Кодексу доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому, відповідно до положень ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїх рішеннях неодноразово наголошував, зокрема в рішеннях у справах «Гурепка проти України (N2)» від 08.04.2010, «Лучанінов проти України» від 09.06.2011 про необхідність суворого дотримання процедури притягнення особи до відповідальності (як кримінальної, так і адміністративної).
У рішенні Європейського суду з прав людини у складі його Великої палати по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 зазначено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.
Тобто, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно норм, встановлених законами держави Україна.
Диспозиція норми ч. 1 ст. 130 КУпАП є бланкетною, тобто спрямовує до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки учасників дорожнього руху, в тому числі і осіб, які керують транспортними засобами, та встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Процедура проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначена ст. 266 КУпАП, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затверджений наказом МВС України від 07 листопада 2015 року № 1395 (п.п. 1-7 розділу Х), Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затв. постановою КМУ від 17 грудня 2008 року № 1103 (п.п. 3-8) та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніннях або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджений наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1413/735 .
Для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння необхідна наявність наступних умов: 1) особа має керувати транспортним засобом; 2) повинен бути дотриманий встановлений порядок огляду на стан алкогольного сп`яніння; 3) складення протоколу про адміністративне правопорушення має відбуватися з дотриманням вимог КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП доведена матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 09.08.2025 року серії №ЕПР1 №417046, в якому викладені обставини вчинення адміністративного правопорушення та зазначено про відмову ОСОБА_1 від надання пояснень (а.с. 1), результатом тесту проходження огляду на стан сп`яніння «Drager» від 09.08.2025 року, у відповідності до якого в організмі ОСОБА_1 встановлено вміст алкоголю у розмірі 0,79 ‰ (проміле) (а.с. 2), актом огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зазначено про відмову ОСОБА_1 від підписання акту (а.с. 3), направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.08.2025 року (а.с. 6)., відеозаписом події, яким зафіксовано обставини вчиненого правопорушення ОСОБА_1 (а.с. 10).
Так, із відеозапису з нагрудної камери працівника поліції вбачається, що ОСОБА_1 перебував за кермом електроскутера з увімкненими аварійними світловими сигналами та повідомив працівникам поліції, що його було зупинено під час руху, коли він повертався додому з озера.
Крім того, на поставлене запитання щодо вживання алкогольних напоїв ОСОБА_1 спочатку заперечив факт їх вживання, однак у подальшому повідомив, що незадовго перед зупинкою випив 0,5 літра пива.
В подальшому, працівник поліції запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння (10:41 хв. відеозапису) та повідомив йому про виявлення в нього ознак алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці (11:00 хв. відеозапису).
Після чого ОСОБА_1 було роз`яснено, що він може відмовитись від проходження огляду на стан сп`яніння, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП (11:49 хв. відеозапису).
В подальшому, на проведення огляду на стан сп`яніння за допомогою газоаналізатора «Alcotest Drager» ОСОБА_1 погодився (13:55 хв. відеозапису).
Працівниками поліції було надано можливість ОСОБА_1 оглянути цілісність пакування одноразового мундштука, а також у його присутності проведено перевірку справності та готовності спеціального технічного засобу (14:10 хв. відеозапису).
В подальшому, ОСОБА_1 пройшов огляд та йому пред`явлено результат аналізу безпосередньо на пристрої, який склав 0,79 ‰ (проміле) (16:35 хв. відеозапису). Працівник поліції повідомив водію допустиму норму вмісту алкоголю в крові, яка відповідно до чинного законодавства становить 0,2 ‰ (проміле).
Після проведеного огляду щодо ОСОБА_1 , працівник поліції поцікавився у водія, чи погоджується він із зафіксованими показниками. Як вбачається з відеозапису, ОСОБА_1 висловив згоду з результатами проведеного огляду та зазначив, що вважав кількість вжитого алкоголю незначною (20:27 хв. відеозапису).
Наявні у справі докази узгоджуються між собою, є належними та допустимими, підстави ставити під сумнів їх достовірність відсутні, а тому в своїй сукупності підтверджують обставини, встановлені в суді. При цьому достатні дані, які б спростовували чи ставили під сумнів наведені досліджені докази, вказували про порушення вимог ст. 266 КУпАП під час їх отримання у справі відсутні і не встановлені.
У зв`язку з цим, дослідивши матеріали справи, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.
При накладенні стягнення згідно з вимогами ст. 33 КУпАП суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.
Із врахуванням встановлених обставин та наявних даних про особу правопорушника, зважаючи на те, що ч. 1 ст. 130 КУпАП визначено безальтернативне стягнення, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 стягнення у межах закону, який він порушив, у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь держави судовий збір в розмірі 655 грн. 60 коп.
Керуючись ст.ст. 33, 40-1, 130, 283, 284, 285 КУпАП, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз`яснити, що у разі несплати правопорушником штрафу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу відповідно до положень ст. 308 КУпАП.
У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд міста Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з дня її винесення.
Повний текст постанови складено 03.04.2026 року.
Суддя: Л.М. Осіпенко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua