Рішення від 02 квітня 2026 р. у справі №939/314/26 — Бородянський районний суд Київської області

Суд: Бородянський районний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 02 квітня 2026 р.

Справа: №939/314/26

Суддя: Герасименко М. М.

Справа № 939/314/26

РІШЕННЯ

Іменем України

03 квітня 2026 рокуБородянський районний суд

Київської області в складі : головуючої – судді Герасименко М.М.

за участі секретаря – Слухай А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Бородянка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що з 06 серпня 2011 року перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом з нею (позивачем) та знаходиться на її утриманні. За рішенням Бородянського районного суду Київської області від 16 квітня 2018 року шлюб між ними було розірвано та стягнуто з відповідача аліменти на утримання сина у розмірі 2 000 грн щомісячно, починаючи з 22 лютого 2018 року. На даний час розмір стягнутих аліментів є недостатнім для утримання сина, оскільки він в силу свого віку потребує більших витрат на їжу, крім того, син займається професійним кікбоксингом, де витрати йдуть на спеціальну форму, участь у змаганнях, також додатково вивчає англійську мову. Відповідач на даний час офіційно працює, має постійний дохід. З огляду на вказані обставини, просила змінити спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Бородянського районного суду Київської області від 16 квітня 2018 року у справі № 360/435/18, та стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, і до досягнення дитиною повноліття, та витрати на правничу допомогу у розмірі 1 500 грн.

Ухвалою суду від 03 березня 2026 року було відкрито провадження у даній справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, відповідно до заяви просила розглядати справу за її відсутності, позов підтримала та просила його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, відзив на позов не надав.

Згідно до вимог ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки відповідач не повідомив про причини своєї неявки, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв, у суду наявні відомості про його належне повідомлення про дату, час і місце цього засідання, тому причин для відкладення розгляду справи, передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України, суд не вбачає і вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні.

Дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що сторони мають сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с. 4).

Згідно довідки № 31, виданої 26 січня 2026 року Клавдієво-Тарасівським старостинським округом виконавчого комітету Немішаївської селищної ради Бучанського району Київської області, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 разом з матір`ю ОСОБА_1 та перебуває на її утриманні (а.с. 8).

За рішенням Бородянського районного суду Київської області від 16 квітня 2018 року з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 2000 гривень, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 22 лютого 2018 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 5, 6, 7).

За змістом ч. 2 ст. 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Згідно зі статтями 150, 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Відповідно до положень статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину – однієї чверті, на двох дітей – однієї третини, на трьох і більше дітей – половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

За змістом положень ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

У ч. 1 ст. 192 Сімейного кодексу України наведено перелік обставин, за яких суд може винести рішення, зокрема, про збільшення (зменшення) розміру аліментів. Такими обставинами є: зміна матеріального стану, зміна сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я особи з якої стягуються аліменти, та в інших випадках, передбачених цим Кодексом, тому виходячи з вимог чинного законодавства, вказані обставини повинні бути суттєвими і відігравати значну роль у житті заявника, платника аліментів, при розгляді спору про зменшення або збільшення розміру аліментів, встановлених рішенням суду.

Як роз`яснено у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Таким чином, положення ст. 192 СК України регулює зміну розміру аліментів, тобто їх зменшення або збільшення.

При цьому, в силу вимог ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються в частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того із батьків або інших представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом стягувача аліментів.

Таким чином, за законодавством спосіб стягнення аліментів визначає сам стягувач, та, відповідно, може його змінити шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Враховуючи викладене, відсутність будь-яких заперечень відповідача щодо позову, а також те, що за законодавством спосіб стягнення аліментів визначає сам стягувач, то суд вважає за необхідне, задовольняючи позовні вимоги, змінити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , згідно рішення Бородянського районного суду Київської області від 19 квітня 2018 року, та стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини з усіх видів доходу відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 03 квітня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути на користь позивача на відшкодування витрат на правову допомогу 1 500 грн, а також стягнути з відповідача в дохід бюджету судовий збір у розмірі 1 331,20 грн.

Керуючись ст. 182, 192 СК України, ст. 10-13, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів задовольнити.

Змінити розмір аліментів, які стягуються із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно рішення Бородянського районного суду Київської області від 16 квітня 2018 року.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини з усіх видів його доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 03 квітня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід бюджету судовий збір у розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1 500 (одна тисяча п`ятсот) гривень.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 03 квітня 2026 року.

СуддяМарина ГЕРАСИМЕНКО

Оригінал: reyestr.court.gov.ua