Постанова від 01 квітня 2026 р. у справі №380/9035/22 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2026 рокуЛьвівСправа №380/9035/22 пров. №А/857/13659/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Мандзія О.П.,

Суддів Гудима Л.Я., Качмара В.Я.,

за участю секретаря судового засідання Гепфель А.А.,

від відповідача (апелянта) ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2026 року про зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі №380/9035/22 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із заявою, у якій просив змінити спосіб і порядок виконання рішення, яке виніс Львівський окружний адміністративний суд від 27.07.2022 у справі №380/9035/22 із зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з 01.04.2019 на підставі відомостей довідки Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань міністерства юстиції про розмір основних та додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії станом на 05.03.2019, а також здійснити виплату перерахованої з 01.04.2019 пенсії з урахуванням фактично виплачених сум на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_2 різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.04.2019 по день проведення перерахунку в сумі 118594,52 грн.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 10.02.2026 задоволено заяву про зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі №380/9035/22 та змінено спосіб і порядок виконання рішення суду №380/9035/22 від 27.02.2022, котре 29.08.2022 набрало законної сили, в частині, що стосується зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області здійснити ОСОБА_2 виплату пенсії, перерахованої з 01.04.2019 по 30.04.2023 в сумі 118032,47 грн., на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області (79016, Львівська область, місто Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; ідентифікаційний код 13814885) на користь ОСОБА_2 доплати до пенсії, що забезпечується за рахунок коштів державного бюджету, за період з 01.04.2019 по 30.04.2023 в сумі 118032 (сто вісімнадцять тисяч тридцять дві) гривень 47 копійок.

Не погоджуючись із такою ухвалою, її оскаржило Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, оскільки як вважає апелянт таку прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також не повністю досліджено обставини справи.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що виплата коштів, нарахованих на виконання судового рішення перебуває у залежності від отримання Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області коштів для фінансування відповідної виплати позивачу та здійснюється відповідно до вимог Порядку здійснення з бюджету пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 за №821. У жовтні, грудні 2025 року та лютому 2026 року позивачу виплачено кошти на виконання погашення заборгованості за судовими рішеннями. Залишок невиплачених коштів – 117929,47 грн. Стверджує, що при застосуванні статті 378 КАС щодо рішення зобов`язального характеру неприпустимо встановлювати конкретну суму стягнення, оскільки це змінить його суть.

Апелянт просив скасувати ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 10.02.2026 про зміну способу і порядку виконання судового рішення у цій справі та постановити нове, яким у задоволенні заяви ОСОБА_2 відмовити повністю.

Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Відповідно до приписів ч. 4 ст. 304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

В судовому засіданні представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримав, просив таку задовольнити, скасувати оскаржену ухвалу та у задоволенні заяви ОСОБА_2 – відмовити.

Позивач в судове засідання не з`явився, явки уповноваженого представника не забезпечив, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи чи іншого змісту не подавав.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів дійшла переконання, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та письмовими доказами, долученими до матеріалів справи, підтверджується, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27.07.2022 у справі №380/9035/22 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, позов задоволено; визнано протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Львівській області щодо відмови ОСОБА_3 в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, виданої станом на 05.03.2019 у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб; зобов`язано Головне Управління Пенсійного фонду України в Львівській області з 01.04.2019 перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_3 на підставі довідки Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, виданої станом на 05.03.2019 у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.04.2019 по день проведення перерахунку.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду №380/9035/22 від 27.07.2022 набрало законної сили 29.08.2022.

ГУ ПФУ на запит представника стягувача скерувало лист від 24.09.2025, у якому повідомило, що відповідачем рішення у справі №380/9035/22 виконано та проведено перерахунок пенсії та з 01.05.2023 розмір пенсійної виплати становить 10890,67 грн. Жоплата за період квітень 2019 року по квітень 2023 рік становить 118594,52 грн.

Виплата коштів, нарахованих на виконання рішення суду буде здійснена в межах бюджетних асигнувань, виділених на погашення заборгованості пенсійних виплат за рішеннями судів за рахунок коштів Державного бюджету України.

Оскільки , з позиції позивача, реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, а право позивача на отримання спірної виплати є беззаперечним і забезпечення цього права становить сутність взятих на себе державою зобов`язань, звернувся до суду першої інстанції з відповідною заявою.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для зміни способу і порядку виконання рішення суду у даній справі, оскільки ГУ ПФУ, визначивши розмір заборгованості з пенсійних виплат перед стягувачем, не виконало рішення суду щодо виплати перерахованої пенсії в строк, що значно перевищує два місяці, то за таких обставин існує чітка, недвозначна та єдина підстава для прийняття рішення про зміну способу виконання рішення суду на стягнення заборгованості по пенсії з суб`єкта владних повноважень.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, апеляційний суд керується таким.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Положенням ч.1 ст. 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Частинами 2, 3 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Законом України від 21.11.2024 №4094-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень», який набрав чинності 19.12.2024, внесено зміни до положень статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, й у частині зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Так, ч. 1 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону №4094-IX, що діє з 19.12.2024) за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Згідно з ч. 3 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону №4094-IX, що діє з 19.12.2024) підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Вказане свідчить про те, що з 19.12.2024 приписи ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України доповнені самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення, а саме: невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, серед іншого, обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили; при чому зміна способу і порядку виконання такого судового рішення відбувається шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Зміни до ч. 3 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України, внесені Законом № 4094-IX, запроваджують автоматичний наслідок у вигляді можливості зміни способу виконання після двох місяців невиконання рішення.

У постанові Верховного Суду від 28.10.2025 у справі №380/7706/22 зазначено, що прийняттям Закону №4094-IX Верховна Рада України змінила концепцію статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, запровадивши самостійну підставу для зміни судом способу виконання судового рішення. Крім того, Верховна Рада України цим законодавчим актом усунула необхідність для позивача звертатися з новим позовом для стягнення вже нарахованих, але невиплачених сум, визнавши це непропорційним і таким, що підриває ефективність судового захисту.

Виходячи з мети цих змін, судове втручання у спосіб виконання не є переглядом суті рішення, а становить механізм забезпечення реального і своєчасного виконання судового рішення, що відповідає вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 129-1 Конституції України.

Верховний Суд дійшов висновку, що застосування процесуального механізму, передбаченого абзацом другим частини третьої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, про зміну способу і порядку виконання судового рішення із зобов`язання вчинити дії на стягнення з Головного управління нарахованої суми є єдиним дієвим та ефективним заходом, спрямованим на реальне поновлення порушених соціальних прав громадянина, а не на формальне завершення виконавчого провадження.

У свою чергу зміна способу виконання судового рішення не є створенням нового грошового зобов`язання, оскільки сума заборгованості є чітко визначеною та нарахованою власне відповідачем.

Також Верховний Суд зазначив, що посилання пенсійного органу на висновки Верховного Суду України, викладені у постановах від 11.11.2014 у справі № 21-475а14, від 11.11.2014 у справі №21-394а11, та висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 30.01.2018 у справі №281/1820/14-а, від 12.04.2018 у справі №759/1928/13-а, від 10.07.2018 у справі №755/7078/16-а, від 21.08.2018 у справі №803/3805/15, від 11.02.2020 у справі №826/8279/16, від 24.07.2023 у справі №420/6671/18 є нерелевантними та такими, що не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, оскільки такі висновки стосувалися застосування положень статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, чинній до 19.12.2024.

Сторонами не заперечується факт часткового виконання рішення суду у справі №380/9035/22 та виплачено у жовтня-грудні 2025 року на суму 562,05 грн. (187,35 грн х 3) та у лютому 2025 року в сумі 103,00 грн (виплачено після постановлення оскарженої ухвали). Всього виплачено 665,05 грн.

Своєю чергою, нарахування боржником стягувачу пенсії за період з квітня 2019 року по квітень 2023 року в сумі 118594,52 грн, її облік після набрання судовим рішенням законної сили більше 3 років як заборгованості по пенсії в системі діловодства ПФУ, однак її невиплата (окрім 665,05 грн), підтвержєують доводи заявника про невиконання впродовж надмірно тривалого терміну вищезазначеного рішення суду.

Апеляційний суд погоджується з наданою судом першої інстанції оцінкою аргументам позиції відповідача у справі, яка зводиться до того, що боржник фактично ігнорує об`єктивну реальність та наводить аргументи, котрі були слушними в минулому - з огляду на дію редакції статті 378 КАС України, що була чинною до 18.12.2024, за якою зміна способу виконання рішення про перерахунок та виплату пенсії на стягнення заборгованості по пенсії трактувалася як зміна рішення по суті, що не допускається на стадії його виконання. Проте, з 19.12.2024 відповідний правовий підхід змінено та такий безпосередньо визначено законом за умови, що суб`єкт владних повноважень не виконує судового рішення протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.

Таким чином, враховуючи зазначені висновки Верховного Суду, з огляду на зміст абзацу 2 ч. 3 ст. 378 КАС України, у редакції Закону України №4094-IX та на підтверджені матеріалами справи обставини існування боргу у відносинах із перерахунку пенсії понад два місяці з дня набрання законної сили рішенням, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що заяву про зміну способу виконання рішення суду слід задовольнити.

Крім того, апеляційний суд зважає на те, що судом першої інстанції станом на момент постановлення ухвали вірно визначено суму заборгованості за вказаним судовим рішенням та відмінусовано суму 562,05 грн та змінено суму стягнення на 118032,47 грн.

Своєю чергою обставини щодо додаткової виплати 103,00 грн у лютому 2026 року не були предметом дослідження судом першої інстанції, відповідні докази не були представлені у суді першої інстанції, а тому, з врахуванням приписів ст. 308 КАС України таким оцінка не надається.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені ст. 315 КАС України.

Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 2, 268, 287, 272, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України залишити без задоволення.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2026 року про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі № 380/9035/22 – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. П. Мандзій

судді Л. Я. Гудим

В. Я. Качмар

Повне судове рішення складено 03.04.26