Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: погашення податкового боргу, з них
Дата: 02 квітня 2026 р.
Справа: №160/12046/25
Суддя: Турлакова Наталія Василівна
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
03 квітня 2026 рокуСправа №160/12046/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Турлакової Н.В. розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника відповідача про ухвалення додаткового судового рішення у справі №160/12046/25 за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
ВСТАНОВИВ:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до фізичної особи ОСОБА_1 , в якому позивач просить суд:
- стягнути податковий борг з платника податків фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до бюджету на суму 2333759,46 грн.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 травня 2025 року призначено справу за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2025 року клопотання представника відповідача про зупинення провадження в адміністративній справі №160/12046/25 за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задоволено, зупинено провадження в адміністративній справі №160/12046/25 за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу до набрання законної сили судовим рішенням по справі №160/20562/25.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 березня 2026 року поновлено провадження у справі.
16 березня 2026 року до суду Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області подано заяву про відмову від позову.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 березня 2026 р. заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про відмову від позову по справі задоволено. Прийнято відмову Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від адміністративного позову. Провадження в адміністративній справі за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу закрито.
Від представника відповідача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій заявник просить суд стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ- 44118658) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) вартість судових витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги, в сумі 15 000,00 грн. (п`ятнадцять тисяч гривень).
В обґрунтування заяви зазначено, що відповідачем в процесі розгляду справи були понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 гривень. Означений факт підтверджується належними та допустимими письмовими доказами. Таким чином з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 гривень, розмір якої був визначений як фіксований у Договорі від 25.06.2025 р.
Вирішуючи заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно частини другої вказаної статті заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (частина третя статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до змісту вказаної статті, додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі.
Додаткове судове рішення не може змінювати суті основного рішення або містити висновки про права й обов`язки осіб, які не брали участі у справі.
Додатковими судовими рішеннями вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (або вирішені не всі клопотання).
Додаткове судове рішення є невід`ємною складовою основного судового рішення.
Так, як зазначено вище, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 березня 2026 р. заяву закрито провадження у справі №160/12046/25 на підставі пункту 2 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини другої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.
Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Частиною третьою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку її до розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частиною 6 ст.143 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у випадку постановлення ухвали про закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду або ухвалення рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням суд вирішує питання про розподіл судових витрат не пізніше десяти днів з дня ухвалення відповідного судового рішення, за умови подання учасником справи відповідної заяви і доказів, які підтверджують розмір судових витрат.
Відповідно до ч.10 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду внаслідок необґрунтованих дій позивача відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Статтею 45 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
З урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема:
1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;
2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;
3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;
4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;
5) узгодження умов примирення, спрямованих на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
Суд відмічає, що відшкодування витрат, пов`язаних з розглядом справи, у разі закриття провадження у справі можливе лише за обставин вчинення позивачем необґрунтованих дій.
Представник відповідача у своїй заяві не довів наявність необґрунтованих дій Головного управління ДПС у Дніпропетровській області що стосуються звернення до адміністративного суду з позовом про стягнення податкового боргу, а відтак, правові підстави для стягнення відповідних витрат на підставі ч.10 ст.139 КАС України на користь відповідача за рахунок позивача відсутні.
Зважаючи на вищевикладене, суд не вбачає правових підстав для задоволення заяви представника відповідач про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у даній справі.
Відповідно до частини четвертої статті 252 КАС України, про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 248, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
УХВАЛИВ
В задоволенні заяви представника відповідача про ухвалення додаткового судового рішення у справі №160/12046/25 за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.
Відповідно до ч. 5 ст. 252 КАС України додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Ухвала може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду у строк, передбачений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Турлакова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua