Рішення від 02 квітня 2026 р. у справі №160/35543/25 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2026 рокуСправа №160/35543/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турлакової Н.В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення № 046150007344 від 16.10.2025 року Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити, нарахувати та виплачувати з 07.10.2025 року ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", зарахувавши до страхового стажу позивача період роботи в колгоспі з 14.10.1988 р. по 30.10.1991 р. згідно з трудовою книжкою колгоспника НОМЕР_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Рішенням № 046150007344 від 16.10.2025 року Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області відмовило позивачу у призначенні пенсії за віком, посилаючись на відсутність права та до страхового стажу не зараховано періоди роботи, а саме: згідно з трудовою книжкою НОМЕР_2 від 28.07.1984 року період роботи з 18.02.1987 по 13.08.1986 не зараховано у зв`язку з тим, що дата прийняття на роботу календарно перевищує дату звільнення. Період роботи з 14.10.1988 не зараховано через відсутність у трудовій книжці запису про звільнення з роботи. Період роботи в колгоспі з 14.10.1988 по 30.10.1991 згідно з трудовою книжкою колгоспника НОМЕР_1 (дата видачі відсутня) не зараховано у зв`язку з відсутністю відомостей щодо встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві та підтвердження його виконання, зокрема інформації про кількість фактично відпрацьованих вихододнів. З відмовою призначити пенсію позивач не погоджується, оскільки відповідно до відомостей, які надані відповідачу, трудової книжки, позивач набув необхідний стаж, що є підставою для призначення пенсії.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).

Від Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що 07.10.2025 року позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України від 09.07.2003р. №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». 16.10.2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області прийнято рішення №046150007344 про відмову в призначенні дострокової пенсії за віком відповідно до Закону №1058 у зв`язку із не підтвердженням статусу особи, передбаченої п. 4 ч. 1 ст. 115. На день звернення із заявою про призначення пенсії за віком від 07.10.2025р. пенсійний вік позивача становить 59 років. За наслідками розгляду заяви позивача про призначення пенсії та доданих до неї документів, до страхового стажу не враховано періоди роботи згідно з трудовою книжкою НОМЕР_3 : з 18.02.1987 по 13.08.1986, оскільки дата прийняття на роботу календарно перевищує дату звільнення; з 14.10.1988, оскільки відсутній запис про звільнення з роботи; в колгоспі з 14.10.1988 по 30.10.1991, згідно з трудовою книжкою колгоспника НОМЕР_1 (дата видачі, відсутня), оскільки відсутня інформація щодо встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві та його виконання (кількість відпрацьованих вихододнів). Так, страховий стаж позивача склав 28 років 04 місяці 17 днів, що є недостатнім для призначення дострокової пенсії за віком відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону №1058. Таким чином, рішення Головного управління від 16.10.2025р. №046150007344 про відмову в призначенні Позивачу дострокової пенсії за віком за заявою від 07.10.2025р., є правомірними та законними, прийнятими в межах, у спосіб та у відповідності до чинного законодавства.

Від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що 07.10.2025 позивач звернувся із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до п.4 частини другої ст.115 Закону України 09.07.2003 № 1058-IV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (далі — Закон № 1058). Рішенням від 16.10.2025 за № 046150007344, винесеного за принципом екстериторіальності Головним управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області позивачу відмовлено в призначенні пенсії відповідно до частини четвертої ст. 115 Закону № 1058 у зв`язку з відсутність підтвердження участь заявника в бойових діях, АТО/ООС або в обороні України у зв`язку з військовою агресією з боку російської федерації. Вік позивача 59 років. Страховий стаж позивача 28 років 04 місяці 17 днів. Відповідно до п.4 частини першої статті 115 Закону № 1058 право на призначення дострокової пенсії мають зокрема, ... - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок Звертаємо увагу суду, що позивачем не надано жодних довідок із військових частин, або архівних довідок про безпосередню участь заявника в бойових діях, в АТО/ООС або в обороні України у зв`язку з військовою агресією російської федерації, передбачених Порядком № 22-1. За наслідками розгляду заяви позивача про призначення пенсії та доданих до неї документів, до страхового стажу не враховано періоди роботи згідно з трудовою книжкою НОМЕР_3 : з 18.02.1987 по 13.08.1986, оскільки дата прийняття на роботу календарно перевищує дату звільнення; з 14.10.1988, оскільки відсутній запис про звільнення з роботи; в колгоспі з 14.10.1988 по 30.10.1991, згідно з трудовою книжкою колгоспника НОМЕР_1 (дата видачі, відсутня), оскільки відсутня інформація щодо встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві та його виконання (кількість відпрацьованих вихододнів) Таким чином, за результатом розгляду всіх наданих документів прийнято правомірне рішення про відсутність у ОСОБА_1 права на призначення дострокової пенсії відповідно до частини 4 статті 115 Закону № 1058, у зв`язку з відсутністю необхідних підтверджуючих документів.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 має статус учасника бойових дій, що підтверджується дублікатом посвідчення серії НОМЕР_4 від 25.05.2014 року.

Згідно протоколу засідання комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 для розгляду питань пов`язаних із встановленням статусу ветеранів війни та визначенням осіб, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" №9 від 30.09.2005 року визнано учасником бойових дій ОСОБА_1 , 1966 р.н. - в/ч НОМЕР_5 (розмінування) - п.11 ст.6.

Згідно довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 від 19.04.2021 №03/21, ОСОБА_1 встановлено статус учасника бойових дій відповідно до пункту 11 статті 6 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

07.10.2025 року позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України від 09.07.2003р. №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Заяву позивача за принципом екстериторіальності розглянуто Головним управлінням ПФУ в Миколаївській області.

Рішенням Головного управління ПФУ в Миколаївській області від 16.10.2025 року №046150007344 про відмову в призначенні пенсії, ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії.

Так, в рішенні від 16.10.2025 року №046150007344 зазначено зокрема наступне.

Вік заявника 59 років 05 місяців.

Відповідно до п.4 частини першої статті 115 Закону № 1058 право на призначення дострокової пенсії мають зокрема, військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20, 21 і 25 статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особи з числа резервістів і військовозобов`язаних , яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" - після досягнення чоловіками 55 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років.

Відповідно до підпункту 6 пункту 2.1 Порядку № 22-1 визначено, що до заяви про призначення пенсії додаються документи, зокрема які підтверджують право на призначення дострокової пенсії за віком військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, які брали участь у бойових діях, безпосередню участь в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення (далі АТО/ООС) та/або безпосередню участь в обороні України у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації:

документи про проходження військової служби (служби);

довідка згідно з додатком 2 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, або документи про безпосередню участь в АТО/ООС, передбачені Порядком надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413, або документи військових частин (органів, підрозділів), підприємств, установ та організацій про безпосередню участь в обороні України у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації; посвідчення учасника бойових дій.

Страховий стаж особи становить 28 років 04 місяці 17 днів.

Результати розгляду документів, доданих до заяви:

- до страхового стажу не зараховано періоди роботи:

згідно з трудовою книжкою НОМЕР_3 від 28.07.1984: з 18.02.1987 по 13.08.1986, оскільки дата прийняття на роботу календарно перевищує дату звільнення;

з 14.10.1988, оскільки відсутній запис про звільнення з роботи;

в колгоспі з 14.10.1988 по 30.10.1991, згідно з трудовою книжкою колгоспника НОМЕР_1 (дата видачі, відсутня), оскільки відсутня інформація щодо встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві та його виконання (кількість відпрацьованих вихододнів);

наявний дублікат посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_4 від 23.05.2014;

Надано:

витяг з протоколу № 9 від 30.09.2005 засідання комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 для розгляду питань пов`язаних із встановленням статусу ветеранів війни та визначенням осіб, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», щодо визнання особи учасником бойових дій та надання статусу учасник бойових дій до п. 11 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

довідку від 19.04.2021 № 03/21, про проходження строкової військової служби в Збройних Силах з 11.11.1981 по 20.11.1986, дійсної військової служби в Збройних Силах з 26.11.1991 по 07.08.2004, та щодо участі у розмінуванні в період проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_5 ;

- документи про безпосередню участь заявника, в бойових діях, в АТО/ООС або в обороні України у зв`язку з військовою агресією російської федерації, передбачені Порядком № 22-1, не надано.

Заявник працює.

На обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України не перебуває та пенсію не отримує.

Висновок: відмовлено в призначенні дострокової пенсії за віком в зв`язку з не підтвердженням статусу особи, передбаченої п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування № 1058-IV (надалі Закон №1058).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" право на призначення дострокової пенсії за віком мають:

- військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, - дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов`язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення,

- особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20 і 21 статті 6,

- особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту",

- особи з числа резервістів і військовозобов`язаних, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6,

- особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту",

- дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус особи, на яку поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", відповідно до абзаців шостого і сьомого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону , а також абзацу восьмого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов`язаних, -

після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.

Аналіз положень п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону № 1058 зумовлює висновок, що право на дострокову пенсію за віком на підставі цієї норми мають лише певні категорії учасників бойових дій, а не всі особи, які мають статус учасника бойових дій.

Такий висновок суду відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному в постанові від 29 вересня 2020 року у справі № 263/14242/17, а саме:

21. Правом на дострокове призначення пенсії за віком за визначених умов наділені не всі особи зі статусом учасника бойових дій, а тільки ті особи, які є військовослужбовцями, резервістами чи військовозобов`язаними, або особами, які у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.

Згідно з пунктом 1.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі Порядок №22-1), затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 за № 22-1 заява, зокрема, про призначення пенсії (додаток 1 до Порядку № 22-1), подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України.

До заяви про призначення дострокової пенсії за віком за нормами п. 4 ч.1 ст. 115 Закону №1058 додаються:

військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, яких визнано особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини, виконання інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), безпосередньої участі в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення (далі - АТО/ООС) та/або безпосередньої участі в обороні України у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації, або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов`язку, безпосередньою участю в АТО/ООС, обороні України у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації:

- виписка з акта огляду МСЕК про групу та причину інвалідності;

- документи про проходження військової служби (служби);

- довідка згідно з додатком 2 до Порядку підтвердження наявного стажу роботи або документи про безпосередню участь в АТО/ООС, передбачені Порядком надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413 (далі - Порядок надання та позбавлення статусу учасника бойових дій), або документи військових частин (органів, підрозділів), підприємств, установ та організацій про безпосередню участь в обороні України у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації;

- посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни (за наявності);

особам, яким надано статус особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 11 (з числа резервістів, військовозобов`язаних, осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади), 12, 13 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»:

- виписка з акта огляду МСЕК про групу та причину інвалідності внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в АТО/ООС або в обороні України у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації;

- посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни (у разі відсутності в посвідченні особи з інвалідністю внаслідок війни пункту і статті Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», відповідно до якого надано статус, такі відомості підтверджуються органом, що видав посвідчення, або додаються документи про безпосередню участь цих осіб в АТО/ООС, передбачені Порядком надання та позбавлення статусу учасника бойових дій, або документи військових частин (органів, підрозділів), підприємств, установ та організацій про безпосередню участь в обороні України у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації). Особами з числа резервістів і військовозобов`язаних, особами, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, додаються документи, які підтверджують їх належність до таких осіб (незалежно від наявності в посвідченні зазначених вище відомостей) (при призначенні пенсії особам з інвалідністю згідно з пунктом 4 частини першої статті 115 Закону);

військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, які брали участь у бойових діях, безпосередню участь в АТО/ООС та/або в обороні України у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації:

- документи про проходження військової служби (служби);

- довідка згідно з додатком 2 до Порядку підтвердження наявного стажу роботи або документи про безпосередню участь в АТО/ООС, передбачені Порядком надання та позбавлення статусу учасника бойових дій, або документи військових частин (органів, підрозділів), підприємств, установ та організацій про безпосередню участь в обороні України у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації;

- посвідчення учасника бойових дій;

особам, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 19 (з числа резервістів, військовозобов`язаних, осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади), 20, 21 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»:

- посвідчення учасника бойових дій (у разі відсутності в посвідченні учасника бойових дій пункту і статті Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», відповідно до якого надано статус, такі відомості підтверджуються органом, що видав посвідчення, або додаються документи, які підтверджують безпосередню участь цих осіб в АТО/ООС, передбачені Порядком надання та позбавлення статусу учасника бойових дій, або документи військових частин (органів, підрозділів), підприємств, установ та організацій про безпосередню участь в обороні України у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації). Особами з числа резервістів і військовозобов`язаних, особами, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, додаються документи, які підтверджують їх належність до таких осіб (незалежно від наявності в посвідченні зазначених вище відомостей) (при призначенні пенсії учасникам бойових дій згідно з пунктом 4 частини першої статті 115 Закону);

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу надано статус учасника бойових дій відповідно до п. 11 ст. 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Відповідно до п. 11 ст. 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учасниками бойових дій визнаються: особи, які у складі груп піротехнічних робіт (груп розмінування) залучалися до безпосереднього виконання завдань щодо розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів на території України, та особи, які на мінних тральщиках брали участь у траленні бойових мін у територіальних і нейтральних водах у воєнний і повоєнний час.

Зазначене підтверджується протоколом засідання комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 для розгляду питань пов`язаних із встановленням статусу ветеранів війни та визначенням осіб, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" №9 від 30.09.2005 року.

При цьому суд зауважує, що правомірність набуття позивачем статусу учасника бойових дій не ставиться під сумнів, та не є предметом спору у справі, що розглядається.

Разом з цим, суд відзначає, що позивач не має статусу військовослужбовця, резервіста чи військовозобов`язаного, особи начальницького чи рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейського, особи з числа резервістів і військовозобов`язаних, осіб, які у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення..., а також особою, якій надано статус учасника бойових дій, відповідно до зазначених у статті 115 підпунктів, відтак на позивача не розповсюджуються пільги щодо призначення дострокової пенсії за віком на підставі п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону № 1058.

Як наслідок, суд відхиляє аргументи позивача, які зводяться до того, що наявність у нього статусу учасника бойових дій, підтвердженого відповідним посвідченням, дає йому право на дострокову пенсію за віком відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону № 1058.

З огляду на зазначене, рішення № 046150007344 від 16.10.2025 року Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про відмову у призначенні пенсії в цій частині є правомірним та не підлягає скасуванню.

Щодо зарахування до страхового стажу позивача період роботи в колгоспі з 14.10.1988 р. по 30.10.1991 р. згідно з трудовою книжкою колгоспника НОМЕР_1 .

Відповідно до статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. Разом з тим, до стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.

Згідно з приписами статті 62 Закон України Про пенсійне забезпечення від 05.11.1991р. №1788-XII (далі Закон №1788-ХІІ) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Також, відповідно до статті 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 (далі Порядок №637).

Відповідно до п.1, п.2 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів уній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Згідно з абз.1 п.3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 18 Порядку №637 за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Порядок ведення трудових книжок колгоспників врегульований Основними положеннями про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, які затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 за №310, та чинних на час розгляду справи (надалі по тексту також - Основні Положення).

Відповідно до пунктів 1, 2 Основних Положень трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів. Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспу з моменту їх вступу в члени колгоспу.

До трудової книжки колгоспника, зокрема, заносяться: відомості про колгоспника: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, закінчення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, його виконання (пункт 5 Основних Положень).

Згідно з пунктом 6 Основних Положень всі записи в трудовій книжці засвідчуються у всіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженої правлінням колгоспу особи та печаткою.

Також слід відмітити про встановлений взірець трудової книжки колгоспника, відповідно до якого трудова книжка колгоспника містить окремі розділи: ІІІ "членство в колгоспі", де зазначаються відомості про прийом в члени колгоспу, припинення членства в колгоспі та причини такого припинення , відомості про документ, на підставі якого внесений запис; ІV "відомості про роботу" - відомості про прийом на роботу, переведення на іншу посаду, звільнення з роботи, із зазначенням причин та відомості про документ, на підставі якого внесений запис; V "трудова участь у громадському господарстві" - встановлений у колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі, причини невиконання встановленого мінімум трудової участі, відомості про документ, на підставі якого внесений запис.

Відповідно до пункту 8 Основних Положень, трудові книжки зберігаються в правлінні колгоспу як бланки суворої звітності, а при припиненні членства в колгоспі видаються їх власникам на руки.

Трудова діяльність членів колгоспів підтверджується трудовою книжкою колгоспника встановленого зразка, що є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів, та до якої вносяться відомості, зокрема про прийом роботу, переведення на іншу посаду, звільнення з роботи, а також трудову участь у громадському господарстві (встановлений у колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі, причини невиконання встановленого мінімум трудової участі).

Так, відповідно до п.13 Основних положень про порядок видачі трудових книжок колгоспників, схвалених Союзною радою колгоспників 14.03.1975 року та затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 року №310, відповідальність за організацію робот по веденню, обліку, зберіганню і видачі трудових книжок покладається на голову колгоспу. Відповідальність за своєчасне і правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання і видачу несе спеціально уповноважена правлінням колгоспу особа. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть відповідальність відповідно до уставу та правил внутрішнього розпорядку колгоспу, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Пунктами 14 та 15 Основних положень про порядок видачі трудових книжок колгоспників, схвалених Союзною радою колгоспників 14.03.1975 року та затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 року №310, передбачено, що правління колгоспів вживають заходи щодо суворого дотримання встановленого порядку ведення трудових книжок, зміцнення кадрів робітників, які здійснюють ведення трудових книжок, підготовленими до цієї роботи людьми, забезпечують належне зберігання архівних документів, що мають відношення до трудової діяльності колгоспників. Ревізійним комісіям, комітетам профспілок колгоспів і колгоспним радам соціального забезпечення рекомендується здійснювати суспільний контроль за своєчасним та правильним заповненням трудових книжок колгоспників, за їх обліком, зберіганням і видачею та вживати заходи задля усунення виявлених недоліків.

Отже, обов`язок щодо внесення достовірних та правильних записів до трудової книжки колгоспника покладається саме на спеціально уповноважену правлінням колгоспу особу, тобто на роботодавця.

З наведеного вище наведені приписи ч.2 ст.56 Закону №1788-XII та п.5 Основних положень про порядок видачі трудових книжок колгоспників, схвалених Союзною радою колгоспників 14.03.1975 року та затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 року №310, наявність у трудовій книжці колгоспника відомостей про трудову участь: прийнятий у колгоспі річний мінімум участі в громадському господарстві, його виконання є обов`язковим, оскільки при обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується лише час роботи за фактичною тривалістю.

Так, з дослідженої судом копії трудової книжки колгоспника НОМЕР_1 , встановлено, що у ній містяться записи, зокрема про: період роботи з 14.10.1988 по 30.10.1991 в Колхозі "Вітчизна".

Вищевказані записи у трудовій книжці виконані чітко, зрозуміло, не містять протиріч, та в повному обсязі містять інформацію про періоди роботи та займані посади, реквізити відповідних наказів, на підставі яких вони внесені.

Згідно оскаржуваного рішення, не зараховано до страхового стажу період роботи в колгоспі з 14.10.1988 по 30.10.1991, згідно з трудовою книжкою колгоспника НОМЕР_1 (дата видачі, відсутня), оскільки відсутня інформація щодо встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві та його виконання (кількість відпрацьованих вихододнів).

Проте судом встановлено, що на сторінці 18 трудової книжки наявні записи про відпрацьований мінімум трудової участі в громадському господарстві та його виконання.

Щодо відсутності дати заповнення трудової книжки, то суд зазначає, що законодавцем покладено обов`язок ведення трудових книжок на адміністрацію підприємств, тому її не належне ведення не може позбавити позивача права на включення спірного періоду роботи до його страхового стажу і на отримання пенсії з його врахуванням.

Також, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про трудові книжки працівників" від 27.04.1993 № 301, відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність. Тому недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на його особисті права.

Крім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.

Відтак, відповідачем необґрунтовано не зараховано до страхового стажу позивача період його роботи з 14.10.1988 р. по 30.10.1991 р. згідно з трудовою книжкою колгоспника НОМЕР_1 .

З огляду на зазначене вище, позивач має право на зарахування спірного періоду до страхового стажу, а тому рішення ГУ ПФУ в Миколаївській області в цій частині є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити, нарахувати та виплачувати з 07.10.2025 року ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", суд зазначає наступне.

Так, рішенням № 046150007344 від 16.10.2025 року Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області позивачу відмовлено в призначенні дострокової пенсії за віком в зв`язку з не підтвердженням статусу особи, передбаченої п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Під час розгляду даної справи суд дійшов висновку, що позивач не відноситься до категорій осіб, які мають право на призначення дострокової пенсії згідно п.4 ч.1 ст.115 Закону №1058, а відтак рішення позивача в цій частині є протиправним, що виключає можливість задоволення даної позовної вимоги.

Згідно з частиною 2 статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

У справі, яка розглядається судом встановлено, що оскаржуване рішення за результатами поданої позивачем заяви розглянуто ГУ ПФУ в Миколаївській області, рішенням якого позивачу відмовлено в призначенні дострокової пенсії.

Згідно із частиною другою статті 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Тож, дії зобов`язального характеру має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що вирішував питання про призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах, яким у цьому випадку є ГУ ПФУ в Миколаївській області.

Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 07 травня 2024 року у справі №460/38580/22.

З урахуванням викладеного та з метою ефективного захисту прав позивача суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду в Миколаївській області зарахувати спірний період роботи до страхового стажу роботи позивача.

Згідно частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені у ході судового розгляду справи, суд дійшов висновку, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.241-250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26, ЄДРПОУ 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (код 13844159, 54020, м.Миколаїв, вулиця Морехідна, б.1) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,- задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області № 046150007344 від 16.10.2025 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 в частині не зарахування періоду роботи з 14.10.1988 р. по 30.10.1991 р. згідно з трудовою книжкою колгоспника НОМЕР_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період його роботи з 14.10.1988 р. по 30.10.1991 р. згідно з трудовою книжкою колгоспника НОМЕР_1 .

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.В. Турлакова