Рішення від 22 грудня 2025 р. у справі №589/2061/25 — Шосткинський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 589/2061/25

Провадження № 2/589/1588/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2025 рокум. Шостка

Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Сидорчук О.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Лінок М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шостка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумигаз збут», Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит експрес юкрейн Л.Л.С.» про захист прав споживачів, визнання дій незаконними та стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

05 травня 2025 року позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумигаз збут», Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит експрес юкрейн Л.Л.С.» про захист прав споживачів, визнання дій незаконними та стягнення моральної шкоди.

Свої вимоги обгрунтовує тим, що ТОВ «Сумигаз збут» неправомірно нарахував заборгованість за спожитий природній газ та залучив непрамовірно колектора в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит експрес юкрейн Л.Л.С.», а SMS повідомлення про сплату боргу позивач розцінює як протиправне, таке, що спричинило йому моральної шкоди. З кожного з відповідачів позивач просить стягнути 13000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

26.05.2025 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву в якому представник відповідача «Сумигаз збут» зазначив, що не визнає позовні вимоги позивача, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскількипозивач не надав суду жодних доказів та не навів жодних правових обґрунтувань про відсутність у ТОВ «Сумигаз збут» права вимагати сплати заборгованості за вже спожитий/використаний Споживачем природний газ, тобто права на захист своїх порушених прав, та про те в чому саме полягає протиправність дій ТОВ «Сумигаз збут» щодо залучення до захисту своїх порушених прав та стягнення заборгованості інших юридичних осіб. Також зазначив, що Позивач необґрунтовано вважає рішення Шосткинського міськрайонного суду від 11.12.2023 та постанову Сумського апеляційного суду від 07.01.2025 у справі № 589/220/21 підставами для цього позову. Це рішення з урахуванням постанови Сумського апеляційного суду від 07.01.2025 підтверджує, а не спростовує наявність заборгованості за спожитий природний газ за адресою позивача, а отже і наявність у ТОВ «Сумигаз збут» права вимагати сплатити цю заборгованість в тому числі у позасудовому порядку, що свідчить про недоведеність його позовних вимог. Позовна заява ОСОБА_1 зводиться до незгоди з існуванням заборгованості за спожитий природний газ та обґрунтовується дзвінками та телефонограмами інших юридичних ТОВ «Кредит експрес юкрейн Л.Л.С».

27.05.2025на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву в якому представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит експрес юкрейн Л.Л.С.» зазначив, що вважає позовну заяву ОСОБА_1 безпідставною та необгрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Оскільки позивач жодним чином не навів обгрунтування та не надав жодних допустимих доказів пред`явлення позову. В задоволенні позову просив відмовити.

09 травня 2025 року ухвалою суду прийнято справу до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судовому засіданні позивач позицію по суті свого позову не висловив, неодноразово заявляв відводи судді, залишав зал судових засідань.

Представник відповідача ТОВ «Сумигаз збут» в судове засідання, призначене на 23.12.2025, не з`явився. Надав до суду заяву про розгляд справи без участі представника відповідача. У задоволенні позову просив відмовити в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають враховуючи таке.

Постановами Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 р. №758 (яка діяла з 01.10.2015 по 01.04.2017), від 22.03.2017 р. № 187 (яка діяла з 01.04.2017 по 31.10.2018) та від 19.10.2018 № 867 (яка діяла з 01.11.2018 по 20.05.2021) «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу» на ТОВ «СУМИГАЗ ЗБУТ» до 01.08.2020 були покладені спеціальні обов`язки щодо постачання природного газу побутовим споживачам на території ліцензованої діяльності (м. Суми, Сумська обл., с. Мойка Краснокутського р-ну Харківської обл.) до зміни постачальника природного газу.

Відповідно до наказу Міністерства енергетики України N° 198 від 08.06.2022 на ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» покладено обов`язок, зокрема з 01 травня 2022 року по 31 серпня 2022 року здійснювати постачання природного газу побутовим споживачам, яких на дату прийняття цього наказу внесено до Реєстру споживачів постачальника «останньої надії» на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС), на умовах Типового договору постачання природного газу, побутовим споживачам, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2500 та базової річної пропозиції.

У зв`язку зі зміною постачальника природного газу побутові споживачі, в тому числі Позивач, з 01 травня 2022 року були виключені з Реєстру споживачів ТОВ «СУМИГАЗ ЗБУТ».

Таким чином, відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Правил постачання природного газу, умов публічного Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, які є однаковими для всіх побутових споживачів України та який укладається шляхом приєднання і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору, Відповідач безперервно надавав послуги з постачання природного газу побутовим споживачам на території ліцензованої діяльності, в тому числі Позивачу за адресою АДРЕСА_1 з 01.07.2015 по 30.04.2022 включно.

З 01 жовтня 2015 року введено в дію Закон України «Про ринок природного газу» (далі - Закон № 329). На виконання вимог цього Закону № 329 з 27.11.2015 року набрали чинності, зокрема, Правила постачання природного газу, затверджені постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2496 (далі - Правила постачання), а також Кодекс газорозподільних систем, затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2494 , Типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам, затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №22500 .

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.

Абзацем 3 пункту 2 розділу III Правил постачання встановлено, що за договором постачання природного газу постачальник зобов`язаний поставити побутовому споживачу природний газ у необхідних для нього об`ємах (обсягах), а побутовий споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.

Відповідно до п.2.1 Типового договору постачання, який є публічним та договором приєднання, що укладається з урахуванням статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного кодексу України на невизначений строк шляхом приєднання Споживача до умов цього договору, постачальник зобов`язується постачати природний газ Споживачу в необхідних для Споживача об`ємах (обсягах), а Споживач зобов`язується своєчасно сплачувати Постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим Договором.

Згідно ч.2 ст.13 Закону України "Про ринок природного газу" споживач зобов`язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів.

Те ж саме передбачено пунктом 32 розділу III Правил постачання природного газу, пунктом 5.2 Типового договору постачання Цей обов`язок споживача природного газу кореспондується також з вимогами Закону України «Про житлово-комунальні послуги», згідно яких споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами. встановленими відповідно до законодавства, У СТРОКИ, встановлені відповідними договорами (п.5 ч.2 ст.7); споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Відповідно до пункту 24 розділу III Правил постачання, пунктів 4.З., 4.6 Типового договору постачання розрахунковим періодом є календарний місяць, при здійсненні постачання природного газу в рамках базової річної пропозиції оплата рахунка (платіжного документа) постачальника має бути здійснена не пізніше 25 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Пунктом 33 розділу III Правил постачання, пунктом 6.1 Типового договору постачання встановлено, що Постачальник має право отримувати від побутового споживача плату за поставлений природний газ.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом

Згідно ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Фактом згоди Позивача про приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам є фактичне споживання природного газу після офіційного опублікування Постачальником Типового договору, оплата рахунків постачальника, а згодом і надана 09.07.2018 Позивачем постачальнику заява- приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам.

ТОВ «Сумигаз збут» безперервно постачав природний газ Позивачу до 30.04.2022 включно, Позивач та члени його сім`ї безперервно споживали послуги з газопостачання, які надавав Відповідач-1, але не сплачував за природний газ своєчасно та в повному обсязі згідно з умовами договору, у зв`язку з чим на його особовому рахунку виникла заборгованість.

Судом встановлено, що в січні 2021 року ТОВ «СУМИГАЗ ЗБУТ» звернулось до суду із позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ (справа № 589/220/21).

Рішенням Шосткинського міськрайсуду від 11.12.2023 по справі № 589/220/21 ТОВ «СУМИГАЗ ЗБУТ» відмовлено. Постановою Сумського апеляційного суду від 07.01.2025 по справі № 589/220/21 апеляційну скаргу ТОВ «Сумигаз Збут» задоволено частково, рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 11.12.2023 змінено, мотивувальну частину рішення від 11.12.2023 викладено в редакції цієї постанови.Як вбачається зі змісту вказаної постанови, рішення місцевого суду від 11.12.2023 у справі №589/220/21 залишено в силі в частині відмови у задоволенні позову ТОВ «Сумигаз Збут» про стягнення заборгованості за спожитий природний газ з підстави неправильного визначення позивачем періоду виникнення боргу, а не тому, що суд визнав цей борг безпідставним.

Вбачається, що в мотивувальній частині цієї постанови колегія суддів Сумського апеляційного суду встановила, що рішенням Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 22.10.2021, яке набрало законної сили, у справі № 589/1755/19 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії стосовно перерахунку спожитого природного газу, а також відшкодування моральної шкоди, яким ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позову, було встановлено правильність та відповідність показників загальнобудинкового вузла обліку газу, спожитого мешканцями будинку АДРЕСА_2 , в т.ч., ОСОБА_1 , у період з 01 жовтня 2017 року по 31 травня 2018 року.

Колегія суддів Сумського апеляційного суду в постанові від 07.01.2025 встановила, що "Відповідно до наданої позивачем довідки про фінансовий стан, виданої 04 січня 2021 року, за особовим рахунком № НОМЕР_1 обліковується заборгованість в сумі 1092,87 гри. При цьому вбачається, що заборгованість по оплаті за надані послуги виникла з 01 жовтня 2017 року, коли було встановлено загальнобудинковий вузол обліку газу в будинку за адресою: АДРЕСА_2 . З цього часу, тобто з жовтня 2017 року і по травень 2018 року відповідач сплачував за спожитий газ лише у розмірі, який ним визнавався. Законність дій АТ «Сумигаз» та ТОВ «Сумигаз Збут» по нарахуванню об`єму спожитого газу за період з 01 жовтня 2017 року по 31 травня 2018 року була предметом спору у справі М 589/1755/19.

Водночас з наведеної вище довідки про фінансовий стан вбачається, що за період з 01 листопада 2019 року по 30 листопада 2020 року відповідачу було нараховано до сплати (7-ма колонка) 1203,14 грн, а сплачено відповідачем за вказаний період з урахуванням проплати у грудні 2020року • 1329,61 грн (8-ма колонка).

З урахуванням наведеного, за спірний період, за який позивач просить стягнути заборгованість по оплаті за спожитий газ, заборгованість відсутня. За інший період позивачем вимоги про стягнення заборгованості за спожитий газ не пред`являлися...».

Тобто, постановою Сумського апеляційного суду від 07.01.2025 у справі № 589/220/21 встановлено наявність заборгованості по особовому рахунку № НОМЕР_1 в сумі 1092,87 грн, яка виникла з 01 жовтня 2017 року, оскільки ОСОБА_1 (відповідач у справі № 589/220/21) з жовтня 2017 року і по травень 2018 року сплачував за спожитий газ лише у розмірі, який ним визнавався на його власний розсуд.

Таким чином, суд приходить до висновку, що заборгованість за спожитий природний газ за адресою Позивача є обґрунтованою та не визнана судом безпідставною.ТОВ «Сумигаз збут» згідно вимог ст. 20 ЦК України здійснює право на захист на свій розсуд, в тому числі у позасудовому порядку.

Суд погоджується з доводами відповідача - ТОВ «Сумигаз збут», що він у межах чинного законодавства України не позбавлений права на захист своїх порушених прав шляхом укладення договорів з іншими юридичними особами з метою спонукання споживачів-боржників до погашення/сплати заборгованості за спожитий природний газ.

Належного та достатнього обгрунтування чому такі дії позивач вважає неправомірними, не наведено.

Відповідно до ч.1 ст. 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.

Згідно зі ст.23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Пунктом 2 цієї статті визначено, що моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Отже, підставами відшкодування моральної шкоди є: наявність такої шкоди; протиправність діянь її заподіювана; наявність причинного зв`язку між шкодою та протиправністю діянь та вина.

Згідно постанови Верховного Суду у складі суддів другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30.10.2019 у справі № 522/22726/15-ц встановлення прямого причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоди, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність є причиною, а збитки, яких зазнала потерпіла особа, - наслідком такої протиправної поведінки. Питання про наявність або відсутність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи і шкодою має бути вирішено судом шляхом оцінки усіх фактичних обставин справи.

Обов`язок доведення факту протиправної поведінки, розміру завданої шкоди та прямого причинного зв`язку між порушенням зобов`язання та шкодою покладено на позивача. ОСОБА_1 не довів в чому саме полягає протиправна поведінка Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумигаз збут», Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит експрес юкрейн Л.Л.С.» та які саме наслідки настали в зв`язку з такою поведінкою для позивача.

Згідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У справі Бок проти Німеччини (Bock v. Germany, № 22051/07) Європейський Суд визнав заяву неприйнятною. Обставини справи: в 2002 році заявник, державний службовець, порушив адміністративну справу про стягнення 7 євро 99 центів, які він витратив на таблетки магнію, прописані йому лікарем. Розгляд продовжувався до грудня 2007 р. Європейський суд вказував на незначний характер предмету спору, стабільну фінансову ситуацію заявника. На думку суду, саме такі справи викликають перевантаження судів на національному рівні та зумовлюють затримку розгляду справ. Таким чином, Європейський суд фактично вказав на зловживання правом на звернення до суду з урахуванням незначного характеру предмету спору.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 критерію обгрунтованості не відповідає, а в діях позивача (враховуючи його неодноразові заяви про відвід судді, залишення зали судового засідання) вбачаються ознаки зловживання правом.

Керуючись ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, 218 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 03.04.2026.

Суддя О.М.Сидорчук