Рішення від 26 березня 2026 р. у справі №752/21263/25 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/21263/25

Провадження № 2-о/752/62/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р АЇ Н И

27 березня 2026 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Машкевич К.В.

присяжних - Фісун С.О., Фоменко О.Т.

за участю секретаря - Касаткіної А.В.

представника заявника- ОСОБА_3.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, Голосіївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в м.Києві, військова частина НОМЕР_1 про оголошення особи померлою, суд

В С Т А Н О В И В:

Заявик звернулася до суду з заявою і просить оголосити померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 її сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за обставин безпосередньої участі у бойових діях під час захисту Батьківщини внаслідок збройної агресії російської федерації проти України.

Посилається в заяві на те, що її син був мобілізований до Збройних Сил України та проходив військову службу в військовій частині НОМЕР_1 з 18 травня 2024 року на посаді старшого стрільця.

Згідно рапорта командира НОМЕР_2 аеромобільного батальйому військової частини НОМЕР_1 від 08 січня 2025 року стало відомо, що близько 16.00 07 січня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Курахове Покровського р-ну Донецької обл., під час здійснення переміщень між позиціями, внаслідок мінометного обстрілу з боку противника з її сином було втрачено зв`язок, який до підрозділу не повернувся і в подальшому встановити його місцезнаходження не вдалося.

Наказом командира військової частини її син був визнаний зниклим безвісти за особливих обставин під час захисту Вітчизни.

Факт потрапляння в полон чи загибелі сина у військовій частині відсутні.

Проведення пошукових дій щодо сина є неможливим, оскільки територія, де він пропав безвісти перебуває під окупацією.

Обставини, за яких зник її син, дають підстави вважати, що він міг загинути внаслідок ворожого вогню ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Встановлення даного факту викликане бажання увіковічнити його пам`ятть, оформити спадкові права та реалізувати своє право на отримання частини одноразової грошової допомоги.

З урахуванням цього, просить задовольнити заяву.

Заява була зареєстрована судом 29 серпня 2025 року і відповідно до статті 33 ЦПК України був визначений склад суду.

Ухвалою від 02 вересня 2025 року в справі було відкрито провадження.

Учасникам справи було направлено копію ухвали про відкриття провадження в справі, заінтересованим особам додатково копію заяви з додатками з пропозицією надати пояснення.

11 листопада 2025 року до суду надійшли пояснення Міністерства оборони України, вяких зазначено, що наказом Міністерства розвитку громадя та територій України від 28 лютого 2025 року № 376 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися ) бойові дії або є тимчасово окупованими російською федерацією.

Згідно з Переліком Курахівська міська територіальна громада, за певними виключеннями населених пунктів, була територією активних бойових дій з 06 вересня 2024 року до 24 липня 2025 року.

Заява до суду подана 29 серпня 2025 року, тобто без дотримання строку, визначеного частиною 2 статті 46 ЦК України.

Інші участиники справи пояснень до суду не надали.

Представник заявника в судовому засіданні заяву підтримала.

Представники Міністерства оборони України та Голосіївського відділу державної реєстрації актів цивільного стану в м.Києві просять розглядати справу в їх відсутності.

Представник військової частин НОМЕР_1 в судове засіданні не з`явився, про час розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої у постанові в справі № 918/539/16 від 07 липня 2022 року, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Виходячи з цього, на підставі частини 1 статті 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати справу в його відсутності.

Заслухавши пояснення представника заявника, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 293 ЦПК України суди розглядають в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Перелік фактів, які встановлюється судом, приведено в частині 1 статті 315 ЦПК України.

Згідно з пунктами 8 та 9 частини 1 статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення, в тому числі, факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

З точки зору даної норми закону суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо:

1) згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав;

2) чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення;

3) заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;

4) встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право.

Судом встановлено, що син заявника ОСОБА_2 з 18 травня 2024 року призваний ІНФОРМАЦІЯ_3 для проходження військової служби по загальній мобілізації відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію» та зарахований до особового кладу військової частини НОМЕР_1 .

Наказом командира військової частини № 3 від 03 січня 2025 року призначено страшим стрільцем 2 аеромобільного відділення 1 аеромобільного взводу 14 аеромобільної роти 4 аеромобільного батальйонц.

Відповідно до рапорта командира НОМЕР_2 аеромобільного батальйону від 08 січня 2025 року 07 січня 2025 року близько 16.00 під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Курахове Покровського р-ну Донецької обл.., під час здійснення переміщень між позиціями, внаслідок мінометного обстрілу з боку противника з ОСОБА_2 було втрачено зв`язок.

В подальшому, протягом 07 січня 2025-08 січня 2025 року його місцезнаходження встановити не вдалося.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 577 від 25 січня 2025 року ОСОБА_2 був визнаний зниклим безвісти за особливих обставин під час захисту Вітчизни.

( а.с.7; 10 - 18 )

Відповідно до частини 1 статті 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Статтею 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.

Рішення про оголошення фізичної особи померлою може бути прийняте судом за наявності таких підстав:

1) відсутність особи в місці її постійного проживання;

2) відсутність відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона зникла безвісті за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців;

3) неможливість одержання відомостей про місце перебування особи, незважаючи на вжиті заходи.

У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам роз`яснено, що громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина.

Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої в постановах у справах № 506/358/22 від 28 лютого 2024 року та 686/9938/23 від 26 лютого 2024 року з посиланням на норму статті 46 ЦК України, фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій.

З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті .

Про це ж зазначено і в постановах Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі № 177/11/20 та від 07 листопада 2023 року у справі № 607/159/23.

Статтею 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.

У вказаних рішеннях Верховний Суд зазначає, що суд оголошує фізичну особу померлою у судовому порядку у разі встановлення обставин, зазначених у частині 2 статті 46 ЦК України, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина, коли немає доказів про факт його смерті.

Оголошення судом громадянина померлим усуває невизначеність у правовідносинах за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.

З урахуванням цього, у суду наявні підстави для задоволення заяви та оголошення ОСОБА_2 померлим.

Відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Одним з обов`язкових реквізитів такого актового запису про смерть, а також свідоцтва про смерть є дата смерті.

Згідно з частиною 3 статті 46 ЦК України днем смерті відсутньої фізичної особи вважається день набрання законної сили рішенням суду про оголошення її померлою.

У випадку оголошення померлою фізичної особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку, а також у зв`язку з воєнними діями суд має право визнати днем смерті цієї фізичної особи день її вірогідної смерті.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11 грудня 2024 року в справі № 755/11021/22 зазначає, що словосполучення «від дня закінчення воєнних дій», особливо у контексті широкомасштабної збройної агресії рф проти України, потрібно розуміти як визначення строку тривалістю в шість місяців, який потрібно обраховувати передусім від дня закінчення активних бойових дій на певній території України.

Визначення шести місяців як мінімально потрібного строку відображає необхідність обґрунтованого періоду для пошуку зниклої особи, враховуючи особливі обставини зникнення, зокрема під час активних бойових дій.

Встановлення такого строку дозволяє зменшити ймовірність того, що особа, яка може бути ще живою, буде передчасно визнана померлою.

Тому суд, зважаючи на конкретні обставини справи, повинен застосовувати норми права, які сприяють досягненню справедливого та передбачуваного результату.

Правило про мінімальний шестимісячний строк дозволяє використовувати правові приписи до специфічних умов з огляду на активні бойові дії, соціальний контекст і правову невизначеність, яка виникає внаслідок збройної агресії рф.

Інше, звужувальне, тлумачення правила другого речення частини 2 статті 46 ЦК України було б проявом надмірного формалізму і суперечило б завданням цивільного судочинства.

Велика Палата Верховного Суду наголошує, що законодавець, формуючи припис речення другого частини другої статті 46 ЦК України («з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців»), після слів «шести місяців» завершив речення.

Правильним є таке тлумачення цього припису, що здійснюватиметься без прив`язки до моменту скасування воєнного стану, припинення воєнних дій, збройного конфлікту як такого на усій території України.

Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що шість місяців, які визначені в реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість.

Наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 376 від 28 лютого 2025 року затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися ) бойові дії або є тимчасово окупованими російською федерацією.

Згідно з Переліком Курахівська міська територіальна громада ( за винятком с.Берестки, с.Веселий Гай, с.Вовченка, с.Вознесенка,с.Ганнівка, с.Гігант, м.Гірники, селище Гостре, с.Дальнє, с.Зоря, с.Кремінна Балка, с.Ізмайлівка, селище Іллінка, с.Костянтипонольське, селище Курахівка, с.Новодмитрівка, с.Новоселидівка, селище Острівське, с.Сонцівка, селище Старі Терни, с.Степанівка, с.Трудове, с.Успенівка, с.Янтарне ) була територією активних бойових дій з 06 вересня 2024 року до 24 липня 2025 року.

Таким чином, відповідно до позиції Верховного Суду, зазначеної в постанові Великої Палати від 11 грудня 2024 року в справі № 755/11021/22, саме з 25 липня 2025 року має обраховуватися початок шестимісячного строку, зазначеного у реченні 2 частини 2 статті 46 ЦК України як дата закінчення активних бойових дій на території Курахівської міської територіальної громади.

Керуючись статтями 46, 47, 48 ЦК України, Законом України «Про державну реєстрацію актів, цивільного стану», статтями2, 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 141, 263 - 266, 268, 273, 293, 294, 297, 315 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Заяву задовольнити частково.

Оголосити померлим ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Києва, РНОКПП: НОМЕР_3 , який проживав за адресою: АДРЕСА_1 , старшого стрільця 2 аеромобільного відділення 1 аеромобільного взводу 14 аеромобільної роти НОМЕР_2 аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.В. Машкевич

Присяжні: Фісун С.О.

Фоменко О.Т.