Рішення від 15 березня 2026 р. у справі №569/11845/25 — Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/11845/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2026 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області у складі:

головуючої судді Балацької О.Р.,

з участю секретаря судового засідання Кулікович Д.П.,

учасників справи:

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Романчук І.І.,

представника відповідача адвоката Жилінської Т.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рівне у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позицій сторін.

В Рівненський міський суд Рівненської області з позовною заявою до ОСОБА_2 звернувся позивач ОСОБА_1 про визнання права власності на земельну ділянку, в якій просить припинити право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку кадастровий номер 5610100000:01:025:0459 площею 0,0535 га, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ., визнати право власності на цю земельну ділянку за ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 15.08.2003 року між відповідачкою та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом, відповідно до якого відповідачка продала вказане будинковолодіння згідно з свідоцтвом про право на спадщину за заповітом. В подальшому відповідно до договору купівлі-продажу від 08.11.2006 року, укладеного між позивачем та ОСОБА_4 , посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу, позивачнабув право власності на домоволодіння, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .Вказує, що з часу придбання домоволодіння проживає за вказаною адресою, володіє, користується як будинком, так і земельною ділянкою на якій він знаходиться. Однак після присвоєння кадастрового номера земельній ділянці 13.12.2024 рокута виготовлення позивачем технічної документації на зазначену земельну ділянку відповідачкою було зареєстровано право власності на земельну ділянку на якій знаходиться його нерухоме майно. Посилаючись на ст. ст. 120, 125 Земельного Кодексу та практику Верховного Суду просить припинити право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку, площею 0,0535 га, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . , а також визнати за ним право власності на цю земельну ділянку.

18.08.2025 року від представника відповідачки надійшов відзив на позовну заяву, в якій просить суд відмовити в задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на те, що ст. 120 Земельного Кодексу трактується позивачем невірно, так як при переході права власності на будівлю чи споруду, право власності на земельну ділянку переходить також на підставі цивільно-правових угод, а не безкоштовно під час купівлі-продажу нерухомості. Зазначає, що земельна ділянка залишилась у власності відповідачки, право власності було зареєстровано у встановленому законом порядку, позивач подавав скаргу на державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, однак рішення державного реєстратора залишилось в силі.

ІІ. Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 червня 2025 року справу передано судді Балацькій О.Р.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 12 червня 2025 року було задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, яка надійшла з позовною заявою, а саме накладення арешту на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , з забороною іншим особам вчиняти будь-які дії щодо цієї земельної ділянки.

12 червня 2025 року до Рівненського міського суду Рівненської області надійшла відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання відповідачки. ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 08 липня 2025 року зазначена позовна заява прийнята до розгляду та відкрите провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

04.08.2025 до Рівненського міського суду Рівненської області надійшла заява від представника відповідачки адвоката Жилінської Т.П. про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді.

05.08.2025 від відповідачки до Рівненського міського суду Рівненської області надійшла заява про надання їй копії позовної заяви з додатками.

05.08.2025 від позивача до Рівненського міського суду надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи.

До Рівненського міського суду 18.08.2025 року від представника відповідачки надійшов відзив на позовну заяву, в якій просить суд відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

06.10.2025 року до Рівненського міського суду Рівненської області надійшло клопотання від представника відповідачки про долучення доказів, в якому просить долучити до матеріалів справи Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, наданий на запит відповідачки для реєстрації права власності на спірну земельну ділянку.

06.10.2025 року до Рівненського міського суду Рівненської області надійшло клопотання від представника позивача про витребування доказів, в якому просить витребувати від Міністерства юстиції України інформацію про результати розгляду скарги від 23.06.2025 року на рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

07.10.2025 року до Рівненського міського суду Рівненської області надійшло клопотання від представника позивача про витребування доказів, в якому просить суд витребувати від Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області копії документації із землеустрою, на підставі якої була здійснена державна реєстрація земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

07.10.2025 року до Рівненського міського суду Рівненської області надійшло клопотання від представника позивача про витребування доказів, в якому просить суд витребувати від Департаменту цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради копію реєстраційної справи земельної ділянки.

07.10.2025 року від Міністерства юстиції України до Рівненського міського суду Рівненської області надійшла відповідь на звернення позивачки у формі Скарги, по якій прийнято рішення у формі наказу від 11.08.2025 року №1549/7 «Про залишення скарги без розгляду по суті».

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 07 жовтня 2025 року постановлено Клопотання представника позивача про витребування доказів у цивільній справі про визнання права власності на земельну ділянку задовольнити. Постановлено витребувати від Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (36039, м. Полтава, вул. Затишна, 23) копії документації із землеустрою, на підставі якої була здійснена державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:025:0459, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; витребувати від Департаменту цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради (33028, м. Рівне, майдан Просвіти, 2)копію реєстраційної справи земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:025:0459, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; витребувати, від Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул.. Архітектора Городецького 13)інформацію про результати розгляду скарги від 23.06.2025 р. ОСОБА_1 на рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 76684573 від 18.12.2024 р. та копію рішення у формі наказу від 11.08.2025 р. № 1549/7 «Про залишення скарги без розгляду по суті».

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 06 лютого 2026 року постановлено закрити підготовче провадження та призначити справу про визнання права власності на земельну ділянку до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

Інших заяв та клопотань до суду від учасників справи не надходило.

З`ясувавши фактичні обставини справи, на які позивач посилається, як на підставу своїх вимог, а відповідач - заперечень на позовні вимоги, дослідивши та оцінивши докази з точки зору належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи норми матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.

ІІІ. Фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин та докази.

Суд встановив, що 15.08.2003 року між відповідачкою та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом. (а.с. 41) відповідно до якого відповідачка продала будинковолодіння згідно з свідоцтвом про право на спадщину за заповітом. (а.с. 42).

Відповідно до договору купівлі-продажу від 08.11.2006 року, укладеного між позивачем та ОСОБА_4 (а. с. 43), посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу (а. с. 44), позивачу належить домоволодіння, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . З часу купівлі позивач проживає, веде господарство у вказаному будинковолодінні.

З наданого Витягу з Державного земельного кадастру вбачається, що відповідачка зареєструвала земельну ділянку з кадастровим номером 5610100000:01:025:0459 площею 0,0535 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі технічної документації із землеустрою, виготовленої після відчуження будинковолодіння, що свідчить про відсутність у неї правових підстав для набуття права власності на зазначену земельну ділянку.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив суд визнати за ним право власності на земельну ділянку. Вказує, що на момент купівлі будинку власника не були належним чином оформлені документи на земельну ділянку, однак його запевнили під час укладання договору купівлі-продажу, що він зможе завершити виготовлення земельної документації з огляду на первинний перехід права власності на будинковолодіння. Пояснив, що в подальшому виготовив документи із землеустрою та присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці, однак у зв`язку з військовою службою відтермінував державну реєстрацію прав на земельну ділянку. Однак в подальшому коли виявив намір завершити процедуру набуття права власності на земельну ділянку дізнався, що відповідачка зареєструвала її за собою.

Представник позивача адвокат Романчук І.І. підтримує позовні вимоги і звернула увагу суду, що в інший спосіб позивач не може захистити своє право власності на спірну земельну ділянку, що підтверджують звернення зі скаргою на дії державного реєстратора та з позовною заявою до адміністративного суду, що відмовив у відкритті адміністративної справи у зв`язку з наявністю приватного спору про право.

Представник відповідачки адвокат Жилінська Т.П. в судовому засіданні заперечила щодо позовних вимог в повному обсязі, покликаючись на законність права власності відповідачки, а також дій державного реєстратора, просила відмовити в задоволенні позову у зв`язку з його безпідставністю.

З відповіді Міністерства юстиції України на звернення позивача у формі Скаргисуд встановив, що по скарзі прийнято рішення у формі наказу від 11.08.2025 року №1549/7 «Про залишення скарги без розгляду по суті». (а. с. 127)

Департамент цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради надав копії документів реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна, а саме: на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 з кадастровим номером 5610100000:01:025:0459. (а. с. 138-152).

Від Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області надійшла відповідь про неможливість надання копії документації із землеустрою, на підставі якої була здійснена державна реєстрація земельної ділянки, посилаючись на зміни в Порядку взаємодії між реєстраторами, затвердженому постановою КМУ від 23.12.2021 р. ( а. с. 154)

Міністерство юстиції України надало копію відповіді на звернення позивачки у формі Скарги, по якій прийнято рішення у формі наказу від 11.08.2025 року №1549/7 «Про залишення скарги без розгляду по суті». (а. с. 156-161)

З матеріалів реєстраційної справи на земельну ділянку, наданих Департаментом цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради, судом встановлено, що державна реєстрація права власності відповідачки на спірну земельну ділянку здійснена на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки, без подання правовстановлюючих документів, які б підтверджували набуття нею права власності на земельну ділянку після відчуження будинковолодіння.

Разом з тим, у вказаній реєстраційній справі відсутні докази на підтвердження переходу до відповідачки права власності на земельну ділянку після укладення договору купівлі-продажу будинковолодіння від 15.08.2003 року, що свідчить про формальний характер проведеної державної реєстрації.

Суд також бере до уваги, що відповідно до наданих позивачем документів із землеустрою, останній вживав заходів щодо оформлення права на земельну ділянку, на якій розташоване належне йому нерухоме майно, що узгоджується з фактичним користуванням ним цією земельною ділянкою протягом тривалого часу.

Оцінюючи в сукупності наведені докази, суд приходить до висновку, що відповідачка, відчуживши будинковолодіння, втратила правові підстави для набуття та реєстрації права власності на земельну ділянку, на якій розташований вказаний об`єкт нерухомості, тоді як позивач, як власник будинку, набув право на оформлення права власності на відповідну земельну ділянку.

Інших належних та допустимих доказів, які б спростовували наведені обставини або підтверджували правомірність набуття відповідачкою права власності на спірну земельну ділянку, суду не подано.

ІV. Застосовані норми права та мотиви з яких виходить суд при прийнятті рішення.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Згідно зі статтею 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Щодо застосування статті 120 Земельного кодексу України суд зазначає наступне.

Частина перша статті 120 Земельного кодексу України в редакції, чинній на момент укладення договору купівлі-продажу домоволодіння між відповідачкою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 15.08.2003 року, передбачала, що при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування — на підставі договору оренди.

Разом із тим, відсутність окремої цивільно-правової угоди щодо земельної ділянки при переході права власності на об`єкт нерухомості не позбавляє набувача права на таку ділянку, оскільки зазначена норма закріплює загальний принцип цілісності об`єкта нерухомості, спорудженого на земельній ділянці, з такою ділянкою, тобто принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди. За цією нормою визначення правового режиму земельної ділянки перебувало у прямій залежності від права власності на будівлю чи споруду. Враховуючи зазначений принцип, земельна ділянка слідує за нерухомим майном, яке придбаває особа, якщо інший спосіб переходу прав на земельну ділянку не визначено умовами договору чи приписами законодавства.

Вказане питання неодноразово було предметом дослідження Верховним Судом.

Так, відповідно до правових позицій Верховного Суду України, висловлених у постановах від 11 лютого 2015 року у справі № 6-2нс15, від 12 жовтня 2016 року у справі № 6-222цс16, від 13 квітня 2016 року у справі № 6-253цс16, а також Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16 червня 2020 року у справі № 689/26/17 та постанові Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 2-2518/2010, при застосуванні положень статті 120 Земельного кодексу України у поєднанні з положеннями статті 125 Земельного кодексу України в редакції, чинній починаючи з 1 січня 2002 року, слід виходити з того, що у випадку переходу у встановленому законом порядку права власності на об`єкт нерухомості, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у власності особи, яка відчужила зазначений об`єкт, у набувача право власності на відповідну земельну ділянку виникає одночасно із виникненням права власності на такий об`єкт.

Тобто за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 120 Земельного кодексу України, особи, які набули права власності на будівлю чи споруду, стають власниками земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику.

Крім того, відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 04 грудня 2018 року у справі № 910/18560/16, перехід майнових прав до іншої особи зумовлює перехід до неї і прав на ту частину земельної ділянки, на якій безпосередньо розташований відповідний об`єкт нерухомості, та частини земельної ділянки, яка необхідна для його обслуговування. Особа, яка набула право власності на об`єкт нерухомості, набуває право вимагати оформлення на своє ім`я документів на користування всією земельною ділянкою на умовах і в обсязі, які були встановлені для попереднього землекористувача.

Судом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 15.08.2003 року відповідачка ОСОБА_2 відчужила домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_3 , а відтак з цього моменту втратила будь-які правові підстави на земельну ділянку під ним. Надалі, на підставі договору купівлі-продажу від 08.11.2006 року право власності на вказане домоволодіння набув позивач ОСОБА_1 , до якого одночасно в силу прямої вказівки закону перейшло й право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5610100000:01:025:0459, площею 0,0535 га.

Суд відхиляє доводи представника відповідачки про те, що право власності на земельну ділянку могло перейти виключно на підставі окремого цивільно-правового правочину, оскільки такі доводи суперечать як принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованого на ній нерухомого майна, так і усталеній практиці ВС, наведеній вище.

Суд також враховує, що державна реєстрація права власності відповідачки на спірну земельну ділянку була здійснена після присвоєння їй кадастрового номера 13.12.2024 року за ініціативою позивача, що свідчить про відсутність у відповідачки належних та самостійних правових підстав для набуття такого права. При цьому технічна документація із землеустрою, на підставі якої проведено державну реєстрацію, була виготовлена у період, коли відповідачка вже не була власником будинковолодіння, а відтак не могла набути право власності на земельну ділянку, яка є невід`ємно пов`язаною з цим об`єктом нерухомості.

Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цього права. Разом із тим, реєстрація права власності відповідачкою, здійснена за відсутності правових підстав, не породжує у неї дійсного права власності та підлягає припиненню в судовому порядку.

Положеннями статті 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивачем надано належні та допустимі докази набуття права власності на домоволодіння та, відповідно, на земельну ділянку під ним, зокрема: договір купівлі-продажу від 08.11.2006 року, витяг з Державного реєстру правочинів, технічна документація із землеустрою, а також інші документи, долучені до матеріалів справи. Відповідачкою не надано доказів, які б спростовували правові підстави для задоволення позовних вимог.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5610100000:01:025:0459, площею 0,0535 га, за адресою: АДРЕСА_1 , є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 133 ЦПК судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. За змістом статті 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Позивач, відповідно до ЗУ «Про судовий збір», звільнений від сплати судового збору як учасник бойових дій, що підтверджується Посвідченням від 10.11.2015 року (а. с. 45).

Оскільки позов підлягає задоволенню, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати на сплату судового збору в розмірі 2 820 (дві тисячі вісімсот двадцять) гривень 07 копійок.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 321, 328, 392 ЦК України, ст. ст. 120, 125 Земельного кодексу України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 19, 76-81, 137, 141, 223, 259, 263-265, 268, 354-355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку кадастровий номер 5610100000:01:025:0459 площею 0,0535 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 2 820 (дві тисячі вісімсот двадцять) гривень 07 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.

Учасники справи:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

Повний текст судового рішення складено та підписано 02 квітня 2026 року, у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному.

Суддя Ольга БАЛАЦЬКА