Вирок від 02 квітня 2026 р. у справі №561/355/26 — Зарічненський районний суд Рівненської області

ВИРОК

іменем України

Справа № 561/355/26

03 квітня 2026 року с-ще Зарічне

Зарічненський районний суд Рівненської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

його захисника, адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Зарічне кримінальне провадження № 12026181120000042 від 26 березня 2026 року про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , безробітнього, проживаючого та зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 240-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_4 09 вересня 2025 року в період часу з 10-ї год. до 16 год. 30 хв., діючи без попередньої змови групою осіб, разом з іншими невстановленими органом досудового розслідування особами, перебуваючи поблизу с. Ждань Вараського району Рівненської області (кадастровий номер 5622282000:14:000:0358), порушуючи вимоги ст. 19 Кодексу України про надра, самовільно, без отримання спеціального дозволу на користування надрами, без акту, що засвідчує гірничий відвід, без оформлення в установленому порядку документів, що посвідчують право на земельну ділянку, за допомогою мотопомпи кустарного виробництва, обладнаної двигуном внутрішнього згорання і призначеної для подачі води під тиском та обладнання до неї, шляхом гідророзмиву ґрунту, здійснили видобуток каміння бурштину, який відповідно до Закону України «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними» від 18.11.1997 року та Постанови Кабінету Міністрів України № 827 від 12.12.1994 року «Про затвердження переліку корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення», відноситься до корисних копалин загальнодержавного значення та являється дорогоцінним камінням органогенного утворення.

09.09.2025 о 16.30 год. його неправомірні дії були виявлені працівниками поліції, які в той час рухались на службовому автомобілі поблизу місця події та припинили кримінальне правопорушення.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого за ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 240-1 КК України, а саме у незаконному видобуванні бурштину групою осіб без попередньої змови, вчинене на території природно-заповідного фонду.

26.03.2026 року, після виділення матеріалів досудового розслідування в окреме кримінальне провадження, згідно Постанови прокурора від 26.03.2026 року ОСОБА_4 пред`явлено обвинувачення за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 240-1 КК України, а також 03.04.2026 року між сторонами кримінального провадження: Начальником Зарічненського відділу Вараської окружної прокуратури ОСОБА_3 , якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12026181120000042 від 26.03.2026, обвинуваченим ОСОБА_4 , за участі захисника ОСОБА_5 укладено та підписано угоду від 03 квітня 2026 року про визнання винуватості, за змістом якої підозрюваний беззастережно визнає свою вину у вчиненні зазначеного діяння та наведені обставини його вчинення; сторони дійшли згоди щодо обрання підозрюваному покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 240-1 КК України, у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000, 00 грн. без конфіскації майна.

При цьому обвинуваченому роз`яснено наслідки укладення і затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, та наслідки невиконання угоди, на що він дав згоду на відповідне призначення.

У судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю. Ствердив, що розуміє права, визначені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п.1 ч.1 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид і міру покарання. Просить затвердити угоду про визнання винуватості, яку уклав добровільно, без примусу і не під тиском.

Судом встановлено, що дана угода про визнання винуватості за своїм змістом та порядком укладення відповідає вимогам ст. ст. 468-470, 472 КПК України, в тому числі щодо правової кваліфікації кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 240-1 КК України, та щодо узгодженої міри покарання у виді обмеження волі, яка передбачена санкцією цієї статті, в межах його розміру.

Дослідивши документи кримінального провадження, заслухавши думку сторін угоди, суд переконався, що укладення угоди є добровільним, тобто згідно з ч. 6 ст.474 КПК України не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Також встановлено, що умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, наявні фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченого. Крім того судом з`ясовано в обвинуваченого можливість реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання.

Також обвинуваченому роз`яснено вимоги ч. ч. 4, 6, 7 ст. 474 КПК України, положення яких йому зрозумілі, ним усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є його відмова від здійснення прав, передбачених – абз. 1 та 4 п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а саме права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, права допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь, також усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є обмеження його права на оскарження вироку згідно з положеннями ст. ст. 394 та 424 цього Кодексу, а саме можливість оскарження вироку лише з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч. 4, 6, 7 ст. 474 цього Кодексу, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди. Наслідки невиконання угоди обвинуваченому зрозумілі. Після таких роз`яснень обвинувачений не заперечив проти затвердження угоди. Прокурор також просив затвердити угоду про визнання винуватості.

Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, які просили затвердити угоду про визнання винуватості, з урахуванням наведеного вище, вивчивши обвинувальний акт, перевіривши відповідність угоди про визнання винуватості вимогам кримінального процесуального закону та переконавшись, що укладення даної угоди сторонами є добровільним, суд дійшов висновку про ухвалення в даному кримінальному провадженні обвинувального вироку відносно ОСОБА_4 , яким затвердити угоду про визнання ним винуватості, визнати обвинуваченого винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 240-1 КК України, та призначити узгоджене сторонами покарання, яке відповідає загальним засадам призначення покарання, передбаченим ст. 65 КК України, та санкції ч. 1 ст. 240-1 КК України. Підстав для відмови в затвердженні угоди, визначених в ч. 7 ст.474 КПК України, судом не встановлено.

Долю речових доказів у кримінальному провадженні слід вирішити у відповідності до вимог 100 КПК України, а саме: - мотоцикл марки «Lifan» незареєстрований у встановленому порядку, № рами LF3PCK2E8JA001453 та мотоцикл марки «Spark 250 D-1» незареєстрований у встановленому порядку № рами LZSJCNLJ8K1100064, повернути законному володільцю ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 ..

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 475, 532 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 03 квітня 2026 року у кримінальному провадженні № 12026181120000042 від 26.03.2026 року, укладену між начальником Зарічненського відділу Вараської окружної прокуратури ОСОБА_3 , обвинуваченим ОСОБА_4 , разом з його захисником адвокатом ОСОБА_5 .

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 240-1 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди покарання у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000, 00 грн. без конфіскації майна.

Речові докази, які зберігаються у Відділенні поліції №2 Вараського РВП ГУНП в Рівненській області, а саме: - мотоцикл марки «Lifan» незареєстрований у встановленому порядку, № рами LF3PCK2E8JA001453 та мотоцикл марки «Spark 250 D-1» незареєстрований у встановленому порядку № рами LZSJCNLJ8K1100064, повернути законному володільцю ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 ..

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Рівненського апеляційного суду через Зарічненський районний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1