Рішення від 02 квітня 2026 р. у справі №541/311/26 — Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/311/26

Номер провадження 2/541/757/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03 квітня 2026 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді – Городівського О.А.,

за участю секретаря судового засідання – Олешко Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,

в с т а н о в и в :

03 лютого 2026 року ОСОБА_1 звернулась до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей.

Позивачка просить стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/2 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісяця, з 29 січня 2026 року до досягнення повноліття, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що з 17 лютого 2023 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. У шлюбі сторін народились діти – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Оскільки останнім часом відповідач фактично самоусунувся від участі у вихованні та усі спільних дітей, перестав цікавитися їхнім життям і потребами, у зв`язку з чим витрати, пов`язані з їхнім забезпеченням, вихованням та розвитком, покладені виключно на позивача. При цьому відповідач припинив надавати будь-яку матеріальну допомогу на утримання дітей, чим порушує свої обов`язки батька, передбачені Сімейним кодексом України. Діти ростуть і потребують матеріальної допомоги від своїх батьків, адже загально відомо, що їх потрібно одягати, лікувати як профілактично так і від сезонних захворювань, забезпечувати належним харчуванням та розвитком їхньої особистості. Також позивач зазначила, що відповідач по справі має відмінний стан здоров`я, фізично розвитий добре, хронічними захворюваннями не страждає, на утриманні має доньку ОСОБА_5 від попереднього шлюбу та на утримання якої сплачує аліменти в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку, має нестабільний мінливий заробіток, але може і зобов`язаний надавати матеріальну допомогу на утримання дітей у розмірі 1/2 частину з усіх видів доходів, але не менше 50% від прожиткового мінімуму на кожну дитину до досягнення повноліття та він уникає від добровільного виконання свого батьківського обов`язку.

Ухвалою судді від 16 лютого 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивачка в судове засідання не з`явилась, у поданій до суду заяві просила проводити розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі (а.с. 22).

Відповідач в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, в якій просив розгляд справи здійснювати без його участі, позовні вимоги визнав у повному обсязі (а.с. 21).

У зв`язку з неявкою усіх учасників справи у судове засідання, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі суд вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що під час перебування сторін у шлюбі, у них народились діти – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 29 серпня 2024 року, свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 30 серпня 2024 року (а.с. 7-8).

Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально важливим урахуванням інтересів дитини.

Частиною 1 статті 3 Конвенції про захист прав дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 1989 року та ратифікованою Постановою Верховної Ради № 789-XII від 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно із статтею 18 Конвенції про захист прав дитини, суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Статтею 27 Конвенції про захист прав дитини визначено, що батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до статті 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Доказів щодо стану здоров`я та матеріального становища дітей, а також доказів щодо стану здоров`я та матеріального стану відповідача по справі ОСОБА_2 , як платника аліментів, чи наявності у нього інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, дочки, сина, наявності на праві власності, володіння та/або користування майна та майнових прав, а також витрат, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, сторони суду не надали.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Статтею 180 СК України передбачений обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 181 СК України, способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

Згідно з ч. 1 ст. 189 СК України, батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначити розмір та строки виплати. Умови договору не можуть порушувати права дитини, які встановлені цим Кодексом. Договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується.

Частиною 3 статті 181 СК України, визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно з положеннями статті 183 Сімейного кодексу України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно з ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Зважаючи, що між сторонами добровільно не досягнуто умов матеріального забезпечення дітей, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивачки у повному обсязі тастягувати з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання дітей – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/2 частини всіх видів заробітку (доходів) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 03 лютого 2026 року, до повноліття дітей.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, що зумовлює стягнення з відповідача на користь держави судового збору в розмірі 1331 гривні 20 копійок.

Керуючись ст.ст. 84, 180-197 СК України, ст.ст. 12, 13; 81; 141; 258; 264; 265; 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей – задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , що фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на утримання неповнолітніх дітей – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/2 (однієї другої) частини всіх видів заробітку (доходів) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 03 лютого 2026 року і до повноліття дітей.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , що фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О. А. Городівський