Рішення від 30 березня 2026 р. у справі №552/1326/26 — Київський районний суд м. Полтави

Київський районний суд м. Полтави

Справа № 552/1326/26

Провадження № 2/552/1739/26

РІШЕННЯ

іменем україни

31.03.2026 Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого - судді Самсонової О.А.

секретар судового засідання – Хрипунова Т.В.,

учасники справи та їх представники:

позивач – ОСОБА_1 ,

представник позивача – адвокат Кіндяк Олександр Ігорович,

відповідач – ОСОБА_2 ,

представник відповідача – адвокат Жорняк Марина Олександрівна,

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про стягнення аліментів на утримання дитини.

В позовній заяві зазначила, що вона перебувала з відповідачем в зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Київського районного суду м. Полтави від 12 липня 2011 року.

Від шлюбу вони мають сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Дитина проживає разом з позивачем та фактично знаходиться на її утриманні. Після народження дитини батько самоусунувся від дитини, не допомагає, не утримує, коштів на дитину не дає.

Відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини не надає.

Тому позивач просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Полтави від 02 березня 2026 року відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Заперечення від позивача щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.

Відповідач відзиву на позов не надав, звернувся до суду з заявою, в якій повідомив, що визнає позов частково, в розмірі 1/6 частини, оскільки він має на утриманні малолітню доньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Крім того, він є особою з інвалідністю 2 групи.

За клопотаннями сторін судом до матеріалів справи долучено письмові докази.

Інші заяви по суті справи або клопотання сторони суду не подавали.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, уповноваживши адвоката Кіндяка О.І. представляти її інтереси в суді.

Представник позивача Кіндяк О.І. в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі, посилаючись на викладені в ньому обставини, просив суд позовні вимоги задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник адвокат Жорняк М.О. в судове засідання не з`явились. При цьому представник відповідача звернулась до суду з заявою про розгляд справи за її відсутності та за відсутності відповідача.

Враховуючи відсутність підстав, передбачених ст. 223 ЦПК України для відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, що в засідання не з`явились.

Заслухавши представника позивача, дослідивши докази у справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_2 з 14 червня 2008 року перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Київського районного суду м. Полтави від 12 липня 2011 року. Рішення набрало законної сили 25 липня 2011 року (а.с. 14).

Від шлюбу сторони мають малолітню дитину, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вказана обставина підтверджуються свідоцтвом про народження дитини (а.с. 12).

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Судом встановлено, що між батьками виник спір щодо участі батька в утриманні дитини.

Дитина проживає з матір`ю, що підтверджується Постановою Районного суду у Живці від 09 липня 2034 року (а.с. 19).

Звертаючись з позовом до суду, позивач посилалась на те, що відповідач коштів на утримання дитини не надає.

Відповідачем вказані обставини не спростовано.

Як вбачається з його заяви про часткове визнання позовних вимог, проти стягнення з нього аліментів відповідач не заперечує.

Оскільки дитина проживає з позивачем та перебуває на її утриманні, суд приходить до висновку про необхідність стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дитини.

За вимогами ч.1 ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

При ухваленні даного рішення та визначенні розміру аліментів судом враховано обставини, передбачені ст.182 СК України, зокрема щодо наявності на утриманні у відповідача ще однієї дитини, малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо стану здоров`я відповідача, який є особою з інвалідністю, та інші відомості.

При цьому та обставина, що з відповідача не стягнуто в судовому порядку аліменти на утримання малолітньої дочки ОСОБА_2 не спростовує того факту, що дитина перебуває на утриманні обох батьків.

Крім того, при вирішенні питання про розмір аліментів, які підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача, суд бере до уваги, що прожитковий мінімум на дитину віком від 6 до 18 років, встановлений Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», на час розгляду справи становить 3512 грн.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, що ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-ХІІ і набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Батько(-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дитини, неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частини його заробітку (доходу).

Саме такий розмір аліментів має забезпечити право неповнолітнього ОСОБА_3 на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.

Згідно ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Позивач просила суд стягувати аліменти з 01 жовтня 2025 року – дня подання нею до суду заяви про видачу судового наказу про стягнення аліментів з ОСОБА_2 .

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 10 жовтня 2025 року, залишеною без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 11 лютого 2026 року, відмовлено у видачі судового наказу за зазначеною заявою.

Згідно ч. 2 ст. 191 СК України аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв`язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років.

Вказаною нормою не передбачено можливості стягнення аліментів з дня звернення особи до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів, якщо у видачі судового наказу судом було відмовлено.

Крім того, оскарження в апеляційному порядку ухвали суду про відмову у видачі судового наказу не є обставиною, яка б дозволяла стягнути аліменти за минулий час.

При цьому за приписами ч. 2 ст. 192 СК України стягнення аліментів за минулий час можливе лише у випадку, якщо позивач вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв`язку з ухиленням останнього від їх сплати.

Доказів того, що позивач вживала заходів щодо одержання аліментів, а відповідач від їх сплати ухилявся, позивачем до матеріалів справи не додано.

Оскільки позивач звернулась до суду з позовом до відповідача 23 лютого 2026 року, тому стягнення аліментів необхідно розпочати з 23 лютого 2026 року.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів – у межах суми платежу за один місяць.

Тому дане рішення необхідно допустити до негайного виконання в межах суми платежу за один місяць.

Оскільки відповідач на підставі п.9 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений, судові витрати у справі слід віднести за рахунок держави.

Керуючись ст. ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/6 частини заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку до повноліття дитини, починаючи з 23 лютого 2026 року.

В межах суми платежу за один місяць рішення підлягає негайному виконанню.

Судові витрати зі сплати судового збору віднести за рахунок держави.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний термін з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 , проживаюча: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ,

відповідач – ОСОБА_2 , проживаючий: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ,

Повне судове рішення судом складено 03.04.2026 року.

Головуючий О.А.Самсонова