Постанова від 01 квітня 2026 р. у справі №369/20593/25 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/20593/25

Провадження № 3/369/2485/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

02.04.2026 року м. Київ

Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Куценко М.О., розглянувши матеріали справи за протоколами про адміністративні правопорушення відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Права, передбачені ст. 268 КУпАП особі у судовому засіданні роз`яснені.

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕРП1 № 490099 від 21.10.2025 року – 21.10.2025 року о 20 год. 05 хв. по вул. Музична поблизу будинку 13 в с. Музичі, Бучанського р-ну, Київської обл., водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21099 державний номерний знак НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження медичного огляду на визначення стану сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання з`явився, вину у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не визнав, пояснив, що він дійсно у зазначені в протоколі день, час та місці керував транспортним засобом, був зупинений працівниками патрульної поліції через які запропонували йому пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою приладу «Драгер» на місці зупинки, він відмовився оскільки не довіряв такому огляду та алкогольні напої не вживав, про що повідомив поліцейському, пояснюючи, що випив енергетичний напій «Нон-стоп». Пояснює, що просив поліцейських провести огляд на стан сп`яніння в лікарні, але вони почали говорити ОСОБА_1 про те, що в медичному закладі той самий прилад «Драгер», він відповів: «Ну там же і кров беруть», однак поліцейський повідомив: «Це буде довга процедура і вам краще відмовитись». ОСОБА_1 зазначає, що в момент цієї розмови поліцейські очевидно що вимикали свої бодікамери.

Захисник - адвокат Сіренко Максим Юрійович в судовому засіданні просив закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу правопорушення та вказує, що зібрані працівниками поліції матеріали справи жодним чином не підтверджують, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння та відмову його від проходження освідування, оскільки немає відмови у встановленому законом порядку. Зазначає, що обвинувачення не відповідає відеозапису, який містить перерву між файлами біля 5 хвилин. Допускає, що саме в цей проміжок часу працівники поліції, свідомо вимкнувши бодікамери, проводять бесіду з водієм та відмовляють його від проходження огляду на стан сп`яніння. Додав, що вказані доводи підтверджуються файлом з відеозаписом, в якому поліцейський сам стверджує що: «Від приладу «Драгер ви відмовляєтесь». Очевидно, що відсутня пропозиція ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки або в медичному закладі, як того вимагає ст.266 КУпАП та Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 N 1452/735. Крім того, вказує, що направлення на огляд у медичному закладі поліцейським виписувалося не для проходження огляду, а формально, вже після складання протоколу. Саме ж направлення ОСОБА_1 не вручалось, як і не пропонувалось після його складення пройти оглад на стан сп`яніння в лікувальному закладі.

Дослідивши матеріали справи, вважаю, необхідним справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП провадженням закрити, з наступних підстав.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст. ст. 245 ,280 КУпАП, повинен з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, в якості доказу винуватості ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого адміністративного правопорушення працівниками поліції надано: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕРП1 № 490099 від 21.10.2025; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 21.10.2025; акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; диск з відеозаписом долучений до протоколу.

Відповідно до ст. 278 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання, зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до матеріалів справи на ОСОБА_1 складено протокол за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки та в медичному закладі.

Відповідно до вимог п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Разом з цим, ОСОБА_1 заперечує те, що він відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі.

Пленум Верховного суду України в п. 24 своєї постанови № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» звертає увагу суду на те, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КУпАП, у тому числі шляхом допиту свідків. Щодо правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, в п. 27 постанови наведені роз`яснення, що правопорушення вважається закінченим з того моменту, коли транспортний засіб під керуванням особи, яка перебуває в стані алкогольного сп`яніння почав рухатися.

Ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року №23-р 2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності.

Відповідно до ч. 2-5 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Відповідно до п.п.1 п.2 Розділу І Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, яка була затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.12.2018 року №1026, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11.01.2019 року №28/32999 передбаченого, що застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення.

Згідно з п.5 розділу ІІ Інструкції, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

Долучений до матеріалів справи відеозапис містить три файли (1-ий тривалістю 2 хвилини; 2-ий - 45 секунд; 3-ій - 22 хвилини 22 секунди). При перегляді вказаних відеозаписів вбачається, що працівники поліції зупинили ОСОБА_1 за технічну несправність транспортного засобу, поліцейські перевіряють документи останнього, після чого працівник поліції питає ОСОБА_1 : «Вживали?», відповідь: «ні, алкоголь не пив, пив Нон-стоп». Поліцейський повідомляє: «Зараз пройдете Драгер». Перший відеофайл завершується на 20год. 07хв. 52сек. Наступний відеозапис розпочинається о 20год. 14хв. 32сек. та триває 45 секунд. На вказаному відео зафіксовано як ОСОБА_1 називає свої анкетні дані, марку транспортного засобу, яким керував та його д.н.з., після чого працівник поліції говорить ОСОБА_1 : «Пропоную пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу. Погоджуєтесь?», останній відповідає: «Не погоджуюсь». Після відмови поліцейський сам зазначає (стверджує): «І в лікувальному закладі не погоджуєтесь. Зрозуміло. Чекайте, на вас буде складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП». На третьому відеофайлі відображено те як працівники поліції в патрульному автомобілі складають адміністративні матеріали.

Вказані обставини викликають сумніви в дотриманні процедури огляду водія на стан сп`яніння, передбаченої чинним законодавством.

Положеннями ч. 1 ст. 130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об`єктивну сторону зазначеного правопорушення, серед яких і відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Об`єктивна сторона інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення полягає в ухиленні особи, яка керує транспортними засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

Суб`єктивна сторона вказаного правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого умислу, тобто, коли особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.

Таким чином, для того, щоб дії особи, яка керує транспортним засобом, могли бути кваліфіковано, як відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння, уповноважений працівник поліції спочатку повинен у чіткій, однозначній та зрозумілій формі висловити таку вимогу. І лише після цього особа може повідомити про свою відмову, або вчинити інші дії, які б свідчили про його небажання та ухилення від такого огляду.

Крім цього, склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, може мати місце лише тоді, коли водій, керуючи транспортним засобом із ознаками сп`яніння, відмовився проходити огляд на стан сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в спеціально визначеному лікувальному закладі.

Відповідно до переглянутого відеозапису, не підтверджуються зазначені в протоколі ознаки сп`яніння такі як порушення мови, виражене тремтіння пальців рук. Вбачається що працівники поліції не пропонували водієві пройти огляд на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я. Як встановлено з відеозапису (тривалістю 45 сек) ОСОБА_1 відмовився пройти огляд за допомогою спеціального технічного приладу «Драгер» на місці зупинки, проте доказів пропозиції та відмови від проходження огляду на стан сп`яніння в медичному закладі матеріали справи та переглянуте відео не містять. Відповідно до файлу з відеозаписом зафіксовано, що інспектором поліції ОСОБА_1 не пропонувалось пройти огляд у закладі охорони здоров`я.

Таким чином, дані відеозаписи нагрудних камер працівників поліції об`єктивно не спростовують твердження ОСОБА_1 про те, що він не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у визначеному законом прядку.

За таких обставин процедуру огляду на стан алкогольного сп`яніння слід вважати проведеною поліцейськими з порушеннями вимог Інструкції та ст. 266 КУпАП, а протокол - неналежним і недопустимим доказом, оскільки складений з порушенням встановленої законом процедури, а відтак не може слугувати підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Зібрані та долучені до матеріалів справи докази та встановлені в судовому засіданні факти, свідчать про не доведення вини водія ОСОБА_1 у порушенні вимог п. 2.5 ПДР, а відтак і вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП.

Суд наголошує, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.

Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, а є лише формою фіксації правопорушення.

Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст. 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст. 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь та доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Також суд враховує висновки Європейського суду з прав людини, викладені зокрема в рішенні від 09.09.2011 року у справі "Лучанінова проти України", від 15.05.2018 року у справі "Надточій проти України", який неодноразово зазначав, що до провадження в справах про адміністративні правопорушення застосовується кримінальний аспект та відповідні гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, згідно яких кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Зміст стандарту доведення поза розумним сумнівом надано, зокрема, в постанові Верховного Суду від 04.07.2018 року по справі N 688/788/15-к, згідно якої вказаний стандарт означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Верховний Суд в постанові від 27.06.2019 року зазначив, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути об ґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

За таких обставин суд доходить висновку, що працівником патрульної поліції при складенні протоколу про адміністративне правопорушення були недотримані вимоги КУпАП та «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».

В конкретному випадку сторона обвинувачення не довела перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів складу адміністративного правопорушення, передбаченого 1 статті 130 КУпАП в діянні ОСОБА_1 , оскільки факт про наявні ознаки перебування його в стані алкогольного сп`яніння під час керування транспортним засобом, не доведено, а також не доведено факт відмови водія від проходження медичного огляду на стан сп`яніння, відповідно до стандарту доведення "поза розумним сумнівом", а отже відсутня - об`єктивна сторона правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто відсутні об`єктивні докази про вчинення останнім інкримінованого правопорушення.

При цьому ст. 62 Конституції України закріплено, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Пункт 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП передбачає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір стягується у разі накладення адміністративного стягнення. Оскільки провадження по справі підлягає закриттю, то судовий збір з ОСОБА_1 не стягується.

На підставі викладеного, керуючись статтями 221, 247, 268, 283, 284 КУпАП України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі за протоколом про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Михайло КУЦЕНКО