Постанова від 02 квітня 2026 р. у справі №363/7431/25 — Вишгородський районний суд Київської області

"03" квітня 2026 р. Справа № 363/7431/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2026 року суддя Вишгородського районного суду Київської області Чірков Г.Є., за участі прокурорів Потюменко Ю.Ю., Бірюка Г.І., розглянувши матеріали, які надійшли від Департаменту внутрішньої безпеки Київського обласного управління Національної поліції України щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,

в с т а н о в и в:

згідно протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією №79 від 02 грудня 2025 року, ОСОБА_1 , після звільнення 17 жовтня 2024 року з посади радіотелефоніста 38 ДПРЧ 10 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Київській області, будучи особою, що відноситься до начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту відповідно до п.п. «д» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» та суб?єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог ч. 2 ст. 45 цього Закону, несвоєчасно 18 листопада 2024 року, без поважних причин, тобто після встановленого терміну декларування (до 15 листопада 2024 року), а лише 18 листопада 2024 року о 16 год. 51 хв. подала на офіційний веб-сайт Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями «при звільненні», чим вчинила адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

В судовому засіданні 11 лютого 2026 року ОСОБА_1 пояснила, що декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями «при звільненні», нею подано із запізненням – 18 листопада 2024 року. Це сталося з поважних причин, обумовлених її важкою хворобою і значно погіршеним станом здоров`я. Зокрема, зазначила, що вона тривалий час страждає на тяжке захворювання і перед звільненням влітку 2024 року перенесла гострий інфаркт головного мозку, в зв`язку з чим неодноразово лікувалася амбулаторно та стаціонарно. Тоді ж їй встановлено ІІ групу інвалідності унаслідок захворювання в зв`язку з проходженням служби цивільного захисту із втратою працездатності на 70%. Періодично в неї виникають загострення і погіршення стану здоров`я, що постійно супроводжується головними болями, запамороченням, онімінням, слабкістю, зниженням пам`яті, уваги та концентрації через дуже високий тиск та ризик рецидиву. По кілька днів вона нічого не може робити, а тим більше заповнювати документи за комп`ютером. Після звільнення вона пам`ятала і усвідомлювала свій обов`язок до 16 листопада 2024 року подати декларацію після звільнення. Проте, у середині листопада 2024 року вона захворіла на коронавірусну хворобу, що супроводжувалося суттєвим погіршенням загального стану здоров`я на фоні раніше перенесеного інфаркту головного мозку. У цей період у неї посилилися головні болі, підвищився артеріальний тиск, з`явилися запаморочення, оніміння та слабкість, значно погіршилися пам`ять і концентрація уваги, втомлюваність та загальна слабкість. За таких обставин вона фактично була позбавлена реальної можливості своєчасно подати відповідну декларацію, оскільки її стан здоров`я у зазначений період не дозволяв належним чином здійснювати необхідні дії, пов`язані з підготовкою та поданням електронного документа. Лікувалася вона вдома самостійно і лікарняний не оформлювала, оскільки вже не працювала і він їй не потрібен. Відтак, у зазначений період за медичною допомогою не зверталася, оскільки після перенесеного інфаркту головного мозку вона на постійній основі страждає на подібні симптоми, у зв`язку з чим обізнана з особливостями перебігу свого захворювання, дотримується рекомендованого лікарями порядку прийому лікарських засобів та способів стабілізації стану свого здоров`я. З огляду на це, при погіршенні самопочуття вона самостійно вживала призначені їй раніше медикаменти та вживала заходи для полегшення стану здоров`я, що є для неї звичайною практикою з урахуванням хронічного характеру захворювання та наслідків перенесеного інфаркту головного мозку. При цьому ствердила, що як тільки її самопочуття покращилося, вона одразу вжила заходів для виконання свого обов`язку та подала декларацію 18 листопада 2024 року. Отже, несвоєчасне подання декларації становило лише два дні та спричинене виключно об`єктивними та незалежними від її волі обставинами, пов`язаними з тяжким станом здоров`я. При цьому наміру ухилятися від виконання вимог Закону України «Про запобігання корупції» вона не мала, а навпаки подала декларацію одразу після покращення стану здоров`я та відновлення можливості належним чином виконати відповідний обов`язок.

В цьому ж судовому засіданні ОСОБА_1 просила оголосити перерву для подання медичної документації на підтвердження зазначених нею обставин, яку остання надала суду 13 березня 2026 року та одночасно подала заяву, в якій просила розглянути справу без її участі.

Прокурор в суді позицію викладену в протоколі підтримав та одночасно наполягав на притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, шляхом накладення стягнення в межах санкції визначеної ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Заслухавши ОСОБА_1 , яка просила провадження у справі закрити, прокурора на підтримання притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

Встановлено, що згідно виписів №8274 та №7846 із медичної карти стаціонарного хворого Київської міської клінічної лікарні №7, в період з 26 березня 2024 року по 02 квітня 2024 року ОСОБА_1 перебувала на стаціонарному лікуванні в Київській міській клінічній лікарні №7 із діагнозом – гіпертонічна хвороба ІІ ст. 3 ст. ризику.

З 25 червня 2024 року по 04 липня 2024 року ОСОБА_1 перебувала на стаціонарному лікуванні в Київській міській клінічній лікарні №7 із діагнозами – інфаркт головного мозку в басейні правої СМА у вигляді помірного лівобічного геміпарезу, лівобічної гемігіпестезії; дисциркуляторна енцефалопатія ІІ ст. в стадії декомпенсації з вираженим вестибуло-атактичним ,стійким цефалгічним, церебрастенічним синдромами, когнітивним зниженням. Виписана з покращенням на подальше реабілітаційне лікування, яке ОСОБА_1 проходила в цьому ж медичному закладі в період з 04 липня 2024 року по 05 серпня 2024 року.

Відповідно до свідоцтва про хворобу №2063, затвердженого Центральною лікарсько-експертною комісією ДСНС України 15 жовтня 2024 року, ОСОБА_2 встановлено наступні діагнози: дисциркуляторну енцефалопатію III ст. складного генезу (атеросклеротична, гіпертонічна), із залишковими явищами перенесеного гострого порушення мозкового кровообігу за ішемічним типом в басейні правої середньої мозкової артерії у вигляді лівобічного геміпарезу, лівобічної гемігіпестезії, цереорастенічного та вестибуло-тактичного синдромів; гіпертонічну хвороба 1 стадії (ТМК 2024), 2 ступеню, ризик 4; легеневу гіпертензія 1 ступеню; дисліпідемію; хронічний геморой III ступеню. При цьому встановлено, що захворювання пов`язані з проходженням служби цивільного захисту.

17 жовтня 2024 року ОСОБА_2 встановлено ІІ групу інвалідності, причина інвалідності – у зв`язку з проходженням служби цивільного захисту, ступінь втрати професійної працездатності – 70%, що вбачається із довідки МСЕК серії ААГ №772296 від 17 жовтня 2025 року, довідки про визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності серії 12 ААА №124911 від 17 жовтня 2024 року та витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що надсилається до територіальних органів ПФУ №222/25/5024/ВП від 12 листопада 2025 року.

17 жовтня 2024 року наказом Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області ДСНС України №544-НК від, сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_1 на підставі рапорту, контракту №980/23 ОСОБА_1 , подання начальника 10-ДПРЗ ГУ полковника служби цивільного захисту В.Веремеєва, наказу 10-ДПРЗ ГУ від 01 липня 2024 №34 «Про надання усіх видів відпусток; перебування на лікуванні; направлення у відрядження», е-лікарняних №12790192- 2023912301-1, №13240424-2024743799-1, №13240424-2024951562-1, №13240424-2025194870-1, №13240424-2025437911-1, №13240424-2025697075-1, №13240424-2025971400-1, №13240424-2026317113-1; наказу ГУ ДСНС України у Київській області від 14 жовтня 2024 року №531-НК «Про кадрові питання»; свідоцтва про хворобу №2063 від 15 жовтня 2024 виданого ЦЛЕК ДСНС України, довідки МСЕК від 17 жовтня 2024 №72296, звільнено із посади радіотелефоніста 38 ДПРЧ 10 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Київській області.

Абзацами 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що особи, зазначені у п. 1, підпунктах «а» і «в» п. 2, п. 5 ч. 1 ст. 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов?язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Оцінивши зібрані у справі докази у їх сукупності, перевіривши доводи, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, пояснення ОСОБА_1 , дослідивши надані нею медичні документи, суд доходить до таких висновків.

Судом встановлено, що 17 жовтня 2024 року на момент припинення служби та у подальший період ОСОБА_1 мала нестабільний та тяжкий стан здоров`я, який характеризувався неврологічними порушеннями, головними болями, підвищенням артеріального тиску, запамороченням, зниженням пам`яті та концентрації уваги.

Окрім того, як пояснила ОСОБА_1 , у середині листопада 2024 року вона захворіла на коронавірусну хворобу, що призвело до погіршення загального стану здоров`я на фоні перенесеного інфаркту головного мозку, що проявлялося посиленням головного болю, підвищенням артеріального тиску, запамороченням, слабкістю та зниженням когнітивних функцій.

За медичною допомогою у зазначений період ОСОБА_1 не зверталася, оскільки після перенесеного інфаркту головного мозку страждає на стійкі хронічні симптоми, знає особливості перебігу захворювання та способи самостійного підтримання свого стану за допомогою лікарських засобів. При цьому, як тільки стан її здоров`я дещо покращився, вона невідкладно подала декларацію 18 листопада 2024 року і пропустила два дні для подачі декларації з поважних причин.

При цьому, у своїх письмових поясненнях при підписанні протоколу ОСОБА_1 зазначила, що декларацію подала на один день пізніше, оскільки хворіла, а порушення такого терміну не мало навмисного характеру, оскільки вона усвідомлює обов`язок своєчасного декларування.

Надані ОСОБА_1 в суді пояснення є послідовними, логічними, які узгоджуються з дослідженими в суді письмовими доказами, не вірити яким у суду підстав немає.

Також суд враховує, що вказані вище обставини об`єктивно перешкодили своєчасному виконанню обов`язку щодо подання декларації, зокрема з огляду на те, що подання декларації здійснюється в електронній формі та потребує належної концентрації уваги, часу та можливості користуватися відповідними електронними сервісами.

Враховуючи надані ОСОБА_1 медичні документи, суд доходить висновку, що її стан здоров`я у період подання декларації був тяжким, обумовленим перенесеним інфарктом головного мозку та пов`язаним із проходженням служби у системі цивільного захисту, що призвело до встановлення ІІ групи інвалідності та втрати 70% професійної працездатності. Ці обставини підтверджують, що несвоєчасне подання декларації відбулося з поважних, об`єктивних причин, незалежних від волі ОСОБА_1 та фактично унеможливлювали своєчасне подання декларації через непереборні, істотні труднощі.

При цьому суд звертає увагу на те, що ОСОБА_1 систематично страждає на зазначені захворювання, у зв`язку з чим неодноразово проходила стаціонарне лікування, як до подання відповідної декларації, так і після цього, що підтверджується наданими суду медичними документами.

Крім того, суд звертає на те, що ОСОБА_1 звільнено із посади радіотелефоніста 38 ДПРЧ 10 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Київській області 17 жовтня 2024 року.

Отже, саме 17 жовтня 2024 року є днем припинення її діяльності, пов`язаної з виконанням функцій держави. Відповідно до загальних правил обчислення строків перебіг строку починається з наступного дня після настання події, якою визначено його початок.

Відтак, перебіг строку для подання ОСОБА_1 декларації особи, яка припиняє діяльність, розпочався 18 жовтня 2024 року та закінчився 16 листопада 2024 року.

Суд зазначає, що відповідальність за ст. 172-6 КУпАП настає лише у випадку несвоєчасного подання декларації без поважних причин.

В цій справі судом встановлено, що декларацію після звільнення ОСОБА_1 подано несвоєчасно на другий день після настання строку передбаченого ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» з поважних причин.

Відповідно до ст. 63 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Керуючись принципами верховенства права, всі сумніви в цій справі слід розтлумачити на користь особи.

Враховуючи викладені вище обставини та досліджені докази, суд доходить висновку про те, що у діях ОСОБА_1 склад адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП відсутній, в зв`язку з чим провадження в цій справі щодо неї слід закрити.

Керуючись ст.ст. 9 і 247 КУпАП,

постановив:

провадження в справі щодо ОСОБА_1 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, закрити за відсутністю в її діях складу правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 10 днів з моменту її проголошення шляхом подання апеляції через Вишгородський районний суд Київської області.

Суддя