Постанова від 01 квітня 2026 р. у справі №363/1254/26 — Вишгородський районний суд Київської області

"02" квітня 2026 р. Справа № 363/1254/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2026 року суддя Вишгородського районного суду Київської області Олійник С.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення які надійшли з Вишгородського РУП ГУНП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,

встановив:

23 лютого 2026 року, приблизно о 19 год. 00 хв. За адресою: АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру по відношенню до своєї рідної сестри ОСОБА_2 , а саме: словесно ображав нецензурною лайкою, чим завдав шкоди її психологічному здоров`ю.

Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Крім того, до протоколу про адміністративне правопорушення долучено письмову заяву ОСОБА_1 , відповідно до якої він своєї вини не визнав.

Відповідно до положень ст. 268 КУпАП, адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП не відноситься до правопорушень, по яким є обов`язковою присутність в судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Перевіривши матеріали справи, судом встановлено, що протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 967926 від 23.02.2026 року, відповідно до якого ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру по відношенню до своєї рідної сестри ОСОБА_2 , а саме: словесно ображав нецензурною лайкою, чим завдав шкоди її психологічному здоров`ю;

листом т.в.о. заступника начальника управління поліції – начальника СВ Вишгородського РУП ГУНП в Київській області, старшого лейтенанта поліції Д. Голодникова, про відсутність даних, які б вказували на наявність кримінального правопорушення;

протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 18.02.2026 року, відповідно до Ст ДОП СДОП ВП Вишгородського РУП ГУНП в Київській області майора поліції Ю.О. Гамашенко прийняв заяву від ОСОБА_2 про те, що 17.02.2026 року приблизно о 19:00 год. за адресою: АДРЕСА_1 стався конфлікт з братом ОСОБА_1 на побутовому ґрунті;

письмовими поясненнями ОСОБА_2 , з яких вбачається, що 17.02.2026 року, приблизно о 19:00 год. її брат ОСОБА_1 вчинив словесний конфлікт та вимагав надати йому квитанцію з водоканалу та кидався в бійку, ображав нецензурною лайкою. В ході конфлікту тілесні ушкодження нікому заподіяні не були. Конфлікт відбувався в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить їй та ОСОБА_1 на праві власності;

письмовими поясненнями ОСОБА_1 , з яких вбачається, що проживає разом зі своєю сестрою ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 з 2015 року. 17.02.2026 року близько 19:00 год. за місцем проживання виник словесний конфлікт з сестрою через квитанцію з оплати водопостачання. ОСОБА_1 мав намір сплатити рахунок, однак ОСОБА_2 відмовила в наданні квитанції, через що почався конфлікт;

витягом з ІПС МВС України «Армор» щодо ОСОБА_1 ;копією паспорту ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 ;копією паспорту ОСОБА_1 ; заявою ОСОБА_1 щодо невизнання провини.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення, тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до семи діб.

Домашнє насильство важливо відрізняти від конфліктних стосунків. Наприклад, коли людина, що чинить домашнє насильство, маючи значну перевагу у своїх можливостях, діє умисно, з наміром заподіяти шкоду потерпілому, порушивши його права й свободи. Тоді як ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію, несумісну з інтересами іншої сторони, зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій – це конфлікт. Таким чином, самі по собі, зокрема, нецензурні висловлювання під час сварки, не формують собою домашнє насильство та утворюють склад адміністративного правопорушення лише у тому випадку, коли такі спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

У фабулі протоколу про адміністративне правопорушення не зазначено конкретно які дії вчинив ОСОБА_1 відносно ОСОБА_2 , тобто особа, що складала протокол про адміністративне правопорушення, не конкретизувала об`єктивну сторону правопорушення, та обмежилася лише формальним копіюванням фабули ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, що позбавляє суд можливість визначити чи дійсно мало місце адміністративне правопорушення та ступінь провини ОСОБА_1 .

Судом встановлено, що у матеріалах справи відсутні достатні докази вчинення ОСОБА_1 насильства фізичного та психологічного характеру ОСОБА_2 .

Вище зазначене у своїй сукупності не дає змоги суду однозначно та об`єктивно встановити наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Належні, допустимі та достатні докази вчинення домашнього насильства ОСОБА_1 в справі відсутні, а сама по собі обопільна сварка між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з приводу квитанції, не є домашнім насильством, про яке йде мова у протоколі про адміністративне правопорушення, та не охоплюється диспозицією ст. 173-2 КУпАП.

При цьому, будь-яких даних про дії, які спрямовані на обмеження волевиявлення особи, або викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному та фізичному здоров`ю ОСОБА_2 , матеріали справи не містять.

За таких обставин, суд доходить висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а тому провадження у цій справі підлягає закриттю.

Керуючись статтями 33, 173-2, 283 і 284 КУпАП, суддя

постановив:

провадження в справі щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП – закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Вишгородський районний суд протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя С.В. Олійник