Суд: Богуславський районний суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Умисне легке тілесне ушкодження
Дата: 02 квітня 2026 р.
Справа: №358/563/26
Суддя: Романенко К. С.
Справа № 358/563/26 Провадження № 1-кп/358/140/26
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 квітня 2026 року м. Богуслав
Богуславський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.03.2026 за № 12026116090000011 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Москаленки , Богуславського району Київської області, українки, громадянки України, маючої середньо-спеціальну освіту, не працююча, не депутата, не адвоката, не одруженої, на утриманні має неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , проживає за адресою : АДРЕСА_2 , раніше не судима, згідно до ст.89 КК України, абонентський номер мобільного зв`язку НОМЕР_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, -
В С Т А Н О В И В:
17.03.2026, приблизно о 20 год. 00 хв., ОСОБА_3 перебувала за місцем проживання свого знайомого ОСОБА_7 , за адресою АДРЕСА_3 , де також перебувала ОСОБА_8 , які разом в одній з кімнат будинку спільно розпивали спиртні напої.
В подальшому, між ОСОБА_3 та ОСОБА_8 на ґрунті різко виниклих неприязних відносин відбувся словесний конфлікт, в ході якого у ОСОБА_3 виник умисел на протиправне заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_8
17.03.2026, приблизно о 20 год.15 хв., ОСОБА_3 перебуваючи за місцем проживання свого знайомого ОСОБА_7 , за адресою АДРЕСА_4 , реалізуючи свій протиправний умисел на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_8 , діючи умисно, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, кулаком своєї правої руки нанесла три удари ОСОБА_8 в ліву частину обличчя.
Згідно з висновком експерта складеним за результатами проведення судово-медичної експертизи, отримані ОСОБА_8 тілесні ушкодження у вигляді синця повік лівого ока; садна з крововиливом слизової верхньої губи справа, які утворилися від дії тупого(их) предмета(ів) та відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у заподіянні умисного легкого тілесного ушкодження, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
Обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 надійшов до суду в порядку статті 302 КПК України з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Положення ст. 12 КК України в сукупністю із санкцією ч. 1 ст. 125 КК України свідчать, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку.
Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту за його відсутності.
Прокурор Миронівського відділу Обухівської окружної прокуратури ОСОБА_9 враховуючи те, що ОСОБА_3 беззаперечно визнала свою винуватість, не оспорює встановлені в результаті досудового розслідування обставини і згодна на розгляд обвинувального акту за її відсутності, у відповідності до ч. 1 ст. 302 КПК України, просить розглядати обвинувальний акт у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Судом встановлено, що у відповідності до ст. 302 КПК України до обвинувального акту додано заяву ОСОБА_3 , складену в присутності захисника адвоката ОСОБА_10 , відповідно до якої ОСОБА_3 беззаперечно визнає свою вину у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, згодна із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлена з обмеженням права на апеляційне оскарження та згодна на розгляд кримінального провадження у спрощеному провадженні.
У вказаній заяві захисником ОСОБА_10 підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості підозрюваною, її згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акту за її відсутності.
До обвинувального акту також додано письмову заяву потерпілої ОСОБА_8 , наданої в порядку ч.2 ст.302 КПК України, у якій потерпіла підтверджує зазначені в обвинувальному акті обставини, а також висловлює згоду на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні, зазначає про ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження.
Вказана позиція учасників провадження та факт того, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчинені кримінального проступку, свідчить про наявність підстав для розгляду вказаного обвинувального акту без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження у відповідності до ч. 2 ст. 381 КПК України.
Згідно із ч. 2 ст. 382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Враховуючи сукупність вказаного, дослідивши обвинувальний акт і заяви обвинуваченої ОСОБА_3 і потерпілої ОСОБА_8 , а також надані матеріали дізнання, та факт того, що обвинувачена та її захисник не оспорюють всі встановлені обставини кримінального проступку, зазначені в обвинувальному акті, учасники судового провадження згодні з розглядом обвинувального акту без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без їх виклику, а також те, що вимоги КПК України виконано, суд вважає за можливе здійснити розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні, відповідно до положень ст. 381-382 КПК України.
Отже, наявні усі передбачені законом підстави для ухвалення вироку у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні і визнання ОСОБА_3 винною у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу України, а саме умисне легке тілесне ушкодження.
Відповідно до частини 4 статті 107 КПК України у зв`язку із здійсненням судового провадження за відсутності учасників судового провадження без проведення судового засідання фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалося.
Здійснивши розгляд справи у спрощеному провадженні, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, оцінивши встановлені органом досудового розслідування обставини, позицію учасників судового провадження щодо цих обставин, висловлену з дотриманням вимог ст. 302 КПК України, встановивши, що учасники не оспорюють жодну із встановлених досудовим розслідуванням обставин, суд дійшов висновку про достатність даних для ухвалення вироку із визнанням обвинуваченої ОСОБА_3 винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України.
На підставі вказаного, суд кваліфікує дії обвинуваченої ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 125 КК України, як заподіяння умисного легкого тілесного ушкодження.
Обираючи міру покарання суд керується таким.
Вчинене ОСОБА_3 діяння є кримінальним проступком, свою вину вона беззаперечно визнала.
Згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України при призначенні покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу засудженого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Згідно п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», при призначення покарання суди мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Обставинами, що пом`якшують покарання, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.
Обставиною, що обтяжує покарання, відповідно до ст. 67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп`яніння.
Підстави для застосування ст.ст. 69, 69-1 КК України при призначенні покарання відсутні.
При призначенні покарання обвинуваченої ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є кримінальним проступком; ставлення обвинуваченої до скоєного, що полягає у визнанні винуватості; дані про особу обвинуваченої, а саме те, що вона за місцем проживання характеризується посередньо, за даними наявної документації на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, не працює, раніше не судима, має місце реєстрації.
Санкцією ч. 1 ст. 125 КК України передбачено, з-поміж іншого, покарання у виді громадських робіт.
Відповідно до ч. 2 ст. 56 КК України, громадські роботи встановлюються на строк від шістдесяти до двохсот сорока годин і відбуваються не більш як чотири години на день.
Громадські роботи не призначаються особам, визнаним особами з інвалідністю першої або другої групи, вагітним жінкам, особам, які досягли пенсійного віку, а також військовослужбовцям строкової служби (ч. 3 ст. 56 КК України).
Враховуючи викладене, обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку, її особу, обставини, які пом`якшують відповідальність, та обставини, які обтяжують відповідальність, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 слід призначити покарання за ч.1 ст.125 КК України у виді громадських робіт, з врахуванням ст.56 КК України, що буде відповідати меті виховання та виправлення обвинуваченої, а також запобіганню вчинення нових кримінальних правопорушень як самою обвинуваченою, так і іншими особами.
Водночас, суд не вбачає підстав для призначення обвинуваченій покарання у виді штрафу, оскільки, з урахуванням того, що ОСОБА_3 не працює, а отже не має офіційного доходу, майна за рахунок якого змогла би сплатити штраф у неї немає, - тому такий вид покарання призведе до неможливості виконання вироку, та, у свою чергу, не буде відповідати меті покарання, яка закріплена у ст. 50 КК України.
Потерпілою ОСОБА_8 цивільний позов у справі не заявлявся.
Процесуальні витрати по справі відсутні.
Речові докази по справі відсутні.
Керуючись ст. ст. 373, 374, 375, 376, 381-382 КПК України, суд -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 125 КК України, та призначити їй покарання у виді громадських робіт строком на 100 (сто) годин.
Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Богуславський районний суд Київської області протягом тридцяти діб з моменту його проголошення з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua