Постанова від 09 лютого 2026 р. у справі №295/19458/24 — Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/19458/24

Категорія 142

2-а/295/50/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.02.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

головуючої судді Біднини О.В.,

за участі секретаря судового засідання Мотінової А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

З використанням системи «Електронний суд» до суду подано вказану позовну заяву, в якій представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Отрох А.В. просить скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_2 № 9/215 від 10.12.2024 про накладення на ОСОБА_1 штрафу у сумі 17 000,00 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, закрити провадження у справі за відсутністю складу правопорушення та звільнити позивача від сплати судового збору на підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_2 вказує, що 10.12.2024 відносно позивача постановлено постанову № 9/215, якою накладено на ОСОБА_1 штраф за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а саме за не прибуття 31.10.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою звірки даних. Вважає, що ця постанова є протиправною, оскільки відсутні події адміністративного правопорушення та вина позивача у його вчиненні, що підтверджена належними доказами. Позивач заперечує, що його належним чином було повідомлено про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до ухвали суду від 02.01.2025 позовну заяву залишено без руху і позивачу надано строк для усунення її недоліків. Крім того, позивачу було роз`яснено, що ця справа не пов`язана з порушенням його прав як військовослужбовця і пільги щодо сплати судового збору, передбачені п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», на нього не розповсюджуються (а. с. 12-13).

07.01.2025 представник позивача подала до суду заяву про усунення недоліків, до якої додала квитанцію про сплату судового збору (а. с. 16, 18).

Згідно з ухвалою суду від 09.01.2025 відкрито провадження у справі з розглядом її в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання (а. с. 20-21).

10.04.2025 від ІНФОРМАЦІЯ_2 до суду надійшли письмові пояснення, в яких його передставник заперечує проти позову і просить відмовити у його задоволенні в повному обсязі (а. с. 36-40).

Обґрунтовуючи заперечення представник відповідача вказує, що постанова відносно ОСОБА_1 прийнята правомірно, із дотриманням всіх встановлених чинним законодавством України вимог та без порушення прав і законних інтересів позивача. Зауважує, що позивач був належним чином повідомлений про необхідність прибути на виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 31.10.2024, за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів було згенеровано повістку № 728821 від 18.10.2024 про виклик, яку направлено позивачу засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта» рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення за адресою проживання. Водночас така повістка була повернута оператором поштового зв`язку у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою. Відповідач наголошує, що відповідно до положень Правил надання послуг поштового зв`язку та Порядку проведення призову під час мобілізації така відмітка поштового оператора є належним підтвердженням оповіщення військовозобов`язаного про виклик до ТЦК та СП.

Після встановлення факту неприбуття позивача до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, базою АІТС « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних, резервістів) було сформовано адміністративну справу щодо вчинення ним правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та направлено звернення до органів Національної поліції про розшук і доставлення його до дев`ятого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 (звернення від 19.11.2024 № Е39388) в порядку, передбаченому п. 56 постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487.

До письмових пояснень представник долучила копії справи про адміністративне правопорушення № 9/115 відносно ОСОБА_1 та його облікової картки (а. с. 43-53).

В судове засідання сторони не з`явилися.

10.02.2026 представник позивача подала до суду письмові пояснення, де просить справу розглядати за її відсутності та відсутності позивача, і додатково зазначила, що матеріали про адміністративне правопорушення складені з грубим порушенням та не відповідають вимогам КУпАП, оскільки в них зазначено, що позивач порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, що не відповідає диспозиції ст. 210-1 КУпАП, тобто зі змісту оскаржуваної постанови неможливо достовірно встановити, в якій саме формі вчинено адміністративне правопорушення. Також, неправдивим є твердження про те, що позивач доставлений представниками поліції до ТЦК. Докази на підтвердження цього факту у матеріалах справи відсутні. Позивач до ТЦК прийшов самостійно, а отже не знаходить свого підтвердження факт, що він ухилявся від виконання військового обов`язку (а. с. 103-105).

10.02.2026 представник відповідача подала до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника ІНФОРМАЦІЯ_2 і за наявними матеріалами справи, в якій просить у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі (а. с. 109).

В судове засідання сторони не з`явилися.

Відповідно до приписів ст. 227 КАС України в судовому засіданні суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши зібрані докази, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо) неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

За правилами ч. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Судом встановлено, що 18.10.2024 за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів було згенеровано повістку № 728821 про виклик ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 (Черняхів) на 11:00 год 31.10.2024, яку направлено позивачу засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта» рекомендованим поштовим відправленням за зареєстрованим місцем його проживання, при цьому конверт повернувся до відповідача з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою (на звороті а. с. 47-48, 50).

У зв`язку з тим, що на вказані в повістці дату і час ОСОБА_1 не з`явився, 19.11.2024 дев`ятим відділом ІНФОРМАЦІЯ_2 направлено вимогу до Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області про проведення заходів розшуку та доставки його до відділу ( на звороті а. с. 49).

05.12.2024 діловодом групи документального забезпечення старшим солдатом ОСОБА_3 був складений протокол № 9/215 про адміністративне правопорушення (а. с. 44), згідно з яким ОСОБА_1 як такий, що ухилився від виконання військового обов`язку, був розшуканий та доставлений органами Національної поліції, відповідно до звернення № Е39388 від 19.11.2024 про розшук і доставлення, до ІНФОРМАЦІЯ_2 для складання постанови про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП , а також було встановлено, що:

- ОСОБА_1 18.10.2024 засобами поштового зв`язку листом за адресою місця його проживання надіслано повістку про виклик до ТЦК, де датою прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 встановлено 31.10.2024; належним підтвердженням оповіщення військовозобов`язаного ОСОБА_1 про вказаний виклик є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки «адресат відсутній за вказаною адресою», що підтверджується довідкою про причини повернення до рекомендованого повідомлення;

- громадянин ОСОБА_1 маючи обов`язок з`явитися за викликом до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, порушуючи вимоги абз. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», не з`явився за викликом в строк та місце, зазначені в повістці, чим порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП;

- громадянинові ОСОБА_1 роз`яснено зміст ст. 63 Конституції України, а також права та обов`язки, передбачені ст. 268 КУпАП та повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 10-00 год 10.12.2024 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 .

Зазначений протокол містить пояснення позивача, який вказав, що про лист з повісткою йому не було повідомлено, а до ІНФОРМАЦІЯ_2 05.12.2024 він прибув самостійно (на звороті а. с. 44). До протоколу додано копії повістки, конверта, паспорта, картки фізичної особи-платника податків та витяг з реєстру «Оберіг» про електронне звернення про розшук. Копію протоколу та повістку про виклик на розгляд справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 отримав особисто під підпис (а. с. 44-45).

10.12.2024 начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 складено постанову № 9/215 по справі про адміністративне правопорушення, згідно якої на ОСОБА_1 накладено штраф у сумі 17 000,00 грн за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а саме за не прибуття 31.10.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою звірки даних (на звороті а. с. 50-51).

Зі змісту вказаної постанови вбачається, що громадянин ОСОБА_1 під час дії особливого періоду, маючи обов`язок з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, порушуючи вимоги ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», не з`явився за викликом у визначений в повістці строк до ІНФОРМАЦІЯ_2 , що за адресою: АДРЕСА_2 , чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Розгляд справи проведений в присутності позивача, у постанові міститься його особистий підпис про отримання ним 19.12.2024 копії оспорюваної постанови (а. с. 51).

Як вбачається з матеріалів справи, позивача притягнуто за правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ч. 3 ст. 210-1 КУпАП вчинення дій, передбачених ч. 1 цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відтак, диспозиція ч. 3 ст. 210-1 КУпАП передбачає відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, в Україні введено воєнний стан, який триває на теперішній час.

Відповідно Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан. З цієї дати діє воєнний стан, а тому, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію є підставою для притягнення до відповідальності, зокрема, за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (ст. 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ст. 235 КУпАП).

Відповідно до ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, зокрема:

- прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів;

- проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;

- виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що організація і порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації визначаються цим Законом, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Зі змісту ч. 1 та 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Як встановлено судом, адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, тобто порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, за яке позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, у спірному випадку полягає у неявці за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, це правопорушення є одноактним, вичерпується фактом неприбуття до певного місця у визначені дату та час.

З аналізу зазначених правових норм у контексті спірних правовідносин слідує, що для висновку щодо правомірності оскаржуваної постанови необхідно встановити ряд обставин:

- факт отримання позивачем повістки для необхідності з`явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки;

- факт відповідності змісту повістки вимогам законодавства;

- наявність поважних причин неприбуття позивача до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк, визначений у повістці;

- факт відповідності постанови вимогам законодавства та дотримання відповідної процедури;

- наявність складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560:

«Належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання».

Змінами, внесеними постановою уряду від 08.10.2024 №1147 до Правил надання послуг поштового зв`язку передбачено, що рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). Рекомендовані листи з позначками «Повістка ТЦК», «Вручити особисто» підлягають врученню особисто адресатам.

У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».

Якщо ж протягом 3 робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.

Для притягнення особи до адміністративної відповідальності за неявку до ТЦК в контексті спірних правовідносин, що розглядаються судом, необхідна сукупність обставин:

1) направлення повістки за адресою, повідомленою військовозобов`язаним під час оновлення даних чи адресою реєстрації військовозобов`язаного,

2) відомості про спробу вручити таку повістку особі, що матиме наслідком або вручення повістки без подальшої явки, або не вручення з причин відмови отримати повістку, або з причин відсутності адресата за такою адресою,

3) дотримання передбаченої процедури оповіщення адресата.

Згідно пункту 17 Правил надання послуг поштового зв`язку, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою, згідно з тарифами оператора поштового зв`язку.

Послуга опису вкладення до поштового відправлення полягає в підтвердженні у визначеному оператором поштового зв`язку порядку відповідно до технологічного процесу здійснення такої операції вмісту вкладення до поштового відправлення із зазначенням індивідуальних ознак відповідного вкладення (конкретний вид, кількість тощо), що відрізняє його від інших речей.

Положеннями п. 47 Правил надання послуг поштового зв`язку визначено, що внутрішні реєстровані поштові відправлення, крім поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладень, подаються для пересилання у відкритому або закритому вигляді. У разі виникнення сумніву у працівника оператора поштового зв`язку щодо наявності у поштовому відправленні, яке подається для пересилання, заборонених для пересилання вкладень, відправник повинен подати відправлення у відкритому вигляді. У разі відмови відправника подати відправлення для пересилання у відкритому вигляді оператор відмовляє в пересиланні такого відправлення.

Внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відправником відкритими для перевірки їх вкладення.

Відповідно до п. 58 Правил надання послуг поштового зв`язку, під час приймання для пересилання письмової кореспонденції на адресному боці кожного поштового відправлення проставляється відбиток поштового календарного штемпеля.

Суд звертає увагу на те, що з наданої відповідачем копії опису вкладення до рекомендованого відправлення № 0600298669436 не вбачається, що опис прийнято оператором поштового зв`язку для пересилання, оскільки, на ньому відсутні будь-які відомості про це, зокрема, відсутні дані: дата та підпис працівника поштового зв`язку, що прийняв поштове відправлення, а також, відсутній відбиток календарного штемпеля оператора поштового зв`язку (а. с. 48).

Таким чином, надана відповідачем копія опису вкладення до рекомендованого відправлення не є належним та допустимим доказом направлення ОСОБА_1 повістки від 18.10.2024 № 728821, яка позивачу вручена не була.

Встановлено, що працівниками пошти на довідці про причини повернення/досилання 26.10.2026 проставлено відмітку «відсутність адресата за вказаною адресою» (на звороті а. с. 48).

Як наголошує представник позивача у позові, позивач не отримував повістку про виклик, оскільки не знав про її існування і взагалі заперечує факт отримання повістки про необхідність прибуття 31.10.2024 на 11:00 год до ІНФОРМАЦІЯ_2 (Черняхів), а тому з метою повного та всебічного розгляду цієї справи необхідним є з`ясування факту належного інформування позивача про обов`язок з`явитись до відділу.

Проаналізувавши надані відповідачем до суду дані, судом встановлено, що процедуру вручення повістки не було дотримано, виходячи із наступного.

Після інформування адресата (у випадку інформування) не було дотримано процедури встановленої змінами, внесеними постановою уряду від 08.10.2024 № 1147 до Правил надання послуг поштового зв`язку, оскільки докази повідомлення позивача за номером телефону та/або вкладення до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК» в матеріалах справи відсутні.

Більше того, суд звертає увагу, що із наданої до суду копії конверту відправлення повістки не вбачається зазначення номеру мобільного телефону позивача, який наголошує на тому, що жодних сповіщень від працівників пошти про необхідність отримання зазначеного листа не отримував.

Відсутність обізнаності особи про виникнення певного обов`язку не може свідчити про умисне невиконання такого обов`язку.

Як вбачається з матеріалів справи, за наявності на поштовому конверті позначки «Повістка ТЦК, Вручити особисто» докази повідомлення позивача за наявним номером телефону та/або вкладення до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК, Вручити особисто» в матеріалах справи відсутні.

Крім того, згідно з наданої відповідачем роздруківки перевірки статусу відстеження відправлення повістки (трекінг) вбачається, що лист для вручення позивачу прибув 24.10.2024 до поштового відділення 12301 і через два робочих дня 26.10.2024 працівник об`єкта поштового зв`язку зробив позначку «повернення відправнику, відсутність адресата за вказаною адресою» (а. с. 11).

Наведені обставини дають підстави вважати, що рекомендований лист з позначкою «Повістка ТЦК, Вручити особисто» взагалі не доставлявся за адресою позивача для особистого вручення одержувачу, а також у випадку інформування адресата шляхом вкладення до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа, працівником об`єкта поштового зв`язку для здійснення позначки «адресат відсутній за вказаною адресою» та повернення листа до відправника не було витримано 3 робочих дня, передбачених Правилами надання послуг поштового зв`язку.

Суд зазначає, що це є суттєвим порушенням порядку надсилання та вручення поштової кореспонденції в цій категорії відправлень, оскільки відсутність обізнаності особи про виникнення певного обов`язку не може свідчити про умисне невиконання такого обов`язку.

Згідно ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Європейський суд з прав людини, що у своєму рішенні від 10.02.1995 у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Встановлені судом під час розгляду справи процесуальні (процедурні) порушення є безумовними підставами для скасування постанови про притягнення такої особи до відповідальності.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що справа про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП розглянута з порушенням положень КУпАП.

Окрім того, суд зазначає, що начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , який розглядав справу про адміністративне правопорушення, не надав належної оцінки довідці форми ф-20, в якій зазначено причину повернення «адресат відсутній за вказаною адресою», оскільки жодним належним способом не пересвідчився у виконанні працівником об`єкта поштового зв`язку самого факту вкладення до абонентської поштової скриньки, яка належить позивачу повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК»; не зажадав доказів виконання обов`язку вкладення до абонентської скриньки, що закріплена за адресою позивача повідомлення, на якому зазначена дата такого повідомлення для відліку трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку про те, що адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК». Також, не встановив особу працівника об`єкта поштового зв`язку, прізвище якої повинно бути зазначено в довідці форми ф-20, для встановлення самого факту доведення виконання працівником установи зв`язку його обов`язку згідно п. 82 Постанови № 270.

Зазначені обставини залишились поза увагою суб`єкта владних повноважень, який вирішував питання притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Недотримання відповідачем приписів законодавства України про адміністративні правопорушення тягне недоведеність з боку суб`єкта владних повноважень правомірності оскаржуваної у цій справі постанови та є підставою для її скасування.

Беручи до уваги встановлені під час розгляду адміністративного позову фактичні обставини, суд дійшов висновку, що матеріалами справи не підтверджено, що ОСОБА_1 отримав повістку про виклик до ТЦК на визначені дату та час, що він був належним чином ознайомлений з її змістом або відмовився від її отримання, а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню, постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, що відповідає вимогам п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України.

Керуючись ст. 7, 122, 251, 283 КУпАП, ст. 42, 43, 77, 242-246, 250, 286 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 № 9/215 від 10.12.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000,00 грн.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закрити за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.

Рішення може бути оскаржено до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 .

Суддя: О.В. Біднина