Постанова від 25 березня 2026 р. у справі №161/1271/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/1271/26

Провадження № 3/161/1279/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2026 року м.Луцьк

Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Шестернін В.Д., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , -

- за ч. 1 ст. 163-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

встановив:

І.Опис обставин, установлених під час розгляду справи

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №002213/3/33-00-07-01 від 15.01.2026, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 163-4 КУпАП.

У протоколі викладений фактичний склад адміністративного правопорушення (фабула обвинувачення):

ОСОБА_1 , генеральний директор СП Українсько-польське підприємство в формі ТОВ «Модерн-Експо» вчинив правопорушення, яке полягало у порушенні порядку утримання та перерахування податку на доходи фізичних осіб та військового збору і подання відомостей про виплачені доходи, а саме:

- подання відомостей з недостовірними даними - неповідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей (Додаток №4-ДФ до Податкового розрахунку сум доходів) про доходи громадян за 2-4 кв. 2019 року, 3 кв. 2022 року, 4 кв. 2023 року;

- пп. 14.1.47, пп.14.1.54, пп. 14.1.56, пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14, пп. 162.1.3 п. 162.1 ст. 162, пп. 163.1.1, пп. 163.1.2 п. 163.1, п. 163.2 ст. 163, п. 164.1, пп. 164.2.17, п. 164.2, п. 164.5 ст. 164, пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, що призвело до неутримання та неперерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб з додаткових благ у вигляді послуг проживання в сумі 24 871,16 грн., в т.ч. по роках: 1, 3, 4 квартали 2020 року в сумі 5 512,16 грн., за 1, 2 квартали 2021 року в сумі 19 359 грн;

- пп. 168.1.2, пп. 168.1.5 п. 168.1, пп. «а», «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, несвоєчасно сплачено 1 950 239,50 грн. податку на доходи фізичних осіб по терміну сплати 30.03.2023 з затримкою 7 та 8 днів;

- пп. 14.1.47, пп. 14.1.54, пп. 14.1.56, пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14, пп. 162.1.3 п. 162.1 ст. 162, пп. 163.1.1 п. 163.1, п. 163.2 ст. 163, п. 164.1, пп. 164.2.11, абз. «б», «е» пп. 164.2.17 п. 164.2, п. 164.5 ст. 164, пп. 168.1.1, пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, п. 170.9 ст. 170, пп. «а», «б», п. 176.2 ст. 176 та пп. 1, 2 п. 16.1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, що призвело до неутримання та неперерахування до бюджету військового збору з додаткових благ у вигляді послуг проживання в сумі 1 699,53 грн., в т.ч. по роках: за 1, 3, 4 квартали 2020 року в сумі 376,66 грн., за 1, 2 квартали 2021 року в сумі 1 322,87 грн., та невідображення у відповідних колонках Розділу І Відомостей по формі Додаток №4-ДФ до Податкового розрахунку сум доходів - за 1, 3, 4 квартали 2020 року та 1, 2 квартали 2021 року.

ІІ.Пояснення учасників справи

Про судові засідання, призначені на 05.03.2026 та 26.03.2026, ОСОБА_1 був повідомлений судовими повістками.

У судові засідання ОСОБА_1 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N 50966/99 від 14.10.2003).

Згідно з ч. 2 ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-4 КУпАП, не є обов`язковою.

Отже, справу може бути розглянуто під час відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

ІІІ.Застосоване судом законодавство

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 163-4 КУпАП неутримання або неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів, перерахування податку на доходи фізичних осіб за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян, - тягне за собою попередження або накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян - суб`єктів підприємницької діяльності у розмірі від двох до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

ІV.Висновок суду

Диспозиція ч. 1 ст. 163-4 КУпАП передбачає відповідальність за неутримання або неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів, перерахування податку на доходи фізичних осіб за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян.

Обставини, наведені у протоколі про адміністративне правопорушення, суб`єктом, який його склав, повинні підтверджуватись іншими зібраними цим суб`єктом доказами.

Податковий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб`єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень про визначення грошових зобов`язань, що приймаються на підставі такого акта, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень, а оцінка акта перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 2 ст. 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.

Визначення на законодавчому рівні у ст. 38 КУпАП тривалості строків накладення адміністративного стягнення безпосередньо пов`язано з можливістю реального впливу адміністративної відповідальності на суспільні відносини, поведінку суб`єктів, їхню правосвідомість тощо, тобто з можливістю реалізації функцій адміністративної відповідальності, яка втрачається з плином часу.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

При цьому наведена норма не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення.

Крім того, логічне тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні.

Таким чином, при вирішенні питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності, першочерговим є встановлення судом дотримання строку накладення адміністративного стягнення, за умови закінчення якого суд або уповноважений орган взагалі позбавлені можливості досліджувати та вирішувати питання про наявність в діях особи ознак адміністративного проступку.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 11.07.2018 у справі №308/8763/15-а.

З протоколу та інших матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що з дня вчинення інкримінованого правопорушення закінчилися строки накладення адміністративного стягнення, а тому провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ч. 1 ст. 163-4, ст. ст. 33-35, 38, 247, 283-285, 294 КУпАП, -

постановив:

Провадження в справі відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП закрити на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП, за закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області В.Д. Шестернін