Рішення від 29 березня 2026 р. у справі №161/12908/25 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/12908/25

Провадження № 2/161/1565/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2026 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Антіпової Т.А.

за участю секретаря судового засідання Ленічевої Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-правова група Лекс», треті особи приватний нотаріус Київського МНО Золотих Олександр Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Шарков Олександр Олександрович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та повернення стягнутих коштів,-

В С Т А Н О В И В:

28.11.2025 року до Луцького міськрайонного суду Волинської області надійшли матеріали цивільної справи № 161/12908/25, відповідно до ухвали Солом`янського районного суду міста Києва від 16 жовтня 2025 року.

Відповідно до даної позовної заяви позивач просить визнати виконавчий напис №1275 від 13 січня 2022 року приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. таким, що не підлягає виконанню.

Відновити становище ОСОБА_1 , що існувало до порушення, шляхом повернення стягнутих коштів за виконавчим написом №1275 від 13 січня 2022 року вчиненого Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О.

В обґрунтування вимог вказує, що 01 серпня 2014 року укладено договір про надання та використання платіжної картки (далі - договір №200078982) між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський». Договір не був нотаріально посвідчений, тобто вчинений у простій письмовій формі.

Правонаступником первисного кредитора стало ТОВ «Фінансово-правова група Лекс» за договорами відступлення права вимоги №7_БМ, відступлення права вимоги №516/ФК-21, відступлення права вимоги №516/ФК-21/1.

13 січня 2022 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. вчинив виконавчий напис №1275 про стягнення з позивача коштів у розмірі 72 201, 88 грн.

Стягнення заборгованості проводиться за період з 1 серпня 2014 року по 16 листопада 2021 року.

До суми стягнення віднесено: прострочена заборгованість за сумою кредиту 23 100,07 гривень, прострочена заборгованість за нарахованими доходами 48 251,81 гривень, за вчинення цього виконавчого напису нотаріусом 850 гривень.

17 січня 2022 року відповідач подав заяву про примусове виконання рішення до приватного виконавця виконавчого округу Київської області Канцедала Олександра Олександровича.

21 лютого 2022 року виконавець розглянув заяву про примусове виконання рішення та видав постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №68718582, ідентифікатор В5В844046Г81.

09 червня 2023 року виконавець виніс постанову про арешт коштів боржника. У межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/ основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження загальна сума становить 79 907,06 гривень.

09 грудня 2023 року з позивача було стягнуто відповідно до виконавчого провадження 150 грн.

12 квітня 2024 року з позивача було стягнено 1153,85 грн. Загальна сума стягнень 1303,85 грн.

Вважає, що даний виконавчий напис є незаконним та таким, що не підлягає виконанню, оскільки нотаріус вчинив його без відповідних правових підстав.

Відповідно до ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02 грудня 2025 року у даній справі відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та зупинено стягнення на підставі виконавчого напису №1275 від 13 січня 2022 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О., про стягнення з ОСОБА_1 , на користь ТОВ «Фінансово-правова група Лекс»грошових коштів у розмірі 72 201, 88 гривень (а.с. 56).

Ухвалою Луцького міськрайонного суд Волинської області від 02 березня 2026 закрито підготовче провадження та призначено дану цивільну справу до судового розгляду по суті (а.с. 95).

Відповідно ч. 8 ст. 128, п. 5 ч.6 ст. 272 ЦПК України відповідачу та третім особам було направлено ухвалу про відкриття провадження у справі та позовну заяву з додатками до неї та роз`яснено їх право подати відзив на позовну заяву і всі наявні докази, що підтверджують заперечення проти позову протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Представник відповідача у встановлений строк відзив на позов не подав.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві, не заперечує проти заочного розгляду справи (а.с.103-105).

Представник відповідача, треті особи, кожен зокрема, в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлялись належним чином, заяв та клопотань від них до суду не надходило (а.с.81-94).

За погодженням позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Враховуючи наведене та вимоги ч. 3 ст. 211, ст. 223 ЦПК України, суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутність учасників справи, по наявним матеріалам справи.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось через неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість та достовірність доказів, приходить до висновку про обґрунтованість позову та необхідність його задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Під оспорюванням права слід розуміти такий стан цивільних правовідносин, за якого між учасниками існує спір з приводу наявності чи відсутності суб`єктивного права у сторін, а також належності такого права певній особі.

Відповідно до положень статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що13 січня 2022 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих Олександром Олександровичем було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі № 1275, яким стягнуто на користь ТОВ «Фінансово-правова група Лекс» за договором №200078982 від 01.08.2014року з боржника ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 72 201, 88 гривень.

Стягнення заборгованості проводиться за період з 1 серпня 2014 року по 16 листопада 2021 року.

До суми стягнення віднесено: прострочена заборгованість за сумою кредиту 23 100,07 гривень, прострочена заборгованість за нарахованими доходами 48 251,81 гривень, за вчинення цього виконавчого напису нотаріусом 850 гривень. За кредитним договором № №200078982 від 01.08.2014року укладеним з ПАТ «Банк Михайлівський», правонаступником всіх прав та обов`язків якого за договором відступлення права вимоги №7 БМ від 20.07.2020 року, укладеним з ТОВ «Діджи Фінанс», та договором відступлення права вимоги №516/ФК-21 від 01.12.2021 року, укладеним з ТОВ ФК «Укрфінстандарт», та договором відступлення права вимоги №516/ФК-21/1 від 01.12.2021 є Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово - правова група Лекс»(а.с.8).

17 січня 2022 року відповідач подав заяву про примусове виконання рішень до приватного виконавця виконавчого округу Київської області Канцедала Олександра Олександровича (а.с.10).

На підставі вказаного виконавчого напису, 21.02.2022 року приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Канцедалом Олександром Олександровичем була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 68718582 з виконання виконавчого напису №1275 виданого 13.01.2022 (а.с.16).

09 червня 2023 року виконавець виніс постанову про арешт коштів боржника. У межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/ основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження загальна сума становить 79 907,06 гривень (а.с.12 зворот 13).

09 грудня 2023 року з позивача було стягнуто відповідно до виконавчого провадження 150 гривень. 12 квітня 2024 року з позивача було стягнено 1153,85 гривень (а.с.14, 14 зворот.).

Загальна сума стягнень 1303,85 гривень.

При дослідженні виконавчого напису нотаріуса № 1275 встановлено, що він вчинений в місті Києві 13.01.2022 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих Олександром Олександровичем на підставі ст. 87-91 Закону України «Про нотаріат», та пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29 червня 1999 року №1172. (а. с. 8).

Проаналізувавши надані докази, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5 (далі – Порядок).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1172 (в редакції, чинній до 21 лютого 2017 року).

Статтею 88 Закону визначені умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті, нотаріус вчиняє виконавчі написи:

1) якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем;

2) за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Одночасно з цим, 26.11.2014 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», якою були внесені зміни в розділ «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами» та доповнено новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Тобто, нотаріус міг вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису кредитор мав би надати нотаріусу оригінал кредитного договору, засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» України № 662 від 26.11.2014 року, зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано незаконною та нечинною.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року у справі № 826/20084/14, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року було залишено без змін.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 року було відмовлено в задоволенні заяви ПАТ КБ «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року.

Тобто, на даний час та на час вчинення оспорюваного виконавчого напису, редакція Переліку передбачала можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.

Верховний Суд у своїй постанові від 12.03.2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 13.01.2022 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14.

В матеріалах справи відсутні докази, що кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

У своєму позові ОСОБА_1 також просить повернути стягнуті з нього грошові кошти у межах здійснення виконавчого провадження № 68718582.

Відповідно до ч. 1 статті 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з ч. 3 ст. 1212 ЦК України положення глави 83 цього Кодексу (збереження майна без достатньої правової підстави) застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є правовідносини, які виникають у зв`язку з безпідставним утриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок iншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адмiнiстративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

При цьому, набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності правової підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала. Якщо поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може застосовуватись тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена або припинена, у тому числі у виді розірвання договору.

Аналогічні правові висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03 червня 2016 року у справі № 6-100цс15, від 16 січня 2019 року у справі № 753/15556/15-ц, від 23 січня 2020 року у справі № 910/3395/19.

Відтак, у зв`язку із скасуванням виконавчого напису № 1275 від 13 січня 2022 року, на підставі якого здійснювалося виконавче провадження № 68718582, в межах якого із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансово-правова група Лекс» стягнуто суму в загальному розмірі 1303,85 гривень (а.с.14,14 зворот), такі кошти збережені відповідачем без достатньої правової підстави.

Таким чином, у зв`язку із скасуванням виконавчого напису № 1275 від 13 січня 2022 року, суд вважає, що набуття коштів відповідачем на підставі такого виконавчого напису, є абсолютно безпідставним як на час набуття, так і на моменту розгляду справи, а тому вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача безпідставно набуті кошти в розмірі 1303,85 гривень.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення сума сплаченого судового збору.

На підставі ст. ст. 15, 16, 18, 1212 ЦК України, ЗУ «Про нотаріат», Закону України «Про судовий збір» керуючись ст. ст. 10, 12, 27, 77-81, 133, 141, 247, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-правова група Лекс», треті особи приватний нотаріус Київського МНО Золотих Олександр Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Шарков Олександр Олександрович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та повернення стягнутих коштів, - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 13.01.2022 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих Олександром Олександровичем, зареєстрований в реєстрі за № 1275, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово - правова група Лекс» за договором № 200078982 від 01 серпня 2014 рокуу загальному розмірі 72 201, 88 гривень.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово - правова група Лекс» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово - правова група Лекс» на користь ОСОБА_1 1 303 (одну тисячу триста три) гривні 85 копійок безпідставно набутих коштів, які стягненні за виконавчим написом нотаріуса № 1275 від 13 січня 2022 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Волинського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансово - правова група Лекс», адреса місцезнаходження: 43025, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кривий Вал, будинок 34.

Третя особа: Приватний нотаріус Київського МНО Золотих Олександр Олександрович адреса: АДРЕСА_2 .

Третя особа: Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Шарков Олександр, адреса 04052, м. Київ, вулиця Глибочицька, 40-у, прим. № 502, каб. № 1

Повний текст рішення складений 03 квітня 2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Т.А. Антіпова