Постанова від 16 березня 2026 р. у справі №569/15337/25 — Рівненський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2026 року

м. Рівне

Справа № 569/15337/25

Провадження № 22-ц/4815/272/26

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Ковальчук Н. М.,

суддів: Боймиструка С. В., Гордійчук С. О.

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Рівнегаз Збут»,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнегаз Збут» на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 14 жовтня 2025 року у складі судді Кучиної Н. Г., ухвалене в м. Рівне,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до Рівненського міського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнегаз Збут», в якому просив стягнути з відповідача на користь позивача суми переплати в розмірі 25 129,53 грн., врахувати суму компенсації у розмірі 600 грн. у рахунку за спожитий природний газ та стягнути разом із сумою переплати, також стягнути судові витрати по справі у розмірі судового збору 1 211,20 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 7 000 грн.. В обґрунтування позовних вимог вказував, що він зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , де постійно проживає і має обов`язки зі сплати спожитих в будинку комунальних послуг, зокрема за користування та розподіл природного газу. ТОВ «Рівнегаз Збут» на умовах Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам та Правил постачання природного газу надавав послуги з постачання природного газу за адресою: АДРЕСА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 . Відповідно до Наказу Міністерства енергетики України № 198 від 08 червня 2022 року «Про постачання природного газу побутовим споживачам» з 01 травня 2022 року постачання природного газу всім побутовим споживачам здійснюється іншим постачальником природного газу ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України». Внаслідок зміни постачальника його особовий рахунок було змінено на № НОМЕР_2 . За даними наданими ТОВ «ГК «Нафтогаз України» за травень 2022 року об`єм споживання газу складає 3166,28 куб.м, в той час як об`єми газу для постачальника «Рівнегаз Збут» у період з лютого-червня 2021 року відображалися заниженими, а починаючи з липня 2021 року по травень 2022 взагалі на рівні «0» і за словами ТОВ «Рівнегаз Збут» ймовірно всі об`єму газу, які були спожиті ним у ТОВ «Рівнегаз Збут» передані ТОВ «ГК «Нафтогаз України», у зв`язку з чим у нього утворилася переплата за спожитий природний газ в сумі 25 129,53 грн.» по особовому рахунку № НОМЕР_1 . 17 вересня 2022 року ним було надіслано заяву про повернення помилково сплачених коштів до ТОВ «Рівнегаз Збут», відповідь на яку позивач не отримав. Вже у квітні 2025 року він звернувся до них із скаргою, в якій повторно попросив повернути кошти, але відповіді також не надійшло. Інформацію про отримання та реєстрацію його заяви він дізнався з відповіді ТОВ «Рівнегаз Збут» на адвокатський запит № 81-05/25 від 05.06.2025р., у якій вказано, що «заява отримана, зареєстрована та включена бухгалтерією Товариства у Реєстр на повернення згідно черговості надходження заяв споживачів», тобто відповідач переплату визнає, але спираючись на Сертифікат про форс-мажорні обставини № 5600-23-4656, зловживає правом яке він йому надає та не повертає кошти у строк визначений законом.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 14 жовтня 2025 року позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнегаз Збут» про стягнення коштів задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Рівнегаз Збут» на користь ОСОБА_1 суму переплати у розмірі 25 129,53 грн. Врахувати суму компенсації у розмірі 600 грн. у рахунку за спожитий природний газ та стягнути разом із сумою переплати. Стягнуто з ТОВ «Рівнегаз Збут» на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 211 грн. 20 коп., а також витрати на правничу допомогу у розмірі 4 000 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Вважаючи рішення суду незаконним ТОВ «Рівнегаз Збут» оскаржило його в апеляційному порядку. В поданій апеляційній скарзі зазначає, що оскаржуване рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Вказує, що Товариство надало послугу з постачання природного газу ОСОБА_1 , він спожив об`єм газу з ресурсу ТОВ «Рівнегаз Збут», однак через невідображення спожитих об`ємів газу АТ «Рівнегаз» для ТОВ «Рівнегаз Збут», по особовому рахунку споживача утворилася переплата. Стягнута судом переплата – це оплата за фактично спожитий природний газ у ТОВ «Рівнегаз Збут», об`єм якого відображено у іншого постачальника. Усі об`єми газу, які були спожиті ОСОБА_1 , саме у ТОВ «Рівнегаз Збут» були безпідставно передані ТОВ «ГК «Нафтогаз України», у зв`язку з чим у позивача утворилася переплата, яка по суті є оплатою за спожитий природний газ. Отже, має місце грубе невиконання обов`язків АТ «Рівнегаз» щодо належного обліку природного газу, а також самого позивача щодо передачі показів лічильника газу Оператору ГРМ. Відповідно до Наказу Міністерства енергетики України № 198 від 08.06.2022 року «Про постачання природного газу побутовим споживачам» з 01 травня 2022 року постачання природного газу всім побутовим споживачам здійснюється іншим постачальником природного газу ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України». Тому, з 01.05.2022 року постачання природного газу всім побутовим споживачам здійснюється іншим постачальником природного газу – ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України». Міністерство енергетики України своїм наказом № 198 від 08.06.2022 року, в порушення Конституції України, надавши нормативному акту зворотної дії у часі, «заднім числом» змінило постачальника природного газу для побутових споживачів. Зазначає, що внаслідок неналежного урядування та дії з боку АТ «Рівнегаз» у споживачів утворилася переплата, що по суті є навпаки оплатою за спожитий природний газ у ТОВ «Рівнегаз Збут». Вказує, що ТОВ «Рівнегаз Збут», через обставини які склалися та пов`язані з переведенням заднім числом колишніх споживачів до іншого постачальника, не має на меті не повертати кошти їх власникам, проте здійснює це у порядку черговості. Вказує, що на сьогоднішній день заява ОСОБА_1 включена до реєстру на повернення помилково сплачених коштів, а відтак кошти позивачу будуть повернуті у порядку черговості. Також вказує, що 11.12.2023 року Рівненською торгово-промисловою палатою видано Сертифікат №5600-23-4656 про форс-мажорні обставини у ТОВ «Рівнегаз Збут» щодо виконання Мінімальних стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів та постачання природного газу. Даним Сертифікатом підтверджено винятковість обставин та підстав за яких затримується повернення переплат споживачам, та не надається компенсація за недотримання мінімальних стандартів якості послуг постачання природного газу, у зв`язку з доведеними форс-мажорними обставинами. При наявності форс-мажорних обставин компенсація за недотримання вимог Мінстандартів не надається. Щодо стягнутих витрат на правничу допомогу, то їх стягнення становить надмірний тягар для відповідача, який і так поніс збитки через дії третіх осіб та самого позивача, тому просить зменшити судові витрати на правничу допомогу до 500 грн. Із цих підстав просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . Також просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Рівнегаз Збут» судовий збір за подачу апеляційної скарги.

У поданому відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 – адвокат Щербяк Ю. В. вважає рішення суду законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу безпідставною, тому просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Дослідивши матеріали та обставини справи на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , де постійно проживає і має обов`язки зі сплати спожитих в будинку комунальних послуг, зокрема за користування та розподіл природного газу.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рівнегаз Збут» на умовах Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам та Правил постачання природного газу надавав послуги з постачання природного газу за адресою: АДРЕСА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 .

Відповідно до Наказу Міністерства енергетики України № 198 від 08 червня 2022 року «Про постачання природного газу побутовим споживачам» з 01 травня 2022 року постачання природного газу всім побутовим споживачам здійснюється іншим постачальником природного газу ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України». Внаслідок зміни постачальника мій особовий рахунок було змінено на № НОМЕР_2 .

Типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам затверджений постановою НКРЕП від 30.09.2015 № 2500. Цей Договір є публічним і регламентує порядок та умови постачання природного газу Споживачу як товарної продукції Постачальником.

Згідно п. 2.1 за цим Договором Постачальник зобов`язується постачати природний газ Споживачу в необхідних для Споживача об`ємах (обсягах), а Споживач зобов`язується своєчасно сплачувати Постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим Договором.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Спірні відносини між сторонами виникли з приводу сплати позивачем відповідачу послуг за спожитий газ.

За даними, наданими ТОВ «ГК «Нафтогаз України», за травень 2022 року об`єм споживання газу складає 3166,28 куб.м, в той час як об`єми газу для постачальника «Рівнегаз Збут» у період з лютого-червня 2021 року відображалися заниженими, а починаючи з липня 2021 року по травень 2022 року - на рівні «0» і за словами ТОВ «Рівнегаз Збут» «ймовірно всі об`єму газу, які були спожиті позивачем у ТОВ «Рівнегаз Збут» передані ТОВ «ГК «Нафтогаз України», у зв`язку з чим у ОСОБА_1 утворилася переплата за спожитий природний газ в сумі 25 129,53 грн.» по особовому рахунку № НОМЕР_1 .

17 вересня 2022 року позивачем було надіслано заяву про повернення помилково сплачених коштів до ТОВ «Рівнегаз Збут», відповіді на яку ОСОБА_1 не отримав. Вже в квітні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача зі скаргою, в якій повторно попросив повернути кошти, але відповіді також не надійшло. Інформацію про отримання та реєстрацію своєї заяви позивач дізнався з відповіді ТОВ «Рівнегаз Збут» на адвокатський запит № 81-05/25 від 05.06.2025, у якій вказано, що «заява отримана, зареєстрована та включена бухгалтерією Товариства у Реєстр на повернення згідно черговості надходження заяв споживачів», тобто відповідач переплату визнає, але спираючись на Сертифікат про форс-мажорні обставини № 5600-23-4656, зловживає правом та не повертає кошти у строк визначений законом.

Позивач ОСОБА_1 , звертаючись до суду з цим позовом, вказував, що така ситуація створює йому суттєві незручності, оскільки за весь час накопичення переплати, на його рахунку ТОВ «ГК «Нафтогаз України» утворилася заборгованість у сумі, що незначно відрізняється від суми переплати, яку позивач був змушений виплатити під загрозою припинення газопостачання. Отже, якби ТОВ «Рівнегаз Збут» вчасно повернуло суму переплати, у ОСОБА_1 не виникало би проблем з оплатою заборгованості на особовому рахунку № НОМЕР_2 .

Відповідно до п. 9.2 Типового договору постачання природного газу споживачам у разі недосягнення згоди щодо спірних питань шляхом переговорів Сторони мають право звернутися із заявою про вирішення спору до Регулятора чи його територіального підрозділу та/або передати спір на вирішення суду.

Відповідно до п. 24 розділу III Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2496 від 30 вересня 2015 року та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за № 1382/27827, у разі переплати сума переплати зараховується в рахунок оплати на наступний розрахунковий період або повертається на поточний рахунок споживача на його письмову вимогу протягом п`яти робочих днів після отримання такої вимоги.

Згідно з п. 3.2 Мінімальних стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів природного газу та порядок надання компенсації споживачам за їх недотримання, затвердженими Постановою НКРЕКП 21.09.2017 № 1156 (у редакції постанови НКРЕКП 10.11.2022 № 1415) до мінімальних стандартів якості при наданні постачальником послуг постачання природного газу належить повернення переплати вартості природного газу на поточний рахунок побутового споживача, у тому числі повернення переплати попередніми постачальниками, або надання обґрунтованої відповіді споживачу щодо повернення суми переплати - у строк не більше 5 робочих днів з дня отримання письмової вимоги побутового споживача.

Пункт 3.5 Мінімальних стандартів та вимог передбачає, що постачальник надає споживачу компенсацію за недотримання мінімальних стандартів якості послуг постачання природного газу шляхом врахування суми відповідної компенсації у рахунку за спожитий природний газ у строк не більше 45 днів з дня недотримання мінімального стандарту якості.

Відповідно до п. 10.1 Типового договору сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов`язань за цим Договором, якщо це невиконання є наслідком непереборної сили (форс-мажорних обставин). Разом з тим, відповідно до п. 10.4 цього ж договору сторони зобов`язані негайно повідомити про форс-мажорні обставини та протягом чотирнадцяти днів з дня їх виникнення надати підтвердні документи щодо їх настання відповідно до законодавства.

Згідно з п. 50 Постанови Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 910/15264/21 неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про форс-мажорні обставини позбавляє сторону, яка порушила цей обов`язок, права посилатися на ці обставини як на підставу звільнення від відповідальності, якщо це передбачено договором (втрата стороною права посилання на форс-мажор).

Таким чином, внаслідок несвоєчасного повідомлення про форс-мажорні обставини відповідач втратив можливість звільнення від відповідальності за неповернення переплати у п`ятиденний строк від отримання письмової вимоги, а тому відповідні доводи апеляційної скарги відхиляються судом апеляційної інстанції.

Як встановлено судом, сума переплати становить 25 129 грн. 53 коп., і відповідачем вона не спростована, а тому вказана сума переплати підлягає поверненню відповідачем позивачу ОСОБА_1 ..

Згідно з Додатком 3 до Мінімальних стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів природного газу та порядку надання компенсації споживачам за їх недотримання розмір компенсації складає 600 грн.

Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з`ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов`язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак, будь-яких доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, особою, яка подала апеляційну скаргу, не надано. Доводи апеляційної скарги апеляційним судом оцінюються критично, оскільки зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.

Покликання апеляційної скарги на надмірну суму правничої допомоги, стягнутої оскаржуваним рішенням судом, не можуть слугувати підставою для скасування оскаржуваного рішення суду в цій частині. Так, позивачем було заявлено про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн., судом зроблено висновок про її неспівмірність із складністю справи та виконаними роботами та зменшено її розмір до 4 000,00 грн.

Заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір – обґрунтованим. Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17).

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, частково задовольнивши позовні вимоги, та постановив рішення з додержанням вимог норм матеріального та процесуального права, в зв`язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1. ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнегаз Збут» залишити без задоволення.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 14 жовтня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 31 березня 2026 року.

Головуючий Ковальчук Н. М.

Судді: Боймиструк С. В.

Гордійчук С. О.