Постанова від 01 квітня 2026 р. у справі №569/12347/25 — Рівненський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2026 року

м. Рівне

Справа № 569/12347/25

Провадження № 22-ц/4815/284/26

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Гордійчук С.О.,

суддів: Боймиструка С.В., Шимківа С.С.

учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика»

відповідач: ОСОБА_1

розглянув в порядку письмового спрощеного позовного провадження у м. Рівне апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» адвоката Покрищука Антона Вікторовича на заочне рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 22 вересня 2025 року, ухвалене в складі судді Харечка С.П., повний текст рішення складено 25.09.2025 року, у справі №569/12347/25,

в с т а н о в и в :

В червні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивований тим, що 17 березня 2024 року між ТОВ «Бізпозика» та ОСОБА_1 було укладено договір №493294-КС-001 про надання кредиту.

Відповідно до п.1 Договору кредиту, ТОВ «Бізпозика» надало позичальнику грошові кошти у розмірі 27000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит.

Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором №493294-КС-001 про надання кредиту належним чином не виконав, а лише частково сплатив кошти, розрахунок та розмір яких зазначені у розрахунку заборгованості.

Станом на 15 травня 2025 року утворилась заборгованість за договором №493294-КС-001 про надання кредиту в розмірі 75000,46 гривень, що складається з: 6403,22 гривні - сума прострочених платежів по тілу кредиту; 65739,14 гривень - сума прострочених платежів по процентах; 2858,10 гривень – суми прострочених платежів за комісією.

Просив суд стягнути вказану суму заборгованості.

Заочним рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 22 вересня 2025 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» заборгованість за договором №493294-КС-001 про надання кредиту від 17.03.2024 року в розмірі 39700,00 грн та судовий збір в розмірі 1282,17 грн.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, представник «Бізнес позика» адвокат Покрищук А.В. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповноту з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить рішення суду змінити, збільшивши суму заборгованості з 39700,00 грн до 75000,46 грн.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не вірно застосував загальну орієнтовну вартість наданого кредиту, прописану в п.2.8 кредитного договору, адже така орієнтовна вартість не є беззаперечно незмінною і напряму залежить від дотримання позичальником встановленого графіку платежів. При її встановленні бралося до уваги добросовісне виконання боржником свого грошового обов`язку та внесення на рахунок кредитора періодичних платежів, що у свою чергу пропорційно зменшувало б розмір неповернутого тіла кредиту, на яке здійснювалося нарахування відсотків.

Вказує, що порушення відповідачем графіку платежів закономірно призвело до збільшення вартості тіла кредиту.

Звертає свою увагу на практику інших апеляційних судів щодо правомірності встановлення в кредитних договорах ТОВ «Бізнес позика» «стандартної» та «зниженої» процентної ставки та правомірності нарахування процентів за стандартною процентною ставкою у випадку недотримання позичальником графіку платежів за кредитним договором.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Відповідно до ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Статтею 352 ЦПК України передбачено, що підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким вимогам судове рішення в повній мірі не відповідає.

Встановлено, що 17 березня 2024 року між ТОВ «Бізпозика» та ОСОБА_1 було укладено Договір №493294-КС-001 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями.

Відповідно до п. 2.1 договору кредиту, ТОВ «Бізпозика» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 27000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та правил про надання грошових коштів у кредит.

Згідно з умовами вказаного договору визначено строк, на який надається кредит - 24 тижнів (п. 2.3), стандартна процентна ставка за кредитом 2,00000000 % в день, фіксована, знижена процентна ставка: 1,15012963 % в день (п. 2.4). Термін дії договору - до 01 вересня 2024 року (п. 2.7), орієнтовна загальна вартість наданого кредиту 70200,00 грн. (п. 2.8), орієнтовна реальна річна процентна ставка 9 168,16 % (п. 2.10).

Пунктом 3.2 договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом, нараховуються на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, в залежності від дотримання позичальником графіку платежів.

Пунктом 3.2.3 договору встановлений графік платежів, які має здійснювати позичальник для належного виконання умов кредитного договору.

Вищевказана інформація також передбачена і в паспорті споживчого кредиту.

ТОВ «Бізпозика» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 27000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою про перерахування коштів.

Боржник свої зобов`язання за Кредитним договором №493294-КС-001 про надання кредиту належним чином не виконав, а лише часткового сплатив кошти у загальній сумі 30500,00 грн, чим порушив свої зобов`язання, встановлені договором.

Відповідно до Розрахунку заборгованості, у відповідача станом на 14.05.2025 року утворилась заборгованість за Договором № №493294-КС-001 про надання кредиту, в розмірі 75000,46 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 6403,22 грн, суми прострочених платежів по процентах – 65739,14 грн, суми заборгованості по штрафам - 0,00 грн та суми прострочених платежів за комісією - 2858,10 грн.

Відповідно до ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до положень ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Частиною 1 ст. 1047 ЦК України визначено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до положень ст.ст. 1046, 1054 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Такі висновки викладені, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року в справі № 310/11534/13-ц, в постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 року по справі № 300/438/18.

При цьому питання щодо повернення кредиту, нарахування і сплати процентів за користування кредитом визначаються умовами кредитного договору.

Встановлено, що 17 березня 2024 року між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 було укладено договір №493294-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором, у порядку, визначеному ст. 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Суд першої інстанції при обґрунтуванні суми заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача на користь ТОВ «Бізнес позика», дійшов передчасного висновку про застосування орієнтовної загальної вартості кредиту у розмірі 70200,00 грн у зв`язку з наступним.

Пунктом 2.4 договору визначено два види процентної ставки - стандартна та знижена. Стандартна процентна ставка за кредитом: в день 2,00000000%, фіксована; знижена процентна ставка за кредитом: в день 1,15012963 %, фіксована; фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) договору (а.с. 18).

Згідно з п. 3.2.3. договору сторонами було передбачено повернення кредиту, сплату процентів та комісії за відповідним графіком платежів, який передбачає зобов`язання позичальника щодо внесення в рахунок повернення кредиту, сплати процентів та комісії періодичних платежів. При цьому у графіку вказано, що загальна сума платежів за договором складає 70200,00 грн., з яких: 39150,00 – проценти за користування кредитом, 27000,00 – частковий платіж основної суми та 4050,00 комісія за надання кредиту.

Разом з тим, п. 3.2.2. договору визначено, що сторони домовились, що у разі якщо повернення кредиту не здійснюється згідно погодженого графіку платежів, що наведений в п. 3.2.3. та додатку №1 до договору, (за виключенням дострокового повернення кредиту), у наслідок чого виникає прострочка по кредиту, та строк цієї прострочки більше семи календарних днів то умови про нарахування процентів за користування кредитом за зниженою процентною ставкою втрачають чинність і до відносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, що вказана в п. 2.4. договору. Нарахування процентів за стандартною процентною ставкою починається з восьмого календарного дня, від дня простроченого платежу, передбаченого графіком платежів, що вказаний в п. 3.2.3. та додатку№1 до договору, та до закінчення терміну дії договору.

Також, в п. 3.2.3 договору сторони погодили, що графік погашення заборгованості розрахований виходячи з того, що позичальник буде його дотримуватись і сплачувати платежі вчасно та у визначеному розмірі.

Убачається, що відповідач не виконував вчасно графік погашення заборгованості, що відповідно призвело до збільшення суми нарахованих процентів у розмірі 65739,14 грн відносно орієнтовної суми, що зазначена у графіку погашення заборгованості.

Як було зазначено, відповідно до умов договору другий плановий платіж згідно графіку платежів відповідач мав зробити 14.04.2024 у розмірі 5850,00 грн, однак платіж зроблений не був, тому з 15.04.2024 почалось прострочення заборгованості за кредитом, а починаючи з восьмого дня прострочення з 22.04.2024 почалося нарахування процентів за користування кредитом за стандартною процентною ставкою - 2,00000000% в день відповідно до п.3.2.2 Договору.

Нарахування процентів було проведено за період з 17 березня 2024 року по 01 вересня 2024 року включно. Після 01 вересня 2024 року проценти не нараховувались.

Разом з тим, сума заборгованості у розмірі 75000,46 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 6403,22 грн, суми прострочених платежів по процентах – 65739,14 грн, суми заборгованості по штрафам - 0,00 грн та суми прострочених платежів за комісією - 2858,10 грн підтверджена розрахунком заборгованості за договором №493294-КС-001 про надання кредиту від 17 березня 2024 року.

Колегія суду зауважує, що розрахунок заборгованості наданий позивачем на обґрунтування позовних вимог відповідачем не спростовано, оскільки свого контррозрахунку він до суду не подавав.

Окрім цього, судом першої інстанції вірно встановлено той факт, що позичальник частково сплатив заборгованість в загальному розмірі 30500,00 грн.

Апеляційний суд дійшов висновку, що при визначенні розміру заборгованості підлягає врахуванню сума позовних вимог у розмірі 75000,46 грн.

З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення заборгованості по кредитному договору №493294-КС-001 від 17 березня 2024 року за тілом кредиту, відсотками та комісією підлягають частковому задоволенню у розмірі 44500,46 грн (75000,46 грн -30500,00 грн).

Отже, рішення суду першої інстанції необхідно змінити та збільшити стягнуту з ОСОБА_1 на користь позивача загальну суму заборгованості з 39700,00 грн до 44500,46 грн.

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» задовольнити частково.

Заочне рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 22 вересня 2025 року змінити, збільшивши розмір стягнутої заборгованості за кредитним договором №493294-КС-001 від 17 березня 2024 року з 39700,00 грн до 44500,46 грн.

В решті рішення залишити без зміни.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду лише у випадках, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Повний текст судового рішення складений 02 квітня 2026 року.

Головуючий суддя: Гордійчук С.О.

Судді : Боймиструк С.В.

Шимків С.С.