Вирок від 31 березня 2026 р. у справі №530/1909/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 530/1909/25 Номер провадження 11-кп/814/1012/26Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2026 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:

головуючого – ОСОБА_2 ,

суддів – ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

із секретарем – ОСОБА_5 ,

за участі прокурора – ОСОБА_6 ,

обвинуваченого - ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12025170490000150 за апеляційною скаргою прокурора Зіньківської окружної прокуратури Диканської окружної прокуратури Полтавської області на вирок Котелевського районного суду Полтавської області від 21.11.2025,

встановила:

Цим вироком

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Проценки Зіньківського району Полтавської області, українця, громадянина України, із повною середньою освітою, не працюючого, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

визнано винуватим та засуджено за ст. 126-1 КК України до покарання у виді 4 років пробаційного нагляду та покладено обов?язки, передбачені ч. 2 ст. 59-1 КК України.

На підставі п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України направлено ОСОБА_7 пройти програму для кривдників терміном 2 місяці.

Вирішено питання щодо запобіжного заходу, речових доказів.

Згідно з вироком суду ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення за таких обставин.

10.03.2025 до Зіньківського районного суду Полтавської області скерований обвинувальний акт відносно ОСОБА_7 , за ознаками вчинення останнім злочину, передбаченого ст. 126-1 КК України по факту вчинення домашнього насильства відносно своєї співмешканки ОСОБА_8 .

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_7 , умисно, 11.04.2025 близько 11 год. 30 хв., знаходячись у стані алкогольного сп`яніння та перебуваючи у приміщенні веранди (кухні), житлового будинку за місцем свого проживання в АДРЕСА_2 , виражався нецензурною лайкою відносно своєї співмешканки ОСОБА_8 (із 22.04.2025 змінила прізвище на Крохмаль), після чого наніс три удари правою ногою в живіт потерпілої та тягав її за волосся, чим спричинив останній фізичні та психологічні страждання, погіршення самопочуття.

Відповідно до висновку судово-психологічної експертизи №355 від 13.05.2025 на даний час ОСОБА_8 перебуває в стані нестабільної психоемоційної напруги, що супроводжується підвищеною знервованістю, нестабільним настроєм, переживаннями образи, приниження, викликає ознаки співзалежної поведінки у вигляді зниження самооцінки, знецінення власних інтересів, перебування в стані напруги щодо поведінки чоловіка.

Наявний у ОСОБА_8 на даний час емоційний стан нестабільної психоемоційної напруги зумовлений (перебуває у причинно - наслідковому зв`язку) агресивними діями її чоловіка. Конфліктна поведінка ОСОБА_7 постає для ОСОБА_8 психотравмуючою та викликає формування негативних психоемоційних змін досліджуваної.

Описані обставини зумовлюють порушення нормальної життєдіяльності та відпочинку ОСОБА_9 , погіршення умов повсякденного функціонування, наявність конфліктних умов, необхідність залучання додаткових ресурсів для відновлення самовладання, чим знижують загальну якість її життя, спричиняють психологічні (моральні) страждання.

Крім того, 17.05.2025 близько 18 год., ОСОБА_7 знаходячись у стані алкогольного сп`яніння та перебуваючи за місцем свого проживання в приміщенні житлового будинку в АДРЕСА_2 , вчинив сварку зі своєю дружиною ОСОБА_10 , в результаті якої виражався відносно неї нецензурною лайкою, хапав за одяг, руки, шию. Після чого, продовжив конфлікт із дружиною на території подвір`я даного господарства, схопивши рукою за її волосся повалив ОСОБА_11 на землю, де в подальшому коліном притиснув в області спини потерпілої, чим спричинив останній фізичні та психологічні страждання, погіршення самопочуття.

Постановою Зіньківського районного суду Полтавської області від 21.05.2025 ОСОБА_7 притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства відносно своєї дружини ОСОБА_11 за ч. 2, ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Також, 23.08.2025 близько 12 год. ОСОБА_7 умисно, знаходячись у стані алкогольного сп`яніння та перебуваючи у приміщенні веранди (кухні) житлового будинку за місцем свого проживання в АДРЕСА_2 , виражався нецензурною лайкою відносно своєї дружини ОСОБА_11 , після чого наніс їй 3 удари кулаком правої руки в область голови та 2 удари коліном в область тулуба, потім схопив потерпілу за шию та почав давити, чим спричинив останній фізичні та психологічні страждання, погіршення самопочуття.

Відповідно до висновку судово-психологічної експертизи №729 від 29.08.2025 на даний час ОСОБА_12 перебуває в стані нестабільної психоемоційної напруги, що супроводжується підвищеною знервованістю, нестабільним настроєм, переживаннями образи, приниження, викликає ознаки співзалежності поведінки у вигляді зниження самооцінки, знецінення власних інтересів, перебування в стані напруги щодо поведінки чоловіка.

Наявний у ОСОБА_12 на даний час емоційний стан нестабільної психоемоційної напруги зумовлений (перебуває у причинно - наслідковому зв`язку) агресивними діями її чоловіка (в тому числі 17.05.2025 та 23.08.2025). Конфліктна поведінка ОСОБА_7 (в тому числі 17.05.2025 та 23.08.2025) є для ОСОБА_12 психотравмуючою та викликає формування негативних психоемоційних змін досліджуваної, що зумовлює порушення нормальної життєдіяльності та відпочинку потерпілої, погіршення умов повсякденного функціонування, наявність конфліктних умов, необхідність залучення додаткових ресурсів для відновлення самовладання, чим знижують загальну якість її життя, спричиняють психологічні (моральні) страждання.

В апеляційній скарзі прокурор просить вирок місцевого суду скасувати у зв`язку неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та ухвалити рішення, яким призначити ОСОБА_7 покарання за ст. 126-1 КК України у виді 4 років пробаційного нагляду.

На підставі ч. 2 та ч. 3 ст. 59-1 КК України покласти на нього відповідні обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

На підставі ст. 91-1 КК України застосувати до ОСОБА_7 обмежувальний захід – направлення для проходження програми для кривдників на строк 2 місяці.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, із застосуванням ст. 72 КК України за сукупністю вироків до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднати невідбуте покарання за вироком Зіньківського районного суду Полтавської області від 22.05.2025, призначивши остаточне покарання у виді 4 років 10 днів пробаційного нагляду.

На підставі ч. 2 та ч. 3 ст. 59-1 КК України покласти на нього відповідні обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

На підставі ст. 91-1 КК України застосувати до ОСОБА_7 обмежувальний захід – направлення для проходження програми для кривдників на строк 2 місяці.

В іншій частині вирок суду залишити без змін

Свої вимоги обгрунтовує тим, що місцевий суд при призначенні покарання незаконно не застосував ст. 71 КК України, оскільки обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, будучи засудженим вироком Зіньківського районного суду Полтавської області від 22.05.2025 до покарання у виді 150 годин громадських робіт, покарання за яким на момент вчинення обвинуваченим протиправних діянь у цьому кримінальному провадженні, не відбув.

Інші учасники провадження вирок не оскаржували.

Заслухавши доповідача, прокурора, в підтримку поданої апеляційної скарги, обвинуваченого, який не заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокурора, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла такого висновку.

Відповідно до ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг.

Висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, ніким із учасників провадження не оспорюється, докази стосовно фактичних обставин кримінального провадження місцевим судом на підставі ч.3 ст.349 КПК України не досліджувались.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

При призначенні покарання суд першої інстанції виконав вимоги закону, передбачені ст.ст. 50, 65 КК України та правильно врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення відповідно до ст. 12 КК України; особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується негативно, на обліку у лікаря – нарколога та лікаря – психіатра не перебуває; наявність обставини, яка пом`якшує покарання – щире каяття, та обставину, яка обтяжує покарання – вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп`яніння; думку потерпілої, яка просила призначити обвинуваченому покарання у мінімальному розмірі.

Призначене обвинуваченому покарання за ст. 126-1 КК України в межах санкції відповідної статті у виді пробаційного нагляду, є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.

Разом з тим апеляційні доводи прокурора про неправильне застосування місцевим судом закону України про кримінальну відповідальність, а саме незастосування ст. 71 КК України, при призначенні ОСОБА_7 покарання, є слушними.

Як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_7 був раніше засуджений вироком Зіньківського районного суду Полтавської області від 22.05.2025 за ст. 126-1 КК України до покарання у виді 150 годин громадських робіт. На теперішній час покарання за вказаним вироком обвинувачений не відбув.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Також, з висновків зроблених Об?єднаною палатою ККС ВС від 01.06.2020 у справі №766/39/17 вбачається, що при визначенні того, які з правил призначення остаточного покарання (за сукупністю злочинів чи за сукупністю вироків) підлягають застосуванню за наявності іншого обвинувального вироку (вироків) щодо цієї ж особи, слід керуватися саме часом постановлення попереднього вироку, а не часом набрання ним законної сили .

Якщо злочин (злочини), за який (які) засуджено особу в цьому кримінальному провадженні було вчинено після постановлення попереднього вироку, але до повного відбуття покарання, то остаточне покарання призначається за правилами, передбаченими ст. 71 КК України (за сукупністю вироків).

Враховуючи викладене вище та те, що ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення у цьому кримінальному провадженні після постановлення вироку Зіньківського районного суду від 22.05.2025, але до повного відбуття призначеного ним покарання, колегія суддів дійшла висновку про необхідність призначення ОСОБА_7 остаточного покарання з урахуванням вимог ч. 1 ст. 71 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 420 КПК України суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі необхідності застосування більш суворого покарання.

Згідно зі ст. 409 КПК України, підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є, зокрема, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, на підставі ч. 1 ст. 413 цього Кодексу, є, зокрема, незастосування судом закону, який підлягає застосуванню.

З урахуванням викладеного, вирок суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині призначеного покарання з ухваленням в цій частині нового вироку, а апеляційна скарга прокурора - задоволенню.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 420 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.

Вирок Котелевського районного суду Полтавської області від 21.11.2025, щодо ОСОБА_7 скасувати в частині призначеного покарання.

Ухвалити в цій частині новий вирок, яким призначити ОСОБА_7 покарання за ст. 126-1 КК України у виді 4 років пробаційного нагляду.

На підставі ст. 59-1 КК України покласти на нього відповідні обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання обо роботи;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

На підставі ст. 91-1 КК України застосувати до ОСОБА_7 обмежувальний захід – направлення для проходження програми для кривдників на строк 2 місяці.

Відповідно до ст. 71 та ст. 72 КК України, із застосуванням ст. 72 КК України за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за цим вироком, приєднати частину невідбутого покарання за вироком Зіньківського районного суду Полтавської області від 22.05.2025, та визначити остаточне покарання у виді 4 років 10 днів пробаційного нагляду.

Відповідно до ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_7 нього відповідні обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання або роботи;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

На підставі ст. 91-1 КК України застосувати до ОСОБА_7 обмежувальний захід – направлення для проходження програми для кривдників на строк 2 місяці.

В іншій частині вирок суду залишити без змін.

Вирок набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржений в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення.

СУДДІ:

Головуючий ОСОБА_2

Судді ОСОБА_3

ОСОБА_4