Постанова від 02 квітня 2026 р. у справі №545/766/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 545/766/25 Номер провадження 33/814/58/26Головуючий у 1-й інстанції Зуб Т. О. Доповідач ап. інст. Захожай О. І.

ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2026 року м. Полтава

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Захожай О.І.

при секретарі – Лисенко О.Ю.

за участю:

особи, відносно якої складено протокол- ОСОБА_1

захисника-адвоката Рохманова В.І.

представника потерпілого- адвоката Кучука А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтава в режимі відеоконференції справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, відносно якої складено протокол ОСОБА_1 на постанову Полтавського районного суду Полтавської області від 05 березня 2025 року,-

встановив:

Цією постановою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення - штрафу у розмірі 850 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.

Згідно з постановою судді, 15.02.2025 року о 10-45 годині на а/ш Київ-Харків-Довжанський водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Volkswagen Passat» р/н НОМЕР_1 , під час перестроювання не надав дорогу транспортному засобі, що рухався у попутному напрямку по тій смузі, на яку він перестроювався, не дотримався безпечного інтервалу, внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом «Audi A6» р/н НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 та транспортним засобом «Рута 25D» р/н НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_3 , яке буксирувалося транспортним засобом «Рута 25D» р/н НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_4 ; після чого некерований транспортний засіб «Audi A6» здійснив три наїзди на металевий відбійник, внаслідок чого автомобілі зазнали механічних пошкоджень. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 10.3, 13.1 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст.124 КУпАП.

Не погоджуючись з вищевказаною постановою ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції і постановити нове рішення, яким закрити справу про адміністративне правопорушення за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Стверджує, що причиною ДТП були не його дії, а дії водія ОСОБА_2 , а суд першої інстанції невірно визначив причини ДТП.

Інші учасники, будучи належним чином повідомленими про час та місце судового розгляду, в призначене судове засідання не прибули, клопотань про відкладення судового розгляду не заявляли.

Згідно ст.294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

Суд дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників та перевіривши доводи поданої апеляційної скарги, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно з положеннями ст.ст. 245, 252, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому положеннями статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Апеляційний суд вважає, що наведених вимог закону місцевим судом дотримано у повному обсязі.

Як вбачається з оскаржуваної постанови, місцевий суд в повному обсязі виконав вимоги ст.280 КУпАП, всебічно дослідив матеріали справи та обґрунтовано дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, пославшись у своїй постанові на досліджені під час судового розгляду належні та допустимі докази, зокрема на: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №247722 від 15.02.2025 (а.с. 1), схему місця ДТП (а.с. 3), письмові пояснення: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 (а.с.4-7).

Згідно загальних положень, що містяться у п.1.1 Правил дорожнього руху України (далі- ПДР), ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Відповідно до п.10.3 ПДР України у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися.

Пунктом 13.1 ПДР України передбачено, що водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Апеляційний суд, дослідивши зміст наявних у матеріалах справи доказів, зокрема протокол про адміністративне правопорушення, схему ДТП та пояснення учасників ДТП, вважає, що характер отриманих транспортними засобами пошкоджень свідчить про правильність викладених у протоколі про адміністративне правопорушення та схемі ДТП обставин. Апеляційний суд вважає вказані докази належними, допустимими, які доповнюють одне одного та підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Всупереч твердженням сторони захисту, всі обставини ДТП судом першої інстанції встановлені належним чином, а доказам надана належна правова оцінка.

Стаття 124 КУпАП передбачає склад адміністративного правопорушення у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Проте, як встановлено судом з досліджених матеріалів адміністративної справи ОСОБА_1 здійснив зіткнення з транспортним засобом «Audi A6» р/н НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 та транспортним засобом «Рута 25D» р/н НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_3 , яке буксирувалося транспортним засобом «Рута 25D» р/н НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_4 ; після чого некерований транспортний засіб «Audi A6» здійснив три наїзди на металевий відбійник, внаслідок чого автомобілі зазнали механічних пошкоджень.

Аналіз досліджених під час судового розгляду та перевірених апеляційним судом доказів у їх сукупності дають підстави зробити висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів при обставинах встановлених постановою Полтавського районного суду Полтавської області від 05 березня 2025 року, чим він порушив вимоги п.10.3,13.1 ПДР України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.

Стосовно врахування висновку експертного дослідження від 03.07.2025 №ЕД-19/117-25/12031-ІТ, який був долучеий захисником під час апеляційного перегляду, вважаю за необхідне зауважити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 273 КУпАП експерт призначається органом (посадовою особою), у провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення, у разі коли виникає потреба в спеціальних знаннях, у тому числі для визначення розміру майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, а також суми грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, які підлягатимуть конфіскації.

Судова експертиза призначається в разі потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування чи необхідно провести обчислення. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, сумнівними, неясними або неповними, суд може оцінити їх, із призначенням відповідної (додаткової чи повторної) судової експертизи, або може відхилити висновок експерта повністю (або в частині), навівши детальне та належним чином обґрунтоване таке неврахування.

До матеріалів справи чтороною зхаисту долучено висновок експертного дослідження від 03.07.2025 №ЕД-19/117-25/12031-ІТ, який проведено Полтавським НДЕКЦ МВС за заявою ОСОБА_1 .

Апеляційний суд, відхиляючи в якості доказів вказаний висновок, виходить з того, що клопотання про проведення відповідної експертизи не заявлялось в суді першої інстанції, що не заперечується сторонами в апеляційному суді.

Водночас апеляційний суд бере до уваги, що дослідження проведено виключно на підставі даних, наданих стороною захисту. Тобто, судовим експертом, при проведенні авто-технічного дослідження осбавин ДТП було враховано лише письмові пояснення ОСОБА_5 , надані 27.05.2025, тобто після проведення розгляду справи судом першої інстанції. Крім того, експертом не відібрано пояснення у потерпілої сторони.

Сталою правовою практикою визначено, що висновок експерта не має наперед установленої сили та переваги над іншими джерелами доказів, однак підлягає перевірці й оцінці за внутрішнім переконанням суду, яке має ґрунтуватися на всебічному повному й об`єктивному розгляді всіх обставин справи в сукупності.

Щодо доводів апелянта про порушення іншим учасником дорожньо-транспортної пригоди - потерпілим ОСОБА_2 , який керував транспортним засобом транспортним засобом «Audi A6» р/н НОМЕР_2 , правил дорожнього руху, внаслідок чого, на думку апелянта, сталася ДТП, апеляційний суд зазначає таке.

Питання щодо визнання ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення та притягнення його до адміністративної відповідальності за цією подією виходить за межі компетенції суду апеляційної інстанції у межах розгляду даної справи, порушеної за протоколом про адміністративне правопорушення, складеним стосовно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП.

Враховуючи вищевикладене, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про необхідність закриття провадження, в зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, апеляційний суд вважає неспроможними.

Таким чином, на переконання апеляційного суду, суд першої інстанції, дотримуючись принципу неупередженості та об`єктивності, з дотриманням вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, дав належну оцінку наявним у справі доказам у їх сукупності та дійшов обґрунтованих висновків про доведеність вини ОСОБА_1 «поза будь-яким розумним сумнівом» у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

У свою чергу належних доказів на спростування висновків суду першої інстанції стороною захисту під час апеляційного розгляду не надано.

Відповідно до положень ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Апеляційний суд вважає, що суддею місцевого суду при постановленні рішення про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП та при накладенні на винну особу адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850,00 грн., у повній мірі враховані загальні принципи та правила накладення стягнення, передбачені ст.23 та ст.ст.33-35 КУпАП.

Підсумовуючи вищенаведене апеляційний суд дійшов висновків, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають, а постанова суду першої інстанції є законною, обґрунтованою та належним чином мотивованою, підстав для її зміни або скасування не вбачається.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - залишити без задоволення.

Постанову Полтавського районного суду Полтавської області від 05 березня 2025 року, якою ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно, і оскарженню не підлягає.

Суддя Полтавського апеляційного суду О.І. Захожай