Постанова від 01 квітня 2026 р. у справі №638/19058/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 638/19058/25 Номер провадження 22-ц/814/1706/26Головуючий у 1-й інстанції Сініцин Е. М. Доповідач ап. інст. Пилипчук Л. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Пилипчук Л.І.,

судді Дряниця Ю.В., Чумак О.В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (без повідомлення учасників справи) у місті Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс»

на ухвалу Шевченківського районного суду м.Полтави від 16 грудня 2025 року, постановлену суддею Сініциним Е.М., про повернення позову,

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

28.09.2025 ТОВ «Діджи Фінанс» звернулося у Шевченківський районний суд м.Харкова з позовом про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №5151960 від 21.05.2021 у розмірі 22125,00 грн.

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Харкова від 06.10.2025 позовну заяву ТОВ «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- передано на розгляд до Шевченківського районного суду м.Полтави.

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Полтави від 08.12.2025 позовну заяву ТОВ «Діджи Фінанс» залишено без руху,а ухвалою того ж суду від 16.12.2025 визнано неподаною та повернуто позивачу.

Роз`яснено, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

При постановленні ухвали районний суд керувався положеннями частини третьої статті 185 ЦПК України та виходив із того, що позивачем не усунуто належним чином недоліки, вказані в ухвалі суду від 08.12.2025 про залишення позовної заяви без руху.

Позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а також неповне з`ясування обставин справи, просить ухвалу районного суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Зазначає, що при зверненні в Шевченківський районний суд м.Харкова із позовом про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн. Судовий збір є сплаченим з моменту зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України, і суд, який отримав справу у випадку направлення справи за підсудністю, не має права вимагати повторної сплати судового збору за місцем розгляду справи. Наведене відповідає позиції Великої Палати Верховного Суду, сформованій у справі №170/129/21 від 18.01.2023, яка за правилами частини четвертої статті 263 ЦПК України є обов`язковою для врахування.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 12.01.2026 відкрито апеляційне провадження; у справі закінчено підготовчі дії та призначено її до судового розгляду, про що постановлена ухвала апеляційного суду від 23.01.2026.

Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження (ч.1 ст.368 ЦПК України) без повідомлення учасників справи (ч.1 ст.369 ЦПК України).

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до таких висновків.

Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що 28.09.2025 ТОВ «Діджи Фінанс» звернулося у Шевченківський районний суд м.Харкова із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №5151960 від 21.05.2021 у розмірі 22125,00 грн./а.с.2-8/

На підтвердження сплати судового збору позивачем ТОВ «Діджи Фінанс» надано копію платіжної інструкції в національній валюті від 05.09.2025 №5151960 на суму 2422,40 грн, призначення платежу: 101 101 42649746; судовий збір за позовом ТОВ ДІДЖИ ФІНАНС, Шевченківський районний суд м.Харкова, КД 5151960, без ПДВ./а.с.1/

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Харкова від 06.10.2025 позовну заяву ТОВ «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- передано на розгляд до Шевченківського районного суду м.Полтави./а.с.91-92/

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Полтави від 08.12.2025 позовну заяву ТОВ «Діджи Фінанс» залишено без руху з підстав її невідповідності положенням ст.ст.175, 177 ЦПК України, а саме: матеріали заяви містять лише платіжну інструкцію про безготівковий переказ в національній валюті від 05.09.2025 на суму 2422,40 грн., де отримувачем зазначено: «ГУК Харків обл./мХар Шевченк/22030101», рахунок отримувача: UA 338999980313191206000020653. Тоді як належного підтвердження сплати судового збору до Шевченківського районного суду міста Полтави матеріали позовної заяви не містять./а.с.99-100/.

Копія ухвали суду від 08.12.2025 отримана позивачем 09.12.2025 17:38:12, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа./а.с.101/

10.12.2025 позивач ТОВ «Діджи Фінанс» звернувся в суд із заявою про усунення недоліків, у якій повідомив, що додатком №14 до позовної заяви є докази оплати судового збору.pdf, якими засвідчено належне виконання свого процесуального обов`язку. І той факт, що позовна заява була передана із Шевченківського районного суду м.Харкова до Шевченківського районного суду м.Полтави не є підставою для повторної сплати судового збору вже на рахунок Шевченківського районного суду м.Полтави./а.с.103-104/

Повертаючи позовну заяву ТОВ «Діджи Фінанс» оскаржуваною ухвалою, суд першої інстанції виходив із того, що ухвала суду про залишення позову без руху від 08.12.2025 не виконана позивачем, а тому наявні підстави для застосування статті 185 ЦПК України.

Апеляційний суд із такими висновками суду першої інстанції не погоджуються, оскільки вони прийняті з порушенням норм процесуального права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків, зокрема, цивільного характеру. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати указані права без будь-яких перепон чи ускладнень.

Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя, що кореспондується із положеннями статті 4 ЦПК України, з огляду на які, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частин першої, третьої статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За змістом частини четвертої статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно зі статтею 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. Кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади, а також на забезпечення архітектурної доступності приміщень судів, доступності інформації, що розміщується в суді, для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.

Зарахування коштів до Державного бюджету України свідчить про те, що з моменту їх зарахування вони стають коштами дохідної частини Державного бюджету України, однак повинні витрачатися на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади. При цьому виходячи зі змісту цієї норми законодавство не визначає, що кошти державного бюджету, які зараховані до державного бюджету за розгляд певної справи певним судом, повинні витрачатись лише на функціонування цього суду.

Розміри судового збору, що надійшли за розгляд справ судами України, враховуються по кожному суду, за їх надходження, застосування пільг щодо сплати судового збору та їх використання суди звітують перед ДСА України, а остання - перед Державною службою статистики України (наказ ДСА України від 21.12.2012 №172 (зі змінами) у редакції наказу ДСА України від 04.11.2022 №404).

Проте це не означає, що суди як органи судової влади, які здійснюють функції правосуддя, є автономними у цій своїй діяльності, оскільки кошти судового збору є коштами спеціального фонду Державного бюджету України в цілому та не спрямовуються лише на здійснення правосуддя виключно тим судом, що розглядає справу.

Відтак виходячи з аналізу зазначеного законодавства немає підстав вважати, що судовий збір при передачі справи за підсудністю іншому суду повинен сплачуватися повторно на рахунок того суду, де справа розглядається фактично. Перерозподіл сплачених коштів може здійснюватися ДСА України у визначеному нею порядку або у порядку, визначеному іншим компетентним органом держави.

Наведене відповідає позиції Великої Палати Верховного Суду, сформованій у справі №170/129/21 від 18.01.2023, яка за правилами частини четвертої статті 263 ЦПК України є обов`язковою для застосування.

Із огляду на викладене, апеляційний суд визнає помилковими висновки суду першої інстанції про повернення позовної заяви особі, яка її подала, а тому ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з поверненням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Стосовно розподілу судових витрат, колегія суддів ураховує наступне

Питання розподілу судових витрат між сторонами регламентовано частинами першою, другою статті 141 ЦПК України - пропорційно розміру задоволених позовних вимог; у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляді – згідно статті 142 цього Кодексу.

Враховуючи, що за результатами розгляду апеляційної скарги ТОВ «Діджи Фінанс» на ухвалу Шевченківського районного суду м.Полтави від 16.12.2025 про повернення позовної заяви, матеріали справи направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції, питання розподілу судових витрат пов`язаних із переглядом такої ухвали, має бути вирішено судом першої інстанції при ухваленні рішення по суті спору чи закінченні провадження у інший спосіб.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, п.4 ст.379, ст.ст.381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

п о с та н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» - задовольнити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м.Полтави від 16 грудня 2025 року – скасувати.

Справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Л.І. Пилипчук

Судді Ю.В. Дряниця

О.В. Чумак