Рішення від 29 березня 2026 р. у справі №712/2813/26 — Соснівський районний суд м. Черкаси

Справа № 712/2813/26

Провадження № 2-а/712/52/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2026 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді – ПИРОЖЕНКО С.А.

при секретарі – ШЕВЧЕНКО О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_2 ) про скасування постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом до відповідача про скасування постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, посилаючись на те, що Постановою № R364920 про закриття справи про адміністративне правопорушення від 20.02.2026 року, винесеною начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 , за результатами розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно нього - ОСОБА_3 , справу про адміністративне правопорушення за порушення правил військового обліку, передбаченого частиною 3 статті 210 КУпАП, закрито.

Вважає, що ця постанова прийнята з порушенням процедури та є протиправною, оскільки не відповідає нормам КУпАП, винесена з перевищенням компетенції суб`єкта владних повноважень. Також під час винесення постанови не дотримано вимоги статей 7, 245, 246, 280 КУпАП відповідно до яких завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та дотримання процесуального порядку її розгляду.

17 лютого 2026 року головним спеціалістом групи обліку офіцерів запасу ІНФОРМАЦІЯ_1 працівником Збройних Сил України ОСОБА_4 , з посиланням лише на ст. 235 Кодексу України про адміністративне правопорушення складено стосовно нього протокол № 13/12/F2922270 про адміністративне правопорушення. При ознайомленні зі змістом цього протоколу виявлено, що він не лише не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки навіть не містить відомостей: про нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане порушення, місце, час вчинення адміністративного правопорушення, місце його складення, а й що відсутні достатні підстави для його складання та пред`явлення. В протоколі не зазначено й інші відомості, необхідні для вирішення справи, зокрема, той факт, що місцем складання цього протоколу є саме каб. №305 приміщення адміністративної будівлі ІНФОРМАЦІЯ_2 , за відповідною адресою, що складанню цього протоколу передували важливі для вирішення цієї справи обставини, а саме: факт забезпечення можливості особі пройти ВЛК та за її висновком отримати довідку №2025-0910-0851-5158-7 від 24.09.2025 лише на підставі письмового направлення від 05.09.2025 №4797306, і лише після неодноразових звернень особи з цього приводу, з власної ініціативи особи, без отримання будь-яких повісток чи повідомлень з ІНФОРМАЦІЯ_2 ; факту неодноразового відвідування з власної ініціативи особою ІНФОРМАЦІЯ_2 після 22.02.2022, у тому числі в липні - вересні 2025 року, та відсутності будь-яких повісток чи повідомлень особі з ІНФОРМАЦІЯ_2 до 17.02.2026 включно; факту незаконного публічного затримання особи 17.02.2026, без ухвали слідчого судді, групою осіб у складі озброєних співробітників поліції і військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_2 , без складання протоколу затримання і протоколу про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці затримання, навіть на вимогу особи з цього приводу під відео фіксацію не лише бодікамер; факту безпідставного доставлення незаконно затриманої особи групою озброєних співробітників поліції і військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_2 на ІНФОРМАЦІЯ_2 , де за участю інших військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_2 , озброєних автоматичною зброєю, всупереч волевиявлення особи, також під відео фіксацію не лише бодікамер, проведено несанкціонований особистий обшуку та обшук нагрудної сумочки особи, з відкритим і насильницьким вилученням при цьому двох мобільних телефонів та без складання будь-яких процесуальних документів з цього приводу.

Не зазначено в цьому протоколі також і те, що саме унеможливило складання такого протоколу - про адміністративне правопорушення, в разі наявності для цього законних підстав, на місці виявлення особи на АДРЕСА_3 , чи значно раніше - при неодноразових особистих візитах цієї особи до ІНФОРМАЦІЯ_2 , зокрема й у липні - вересні 2025 року, і не лише при виконанні доручень БВПД та при неодноразовому ініціюванні особисто цією особою видачі їй направлення на ВЛК, для забезпечення можливості мобілізації на відповідну посаду, з урахуванням наявної у особи ВОС, досвіду військової служби і військового звання «полковник юстиції».

Крім того, особа, яка склала протокол № 13/12/F2922270, не мала витягу з ЄДРРВ «ОБЕРІГ», безпідставне посилання на який міститься на другій сторінці протоколу, а тому і не надала його навіть в копії, разом з другим примірником цього протоколу особі, що притягується до адміністративної відповідальності. Протокол не містить посилання на будь-які інші докази, в розумінні ст. 251 КУпАП, і складений всупереч вимог ч.1 ст. 245, ст. 7 КУпАП.

Разом з тим, в протоколі зазначено лише, що 17.02.2026 ОСОБА_3 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 . В ході перевірки облікових даних було встановлено, що громадянин перебуває в розшуку з 21.08.2025 року по запиту ІНФОРМАЦІЯ_2 як особа, що не пройшла ВЛК згідно п.2 розділу 1 Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист». Проте вказані відомості є безпідставними, не відповідають дійсності, і не можуть вважатись доказами в розумінні ст. 251 КУпАП.

В цьому протоколі також зазначено, що враховуючи обставини справи, те, що невчасне проходження медкомісії є триваючим правопорушенням, всупереч вимогам законодавства України громадянин ОСОБА_3 порушив вимоги ч.3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 року №3543-ХІІ зі змінами.

Разом з тим, яке саме положення, з зазначеного у вказаній статті переліку, порушено, на думку особи, яка складала цей протокол, сам протокол не містить. Тому вказує, що вище зазначених вимог ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 року №3543-ХІІ зі змінами не порушував. доказів протилежного не існує, тому і в протоколі таких доказів не зазначено.

Таким чином, очевидними є підстави для застосування положень п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП в цих правовідносинах, і не лише для закриття цієї справи за відсутності події і складу адміністративного правопорушення після складання протоколу № 13/12/F2922270 від 17.02.2026, а й для недопущення складання такого протоколу всупереч вимог ч.1 ст. 247 КУпАП.

Проте, ні вище зазначених фактів порушень, допущених при складанні протоколу № 13/12/F2922270, ні доводів та клопотань, зазначених в письмових поясненнях та безпосередньо при розгляді справи особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, при розгляді матеріалів цієї справи та винесенні постанови не було враховано, належної оцінки їм не надано, що і стало причиною безпідставного визнання вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого частиною 3 статті 2101 КУпАП, не зазначеного в протоколі № 13/12/F2922270 та зазначеного лише в мотивувальній частині цієї постанови, як і те, що причиною закриття справді є: закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.

Про яке саме з цих двох окремих адміністративних правопорушень, відзначених саме КУпАП, не зазначених в протоколі № 13/12/F2922270, йдеться і в постанові № R364920, як в акті індивідуальної дії органу владних повноважень, ця постанова відомостей не містить.

У зв`язку з цим, просить постанову № R3 64920 про закриття справи про адміністративне правопорушення від 20.02.2026, якою справу про адміністративне правопорушення за порушення правил військового обліку, передбаченого частиною 3 статті 210 КУпАП стосовно громадянина ОСОБА_3 закрито, в зв`язку з закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП, - скасувати; постановити нову постанову, якою провадження по справі відносно ОСОБА_3 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 (ч. 3 ст. 210) КУпАП.

Ухвалою від 03 березня 2026 року відкрито провадження по справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

25 березня 2026 року представником відповідача подано відзив на адміністративний позов.

Позивач в судовому засіданні адміністративний позов підтримав та просив його задовольнити.

Представник відповідача до судового засідання не з`явився, у поданому до суду відзиві на позовну просив проводити розгляд справи, у задоволенні позовних вимог просив відмовити з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного.

Судом встановлено, що Постановою № R364920 про закриття справи про адміністративне правопорушення від 20.02.2026 року, винесеною начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 , за результатами розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 , справу про адміністративне правопорушення за порушення правил військового обліку, передбаченого частиною 3 статті 210 КУпАП, закрито.

В постанові зазначено, що 17.02.2025 року громадянин ОСОБА_3 , на підставі звернення Е3298967 був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_1 співробітниками поліції у порядку ст. 259 КУпАП для складання протоколу про адміністративне правопорушення.

За результатом вивчення відомостей та інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (ЄДРПВР), встановлено, що ОСОБА_3 , який раніше був визнаний "непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час", має вік понад 25 років, не має групи інвалідності та не пройшов військово-лікарську комісію (ВЛК) у визначений термін відповідно до пункту 2 розділу II Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист” №3621-IX (в редакції закону № 4235-ГХ), чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Відповідно до закону №3621-IX (в редакції закону № 4235-ІХ) громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим законом були зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни були зобов`язані самостійно звернутися до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду. При цьому, згідно з пунктом 63 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16 травня 2024 року (зі змінами), на громадян, які раніше були визнані обмежено придатними або тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров`я, не поширюється норма щодо не направлення на ВЛК у разі наявності відстрочки (бронювання) або подання заяви для оформлення відстрочки.

ІНФОРМАЦІЯ_3 шляхом електронної взаємодії, 21.08.2025 року було подане електронне звернення Е3298967 до Черкаського районного управління поліції щодо доставлення громадянина до ТЦК та СП для складання протоколу про адміністративне правопорушення, у порядку статті 259 КУпАП. Тому саме 21.08.2025 року слід вважати днем виявлення правопорушення, коли ІНФОРМАЦІЯ_3 отримав відомості про вчинення адміністративного правопорушення за частиною 3 статті 2101 КУпАП та вжив заходів з метою його притягнення до адміністративної відповідальності. Станом на дату розгляду справи про адміністративне правопорушення визначений частиною 9 статті 38 КУпАП тримісячний строк з дня виявлення правопорушення сплив.

Встановлено, що ОСОБА_3 пройшов ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 24 вересня 2025 року, про що свідчить Довідка ВЛК №2025-0910-085 1-5158-7 від 24.09.2025 року.

Враховуючи, що громадянин ОСОБА_3 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП, з урахуванням приписів статей 33, 34, 35, 38, 247, 280, 283 КУпАП (Причина закриття справи: Закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП) справу про адміністративне правопорушення за порушення правил військового обліку стосовно ОСОБА_3 закрито.

Позивач, звертаючись до суду з даним адміністративним позовом вказав, що ця постанова прийнята з порушенням процедури та є протиправною, оскільки не відповідає нормам КУпАП, винесена з перевищенням компетенції суб`єкта владних повноважень. Також під час винесення постанови не дотримано вимоги статей 7, 245, 246, 280 КУпАП відповідно до яких завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та дотримання процесуального порядку її розгляду. Вказав, що вимог ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 року №3543-ХІІ зі змінами не порушував, доказів протилежного не існує. А тому справа мала бути закрита на підставі положень п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, а не на підставі ст. 38 КУпАП.

Відповідно до норми ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком), визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (ст. 10 КУпАП).

Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити (ст. 11 КУпАП).

Положеннями ч. 1 ст. 210-1 КУпАП встановлено, що порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Положеннями ч. 3 ст. 2101 КУпАП визначено вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.’

Приписом ч. 1 ст.38 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Відповідно до ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: п. 1 - відсутність події і складу адміністративного правопорушення; п. 7 - закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 цього Кодексу

З правового аналізу вказаних положень закону вбачається, що застосування ст.38 КУпАП можливе лише у випадку наявності вини особи у вчиненні правопорушення, адже у разі відсутності вини особи в вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 2101 КУпАП провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП через відсутність події і складу правопорушення.

Відтак така обставина, як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення стягнення, передбачених ст.38 КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні зазначеного правопорушення, про що повинно бути зазначено в постанові.

Реабілітуючими визнаються обставини, за яких особа вважається непричетною до адміністративного правопорушення (у зв`язку з чим відновлюються її добре ім`я, репутація), а нереабілітуючими обставини, за яких має місце винуватість особи, але з передбачений законом підстав вона звільняється від адміністративної відповідальності.

При цьому, поділ підстав закриття провадження на реабілітуючі і нереабілітуючі має, насамперед, практичне значення щодо наслідків такої форми закінчення провадження у справі. Визнання обставини реабілітуючою/нереабілітуючою впливає па права та інтереси особи.

Ст.38 КУпАП визначає принципи та порядок накладення адміністративного стягнення, у тому числі і строки накладення стягнення.

На особу, яка не вчинила адміністративного правопорушення не може бути накладено адміністративне стягнення, а тому до неї не може застосовуватись положення вказаної статті.

Однак, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення 13/12/F2922270 від 17.02.2026 уповноважена особа не в повному обсязі та не конкретизовано була зазначена суть порушення, яке ставиться у провину ОСОБА_3 , оскільки диспозиція ст. 2101 КУпАП передбачає декілька способів вчинення такого проступку, у зв`язку з чим слід вважати, що фабула даної справи викладена не належним чином, без зазначення при яких саме обставинах було вчинено порушення, яке саме положення, ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» було порушено. Протокол не містить відомостей про нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане порушення, місце, час вчинення адміністративного правопорушення, місце його складення.

Крім того, згідно з вимогами ч.2 ст.254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, повинен бути складений не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

В даному випадку підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення стало порушення останнім вимог вимоги ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» - невчасне проходження медкомісії. При цьому, в оскаржуваній постанові вказано, що днем виявлення правопорушення слід вважати 21.08.2025 року.

Отже, цей протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст. 254 КУпАП.

Також слід зазначити, що нормою ст. 247 КУпАП встановлено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі як відсутності події і складу адміністративного правопорушення так і закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.

Судом встановлено, що позивач був звільнений у запас за станом здоров`я військовослужбовець, який останньою ВЛК визнаний обмежено придатним до військової служби, 05.09.2025 року самостійно звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 за направленням для проходження ВЛК, і за результатами її проходження відповідні документи надані до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Посилання у протоколі про адміністративне правопорушення про те, що ОСОБА_3 з 21.08.2025 року перебуває у розшуку по запиту ІНФОРМАЦІЯ_2 як особа, яка не пройшла ВЛК, не свідчить про наявність законних підстав для складення такого протоколу, а також про невиконання вимог ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

ОСОБА_3 пройшов ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 24 вересня 2025 року. При цьому протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_3 складено значно пізніше – 17 лютого 2026 року, що в свою чергу тягне за собою його недопустимість, оскільки він був оформлений з порушенням порядку, встановленого цим Кодексом.

В розумінні статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до частини 1 статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

За вищезазначених обставин суд дійшов висновку, що постанову про закриття справи про адміністративне правопорушення від 20.02.2026 відносно ОСОБА_3 винесено на підставі матеріалів, складених та розглянутих з істотним порушенням вимог КУпАП.

Вчинення позивачем адміністративного правопорушення не підтверджується достатніми доказами, відповідачем в ході розгляду справи не доведено правомірність винесення оскаржуваної постанови, відтак суд вважає, що наявні правові підстави для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 72-74, 122, 241-246, 250-251, 262, 286 КАС України, ст.ст. 210-1, 245, 251, 268, 283 КпАП України, суд –

В И Р І Ш И В:

Постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 № R364920 від 20 лютого 2026 року про закриття справи про адміністративне правопорушення за порушення правил військового обліку, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП відносно ОСОБА_1 , у зв`язку з закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП – скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 2101 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його проголошення в порядку визначеному ч. 4 ст. 286 та ст. 297 КАС України.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ГОЛОВУЮЧИЙ:

Повний текст судового рішення складено 03 квітня 2026 року.