Суд: Смілянський міськрайонний суд Черкаської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 01 квітня 2026 р.
Справа: №703/392/26
Суддя: Ігнатенко Т. В.
Справа № 703/392/26
3/703/344/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 квітня 2026 року суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Ігнатенко Т.В., за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Райнова Г.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Сміла Черкаського району Черкаської області матеріали справи про адміністративне правопорушення, яка надійшла до суду від відділу поліції №2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця, реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1 ,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.124 та ч.1 ст.130 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 05 січня 2026 року близько 19 години 20 хвилин в м. Сміла по вул. родини Бобринських, 106, керував автомобілем «Рено», номерний знак НОМЕР_2 , та, в порушення п.12.1 ПДР України, не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням, внаслідок чого виїхав за межі проїзної частини, де допустив наїзд на паркан та дерево. У зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою паркан та автомобіль отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальної шкоди.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.
Він же, 05 січня 2026 року близько 19 години 20 хвилин в м. Сміла по вул. родини Бобринських (Артема), 106, керував автомобілем «Рено», номерний знак НОМЕР_2 , у порушення вимог п.2.9 «а» ПДР України, в стані алкогольного сп`яніння, на місці проведено освідування за допомогою алкотестера «Драгер», покази якого склали 1.80 проміле.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у вчиненні адміністративних правопорушень не визнав та пояснив, що 05 січня 2026 року перебував у стані алкогольного сп`яніння, але не керував автомобілем «Рено», номерний знак НОМЕР_2 , та не вчиняв дорожньо-транспортну пригоду на вказаному автомобілі.
Після перегляду під час судового розгляду відеозаписів з нагрудної камери працівниками поліції, запис яких здійснено на компакт-диск та приєднано до матеріалів справи про адміністративне правопорушення, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 зазначив, що пояснення, які ним були надані на місці дорожньо-транспортної пригоди працівникам поліції, не відповідають дійсності, оскільки він перебував у стані алкогольного сп`яніння та розгубився.
Захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 – адвокат Райнов Г.С. у судовому засіданні підтримав позицію свого довірителя.
Суддя, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та позицію його захисника, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходить до наступного.
Відповідно до ст.1 КУпАП, завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.
Так, частиною 1 статті 130 КупАП передбачена відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Як встановлено ч.2 ст.266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що затверджена Наказом МВД, МОЗ 09 листопада 2015 № 1452/735, визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі стан сп`яніння) та оформлення результатів такого огляду.
Огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп`яніння є запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.
Таким чином, з огляду на вищевказане, законними вимогами працівника поліції про необхідність проходження медичного огляду до особи, що керує автомобілем, є підтверджені доказами ознаки наявності алкогольного сп`яніння.
Відповідно до статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення.
Стаття 251 КУпАП визначає доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Стаття 252 КУпАП зобов`язує орган (посадову особу) оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Незважаючи на невизнання своєї провини, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується наявними у справі доказами, які дослідженні суддею безпосередньо під час судового розгляду, зокрема:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №559731 від 05 січня 2026 року, який відповідає вимогам ст.256 КУпАП, та в якому викладені обставини порушення ОСОБА_1 05 січня 2026 року вимог п.2.9 «а» ПДР України та як наслідок вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП;
- даними картки обліку адміністративного правопорушення від 05 січня 2026 року, в якому викладені обставини порушення ОСОБА_1 05 січня 2026 року вимог п.2.9 «а» ПДР України, та як наслідок вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, які є аналогічними обставинам вчинення ним зазначеного порушення, що викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №559731 від 05 січня 2026 року;
- даними рапорту інспектора СРПП відділу поліції №2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області Федорової Д.К. від 07 січня 2026 року, відповідно до якого, 05 січня 2026 року о 22 годині 08 хвилин ГРПП Сміла 8 (ВП №2 (м. Сміла) Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області д/н 0928 Mitsubishi Outlander): адмінправопорушення, держ номер: LYS578, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував автомобілем «Рено» в стані алкогольного сп`яніння, на місці проведено освідування за допомогою алкотестера драгер, покази якого 1.80 проміле;
- даними чеку тестування №6594 алкотестера «Drager Alcotest 6810» від 05 січня 2026 року, відповідно до якого, 05 січня 2026 року о 20 годині 12 хвилин у видихуваному ОСОБА_1 повітрі виявлено 1,80% проміле алкоголю, при цьому будь-яких заперечень щодо проведення огляду за допомогою даного спеціального технічного засобу та його результатів від ОСОБА_1 не надійшло;
- даними акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого, в зв`язку з виявленням у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, працівниками поліції проведено його огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомого спеціального технічного засобу алкотестер ARBH 0496, результати якого склали 1,80% проміле алкоголю. При цьому, ОСОБА_1 у графі «З результатом згоден» даного акту власноручно проставив свій власним підписом;
- даними направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 05 січня 2026 року, відповідно до якого, в зв`язку з виявлення у ОСОБА_1 ознак сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, він направляється працівником поліції до закладу охорони здоров`я – ЧОПНД, при цьому у даному направленні ОСОБА_1 власноручно здійснив запис: «Я, ОСОБА_1 , в лікарню їхати не бажаю», який підтвердив особистим підписом;
- письмовими поясненнями самого ОСОБА_1 від 05 січня 2026 року, відповідно до яких, він 05 січня 2026 року близько 19 години 20 хвилин в м. Сміла по вул. родини Бобринських, 106, керував автомобілем «Рено Трафік», номерний знак НОМЕР_2 , в напрямку вул. Соборна. У зустрічному напрямку рухався невідомий йому автомобіль, який засліпив його дальнім світлом фар та внаслідок погодних умов він втратив контроль над рухом автомобіля та допустив виїзд за межі проїзної частини, де здійснив наїзд на паркан. Окрім нього в автомобілі нікого не було. На вимогу працівників поліції на місці ДТП він пройшов освідування за допомогою приладу «Алкотест Драгер», результат 1.8% (проміле). З результатом згідний, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі відмовляється;
- відеозаписами з нагрудної камери поліцейського, запис яких здійснено на компакт-диск, якими зафіксовано, що працівники поліції прибули на місце дорожньо-транспортної пригоди, де виявили автомобіль «Рено», номерний знак НОМЕР_2 , який здійснив зіткнення з парканом, внаслідок чого автомобіль та паркан отримали механічні пошкодження. Біля вказаного автомобіля перебував ОСОБА_1 , який спочатку вказав працівникам поліції, щоб вони з`ясовували самі, хто був за кермом вказаного транспортного засобу, однак потім повідомив, що їхав у напрямку району «Богдана», а перед цим вживав небагато. Крім того вказав, що їхав до своєї дівчини. Пояснив, що коли здійснював рух, його занесло, внаслідок чого і відбулася дорожньо-транспортна пригода. ОСОБА_1 зазначив, що у транспортному засобі перебував сам. Повідомляв, що має намір відбуксирувати транспортний засіб до станції технічного обслуговування, для його ремонту, а також відшкодувати шкоду, яка спричинена внаслідок пошкодження паркану. Працівником поліції у ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, про що було повідомлено останнього. У зв`язку з виявленням працівником поліції у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, останньому було поставлено вимогу пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці дорожньо-транспортної пригоди за допомогою спеціального технічного засобу «Драгер», на що він погодився. У подальшому, ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу «Драгер», покази якого склали 1.80 проміле алкоголю у видихуваному повітрі. З результатами спеціального технічного засобу ОСОБА_1 погодився, не заперечував перебування у стані алкогольного сп`яніння та від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі відмовився. Працівником поліції роз`яснено, що відносно нього буде складено протокол поро адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 КУпАП, а саме керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, а також роз`яснено його права. У подальшому, працівниками поліції складені процесуальні документи, в яких ОСОБА_1 поставив свої підписи та здійснив записи.
Зазначені вище докази сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
При цьому, доводи особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 про те, що він 05 січня 2026 року не керував транспортним засобом автомобілем «Рено», номерний знак НОМЕР_2 , та не вчиняв дорожньо-транспортну пригоду на вказаному автомобілі, суддя не приймає до уваги, оскільки такі доводи у повній мірі спростовуються як письмовими поясненнями самого ОСОБА_1 від 05 січня 2026 року, які були надані працівникам поліції безпосередньо на після дорожньо-транспортної пригоди, та відеозаписами з нагрудної камери поліцейського, запис яких здійснено на компакт-диск, що безпосередньо досліджені суддею під час судового розгляду, з яких вбачається, що ОСОБА_1 чітко зазначав як напрямок свого руху на транспортному засобі, а саме у напрямку району «Богдана» до своєї дівчини, так і обставини, які передували дорожньо-транспортній пригоді, а саме, що транспортний засобів занесло, а також вказував, що у транспортному засобі він перебував сам. При цьому, ОСОБА_1 не вказував, що за кермом транспортного засобу перебувала будь-яка інша особа, не зазначав відомості про таку особу та не повідомляв, що така особа зникла з місця дорожньо-транспортної пригоди, а на місці дорожньо-транспортної пригоди були відсутні особи, які б вказували на себе як на водія транспортного засобу, яким вчинено дорожньо-транспортну пригоду, натомість були присутні виключно особи, які є водіями інших транспортних засобів, які прибули на місце дорожньо-транспортної пригоди з метою подальшого відбуксирування пошкодженого у дорожньо-транспортній пригоді.
Вищевказані обставини, досліджені під час судового розгляду докази, а також те, що саме особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на місці дорожньо-транспортної пригоди турбувався про подальшу долю пошкодженого транспортного засобу, а саме мав намір його відбуксирувати до станції технічного обслуговування для його ремонту, та саме він мав намір відшкодування завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди власнику пошкодженого у цій пригоді паркану, надають судді можливість прийти до однозначного висновку, що саме особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 05 січня 2026 року близько 19 години 20 хвилин в м. Сміла по вул. родини Бобринських, 106, керував автомобілем «Рено», номерний знак НОМЕР_2 , та саме він вчинив дорожньо-транспортну пригоду.
Крім того, з досліджених під час судового розгляду відеозаписів з нагрудної камери поліцейського, запис яких здійснено на компакт-диск, не вбачається, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 перебував на місці дорожньо-транспортної пригоди у розгубленому стані, натомість вбачається, що останній працівників поліції про дорожньо-транспортну пригоду працівників поліції не повідомляв та мав намір відбуксирувати пошкоджений транспортний засіб ще до прибуття на місце події працівників поліції, яких, зі слів останніх, повідомили про дану подію особи, які проїжджали повз місце дорожньо-транспортної пригоди, що свідчить про його намір приховати вчинення такої дорожньо-транспортної пригоди, а також він, перебуваючи на місці дорожньо-транспортної пригоди, чітко висловлював свою версію дорожньо-транспортної пригоди та стан його алкогольного сп`яніння жодним чином не перешкоджав висловлювати таку версію.
З врахуванням вищевикладеного, доводи особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 суддя розцінює виключно як спосіб захисту та спробу уникнути ним адміністративної відповідальності за вчинені адміністративні правопорушення.
Таким чином, судом встановлено, що своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9 «а» ПДР України, відповідно до яких, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, відповідальність за що передбачена за ч.1 ст.130 КУпАП.
Щодо притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, то суддя зазначає наступне.
Так, стаття 124 КУпАП передбачає відповідальність учасника дорожнього руху за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Основною умовою настання адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП є наявний причинний зв`язок між порушеннями правил дорожнього руху та настанням наслідків у вигляді майнової шкоди.
Отже, диспозиція статті 124 КУпАП не встановлює певних правил поведінки, а посилається на інші норми законодавчих актів, у даному конкретному випадку на п.12.1 ПДР України, як зазначено в протоколі. Тому розглядаючи дану справу, суддя вирішує питання щодо винуватості ОСОБА_1 у межах порушення зазначених вимог ПДР України.
Згідно п.12.1 ПДР України, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Незважаючи на невизнання своєї провини, вина ОСОБА_1 у вчиненні вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди повністю підтверджується:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №559752 від 05 січня 2026 року, який відповідає вимогам ст.256 КУпАП, та в якому викладені обставини порушення ОСОБА_1 05 січня 2026 року вимог п.12.1 ПДР України, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди, в якій транспортний засіб та паркан отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, та як наслідок вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП;
- даними картки обліку адміністративного правопорушення від 05 січня 2026 року, в якому викладені обставини порушення ОСОБА_1 05 січня 2026 року вимог п.12.1 ПДР України, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди, в якій транспортний засіб та паркан отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, та як наслідок вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, які є аналогічними обставинам вчинення ним зазначеного порушення, що викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №559752 від 05 січня 2026 року;
- даними схеми місця дорожньо-транспортної пригоди від 05 січня 2026 року, правильність відображення відомостей в якій засвідчив своїм підписом особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , у якій зазначені: напрямок руху транспортного засобу; місце зіткнення транспортного засобів парканом; пошкодження транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди;
- даними рапорту інспектора СРПП відділу поліції №2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області Федорової Д.К. від 07 січня 2026 року, зміст якого викладено вище у даній постанові;
- письмовими поясненнями самого ОСОБА_1 від 05 січня 2025 року, зміст яких викладено вище у даній постанові;
- відеозаписами з нагрудної камери поліцейського, запис яких здійснено на компакт-диск, якими зафіксовано обставини, що викладені вище у даній постанові.
Зазначені вище докази сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
Таким чином, в діях ОСОБА_1 наявне порушення п.12.1 ПДР України, за що підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП.
Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Відповідно до ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно довідок відділу поліції №2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області, ОСОБА_1 22 червня 2018 року отримав посвідчення водія серії НОМЕР_3 та протягом календарного року до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП не притягувався.
Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 , у відповідності до вимог ст.36 КУпАП, слід призначити адміністративне стягнення в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, як найбільш серйозного із вчинених адміністративних правопорушень, у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавлення права керування транспортними засобами, при цьому суддя враховує, що санкція ч.1 ст.130 КУпАП є конкретною і не містить альтернативного адміністративного стягнення.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір» та в порядку ст.40-1 КУпАП, з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір, ставка якого складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Доказів, які звільняють ОСОБА_1 від сплати судового збору за розгляд справи про адміністративне правопорушення, матеріали справи не містять та останнім не надані.
Керуючись ст. 9, 23, 40-1, 124, 130, 252, 268, 283-285, 294 КУпАП, ст.5 Закону України «Про судовий збір», суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124 та ч.1 ст.130 КУпАП, і з урахуванням положень ч.2 ст.36 КУпАП, накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок (отримувач коштів: ГУК у Черк. обл. 21081300, код отримувача ЄДРПОУ:37930566, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача:UA918999980313030149000023001 код класифікації: 21081300) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок судового збору (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).
У разі несплати правопорушником штрафу у п`ятнадцятиденний термін з дня вручення йому постанови, постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова про накладення адміністративного стягнення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з моменту її винесення. В разі ж оскарження постанови перебіг строку давності звернення її до виконання зупиняється до розгляду скарги.
Суддя Т.В. Ігнатенко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua