Рішення від 29 березня 2026 р. у справі №569/25905/25 — Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/25905/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2026 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в складі головуючого судді Бучко Т.М.

секретар судового засідання Дем`янчук Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінфорс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача суму боргу за кредитним договором № 1900814-A від 05 грудня 2022 року в розмірі 42500 грн та судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що 05 грудня 2022 року між ТОВ «СС Лоун» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 1900814-A. ТОВ «СС Лоун» надало кредит відповідачеві в сумі 17000 грн шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку позичальника НОМЕР_1 . У встановлений строк кредитного договору відповідач не виконав свої боргові зобов`язання, в зв`язку з чим у відповідача виникла прострочена заборгованість перед кредитором в розмірі: 17 000 грн - тіло кредиту та 25500 грн - нараховані проценти. Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов`язань, 15 лютого 2023 року між ТОВ «СС Лоун» та ТОВ «Фінфорс» було укладено договір факторингу № 40071779-147, згідно з умовами якого ТОВ «СС Лоун» відступило на користь ТОВ «Фінфорс» право вимоги за кредитним договором № 1900814-A на загальну суму 42500 грн. Станом на дату направлення позовної заяви заборгованість позичальника по кредитному договору перед ТОВ «Фінфорс» не сплачена і складає 42500 грн.

У заяві про визнання позову, поданій представником відповідача Романчук І.І., відповідач визнає позовні вимоги в частині стягнення 20697,50 грн заборгованості за кредитним договором № 1900814-А від 05 грудня 2022 року, яка складається із 17000 грн - заборгованості за тілом кредиту та 3697,50 грн - заборгованості за процентами. Заперечення проти решти позовних вимог мотивує тим, що у паспорті споживчого кредиту зазначено строк кредитування 30 днів. Тобто договором визначено різні процентні ставки та різні строки повернення кредитних коштів.Фактично під поточним періодом завуальовано проценти як міра відповідальності за порушення строку повернення кредитних коштів під час пільгового періоду.

Ухвалою від 02 грудня 2025 року суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив спрощене позовне провадження у справі з проведенням судового засідання з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою від 02 грудня 2025 року суд задовольнив клопотання представника позивача про витребування доказів.

У клопотанні, поданому одночасно з позовною заявою, представник позивача ОСОБА_2 просить розгляд справи проводити за відсутності позивача та його представника, позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача Романчук І.І. у заяві від 25 лютого 2026 року просить судове засідання провести без участі відповідача та його представника.

Суд, дослідивши представлені у справі докази, дійшов таких висновків.

Суд встановив, що 05 грудня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СС Лоун» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір 1900814-A (далі - кредитний договір), підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором f44308.

Відповідно до п.2.1 кредитного договору, за цим договором кредитодавець зобов`язується наддати позичальнику в користування грошові кошти (кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов цього договору та правил.

Пунктом 2.6 кредитного договору визначено умови надання кредиту: сума кредиту 17000 грн; строк (термін) кредиту з 05 грудня 2022 року по 02 лютого 2023 року включно; дата повернення кредиту 02 лютого 2023 року.

Згідно з п.2.6.5 кредитного договору, перший базовий період діє з дати надання кредиту і до 03 січня 2023 року (включно). За користування кредитом в перший базовий період позичальнику надається можливість сплачувати проценти за акційною процентною ставкою у розмірі 0,7500 % в день, за умови, що позичальник не пізніше четвертого дня терміну дії другого базового періоду у повному обсязі сплачує нараховані протягом першого базового періоду проценти за користування кредитом. У разі, якщо позичальник не пізніше четвертого дня терміну дії другого базового періоду не сплатить у повному обсязі нараховані протягом першого базового періоду проценти за користування кредитом за акційною процентною ставкою, вважається, що позичальник відмовився від сплати процентів за користування кредитом за акційною процентною ставкою та нарахування процентів за користування кредитом протягом всього терміну дії першого базового періоду здійснюється за стандартною процентною ставкою (п.2.6.6 кредитного договору).

Відповідно до п.2.6.7 кредитного договору, другий базовий період діє з 04 січня 2023 року по 02 лютого 2023 року (включно). В другий базовий період позичальник сплачує проценти за стандартною процентною ставкою у розмірі 2,50 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом.).

Переказ ТОВ "СС Лоун" 05 грудня 2022 року коштів в сумі 17000 грн на платіжну картку відповідача № НОМЕР_2 підтверджується випискою про рух коштів за карткою № НОМЕР_2 за період з 05 грудня 2022 року до 09 грудня 2022 року, наданою АТ "Універсал Банк".

15 лютого 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СС Лоун» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» укладений договір факторингу № 40071779-147, відповідно до умов якого позивач набув право вимоги до, серед інших, боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 1900814-A від 05 грудня 2022 року на загальну суму заборгованості 42500 грн, що підтверджується договором факторингу № 40071779-147 від 15 лютого 2023 року, реєстром прав грошових вимог до договору факторингу № 40071779-147 від 15 лютого 2023 року, актом приймання-передачі розширеного реєстру прав грошових вимог щодо цивільно-правових договорів станом на 15 лютого 2023 року до реєстру прав грошових вимог № б/н від 15 лютого 2023 року до договору факторингу № 40071779-147 від 15 лютого 2023 року, актом приймання-передачі документів, що підтверджують право грошової вимоги відповідно до договору факторингу № 40071779-147 від 15 лютого 2023 року.

За розрахунком заборгованості за договором № 1900814-A від 05 грудня 2022 року, заборгованість відповідача за спірним кредитним договором становить 42500 грн та складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 17000 грн, заборгованості за процентами в сумі 25500 грн.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом ст.626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу,інших актів цивільного законодавства,аза відсутності такихумов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.611 ЦК України,у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За положеннями п.1 ч.1ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Наявні у справі докази підтверджують укладення між ТОВ "СС Лоун" та ОСОБА_1 05 грудня 2022 року договору № 1900814-A про надання коштів на умовах споживчого кредиту та отримання відповідачем кредитних коштів у сумі 17000 грн. Докази належного виконання відповідачем обов`язку щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами в порядку та на умовах, передбачених спірним договором, у справі відсутні.

Перехід права вимоги за спірним кредитним договором від первісного кредитора до позивача підтверджується наявними у справі доказами.

Щодо розміру процентів за користування кредитними коштами, які підлягають стягненню з відповідача, суд зазначає таке.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13 та від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16 зазначено, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Наведене спонукає до висновку, що протягом дії договірних відносин розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором та протягом дії останнього сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору, а після закінчення строку договору, у випадку наявності невиконаного грошового зобов`язання, у кредитора виникає право вимоги відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду в постанові від 05 квітня 2023 року у справі №910/4518/16, надання кредитору можливості одночасного стягнення як процентів за користування кредитом, так і процентів як міри відповідальності, може призводити до незацікавленості кредитора як у вчиненні активних дій щодо повернення боргу, так і у якнайшвидшому виконанні боржником зобов`язань за кредитним договором, оскільки після спливу строку кредитування грошове зобов`язання боржника перед кредитором зростає навіть швидше, ніж зростало протягом строку кредитування. Тобто фактично кредитор продовжує строк кредитування на власний розсуд на ще вигідніших для себе умовах, маючи при цьому можливість в будь-який момент вчинити дії, спрямовані на стягнення боргу з боржника. Отже, можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за "користування кредитом"). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

Висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, зробленому у постанові від 14 травня 2022 року у справі № 944/3046/20 (провадження № 61-19719св21), стверджується, що у разі, якщо з`ясувати справжній зміст відповідної умови договору неможливо за допомогою загальних підходів до тлумачення змісту правочину, передбачених у ч.ч. 3, 4 ст. 213 ЦК України, слід застосовувати тлумачення "contra proferentem". "Contra proferentem" (лат. "verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem") - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав. Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови. Це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які "не були індивідуально узгоджені" ("no individually negotiated"), але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір "під переважним впливом однієї зі сторін". Тобто contra proferentem має застосовуватися у разі, якщо є два різні тлумачення умови (чи умов) договору, а не дві відмінні редакції певної умови (умов) договору, з врахуванням того, що: contra proferentem має на меті поставити сторону, яка припустила двозначність, в невигідне становище. Оскільки саме вона допустила таку двозначність; contra proferentem спрямований на охорону обґрунтованих очікувань сторони, яка не мала вибору при укладенні договору (у тому числі при виборі мови і формулювань); contra proferentem застосовується у тому випадку, коли очевидно, що лише одна сторона брала участь в процесі вибору відповідних формулювань чи формулюванні тих або інших умов в договорі чи навіть складала проект усього договору або навіть тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою; у разі неясності умов договору тлумачення умов договору повинно здійснюватися на користь контрагента сторони, яка підготувала проект договору або запропонувала формулювання відповідної умови. Поки не доведене інше, презюмується, що такою стороною була особа, яка є професіоналом у відповідній сфері, що вимагає спеціальних знань.

У постанові Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року у справі № 352/1950/15-ц (провадження № 61-2973св22) зазначено, що договір, як приватноправова категорія, оскільки є універсальним регулятором між учасниками цивільних відносин, має на меті забезпечити регулювання цивільних відносин, та має бути спрямований на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Тлумачення правочину - це з`ясування змісту дійсного одностороннього правочину чи договору (двостороннього або багатостороннього правочину), з тексту якого неможливо встановити справжню волю сторони (сторін). Потреба в тлумаченні виникає в разі різного розуміння змісту правочину його сторонами, зокрема при невизначеності і незрозумілості буквального значення слів, понять і термінів. Згідно з частиною першою ст. 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до ст.213 цього Кодексу.

Згідно із ч.8 ст.18 Закону України "Про захист прав споживачів", нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

В додатку № 1 до кредитного договору № 1900814-A від 05 грудня 2022 року сторони погодили графік платежів, відповідно до якого проценти за користування першим базовим періодом з 05 грудня 2022 року по 03 січня 2023 року становлять 3825 грн.

В додатку № 2 до кредитного договору № 1900814-A від 05 грудня 2022 року сторони погодили графік платежів, відповідно доякого проценти за другий базовий період користування кредитом з 03 січня 2023 року по 02 лютого 2023 року становлять 12750 грн.

Матеріали справи не містять доказів, що кредитодавець склав та довів до відома споживача (відповідача) нові графіки платежів.

З огляду на вказане, умови договору належить розтлумачити на користь споживача, якому пропонувалась можливість отримати кредит в сумі 17000 грн зі сплатою процентів загальним розміром 16575 грн (3825 грн + 12750 грн). Оскільки відповідач не виконав належним чином зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами, наявні підстави для стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту в сумі 17000 грн та заборгованості за процентами в сумі 16575 грн, а отже, позов належить задовольнити частково.

За правилами ст.141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача понесені ним документально підтверджені витрати на оплату судового збору пропорційно розміру

задоволених позовних вимог у сумі 1913,70 грн.

На підставі наведеного та керуючись ст.10, 12, 89, 141, 258, 264-265, 273, 353, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінфорс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінфорс" суму боргу за кредитним договором № 1900814-A від 05 грудня 2022 року в розмірі 33575 (тридцять три тисячі п`ятсот сімдесят п`ять) грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінфорс" 1913 (одну тисячу дев`ятсот тринадцять) грн 70 коп у відшкодування судових витрат.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Рівненського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі :

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінфорс", місцезнаходження: 01042, м.Київ, вул.Іоанна Павла ІІ, буд.4/6, корпус В, каб.508-2; код ЄДРПОУ 41717584;

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя