Рішення від 02 квітня 2026 р. у справі №546/623/25 — Решетилівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 546/623/25

номер провадження 2/546/50/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем УКРАЇНИ

03 квітня 2026 року м. Решетилівка Полтавська область

Решетилівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді - Лівер І.В.,

за участю секретаря судового засідання – Лободи Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Решетилівка Полтавської області цивільну справу у порядку загального позовного провадження за позовною заявою Решетилівської міської ради Полтавської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відшкодування збитків завданих кримінальним правопорушенням

УСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовною заявою Решетилівської міської ради Полтавської області до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відшкодування збитків, завданих кримінальним правопорушенням, в якій просив стягнути з відповідачів заподіяну ними шкоду навколишньому природному середовищу незаконним заняттям водним добувним промислом, в сумі 486 472,00 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що ухвалою Решетилівського районного суду Полтавської області від 27 лютого 2025 року по справі №546/952/24 кримінальне провадження №120241754400003000, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 липня 2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, закрито на підставі п.1 ч. 2 ст. 284 КПК України, у зв`язку із звільненням від кримінальної відповідальності. Цивільний позов Прокурора Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Решетилівської міської ради до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, залишено без розгляду.

Судом під час розгляду справи №546/952/24 встановлено, що 20.07.2024, близько 07:00 год. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , маючи єдиний прямий умисел на незаконне зайняття іншим водним добувним промислом, на таксі прибули з смт. Нові Санжари Полтавського району Полтавської області на берег річки Говтва поблизу вул. Базарна в м. Решетилівка Полтавського району Полтавської області, з метою вилову водних біоресурсів без належного дозволу, а саме раків за допомогою забороненого сіткового знаряддя лову «підхват».

20.07.2024, у період з 07:00 год по 09:00 год, ОСОБА_2 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_1 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді незаконного видобутку раків та бажаючи їх настання, шляхом заброду у водойму річки Говтва, з використанням забороненого сіткового знаряддя лову «підхват», виготовленого із палиць по краям та прикріпленою до них сіткою довжиною 2,5 м, висотою 1,4 м, розміром вічка 1,0 см х 1,0 см, здійснили незаконний вилов 146 раків, після чого були викриті на місці події співробітниками сектору поліцейської діяльності № 1 ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області.

Враховуючи те, що незаконний вилов водних біоресурсів, а саме раків, здійснено в річці Говтва, яка розташована на території Решетилівської міської територіальної громади, саме Решетилівська міська рада, як орган місцевого самоврядування зазнала негативних наслідків від такої протиправної діяльності відповідачів.

Відповідно до висновку експертів №6692/6693 за результатами проведення комплексної судової інженерно-екологічної та економічної експертизи від 27.08.2024, яка проведена в рамках досудового розслідування кримінального провадження №120241754400003000 від 20.07.2024 року, внаслідок незаконного вилову водних біоресурсів – раків 20.07.2024 року в річці Говтва у м. Решетилівка Полтавського району Полтавської області, наведений у довідці, яку надано Управлінням державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Полтавській області (Полтавський рибоохоронний патруль) та розрахованої згідно з Додатком 1 Постанови КМУ №1042, документально та арифметично підтверджується в сумі – 486 472,00 гривень.

Внаслідок вилову гр. ОСОБА_1 сумісно з гр. ОСОБА_2 раків у кількості 146 шт., що мав місце 20.07.2024 в річці Говтва у м. Решетилівка Полтавського району Полтавської області, довкіллю (водному об`єкту) було заподіяно істотну шкоду за ознакою добування великої кількості водних біоресурсів.

Станом на дату подання даного позову, відповідачі добровільно не відшкодували Решетилівській міській раді завдані збитки в розмірі 486 472,00 гривень, ні в поновному обсязі, ні частково. В зв`язку з чим, Решетилівська міська рада, як юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, вимушена звертатися до суду для захисту своїх майнових прав, шляхом стягнення із ОСОБА_2 та ОСОБА_1 шкоди за завдану останніми шкоду, у розмірі 486 472,00 гривень.

Ухвалою суду від 30.06.2025 відкрито провадження у справі за вказаним позовом та постановлено проведення розгляду справи у порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 29.12.2025 підготовче провадження у цивільній справі закрито, справа призначена до судового розгляду.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, 31.03.2026 надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі, 03.04.2026 надав заяву, в якій повідомив, що проти винесення заочного рішення в даній справі позивач не заперечує.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник у судове засідання повторно не з`явилися, були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується довідками Решетилівського районного суду Полтавської області про доставку електронних документів до електронних кабінетів. Відзив на позовну заяву від відповідача ОСОБА_2 чи його представника до суду не надходив.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується довідкою Решетилівського районного суду Полтавської області про доставку електронного документу до електронного кабінету. Відзив на позовну заяву від відповідача ОСОБА_1 до суду не надходив.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). За згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

За вказаних обставин, зі згоди представника позивача, суд ухвалює рішення по справі при заочному розгляді, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Ухвалою Решетилівського районного суду Полтавської області від 27 лютого 2025 року по справі №546/952/24 клопотання трудового колективу ФОП ОСОБА_3 про передачу на поруки обвинуваченого ОСОБА_2 задоволено. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , працюючого підсобним робітником у ФОП ОСОБА_3 , звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, на підставі ст. 47 КК України у зв`язку з передачею його на поруки трудовому колективу ФОП ОСОБА_3 .

Також, вказаною ухвалою задоволено клопотання трудового колективу Приватної агрофірми «Агротехнологія» про передачу на поруки обвинуваченого ОСОБА_1 , працюючого механіком в Приватній агрофірмі «Агротехнологія», та якого звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, на підставі ст. 47 КК України у зв`язку з передачею його на поруки трудовому колективу Приватної агрофірми «Агротехнологія».

Кримінальне провадження №120241754400003000, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 липня 2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, вказаною ухвалою суду закрито на підставі п.1 ч. 2 ст. 284 КПК України, у зв`язку із звільненням від кримінальної відповідальності. Цивільний позов Прокурора Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Решетилівської міської ради до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, залишено без розгляду.

Судом під час розгляду справи №546/952/24 встановлено, що 20.07.2024, близько 07:00 год. ОСОБА_2 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_1 , маючи єдиний прямий умисел на незаконне зайняття іншим водним добувним промислом, на таксі прибули з смт. Нові Санжари Полтавського району Полтавської області на берег річки Говтва поблизу вул. Базарна в м. Решетилівка Полтавського району Полтавської області, з метою вилову водних біоресурсів без належного дозволу, а саме раків за допомогою забороненого сіткового знаряддя лову «підхват».

20.07.2024, у період з 07:00 год по 09:00 год, ОСОБА_2 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_1 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді незаконного видобутку раків та бажаючи їх настання, шляхом заброду у водойму річки Говтва, з використанням забороненого сіткового знаряддя лову «підхват», виготовленого із палиць по краям та прикріпленою до них сіткою довжиною 2,5 м, висотою 1,4 м, розміром вічка 1,0 см х 1,0 см, здійснили незаконний вилов 146 раків, після чого були викриті на місці події співробітниками сектору поліцейської діяльності № 1 ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_2 кваліфіковано за ч. 1 ст. 249 КК України, як незаконне зайняття рибним добувним промислом, що заподіяло істотну шкоду.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 249 КК України, як незаконне зайняття рибним добувним промислом, що заподіяло істотну шкоду.

Вирішуючи питання звільнення відповідачів від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження у справі № 546/952/24 судом враховано, що обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , вперше вчинили кримінальний проступок, дійсно щиро розкаялися, негативно оцінювали та засуджували свою поведінку, висловлювали щирий жаль з приводу вчиненого, взагалі не заперечували своєї провини у скоєному та те, що вони повинні нести відповідальність за завдані збитки.

Згідно висновку експертів № 6692/6693 за результатами проведення комплексної судової інженерно-екологічної та економічної експертизи, складеного 27.08.2024 Національним науковим центром «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України, розмір шкоди завданий водним біоресурсам України, внаслідок незаконного вилову водних біоресурсів – 146 раків 20.07.2024 в річці Говтва у м. Решетилівка Полтавського району Полтавської області становить 486 472,00 грн.

Шкода, завдана довкіллю (водному об`єкту) внаслідок вилову ОСОБА_1 сумісно з ОСОБА_2 20.07.2024 водних біоресурсів, а саме 146 раків, в річці Говтва у м. Решетилівка Полтавського району Полтавської області, являється істотною за ознакою добування великої кількості водних біоресурсів.

Статтею 66 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Відповідно до ст. 15 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» до повноважень місцевих рад у галузі охорони навколишнього природного середовища належить в тому числі, здійснення контролю за додержанням законодавства про охорону навколишнього середовища. Місцеві ради можуть здійснювати й інші повноваження відповідно до цього та інших законів України.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про тваринний світ» об`єктами тваринного світу, на які поширюється дія цього Закону, серед іншого, є: дикі тварини - хордові, в тому числі хребетні (ссавці, птахи, плазуни, земноводні, риби та інші) в усьому їх видовому і популяційному різноманітті та на всіх стадіях розвитку (ембріони, яйця, лялечки тощо), які перебувають у стані природної волі, утримуються у напіввільних умовах чи в неволі (абзац другий частини першої статті 3).

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» водні біоресурси (водні біологічні ресурси) - сукупність водних організмів (гідробіонтів), життя яких неможливе без перебування (знаходження) у воді. До водних біоресурсів належать прісноводні, морські, анадромні та катадромні риби на всіх стадіях розвитку, круглороті, водні безхребетні, у тому числі молюски, ракоподібні, черви, голкошкірі, губки, кишковопорожнинні, наземні безхребетні у водній стадії розвитку, водорості та інші водні рослини.

У статті 1 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних ресурсів» зазначено, що добування (вилов) - це вилучення водних біоресурсів із середовища їх перебування.

Згідно з частиною першою статті 17 Закону України «Про тваринний світ» до спеціального використання об`єктів тваринного світу належать усі види використання тваринного світу (за винятком передбачених законодавством випадків безоплатного любительського і спортивного рибальства у водних об`єктах загального користування), що здійснюються з їх вилученням (добуванням, збиранням тощо) із природного середовища.

Відповідно до частини першої статті 34 Закону України «Про тваринний світ», користувачі об`єктами тваринного світу в установленому законодавством порядку зобов`язані додержуватися встановлених правил, лімітів і строків використання об`єктів тваринного світу.

Згідно зі статтею 52-1 Закону України «Про тваринний світ» для добування об`єктів тваринного світу забороняються виготовлення, збут, застосування, зберігання, серед іншого, монониткових (волосінних) сіток (крім тих, що призначені для промислового лову), а також інших засобів, заборонених законом.

Відповідно до пунктів 3.15, 4.11 Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України №19 від 15.02.1999, зареєстрованих Міністерством юстиції України 28 квітня 1999 року за №269/3562, забороняється: лов водних живих ресурсів із застосуванням вибухових і отруйних речовин, електроструму, колючих знарядь лову, вогнепальної та пневматичної зброї, промислових і інших знарядь лову, виготовлених із сіткоснастевих чи інших матеріалів усіх видів і найменувань.

Згідно з частиною першою статті 68, частиною першою статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відповідно до статті 20 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів"- шкода, завдана рибному господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодуванню за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали або замовляли здійснення такої діяльності.

Частиною 1 статті 63 Закону України «Про тваринний світ» встановлено, що порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Згідно з пунктом 3.15. Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених Наказом Державного комітету рибного господарства України від15.02.1999 №19 (далі Правила рибальства) забороняється лов водних живих ресурсів: із застосуванням, серед іншого, промислових та інших знарядь лову, виготовлених із сіткоснастевих чи інших матеріалів усіх видів і найменувань.

Відповідно до пункту 4.11 Правил рибальства забороняється лов риби і водних безхребетних, менших за розміри, вказані в додатку цих Правил рибальства.

Аналіз наведених спеціальних правових норм у галузі охорони навколишнього середовища дає підстави для висновку про те, що незаконне вилучення водних біоресурсів, у тому числі, і раків із середовища їх перебування є окремим видом правопорушення, за яке передбачена, зокрема, матеріальна відповідальність у виді відшкодування шкоди відповідно до визначених розмірів (такс).

Водночас, загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду закріплені в статті 1166 ЦК України.

Так, частиною першою статті 1166 ЦК України передбачено що, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Підставою для цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди є правопорушення, що включає такі факти як неправомірність поведінки особи; вина заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Відповідно до пункту 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Отже, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Інститут звільнення від кримінальної відповідальності не означає декриміналізації діяння, а звільняє конкретних осіб від відповідальності за злочин, що ними було вчинено.

Отже, звільнення від кримінальної відповідальності не означає виправдання особи чи визнання її невинуватою. У такому випадку КК України виходить із встановлення факту вчинення особою кримінально-караного діяння, тому вказані підстави звільнення від кримінальної відповідальності є нереабілітуючими. У такому разі потерпілий не позбавлений можливості звернутися до суду з позовом про відшкодування заподіяної злочином шкоди в порядку цивільного судочинства.

Відповідний висновок Верховний Суд виклав у постановах від 17 листопада 2020 року в справі № 333/6733/16, від 14 лютого 2018 року в справі № 398/571/15, від 17 серпня 2022 року в справі № 346/4425/18.

Як встановлено судом, ухвалою Решетилівського районного суду Полтавської області від 27.02.2025 у справі 546/952/24 кримінальне провадження №120241754400003000 за обвинуваченням ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, закрито на підставі п.1 ч. 2 ст. 284 КПК України, у зв`язку із звільненням від кримінальної відповідальності.

Згідно з частиною шостою статті 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Окрім того, як вбачається з ухвали Решетилівського районного суду Полтавської області від 27.02.2025 у справі 546/952/24 під час досудового розслідування та судового розгляду кримінальної справи обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, визнали повністю, свого обов`язку щодо відшкодування завданої шкоди не заперечували. Станом на даний час доказів щодо сплати повністю чи частково суми збитків від сторін до суду не надходило.

Суд враховує, що кримінальне провадження у справі № 546/952/24 відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 закрито на підставі п.1 ч. 2 ст. 284 КПК України не за реабілітуючими обставинами та їх вина визнана ними при дачі пояснень.

Крім того, цивільний позов Прокурора Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Решетилівської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відшкодування шкоди вказаною вище ухвалою суду залишено без розгляду. Таким чином, питання про стягнення з відповідачів шкоди, заподіяної незаконним виловом водних біоресурсів, не вирішувалося при розгляді кримінальної справи.

За таких обставин, суд вважає, що між протиправними діями відповідачів та шкодою, завданою навколишньому природному середовищу, є прямий причинний зв`язок, вина відповідачів у заподіянні шкоди, завданої внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства у розмірі 486472,00 грн., доведена в повному обсязі, а тому визначена шкода підлягає стягненню з відповідачів в солідарному порядку на користь позивача.

Питання щодо розподілу витрат по сплаті судового збору суд вирішує на підставі статті 141 ЦПК України.

На підставі п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору щодо вимог про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно п.1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, підлягає сплаті судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, за подання до суду позовної заяви Решетилівською міською радою про відшкодування збитків, завданих кримінальним правопорушенням в розмірі 486472,00 грн., повинен бути сплачений судовий збір в розмірі 7297,08 грн.

Зважаючи на те, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі, позивача звільнено від сплати судового збору щодо вимог про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 7297,08 грн. підлягають стягненню з відповідачів на користь держави солідарно, а саме по 3648,54 грн. з кожного відповідача порівну.

Враховуючи наведене, керуючись ст.4,7,12,89,141,247,263,265,280-283,ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Решетилівської міської ради Полтавської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відшкодування збитків, завданих кримінальним правопорушенням – задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Решетилівської міської ради (код ЄДРПОУ 21044065) до спеціального фонду (код доходу 24062100) на р/р UA 668999980333159331000016606, в ДКСУ м. Київ, одержувач: ГУК у Полтавські області/тг м. Решетилівка, шкоду завдану вчиненим кримінальним правопорушенням у розмірі 486 472 (чотириста вісімдесят шість тисяч чотириста сімдесят дві) грн. 00 коп., по 243 236 (двісті сорок три тисячі чотириста тридцять шість) грн. 00 коп. з кожного.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 7297 (сім тисяч двісті дев`яносто сім) грн. 08 коп. в дохід держави, по 3648 (три тисячі шістсот сорок вісім) грн. 54 коп. з кожного.

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог статтями 284-285 ЦПК України.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування (ім`я) сторін:

Позивач: Решетилівська міська рада Полтавської області, код ЄДРПОУ: 21044065, адреса: 38400, Полтавська область, Полтавський район, м. Решетилівка, вул. Покровська, буд. 14.

Представник позивача - Дядюнова Оксана Анатоліївна, РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: 38400, Полтавська область, Полтавський район, м. Решетилівка, вул. Покровська, буд. 14.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Представник відповідача - ОСОБА_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_3 .

Повний текст рішення складено 03.04.2026.

Суддя І.В. Лівер