Рішення від 02 квітня 2026 р. у справі №553/4730/24 — Подільський районний суд міста Полтави

Подільський районний суд міста Полтави

Справа № 553/4730/24

Провадження № 2/553/107/2026

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

03.04.2026м. Полтава

Подільський районний суд м.Полтави у складі:

головуючого судді Ткачука Ю.А.,

за участю:

секретаря судового засідання Чоповди А.В.,

представників позивача Посенко А.О., Тарасенка Н.А., Чухліба Г.О.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава цивільну справу за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за комунальні послуги,

У С Т А Н О В И В:

23.12.2024 ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» звернулось до Ленінського районного суду м. Полтави із позовом, у якому просило стягнути в солідарному порядку з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованість за послугу з постачання теплової енергії з урахуванням інфляційних втрат та 3 % річних на загальну суму 44207,48 грн, а також витрати по сплаті судового збору.

Позовні вимоги ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» обґрунтовані тим, що позивач є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та послуги з постачання гарячої води. Відповідачі є суб`єктами користування послугами, які надаються ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» (індивідуальними споживачами), взаємовідносини між сторонами врегульовані індивідуальними договорами про надання послуг, що є публічними договорами та набули чинності з 01.12.2021. У зв`язку з неналежним виконанням відповідачами обов`язку з оплати за отримані послуги, за період з 01.10.2019 по 01.12.2024 за адресою: АДРЕСА_1 , утворилась заборгованість за надані послуги в сумі 37996,59 грн. Крім того, на підставі ст. 625 ЦК України, відповідачам нараховані інфляційні збитки та 3% річних. Загальна сума заборгованості, з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, яку позивач просить стягнути в солідарному порядку з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , становить 44207,48 грн.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 23.01.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу п`ятиденний строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків.

29.01.2025 недоліки позовної заяви усунуті представником позивача.

30.01.2025 позовна заява прийнята до розгляду, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено у справі перше судове засідання.

21.02.2025 до суду від відповідачки ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона заперечувала проти задоволення позовних вимог, вказуючи на відсутність у позивача належних правових підстав для надання послуг з постачання теплової енергії, недоведеність виникнення між сторонами правовідносин щодо надання таких послуг та необґрунтованість заявленої до стягнення суми заборгованості. Зокрема, відповідачка ОСОБА_1 зазначила, що долучені до матеріалів справи відомості не підтверджують право позивача надавати послуги з постачання теплової енергії, а також свідчать про відсутність у нього ліцензії на здійснення діяльності, пов`язаної з наданням таких послуг, правових підстав використання теплопостачальних мереж, систем та іншої інфраструктури. Також зазначила про незаконність тарифів, відсутність повноважень НКРЕКП на їх встановлення, необґрунтованість розрахунку заборгованості, недоведеність існування між нею та позивачем правовідносин з постачання теплової енергії, заперечила укладення індивідуального договору. З огляду на викладене, відповідачка ОСОБА_1 просила у задоволенні позову відмовити.

26.02.2025 до суду від представниці позивача ОСОБА_4 надійшла заява, у якій представниця позивача уточнила позовні вимоги та просила суд стягнути з ОСОБА_1 25331,07 грн. основного боргу, 3172,84 грн. - інфляційних втрат, 967,75 грн. - 3 % річних, а всього – 29471,66 грн., з ОСОБА_2 – 6332,76 грн. - основного боргу, 793,21 грн. - інфляційних втрат, 241,94 грн. - 3 % річних, а всього - 7367,91 грн., з ОСОБА_3 – 6332,76 грн. - основного боргу, 793,21 грн. - інфляційних втрат, 241,94 грн. - 3 % річних, а всього - 7367,91 грн. Крім того, представниця позивача просила стягнути з відповідачів судові витрати, понесені підприємством при поданні позовної заяви до суду.

04.03.2025 до суду від відповідачки ОСОБА_1 надійшло клопотання, у якому вона заперечила проти позовних вимог, просила витребувати у позивача документи, згідно з наведеним у клопотанні переліком з 44 пунктів, які, за її твердженням, не додані до позову у якості доказів. Також зазначила, що є непрацездатною, не працює, отримує пенсію за віком, та, як споживач, має бути звільнена від сплати судового збору. Просила відмовити позивачу у позові за необґрунтованістю.

07.03.2025 до суду від представниці позивача ОСОБА_4 надійшла відповідь на відзив, у якій представниця позивача зазначила, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину від 24.05.1995, реєстраційного посвідчення та свідоцтва про право власності від 24.05.1995, відповідачі є співвласниками квартири АДРЕСА_2 , частки яких у праві спільної часткової власності складають: ОСОБА_1 - 2/3 частини, ОСОБА_2 - 1/6 частини, ОСОБА_3 - 1/6 частини. Як співвласники житла відповідачі є споживачами житлово-комунальних послуг та зобов`язані брати участь у витратах на утримання майна і оплачувати надані послуги. Також зазначила, що 01.10.2021 набрали чинності постанови Кабінету Міністрів України № 1022 та № 1023 від 08.09.2021, якими затверджені типові публічні договори приєднання про надання послуг з постачання теплової енергії та про надання послуг з постачання гарячої води. Відповідно до ч.5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі, якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин і не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір, з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Ні на сьогодні, на станом на 01.12.2021 співвласники багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_3 , не повідомили позивача про прийняття рішення щодо вибору моделі договірних відносин і не уклали з підприємством відповідний договір на послугу з постачання теплової енергії. Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема, надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги. Отже, між позивачем та відповідачами з 01.12.2021 вважається укладеним індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання. Також представниця позивача зазначила, що з 07.06.2017 ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» здійснює ліцензовану господарську діяльність з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії на підставі безстрокових ліцензій. Підприємство внесене до ліцензійного реєстру суб`єктів господарювання (ліцензіатів), які здійснюють господарську діяльність з виробництва теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії (в тому числі з використанням альтернативних видів палива) у Полтавській області під номером 52. Щодо порядку нарахування плати за послуги представниця позивача зазначила, що особовий рахунок № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , відкрито на ОСОБА_1 . У період з 01.10.2019 по 01.12.2024 за вказаною адресою підприємством надавалися послуги з постачання теплової енергії. Засоби обліку теплової енергії ані у квартирі, ані у будинку у спірний період не були встановлені, у зв`язку з чим розрахунок вартості послуг здійснювався відповідно до вимог чинного законодавства та Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затв. Наказом Міністерства регіонального розвитку. Будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 № 315. З 01.12.2021 розподіл та нарахування плати за спожиті послуги проводився за двоставковим тарифом, який складався з умовно-змінної та умовно-постійної частин. Вартість послуги з постачання теплової енергії та послуги з постачання гарячої води визначається за тарифами, затвердженими рішенням Полтавської обласної ради від 21.10.2021 № 286, зі змінами, внесеними рішенням № 326 від 09.12.2021, рішенням Полтавської обласної ради від 30.09.2022 № 477, які були чинними у період їх застосування і підлягали обов`язковому виконанню. Крім того, представниця зазначила, що поданий до суду розрахунок боргу відповідає вимогам законодавства про бухгалтерський облік, дає змогу встановити адресу надання послуг, період нарахувань, тарифи, обсяг і підстави виникнення заборгованості, розмір здійснених оплат, наявність пільг або субсидій, а також залишок боргу. При цьому, відповідачами не надано належного контррозрахунку, який би спростовував розрахунок підприємства. Щодо вимог про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних представниця позивача зазначила, що правовідносини між сторонами мають характер грошового зобов`язання, у зв`язку з чим боржник, який прострочив виконання такого зобов`язання, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми. З огляду на викладене, представниця позивача зазначила, що заперечення, викладені у відзиві є безпідставними та необґрунтованими, а позовні вимоги підприємства є правомірними.

24.03.2025 від відповідачки ОСОБА_1 до суду надійшло письмове заперечення на відповідь на відзив, у якому вона зазначила, що вважає довіреність, видану провідному юрисконсульту юридичної служби ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» Посенко О.О. не чинною, розрахунок заборгованості не відповідає вимогам закону, підписаний начальником юридичної служби Іриною Сотник, яка не є уповноваженою особою згідно довіреності на право підпису розрахунку заборгованості. Нарахування здійснювались на опалювану площу 51,26 кв.м, а не на фактичну площу, вказану у правовстановлюючих документах на квартиру – 51,7 кв.м., у зв`язку з чим вважала, що нарахування здійснені на підставі недостовірних вихідних даних. Також відповідачка зазначила, що у 2016 році, в підвалі першого під`їзду, працівниками позивача був встановлений вузол комерційного обліку, який до цього часу не перебуває на обліку позивача. Крім того, відповідачка посилалась на суперечливість та неналежність наданих позивачем документів на підтвердження ліцензування відповідної діяльності, а також на розбіжності у відомостях про наявність у позивача безстрокових ліцензій на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Також заперечила, що відповідачі є споживачами позивача та зазначила, що відповідачі у 2008-2009 роках звертались зі скаргами щодо неотримання послуг позивача, їх якості та письмово відмовились від його послуг у 2009 році, просили відключити опалення. Повторно заперечувала наявність між сторонами належно оформлених договірних відносин щодо надання послуг з постачання теплової енергії. Зазначила, що законами України термін «двоставковий тариф» для застосування до споживачів не передбачений. Вважала що позивачем не доведено правомірність та обґрунтованість заявлених вимог та просила відмовити позивачу у позові.

07.04.2025 від представниці позивача ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» Посенко А.О. до суду надійшли додаткові пояснення, у яких, заперечуючи проти доводів відповідачки, вона зазначила про наявність у підприємства правових підстав для здійснення ліцензованої діяльності з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії. Також зазначила про наявність у неї повноважень на представництво інтересів позивача, які підтверджені наявною у справі довіреністю, а також документами щодо повноважень керівника підприємства. Крім того, представниця позивача зазначила, що нарахування за надані послуги здійснювалось у відповідності до встановлених тарифів, введених в дію з 01.12.2020 постановою НКРЕКП від 30.11.2020 № 2269, з 01.11.2021 рішенням Полтавської обласної ради від 21.10.2021 № 286, з 01.10.2022 рішенням Полтавської обласної ради від 30.09.2022 № 477. Розмір тарифу зазначається на офіційному сайті підприємства. На території Полтави та Полтавської області одноставковий тариф на послугу з постачання теплової енергії не встановлювався. Тому вважає позовні вимоги правомірними.

08.04.2025 від відповідачки ОСОБА_1 до суду надійшла заява про доповнення та уточнення клопотання від 04.03.2025, у якій вона просила суд витребувати у позивача та надати їй копії документів, які, на її думку, не були додані до позову як докази, та заявлені у клопотанні від 04.03.2025.

12.04.2025 від відповідачки ОСОБА_1 до суду надійшли додаткові пояснення по справі, у яких вона просила: не враховувати додаткові пояснення позивача; визнати обставину про наявність у позивача ліцензії не доведеною, застосування позивачем двоставкового тарифу неправомірним, оскільки воно не підтверджене належними та допустимими доказами; враховувати, що недоведеність права на надання послуг виключає можливість задоволення позову про стягнення оплати на них; у задоволенні позовних вимог відмовити.

09.05.2025 від представниці позивача ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» Посенко А.О. до суду надійшли додаткові пояснення, у яких вона, заперечуючи проти доводів відповідачки, зазначила про наявність у позивача правових підстав для здійснення діяльності з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, посилаючись на відповідні ліцензії, їх подальше переоформлення у безстрокові та включення підприємства до ліцензійного реєстру. Також представник позивача зазначила про належність повноважень на представництво інтересів позивача у справі, підтверджених довіреністю №29-14/27 від 02.01.2025, строк дії якої визначено до 31.12.2025, а також обґрунтовувала правомірність здійснення представництва інтересів юридичної особи її посадовими особами.

13.05.2025 від відповідачки Дорохіної Т.К. до суду надійшли додаткові заперечення на письмові пояснення позивача, у яких вона, реагуючи на подані представником позивача на виконання вимог суду письмові докази щодо підтвердження повноважень на представництво інтересів ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго», заперечувала належність поданого статуту підприємства як доказу, посилаючись на наявність, на її думку, розбіжностей у його змісті та оформленні, а також наголошувала на відсутності належних доказів наявності у позивача безстрокових ліцензій на здійснення відповідної діяльності. Також відповідачка заперечила належність документів, поданих на підтвердження повноважень керівника підприємства, зокрема розпорядження Полтавської обласної ради №176, посилаючись на відсутність у ньому підпису та належного засвідчення. Крім того, відповідачка вказувала, що матеріали справи не містять доказів фактичного отримання відповідачами послуг з теплопостачання та подальшого порушення ними обов`язку з їх оплати, у зв`язку з чим заперечувала належність поданого позивачем розрахунку заборгованості, зазначаючи, що він не підтверджений первинними документами та не доводить фактичного обсягу і вартості послуг. Крім наведеного, відповідачка звертала увагу на неточності у відомостях, зазначених позивачем у процесуальних документах. У підсумку відповідачка вважала, що подані позивачем пояснення та документи не підтверджують обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, а тому просила відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

16.05.2025 від представника позивача ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» Посенко А.О. до суду надійшли додаткові письмові пояснення, у яких вона, заперечуючи доводи відповідачки, надала пояснення щодо укладення договору, щодо наявності у позивача ліцензій на право провадження господарської діяльності з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії та підтвердження повноважень керівника підприємства позивача, аналогічні, викладеним у раніше поданих заявах по суті справи. Додатково, представник позивача зазначила, що у поданих раніше поясненнях була допущена описка щодо адреси відповідачів та розрахункового рахунку підприємства. Обґрунтовуючи наявність між сторонами правовідносин та правомірність укладення індивідуального договору як публічного договору приєднання, представниця позивача посилалася на належне доведення до відома споживачів інформації щодо порядку укладення відповідних договірних відносин шляхом її оприлюднення у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та у рахунках на оплату послуг. Крім цього, представник позивача посилалася на фактичне надання послуг та зазначала, що в установленому порядку дії позивача щодо порушення кількісних та якісних показників послуг не були визнані незаконними чи такими, що порушують права відповідачів, у зв`язку з чим вважала позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Ухвалою суду від 10.07.2025, постановленою у судовому засіданні, відмовлено у задоволенні заяви відповідачки ОСОБА_1 про відвід представника позивача ОСОБА_4 .

Ухвалою суду від 10.07.2025 відмовлено у задоволенні клопотання відповідачки ОСОБА_1 від 04.03.2025 про витребування документів.

08.09.2025 відповідачкою ОСОБА_1 до суду подані заперечення на ухвалу суду від 10.07.2025, за змістом яких остання висловлює незгоду з ухвалою суду від 10.07.2025 про відмову у витребуванні доказів та повторно наполягає на необхідності витребування у ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» документів, зазначених у клопотанні від 04.03.2025.

Протокольною ухвалою від 09.09.2025, постановленою у судовому засіданні, відмовлено у задоволенні клопотання відповідачки про витребування документів.

13.11.2025 відповідачкою ОСОБА_1 подано до суду додаткові заперечення на позовну заяву, у яких остання, посилаючись на долучені копії звернень, скарг, заяв та відповідей державних органів, органів місцевого самоврядування, НКРЕКП, Управління майном Полтавської обласної ради, а також ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго», зазначала про недоведеність правомірності та обґрунтованості заявлених позовних вимог, наголошувала на відсутності належних документів, які б підтверджували правові підстави діяльності позивача, обґрунтованість застосованих тарифів та дотримання вимог законодавства при наданні послуг з теплопостачання.

03.12.2025 представником позивача подано до суду додаткові пояснення по справі, у яких зазначено, що з 01.08.2006 року мешканці житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 , у зв`язку з переключенням опалення були переведені на безпосередні розрахунки з ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» та прийняті підприємством на обслуговування як споживачі послуг з теплопостачання. З моменту прийняття споживачів вказаного будинку та по теперішній час по квартирі АДРЕСА_4 власником особового рахунку № НОМЕР_1 є вілповідач ОСОБА_1 , а опалювальна площа квартири становить 51,26 кв.м. З моменту відкриття особового рахунку будь-які зміни до облікових даних споживача не вносились. У зв`язку з цим нарахування за послуги з постачання теплової енергії здійснювались відповідно до наявних у позивача облікових даних, а підстав для проведення перерахунку не було. Крім того, представник позивача зазначила, що житловий будинок по АДРЕСА_3 опалюється від двох теплових вводів. Вузол комерційного обліку теплової енергії, яким обладнано один із теплових вводів, не прийнятий на абонентський облік підприємства, оскільки його показники не відображають фактичного обсягу споживання теплової енергії усім будинком, тоді як інший тепловий ввід вузлом комерційного обліку не обладнаний. Також представник позивача вказувала, що проектна документація на вказаний житловий будинок підприємству не надавалась, у зв`язку з чим максимальне теплове навантаження на опалення будинку визначалось відповідно до чинної нормативної документації, а саме КТМ 204 України 244-94. На підтвердження факту подачі та припинення теплоносія на систему опалення вказаного житлового будинку у відповідні опалювальні періоди представником позивача були надані копії актів перевірки системи теплопостачання, а також інші письмові документи на підтвердження викладених обставин.

13.02.2026 відповідачкою ОСОБА_1 до суду подане клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація № 2» Полтавської міської ради як балансоутримувача житлового будинку. Протокольною ухвалою суду від 17.02.2026 у задоволенні клопотання відповідачки ОСОБА_1 про залучення вказаного підприємства до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, відмовлено.

Крім того, відповідачкою ОСОБА_1 до суду були подані письмові заяви від 18.03.2026, від 23.03.2026, в яких повторно порушувала питання щодо про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація № 2» Полтавської міської ради, витребування та надання їй копій документів, згідно з поданими нею заявами. Оскільки зазначені питання вже були предметом розгляду та вирішені судом, протокольною ухвалою суду від 24.03.2026 у задоволенні вказаних заяв відмовлено.

У судовому засіданні 24.03.2026 року представник позивача ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» Посенко А.О. позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила суд їх задовольнити з урахуванням поданої заяви про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просила стягнути з відповідачів заборгованість пропорційно належним їм часткам у праві власності, а саме: із ОСОБА_1 – 29471,66 грн, що складається із суми основного боргу – 25331,07 грн, інфляційних втрат – 3172,84 грн та 3 % річних – 967,75 грн; із ОСОБА_2 – 7367,91 грн, що складається із суми основного боргу – 6332,76 грн, інфляційних втрат – 793,21 грн та 3 % річних – 241,94 грн; із ОСОБА_3 – 7367,91 грн, що складається із суми основного боргу – 6332,76 грн, інфляційних втрат – 793,21 грн та 3 % річних – 241,94 грн. Крім того, представник позивача просила стягнути з відповідачів судові витрати, понесені підприємством при поданні позовної заяви до суду.

У судовому засіданні представниця позивача пояснила, що ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» є виконавцем послуг з постачання теплової енергії, а нарахування заборгованості відповідачам здійснено відповідно до вимог чинного законодавства. Наполягала на тому, що наданий позивачем розрахунок заборгованості є правильним, тоді як відповідачами жодного належного контррозрахунку суду не подано. Також зазначала, що опалювальна площа квартири визначена на підставі наявних у позивача відомостей, а відповідачі із заявами чи документами щодо її уточнення до підприємства не зверталися. Крім того, вказувала, що між сторонами існують правовідносини з надання житлово-комунальних послуг, які регулюються типовою формою індивідуального договору.

Відповідачка ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову та просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що послуги з теплопостачання фактично не надавалися, а належних та допустимих доказів їх надання позивачем суду не подано. Також зазначала про відсутність між сторонами належним чином укладеного письмового договору, у зв`язку з чим не визнавала наявності правових підстав для стягнення з неї та інших відповідачів заборгованості, заперечувала правильність її розрахунку, вказувала на його необґрунтованість, а також на відсутність належних доказів щодо визначення опалювальної площі квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Крім того, відповідачка заперечувала, що позивач є виконавцем відповідних послуг, наявність у нього правових підстав для їх надання, а також повноваження осіб, які діяли від імені позивача у справі, зокрема щодо підписання та подання процесуальних документів, посилаючись на неналежність наданих довіреностей та інших документів на підтвердження повноважень представника і посадових осіб підприємства.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судові засідання не з`явилялись, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином шляхом направлення судових повісток рекомендованою кореспонденцією, а також шляхом розміщення оголошення про виклик на офіційному вебсайті суду, причини неявки суду не повідомили, будь-яких заяв чи клопотань до суду не надали.

Суд, вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення відповідача, оцінивши подані докази окремо та у їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Так, судом встановлено, що відповідно до наявних у матеріалах справи копій: свідоцтва про право на спадщину за законом від 24.05.1995 року, реєстраційного посвідчення, свідоцтва про право власності від 24.05.1995 року, відповідачі є співвласниками квартири АДРЕСА_2 . Частки відповідачів у праві спільної часткової власності на вказану квартиру складають: ОСОБА_1 - 2/3 частки, ОСОБА_2 - 1/6 частки, ОСОБА_3 - 1/6 частки.

Позивач – Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго» надає послуги з постачання теплової енергії споживачам таких послуг за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до статей 317, 319, 322 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, а власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними зі спільним майном.

Отже, як співвласники квартири, відповідачі є особами, на яких покладається обов`язок з оплати житлово-комунальних послуг, що надаються щодо такого об`єкта нерухомості, у тому числі послуг з постачання теплової енергії.

Нормами статті 12 Закону «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII визначено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо від різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговування внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).

Відповідно до абзаців 1-3, 5, 8, 9, 11 пункту 13 постанови Кабінету Міністрів України № 830 від 21 серпня 2019 року «Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії» послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13 і 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.

Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.

У разі укладення колективного договору виконавець надає уповноваженій співвласниками особі необхідну кількість договорів, що забезпечує отримання договору кожним із співвласників багатоквартирного будинку.

Колективний договір і договір з колективним споживачем можуть бути укладені з виконавцем за умови обладнання багатоквартирного будинку вузлом (вузлами) обліку, який (які) забезпечує (забезпечують) загальний облік споживання послуги у будинку.

У разі зміни тарифу протягом строку дії договору новий розмір тарифу застосовується з дня введення його в дію.

01 жовтня 2021 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України № 1022 від 08 вересня 2021 року, якою затверджені публічні договори приєднання про надання послуг з постачання теплової енергії. Відповідно до п.3 прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договори зі споживачами, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин, укладаються протягом двох місяців з дня набрання чинності рішення Кабінету Міністрів України про затвердження типових публічних договорів приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування та/або на вебсайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.

Доказів того, що станом на 01.12.2021 року співвласники багатоквартирного за адресою: АДРЕСА_1 , самостійно обрали модель організації договірних відносин, до суду не надано. Отже, між ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» та співвласниками будинку виникли договірні відносини на підставі публічних індивідуальних договорів приєднання про надання послуг з постачання теплової енергії, які з 01.12.2021 вважаються укладеними, у тому числі й щодо відповідачів як індивідуальних споживачів.

Cуд констатує, що сам по собі факт відсутності підписаного сторонами у письмовій формі індивідуального договору не свідчить про відсутність між сторонами правовідносин з надання житлово-комунальних послуг та не звільняє споживача від обов`язку оплачувати фактично надані послуги.

Матеріали справи не містять належних і допустимих доказів того, що відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у встановленому законом порядку відмовились від послуг позивача або що між сторонами припинено відповідні правовідносини. Разом з цим, згідно розрахунку заборгованості, відповідачі здійснювали часткову оплату послуг з постачання теплової енергії за спірний період, тим самим підтверджуючи факт їх отримання.

При цьому, судом відхиляються доводи відповідачки ОСОБА_1 щодо відсутності у позивача належних правових підстав для здійснення діяльності з постачання теплової енергії, оскільки наявність у позивача відповідної ліцензії підтверджене, в тому числі, наданим відповідачкою ОСОБА_1 витягом з ліцензійного реєстру суб`єктів господарювання (ліцензіатів), які здійснюють господарську діяльність з виробництва теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії (в тому числі з використанням альтернативних видів палива) у Полтавській області станом на 05.07.2024. Доказів на підтвердження відсутності у позивача у спірний період права на здійснення відповідної діяльності, припинення або зупинення дії відповідних ліцензій у встановленому законом порядку, відповідачкою до суду не надано.

Крім того, судом відхиляються доводи відповідачки про відсутність належних повноважень представників позивача, оскільки наведені нею доводи зводяться виключно до власного тлумачення змісту наданих представниками позивача документів.

За таких обставин суд приходить до висновку, що між сторонами у спірний період існували правовідносини з надання послуг з постачання теплової енергії, у межах яких позивач як виконавець надавав послугу, а відповідачі, як споживачі, були зобов`язані здійснювати її оплату.

Згідно з положеннями ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII, споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Згідно з п. 18 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, і водовідведення», затверджених постановою КМУ №630 від 21.07.2005, споживачі зобов`язані оплачувати спожиті послуги не пізніше ніж 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідачами належним чином не виконувались обов`язки щодо своєчасної та повної оплати отриманих послуг з постачання теплової енергії, у зв`язку з чим утворилась заборгованість.

За розрахунком, наданим позивачем, за період з 01.10.2019 по 01.12.2024 за адресою: АДРЕСА_1 , заборгованість за послуги з постачання теплової енергії становить 37996,59 грн.

Наданий розрахунок містить відомості щодо періоду нарахування, застосованих тарифів, обсягу спожитої теплової енергії, оплат та залишку заборгованості.

Відповідачка ОСОБА_1 , заперечуючи проти позову, посилалась, зокрема, на відсутність фактичного надання послуг з теплопостачання та їх неналежну якість, неправомірність застосованих позивачем тарифів, а також недоведеність визначення опалювальної площі квартири, у зв`язку з чим вважала здійснені позивачем нарахування та поданий до суду розрахунок заборгованості необґрунтованими.

Разом з цим, вказані твердження відповідачки жодними об`єктивними доказами не підтверджуються, а надані відповідачкою заяви про відключення системи опалення в квартирі відповідачів у зв`язку з наданням послуг неналежної якості від 23.06.2009 та від 11.09.2009 не стосуються періоду, за який утворилась заборгованість, що є предметом спору. Водночас відповідачка ОСОБА_1 , обґрунтовуючи заперечення проти позову, посилалась на подані нею звернення та скарги до державних органів та установ, чим намагалась підтвердити неналежність наданих послуг або відсутність підстав для їх оплати, однак такі звернення без належного встановлення у передбаченому законом порядку факту ненадання або неякісного надання послуги не є підставою для звільнення споживача від оплати послуг у спірний період.

Крім того, правомірність тарифів на послуги з постачання теплової енергії, встановлених органом місцевого самоврядування та застосованих позивачем у розрахунку заборгованості, не є предметом спору у справі, а сама по собі незгода відповідачки із застосованими позивачем тарифами не спростовує розрахунок заборгованості та не звільняє відповідачів від обов`язку щодо оплати наданих послуг.

Заперечення відповідачки щодо правильності визначення опалювальної площі квартири також не спростовують позовні вимоги. Так, позивач посилався на те, що опалювальна площа квартири АДРЕСА_4 становить 51,26 кв.м, і саме з урахуванням цього показника здійснювались нарахування протягом спірного періоду. Представник позивача також зазначала, що з моменту відкриття особового рахунку будь-які зміни до його облікових даних не вносились, а відповідачі із відповідними документами щодо уточнення площі до підприємства не звертались. Будь-яких технічних документів, що підтверджують доводи відповідачки ОСОБА_1 про те, що опалювана площа квартири АДРЕСА_2 , становить 51,7 кв.м., відповідачкою до суду не надано.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що відповідачами не спростований розрахунок заборгованості, наданий позивачем, а позивачем доведена наявність у відповідачів заборгованості за послуги з постачання теплової енергії відповідачам за період з 01.10.2019 по 01.12.2024 у розмірі 37996,59 грн.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідачів 3 % річних, нарахованих за періоди з 21.12.2019 по 20.02.2022 та з 21.12.2023 по 30.11.2024 на загальну суму 1451,63 грн., а також інфляційних втрат, нарахованих за періоди з січня 2020 року по січень 2022 року та з січня по грудень 2024 року у розмірі 4 759,26 грн.

Відповідно до положень ч. 1 та 2 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник який прострочив виконання грошового зобов`язання, зобов`язаний сплатити суму заборгованості із урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотка річних від простроченої суми.

За змістом статті 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від ухвалення рішення суду про присудження суми боргу, відкриття виконавчого провадження чи його зупинення. Отже, зважаючи на юридичну природу правовідносин між сторонами, на них поширюється дія положень ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Розрахунки позивача щодо нарахування інфляційних збитків та 3% річних відповідачами не спростовані. З огляду на те, що відповідачами неналежним чином виконано їх грошове зобов`язання з оплати комунальних послуг, нарахування позивачем 3% річних та інфляційних втрат є правомірним.

З урахуванням уточнення позову, позивач просить стягнути з відповідачів заборгованість за послуги з постачання теплової енергії із врахуванням інфляційних витрат та 3 % річних пропорційно належним відповідачам часткам у праві власності на квартиру,

Згідно ст.356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаним із спільним майном ( стаття 360 ЦК України).

Оскільки квартира, в яку надаються позивачем послуги теплопостачання, перебуває у спільній частковій власності, кожен із співвласників повинен брати участь у витратах відповідно до розміру своєї частки у праві власності. Отже, з ОСОБА_1 підлягає стягненню 25331,07 грн. основного боргу, 3172,84 грн. - інфляційних втрат, 967,75 грн. - 3 % річних, а всього – 29471,66 грн., з ОСОБА_2 підлягає стягненню 6332,76 грн. - основного боргу, 793,21 грн. - інфляційних втрат, 241,94 грн. - 3 % річних, а всього - 7367,91 грн., з ОСОБА_3 підлягає стягненню 6332,76 грн. - основного боргу, 793,21 грн. - інфляційних втрат, 241,94 грн. - 3 % річних, а всього - 7367,91 грн.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» про стягнення з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованості за комунальні послуги, є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Питання про розподіл судових витрат по справі суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України, а тому стягує з відповідачів на користь ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» судові витрати по справі у вигляді судового збору у сумі 3028,00 грн. Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з урахуванням уточнення позовних вимог, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідачів на його користь пропорційно розміру заявлених та задоволених до кожного з них вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 76-83, 89, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за комунальні послуги – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» заборгованість за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.10.2019 року по 01.12.2024 року, із врахуванням інфляційних витрат та 3 % річних за період з 21.12.2019 року по 01.12.2024 року, у розмірі 29471,66 грн (двадцять дев`ять тисяч чотириста сімдесят одна гривня шістдесят шість копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» заборгованість за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.10.2019 року по 01.12.2024 року, із врахуванням інфляційних витрат та 3 % річних за період з 21.12.2019 року по 01.12.2024 року, у розмірі 7367, 91 грн (сім тисяч триста шістдесят сім гривень дев`яносто одна копійка).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» заборгованість за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.10.2019 року по 01.12.2024 року, із врахуванням інфляційних витрат та 3 % річних за період з 21.12.2019 року по 01.12.2024 року, у розмірі 7367, 91 грн (сім тисяч триста шістдесят сім гривень дев`яносто одна копійка).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» судовий збір у розмірі 2018,67 грн (дві тисячі вісімнадцять гривень шістдесят сім копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» судовий збір у розмірі 504,67 грн (п`ятсот чотири гривні шістдесят сім копійок).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» судовий збір у розмірі 504,67 грн (п`ятсот чотири гривні шістдесят сім копійок).

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду безпосередньо або через Подільський районний суд міста Полтави, протягом тридцяти днів з дня його складання. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Сторони по справі:

Позивач: Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго», 36008, м. Полтава, вул. Польська, 2а, ( ЄДРПОУ 03338030, р/рахунок НОМЕР_2 в АБ «УКРГАЗБАНК», МФО 320478);

Відповідач:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 .

Повне рішення складене 03.04.2026

Суддя Подільського районного суду міста Полтави Ю. А. Ткачук