Рішення від 24 лютого 2026 р. у справі №553/2622/25 — Подільський районний суд міста Полтави

Подільський районний суд міста Полтави

Справа № 553/2622/25

Провадження № 2/553/178/2026

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

25.02.2026м. Полтава

Подільський районний суд міста Полтави в складі головуючого судді Фоміної Ю.В., за участю секретаря судового засідання Летюченко В.В., представника відповідачки Хворост Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засідання в м. Полтаві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №553/2622/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,-

В С Т А Н О В И В:

23.06.2025 року представник ТОВ «Фінпром Маркет» звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договром позики та просить стягнути з ОСОБА_2 (прізвище після реєстрації шлюбу ОСОБА_3 ) користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» суму заборгованості за договором позики № 1951759 від 02.04.2021 року в розмірі 16421,68 грн., з яких: 5500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 10921,68 грн. - сума заборгованості за відсотками, а також стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 2422,40 грн. та витрати на правничу допомогу в сумі 3500,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на наявність договору, його умови, в підтвердження наданого розрахунку про стягнення заборгованості за договором.

Ухвалою судді Подільського районного суду міста Полтави від 13.08.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

04.09.2025 року від представника відповідачки надійшов відзив на позовну заяву, в якому позивачка заперечує проти позовних вимог посилаючись на наступне: матеріали справи не містять підтверджень, що саме надані фінансовою установою Правила надання грошових коштів у позику були надані при уккладанні договору позичальнику та який ознайомився і погодився із ними, підписуючи договір позики, а також те, що вказаний документ на момент отримаіння відповідачем кредитних коштів взагалі містив умови, зокрема й щодо пролонгації договору. Надані позивачем Правила надання грошових коштів у позику, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обовязків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позивальником, а також, якщо ці умови прямо передбачені, як у даному випадку, в договорі, який безпосередньо підписаний відповідачем і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому правил приєднання як другої сторони до запропонованого договору. Тому, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді пролонгацію договору. Отже, підстави для нарахування та сплати відсотків відсутків за період з 03.05.2021 року по 28.05.2025 року відсутні. Відповідно до розрахунку позивача, відповідачкою було сплачено 30.04.2021 року – 754,60 грн.; 30.05.2021 року – 700,70 грн.; 26.06.2021 року – 757,02 грн., а всього 2212,32 грн. Відтак, борг становить 4096,18 грн. (5500 грн. тіла кредиту + 808,50 грн. відсотки – 2212,32 грн. сплачених коштів). У відповідача, при умові доведеності видачі первісним кредитором позики, наявний обовязок сплатити позивачу заборгованість у сумі 4096,18 грн. Разом з тим, позивач не надав належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт видачі позики, її суму та дату такої видачі, якщо вона мала місце. Відповідачка сплатила гонорар адвокату на надання професійної правничої допомоги під час розгляду даної справи у сумі 8500,00 грн., які представник відповідачки просить стягнути з позивача.

08.09.2025 року представник позивача надала відповідь на відзив

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» в судове засідання не з`явився, був повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечила в повному обсязі, зазначаючи про недоведення позовних вимог та відсутності доказів отримання відповідачкою позики.

Суд, дослідив матеріали справи, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, дійшов до такого висновку.

Судом встановлено, що 02.04.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (первісний кредитор) та ОСОБА_2 , яка після реєстрації шлюбу 10.09.2022 року змінила прізвище на ОСОБА_3 , було укладено договір позики № 1951759.

Договір позики підписано електронним підписом позичальника, який відтворено шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер моб.телефону відповідача, про що свідчить п. 5 Договору позики, та реквізити та підпис сторін, зазначені в п.11 Договору позики.

Згідно з п. 1 договору позики, позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.

Відповідно до п. 2 договору сторони погодили порядок і графік повернення позики та сплати процентів, а саме позика в розмірі 5500,00 грн., строк позики 30 днів, процентна ставка (базова/день) 1,99 % (фіксована).

Дата надання позики 02.04.2021 року, дата повернення позики 02.05.2021 року, знижена процентна ставка 0,49 %, процентна ставка за понад строкове користування 2,70 %, орієнтовна реальна річна процентна ставка 178,85 %, орієнтовна загальна вартість позики – 6308,50 грн.

В п. 3 договору зазначено, що проценти за цим договором нараховується щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики.

Підписанням цього договору позики відповідач підтверджує, що він ознайомився на сайті https://mycredit.ua/documents-license/ з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачена ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» . Також погодився, що до моменту підписання договору позики вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту розміщені на сайті https://mycredit.ua/documents-license/ (Правила), їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору йому зрозумілі(п.п. 4.1,4.2 п. 4 договору позики).

Правила надання грошових кредитів у позику Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» перебувають у загальному доступі, будучи опублікованими на сайті.

Статтею 1047 ЦК України передбачено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до п. 5 договору позики цей договір укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно з Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідачка пройшла ідентифікацію, що підтверджується відповідною довідкою (а.с. 19).

На виконання умов договору ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (первісний кредитор) 02.04.2021 року перерахувало на банківську картку, емітовану в АТ КБ «Приватбанк» на імя ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 5500,00 грн., що підтверджується випискою банку, надану на ухвалу суду про витребування доказів, довідкою та копією платіжної інструкції.

19 листопада 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Управління активами» укладено Договір факторингу № 1911, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступає ТОВ «ФК «Управління активами» за плату належні йому права вимоги, а останнє приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, зазначених в Реєстрі заборгованостей. (а.с.20-23)

Відповідно до Реєстру прав вимог №3 від 19.11.2021 року, ТОВ «Безпечне агентство» відступає ТОВ «Фінансова компанія управління активами» Право вимоги до Боржників на умовах передбачених Договором факторнгу №1911, згідно із Реєстром, в тому числі до боржника ОСОБА_2 за Договором пизики №1951759 від 02.04.2021 року (а.с.25 на звороті, 28).

03 квітня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Управління активами» та ТОВ «Фінпром Маркет» укладено Договір факторингу № 030423-ФК, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Управління активами» передає (відступає) ТОВ «Фінпром Маркет» за плату належні йому права вимоги до боржників, а останнє приймає належні ТОВ «ФК «Управління активами» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі Заборгованостей.

Відповідно до Реєстру Заборгованості Додаток №1 до Договору факторингу №030423-ФК від 03.04.2023 року, ТОВ «Фінпром Маркет» набуло права грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_2 .

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно дост. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з ст.1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Згідно ч. 1 ст.1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первинному кредитору і таке виконання зобов`язання є належним. Така позиція викладена і Верховним Судом України у постанові від 23 вересня 2015 року № 6-979цс15.

Отже, позивач як новий кредитор набув прав вимоги до відповідача за кредитним договором, а тому має право звернутись із вимогами про стягнення заборгованості за вказаним кредитним договором.

За правилом частини 1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 ЦК України).

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з яким договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі №234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі №234/8084/20 (провадження № 61-2303св21).

Відповідно до ст.ст. 11, 509 ЦК України договір є підставою для виникнення зобов`язань.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір позики укладено в електронній формі.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладенні з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується у порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Сторони узгодили розмір позики, грошову одиницю, в якій надано позику, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з умовами договору позики позичальник зобов`язується вчасно повернути позику, сплатити відсотки за користування позикою в порядку, визначеному цим договором.

02.04.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (первісний кредитор) та ОСОБА_2 було укладено договір позики № 1951759.

Згідно з п. 1 договору позики, позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.

Відповідно до п. 2 договору сторони погодили порядок і графік повернення позики та сплати процентів, а саме позика в розмірі 5500,00 грн., строк позики 30 днів, процентна ставка (базова/день) 1,99 % (фіксована).

Дата надання позики 02.04.2021 року, дата повернення позики 02.05.2021 року, знижена процентна ставка 0,49 %, процентна ставка за понад строкове користування 2,70 %, орієнтовна реальна річна процентна ставка 178,85 %, орієнтовна загальна вартість позики – 6308,50 грн.

Саме ці умови узгоджені та підписані сторонами. Тобто, сторони погодили порядок і строки повернення кредиту, загальну вартість позики.

З урахуванням наведеного слідує, що строк дії договору 30 днів, з 02.04.2021 року по 02.05.2021 року.

Відтак, у межах строку кредитування до 02.05.2021 року відповідачка мала, зокрема, повертати позивачу кредит і сплачувати проценти за користування кредитними коштами.

Позивач зазначає, що заборгованість відповідача за договором позики № 1951759 від 02.04.2021 року, за період з 02.04.2021 року по 28.05.2025 року, становить 16421,68 грн., яка складається: 5500,00 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 10921,68 грн. – заборгованість за процентами. (а.с.6-8)

Однак, відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Такі висновки викладені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року в справі №310/11534/13-ц, в постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 р по справі № 300/438/18.

Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.

Отже, припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК Українипро щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України».

За умовами договору позики №1951759 від 02.04.2021 кредитні кошти в сумі 5500,00 грн. надавалися до 02.05.2021. Отже, ТОВ «Фінпром Маркет» має право на стягнення процентів за користування кредитними коштами у розмірі, передбаченому договором, за період з 02.04.2021 по 02.05.2021 р.

Також, відповідно до п. 2 договору сторони погодили Параметри та умови позики, параметри, порядок і графік повернення позики та сплати процентів, а саме позика в розмірі 5500,00 грн., строк позики 30 днів, процентна ставка (базова/день) 1,99 % (фіксована), загальна вартість позики 6308,50 грн., з них 5500,00 грн. (сума позика), а отже проценти за позикою за період з 02.04.2021 року по 02.05.2021 року становлять 808,50 грн. та саме такий розрахунок загальної вартості кредиту доводився до відмова відповідачки, яка під даним розрахунком поставила електронний підпис.

Доказів того, що в подальшому, після 02.05.2021 року сторонами було пролонговано вказаний договір матеріали справи не містять. Суд вважає недоведеними позивачем ті обставини, що позивач був ознайомлений з Правилами на сайті кредитора саме у такій редакції, матеріали справи не містять доказів про те, що позивач був ознайомлений саме з цими Правилами надання грошових коштів у позику, з огляду на їх мінливий характер, які долучені позивачем до позовної заяви. Правила не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені у договорі. Факт підписання договору позики не може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому додатковим умов кредитування за Правилами надання грошових коштів у позику.

Відомості про нарахування позивачем процентів за порушення умов договору відповідно до статті 625 ЦК України у матеріалах справи відсутні.

Таким чином, враховуючи, що відповідачка здійснила платежі на виконання умов Договору позики на загальну суму 2212,32 грн., суд дійшов висновку, що заборгованість відповідачки за вказаним Договором становить 4096,18 грн. (6308,50 грн.(загальна вартість кредиту, яку погодили сторони) – 2212.32 грн.).

З урахуванням викладеного, вимоги ТОВ «Фінпром Маркет» про стягнення з відповідачки заборгованості за договором позики № 1951759 від 02.04.2021 року підлягають частковому задоволенню в сумі 4096,18 грн.

Позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 грн.

Судові витрати, згідно зі ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача, відповідно до задоволення позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, то суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 604,24 грн.

Що стосується заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3500,00 грн., суд враховує наступне.

Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами першою-п`ятою статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18), вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Понесений позивачем розмір витрат на правову допомогу підтверджується договором про надання правничої допомоги №01-11/24 від 01.11.2024 року, укладений між ТОВ «Фінпром Маркет» та адвокатом Ткаченко Ю.О., актом приймання-передачі наданих послуг від 01.11.2024 року, витягом з Акту №10-П приймання-передачі наданої правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги №01-11/24 від 01.11.2024 року, з детальним описом наданих послуг та їх вартістю, платіжною інструкцією від 20.03.2025 року про перерахунок ТОВ «Фінпром Маркет» на рахунок адвоката Ткаченко Ю.О. оплати згідно Акту №10-П приймання-передачі наданої правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги №01-11/24 від 01.11.2024 року, копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордером.

Отже, витрати позивача на правничу допомогу підтверджені належними доказами, їх сума є співмірною із складністю справи та обсягом наданих послуг, та оскільки позовні вимоги задоволено частково, то суд стягує з відповідача на користь позивача та витрати на професійну правничу допомогу пропорційно до задоволених вимог в розмірі 873,03 грн.

Відповідно до ч.9 ст.141 ЦПК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи, що спір виник в результаті неправильних вій відповідачки, яка дупустила порушення умов договору, позивач прав відповідачки не порушував, суд вважає за необхідним залишити судові витрати на професійну правничу допомогу понесені відповідачкою ОСОБА_4 в сумі 8500,00 грн. за відповідачкою.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 7, 10-13, 19, 76-81, 89, 133, 141, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, 274, 279, 354-355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», місцезнаходження: 8200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, буд.9А, офіс 204, код ЄДРПОУ 43311346, банківські реквізити: НОМЕР_2 , відкритий в АТ «ОТП Банк», код банку 300528, заборгованість за Договором позики №1951759 в розмірі 4096,18 грн. (чотири тисячі дев`яносто шість грн. 18 коп.)

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», місцезнаходження: 8200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, буд.9А, офіс 204, код ЄДРПОУ 43311346, банківські реквізити: НОМЕР_2 , відкритий в АТ «ОТП Банк», код банку 300528, судовий збір в сумі 604,24 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 873,03 грн.

Понесені відповідачкою судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8500,00 грн., - залишити за відповідачкою ОСОБА_4 .

В іншій частині позовних вимог, - відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 02.03.2026.

Суддя Подільського районного суду міста Полтави Ю. В. Фоміна