Рішення від 25 березня 2026 р. у справі №532/143/26 — Кобеляцький районний суд Полтавської області

532/143/26

2/532/481/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2026 р. Кобеляцький районний суд Полтавської області в складі:

судді – Мороз Т.М.,

з участю:

секретаря судового засідання – Крейс О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кобеляки в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, –

В С Т А Н О В И В:

20.01.2026 до Кобеляцького районного суду Полтавської області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Позов мотивовано тим, що 13.11.2023 між товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та відповідачем укладено Договір про споживчий кредит № 9268953, відповідно до умов якого товариство надало відповідачу грошові кошти у розмірі 4000 грн, а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені договором. В подальшому право вимоги за кредитним договором перейшло до позивача. Станом на дату подання позову заборгованість відповідача перед позивачем становить 14520,50 грн, а саме: заборгованість за тілом кредиту – 4000 грн; заборгованість за процентами – 10120,50 грн, заборгованість за комісією – 400 грн. На підставі викладеного, представник позивача прохав суд стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором у розмірі 14520,50 гривень та понесені судові витрати.

Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 29.01.2026 по справі відкрито провадження та призначено судове засідання.

Представник позивача, адвокат Усенко М. І., надав до суду заяву про розгляд справи без участі представника позивача. Позовні вимоги підтримав.

Відповідач ОСОБА_1 надала до суду заяву про розгляд справи без її участі. Не заперечувала факт отримання нею кредитних коштів у розмірі 4000 гривень. Прохала зменшити розмір нарахованих відсотків та штрафів до розумного та справедливого рівня. Також вказала, що здійснює догляд за малолітньою дитиною та перебуває у складному матеріальному становищі.

Суд, розглянувши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 13.11.2023 між товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_2 укладено Договір про споживчий кредит № 9268953 (далі – Договір), відповідно до умов якого товариство надало відповідачу грошові кошти у розмірі 4000 грн. Кредит надається загальним строком на 105 днів з 13.11.2023 і складається з пільгового та поточного періодів. Пільговий період складає 15 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 28.11.2023. Поточний період складає 90 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 26.02.2024 р. Позичальник має повернути кредит, сплатити комісії за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу 28.11.2023, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 26.02.2024 (а. с. 8-13).

Відповідно до п.п. 1.5.2, 1.5.3 Договору проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 990 грн, які нараховуються за ставкою 1.65 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду. Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду: 12600 грн, які нараховуються за стандартною процентною ставкою 3.50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду.

Відповідно до п. 1.5.1 Договору комісія за надання кредиту: 400.00 грн., яка нараховується за ставкою 10.00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.

Відповідно до п. 2.1 Договору кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 *24.

Договір підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором (а. с. 15).

Також суду надано графік платежів за договором та заяву на отримання кредиту (а. с. 13-14).

Згідно платіжного доручення №115116722 від 13.11.2023 та відповіді АТ КБ «ПриватБанк» №20.1.0.0.0/7-260309/63168-БТ ОСОБА_3 13.11.2023 було перераховано грошові кошти у розмірі 4000 гривень на банківську картку № НОМЕР_2 .

Отримання грошових коштів у розмірі 4 000 гривень також не заперечується відповідачем.

Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «Мілоан» відповідач має заборгованість у розмірі 4520,50 грн, а саме: заборгованість за тілом кредиту – 4000 грн; заборгованість за процентами – 10120,50 грн, заборгованість за комісією – 400 грн (а. с. 17-18).

26.03.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги №104-МЛ (а. с. 18-27).

Згідно витягу з Реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №104-МЛ від 26.03.2024 позивач отримав право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 9268953 (а. с. 28).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

У пункті 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Нормами ч. ч. 3, 6, 12 ст. 11 цього Закону передбачено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: 1) надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; 2) заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; 3) вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: 1) електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; 2) електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; 3) аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судом встановлено, що спірний договір укладений між сторонами відповідно до ст. ст. 11-12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідачем у поданій нею заяві не заперечується факт укладення договору, а також підтверджується факт отримання нею кредитних коштів у розмірі 4000 гривень.

За таких обставин суд вважає доведеним факт укладення кредитного договору та отримання відповідачем коштів відповідно до його умов.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання, а в ч.1 ст. 625 ЦК України зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 513, ст. 514 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Щодо нарахованих відсотків суд зазначає наступне.

Як вбачається з надано розрахунку заборгованості ТОВ «Мілоан» проводилося нарахування відсотків відповідно до п. 1.5.2 Договору за період 15 днів у розмірі 990 гривень (пільговий період, процентна ставка 1,65% на день) та за період 90 днів за стандартною процентною ставкою (а. с. 17).

Відсотки нараховані в межах строку, що передбачений договором, на суму заборгованості. В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження сплати відповідачем заборгованості, як в повному обсязі, так і частково. ОСОБА_1 такі докази також не були надані.

Згідно із положеннями частини першої, п`ятої, шостої ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Сторона має довести ті обставини, на які вона посилається, і саме, такі належним чином вчинені дії позивача, за загальним правилом, є підставою для задоволення його позову. Натомість відсутність належного спростування іншою стороною обставин, на які посилається сторона без належного їх доведення, а сама по собі не є підставою для задоволення позову, оскільки суперечить загальним принципам доказування у цивільних справах, встановлених процесуальним законом.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 2 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18(пункт 41)). Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (див. пункт 43 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18).

В судовому засіданні встановлено, що позивачем надано належні та допустимі докази, не спростовані відповідачем, щодо укладення кредитного договору та отримання відповідачем кредитних коштів. Також стороною позивача надано докази на підтвердження переходу права грошової вимоги до відповідача за укладеним кредитним договором.

Відповідачем не надано суду власного розрахунку заборгованості на спростування доводів і розрахунку позивача щодо нарахованих процентів та відсоткової ставки за ними. Із вимогами про визнання недійсним кредитного договору в частині визначення розміру відсотків за користування кредитними коштами відповідач не звертався, а отримавши кредитні кошти, не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення такого договору відмовитися від нього без пояснення причин, тим самим підтвердив виконання своїх зобов`язань.

За таких обставин, судом встановлено погодження позичальником істотних умов кредитування та неналежне виконання укладеного договору, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.

Крім цього, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України із відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений за подання позовної заяви судовий збір в сумі 2662,40 гривень.

Щодо стягнення судових витрат на правову допомогу суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження витрат на правову допомогу позивачем надано копію договору про надання правничої допомоги №0107 від 01.07.2025 року, акт наданих послуг №Д/12722 від 05.01.2026 року, детальний опис наданих послуг до акту №Д/12722 (а. с. 32-33).

За таких обставин суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу пропорційно до обсягу задоволених позовних вимог у розмірі 8 000 гривень.

Керуючись статтями 12, 259, 263 ЦПК України, суд, –

У Х В А Л И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» – задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 9268953 від 13.11.2023 в загальному розмірі 14520,50 (чотирнадцять тисяч п`ятсот двадцять грн 50 коп.) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судові витрати: судовий збір у розмірі 2662,40 (дві тисячі шістсот шістдесят дві грн 40 коп.) гривень та витрати на правову допомогу у розмірі 8 000 (вісім тисяч) гривень, а всього 10 422,40 (десять тисяч шістсот шістдесят дві грн 40 коп.) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, місце знаходження: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, 4-ий поверх, р/р НОМЕР_3 , банк отримувача АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК»;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя