Суд: Київський районний суд м. Полтави
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Крадіжка
Дата: 02 квітня 2026 р.
Справа: №552/2452/26
Суддя: Айдаєв Р. З.
КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ
Справа №552/2452/26
Провадження № 1-кп/552/569/26
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03.04.2026 м. Полтава
Київський районний суд м. Полтави у складі:
головуючого судді – ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,
прокурора – ОСОБА_3 ,
обвинуваченої – ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12026170430000127 від 19.02.2026, щодо:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Запоріжжя, українки, громадянки України, з середньою освітою, не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
за обвинуваченняму вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
встановив:
До Київського районного суду м. Полтави 26.03.2026 надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12026170430000127 від 19.02.2026, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та внаслідок автоматизованого розподілу судової справи між суддями надійшов до провадження судді ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 30.03.2026 призначений відкритий судовий розгляд обвинувального акта у цьому кримінальному провадженні.
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, обставини, встановлені судом.
Судом визнано доведеним обвинувачення про те, що 18.02.2026 близько 18:00 години ОСОБА_4 , перебуваючи за запрошенням потерпілої ОСОБА_5 в квартирі АДРЕСА_3 , де діючи умисно, таємно, з корисливим мотивом, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою особистого збагачення, шляхом вільного доступу, під час спільного вживання алкогольних напоїв, скориставшись, тим, що ОСОБА_5 від випитого алкоголю заснула та переконавшись, що за її діями ніхто не спостерігає, викрала мобільний телефон марки «Motorola E15» на 2/64 GB пам`яті імей1: НОМЕР_1 , імей2: НОМЕР_2 блакитного кольору вартістю 3 091 грн 82 коп., а також грошові кошти у сумі 20 000 грн, номіналом по 1 000 грн, що належали потерпілій.
У подальшому, ОСОБА_4 з місця вчинення кримінального правопорушення зникла, розпорядившись викраденим на власний розсуд. А саме, грошові кошти витратила на власні потреби, а мобільний телефон залишила для висланого користування. Спричинивши тим самим потерпілій ОСОБА_5 матеріального збитку на суму 23 091 грн 82 коп.
Кваліфікація дій обвинуваченого.
Суд кваліфікує дії обвинуваченої ОСОБА_4 за частиною за частиною 4 статті 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.
Прокурор та обвинувачена, просили проводити розгляд справи відповідно до частини 3 статті 349 КПК України.
Потерпіла ОСОБА_5 подала письмову заяву у якій просила проводити судовий розгляд без її присутності, щодо міри та виду покарання покладалася на розсуд суду.
Таким чином, обставини справи ніким із учасників судового розгляду не оспорюються, ОСОБА_4 визнала себе винною. Суд переконався, що обвинувачена правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів у добровільності її позиції немає та їй роз`яснено про позбавлення права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку, а тому суд, відповідно до частини 3 статті 349 КПК України, визнав за недоцільне дослідження доказів стосовно обставин справи, які не оспорюються стороною обвинувачення, обвинуваченою.
Допитана під час судового розгляду справи обвинувачена ОСОБА_4 повідомила суду обставини вчинення інкримінованого злочину 18 лютого 2026 року. Пояснила, що цього дня вживала спільно із потерпілою алкогольні напої. Потерпіла сп`яніла та пішла спати. Натомість ОСОБА_4 зайшла до неї у кімнату та з шафи викрала 20 тис. грн, а на кухні забрала мобільний телефон ОСОБА_5 .
У подальшому поїхала до товариша із яким продовжувала вживати алкоголь. Приблизно 05 березня до неї прийшли працівники поліції, яким обвинувачена добровільно зізналась у вчиненому, видала мобільний телефон потерпілої, повідомила, що викрадені кошти витрачені. Сприяла розслідуванню кримінального правопорушення та щиро розкаялась у вчиненому. Обвинуваченій було відомо місце зберігання коштів в сумі 20 тис. грн, кошти призначались на поховання батька потерпілої. Висловила жаль у судовому засіданні щодо вчиненого та обіцяла повністю відшкодувати потерпілій ОСОБА_5 заподіяну шкоду.
Таким чином, суд, обмеживши дослідження фактичних обставин, допитом обвинуваченої та дослідженням документів, що характеризують особу обвинуваченої та стосуються долі речових доказів, дійшов висновку про доведеність вини обвинуваченої у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.
Позиції учасників судового розгляду.
Прокурор, вважаючи доведеною вину обвинуваченої у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, просив суд призначити ОСОБА_4 покарання за частиною 4 статті 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років. Пропонував на підставі статті 75 КК України звільнити обвинувачену від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком та стягнути процесуальні витрати.
Обвинувачена ОСОБА_4 , визнаючи вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, просила її суворо не карати, розкаялася, із запропонованою прокурором мірою покарання погодилася, запевняла суд, що в подальшому не буде вчиняти кримінальних правопорушень та своїми реальними вчинками доведе виправлення, зобов`язалась повністю відшкодувати шкоду потерпілій ОСОБА_5 .
Мотиви призначення покарання та відомості про особу обвинуваченого, що мають значення для справи.
При призначенні покарання обвинуваченій суд, згідно з вимогами статей 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, особу винної, поведінку до вчинення кримінального правопорушення і після цього, наявність обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання, а також вимоги частини 2 статті 50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Таке покарання має бути необхідним й достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до частини 5 статті 12 КК України, вчинене ОСОБА_4 кримінальне правопорушення за частиною 4 статті 185 КК України є тяжким злочином.
Відповідно до інформації Управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_4 раніше не притягувалася до кримінальної відповідальності.
Відповідно до даних КП «Полтавський обласний центр терапії залежностей ПОР» обвинувачена під наглядом не перебуває та у закладі не лікувалася.
За інформацією КП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради» ОСОБА_4 не перебувала на стаціонарному лікуванні.
Згідно з інформацією Відокремленого підрозділу «Обласна психоневрологічна поліклініка зі стаціонаром №1» обвинувачена не перебувала на амбулаторному лікуванні.
Призначаючи покарання ОСОБА_4 суд пом`якшуючими покарання обставинами вважає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставини, що обтяжують покарання, відсутні.
Факт щирого каяття ОСОБА_4 у вчиненому злочині знайшов своє підтвердження і в судовому засіданні, про що об`єктивно засвідчила її поведінка та визнання вини за інкримінованим кримінальним правопорушенням.
Щодо активного сприяння у розкритті злочину, то як вбачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_4 у ході досудового розслідування відразу надавала визнавальні показання у вчиненні кримінального правопорушення та вказала на обставини їх вчинення, які в подальшому знайшли своє підтвердження.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що обставини, які характеризують особу обвинуваченої, вчинення злочину вперше, а також наявність підстав, які пом`якшують покарання обвинуваченої, її запевнення про стійкий намір змінити життя та вибачення за вчинення правопорушення, відсутність обставин, які обтяжують покарання, свідчать про можливість призначення остаточного покарання у межах санкції статті інкримінованого діяння із застосуванням положень 75 КК України.
Суд враховує позицію прокурора, який вважає, що виправлення і перевиховання обвинуваченої можливе без ізоляції від суспільства.
Отже, ОСОБА_4 необхідно призначити покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України, у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 необхідно звільнити від відбуття покарання з іспитовим строком на 2 (два) роки.
Таке покарання, на переконання суду, є справедливим, відповідає положенням статей 65-68 КК України та буде необхідним для виправлення обвинуваченої, відповідатиме принципу індивідуалізації покарання, запобігання вчиненню нею нових кримінальних правопорушень, особі обвинуваченої та є достатнім, для досягнення визначеної ст. 50 КК України мети покарання. Інші види покарань не забезпечать належної поведінки обвинуваченої.
Мотиви ухвалення інших рішень, що вирішуються судом при ухваленні вироку.
Процесуальні витрати на залучення експерта за проведення судово-товарознавчої експертизи складають 1782,80 грн, які на підставі ст. 124 КПК України підлягають стягненню із обвинуваченої.
Відповідно до розписки мобільний телефон марки «Motorola E15» на 2/64 GB пам`яті імей1: НОМЕР_1 , імей2: НОМЕР_2 , повернутий власнику ОСОБА_5 .
Речовими доказами суд вважає за необхідне розпорядитися відповідно до статті 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 349, 368-371, 373-374, 376, 615 КПК України,
ухвалив:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 2 (два) роки, якщо вона протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені вироком суду обов`язки.
На підставі ч. 1, 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:
1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;
3) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою;
4) працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо буде запропоновано відповідну посаду (роботу).
Іспитовий строк ОСОБА_4 обчислювати з моменту проголошення вироку.
До набрання вироком законної сили щодо ОСОБА_4 запобіжний захід не обирати.
Речовий доказ у виді мобільного телефону марки «Motorola E15» на 2/64 GB пам`яті імей1: НОМЕР_1 , імей2: НОМЕР_2 , вважати повернутим власнику ОСОБА_5 .
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь держави 1782 грн 80 коп. (одна тисяча сімсот вісімдесят дві гривні вісімдесят копійок) судових витрат на залучення експерта.
Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду через Київський районний суд м. Полтави протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідно до статті 532 КПК України, вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини 3 статті 349 КПК України.
Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченому в порядку, визначеному статтею 376 КПК України.
Копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.
Обвинувачений, захисник, потерпілий, мають право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Резолютивна частина вироку проголошена судом на підставі частини 15 статті 615 КПК України.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua