Рішення від 25 березня 2026 р. у справі №642/362/22 — Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №642/362/22

Провадження № 2/552/34/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.03.2026 року Київський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді Кузіної Ж.В.

секретаря судового засідання Безугла А.Г.

за участю представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про припинення права власності на частку у спільному майні,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_4 про припинення права власності на частку у спільному майні посилаючись на те, що він є власником 8/9 частини квартири АДРЕСА_1 , яка є його єдиним та постійним місцем проживання. Відповідачу належить 1/9 частина спірної квартири, що складає 7,88 м2 загальної плої квартири та 5,45 м2 житлової. Наявність частки відповідача в спільному майні обмежує здійснення права власності позивача. Родові відносини між сторонами припинені. Позивач бажає компенсувати відповідачу вартість її частки, яка є незначною та спільне володіння та користування є неможливим. У власності відповідача перебуває інше нерухоме майно, де вона має постійне місце проживання .

Просив припинити право власності ОСОБА_4 на 1/9 частку у спільній трикімнатній кв. АДРЕСА_1 , сплатити на користь ОСОБА_4 грошові кошти, як компенсацію ринкової вартості 1/9 частки спірної квартири, визнати за ОСОБА_3 право особистої власності на 1/9 частку кв. АДРЕСА_1 .

Відповідачем ОСОБА_4 надано відзив га позовну заяву щодо не визнання позовних вимог. Зазначила, що спірна квартира є трикімнатною, де проживає один позивач. Позивачем не доведено, що спільне користування сторін даною квартирою є неможливим. Її 1/9 частка не є незначною та може бути виділена їй у користування будь-яка кімната. Належна їй на праві власності однокімнатна квартира АДРЕСА_2 знаходиться на 3-му поверсі будинку 1872 року побудови, фізичний знос якого складає 72%. З нею проживає онук ОСОБА_5 .

Позивачем ОСОБА_3 надано відповідь на відзив щодо не визнання обставин, які викладені відповідачем у відзиві.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 19 січня 2022 року відкрито загальне позовне провадження по справі.

Згідно розпорядження Голови Верховного Суду № 7/0/9-22 від 14.03.2022 на підставі ст. 147 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» змінено територіальну підсудність судових справ Ленінського районного суду м. Харкова за Київським районним судом м. Полтави.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 30 травня 2023 року справа прийнята до провадження.

Ухвалою суду від 17 листопада 2023 року закрито підготовче провадження та справа призначена до розгляду.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 11 січня 2024 року задоволено клопотання представника позивача щодо витребування доказів, призначено судову будівельно-технічну експертизу. Провадження по справі зупинено.

Ухвалою суду від 01 травня 2025 року поновлено провадження по справі.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 01 липня 2025 року по справі призначена судова будівельно-технічна експертиза, провадження зупинено.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави суду від 20 серпня 2025 року поновлено провадження по справі.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги з підстав , що викладені в позовній заяві, відповіді на відзив та просила позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав, наполягав на обставинах, що викладені у відзиві та додаткових письмових поясненнях. Просив відмовити в задоволенні позову.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази по справі,оглянувши диск, що наданий відповідачем, дійшов до наступного висновку.

Судом установлено, що згідно свідоцтва про право власності на житло від 03.03.1997 року, яке видане Харківською дистанцією цивільних споруд Південної залізниці квартира за адресою АДРЕСА_3 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 .

Згідно свідоцтва про право на спадщину від 10 грудня 2004 року, яке видане Другою Харківською державною нотаріальною конторою позивач набув право власності на 1/9 частину зазначеної квартири.

Відповідно до договору дарування від 22 грудня 2004 року, який посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Драга Ю.Г. ОСОБА_3 набув права власності на 4/9 частини квартири АДРЕСА_1 .

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 10 листопада 2010 року, яке видане Другою Харківською державною нотаріальною конторою ОСОБА_4 є власником 1/9 частини кв. АДРЕСА_1 .

Враховуючи Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, свідоцтво про право на спадщину, договір дарування позивач ОСОБА_3 є власником 1/9 частини, 4/9 частини, 1/3 частини спірної квартири, що в цілому складає 8/9 частини, відповідач є власником 1/9 частини .

Відповідно договору купівлі-продажу від 09 червня 2000 року, який посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Глуховцевою Н.В., ОСОБА_4 є власником нерухомого майна за адресою АДРЕСА_4 .

Згідно договору дарування від 25 серпня 2025 року, який посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Рибкіною О.М., ОСОБА_4 подарувала квартиру за адресою АДРЕСА_4 Старкґард – ОСОБА_8 (онуку, до зміни імені ОСОБА_5 ).

Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Позивач звертаючись з позовом посилається , що частка відповідача є незначною та не може бути виділена.

Відповідно до висновку № 1357 від 29.07.2025 року за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи визначити технічну можливість у відповідності до будівельно-технічних норм (варіантів) розподілу, виділу 1/9 частки трикімнатної квартири АДРЕСА_5 на тепер ОСОБА_9 в буд 8/10 «Г», загальною площею: 71 кв.м, житловою 49, 1 кв.м, що складається з трьох житлових кімнат, у тому числі: 1-а кімната - 16,2 кв.м, 2-а кімната - 16,7 кв.м, 3-а кімната - 16,2 кв.м; кухня - 7,8 кв.м. вбиральня - 1,1 кв.м, коридор - 7,7 кв.м, ванної кімнати - 4,1 кв.м, балкон - 4 кв.м. на підставі документації (технічного паспорту) на зазначену квартиру, не надається можливим.

Станом на дату складання висновку експерта дійсна вартість трикімнатної квартири АДРЕСА_5 , на тепер ОСОБА_9 , в буд 8/10 «Г», на підставі технічної документації (технічного паспорту) та з урахуванням ринкової вартості подібної трьохкімнатної квартири, яка відповідно до технічного паспорту має загальну 71 м2, житлову площу 49,1 м2, висота приміщень 3,20 м, що розташована на 6 поверсі 7 поверхового цегляного будинку у Холодногірському районі м. Харкова, складає 2 313 805 грн.

Положеннями частини першої статті 346 ЦК України наведено перелік випадків, за наявності яких право власності може бути припинено. Виходячи зі змісту частини другої цієї статті, даний перелік не є вичерпним та право власності може бути припиненим і в інших випадках, встановлених законом.

Один з таких випадків наведено в статті 365 ЦК України, яка регулює порядок, підстави та умови припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників. Зокрема, право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї.

Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Позивачем не дотримані вимоги ч.2 ст. 365 ЦК України щодо умови попереднього внесення вартості 1/9 частки спірної квартири на депозитний рахунок суду.

Згідно норм ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2018 року у справі № 908/1754/17 (провадження № 12-180гс18) зроблено висновок, що «відсутність конструкції («за наявності одночасно») в статті 365 ЦК України свідчить про можливість припинення права особи на частку у спільному майні за рішенням суду на підставі позову інших співвласників за наявності хоча б однієї з перелічених законодавцем у частині першій цієї статті обставин (зокрема, в пунктах 1-3). Водночас необхідно зважати, що правова норма, закріплена пунктом 4 частини першої статті 365 ЦК України, не може вважатися самостійною обставиною для припинення права особи на частку у спільному майні за рішенням суду, оскільки фактично встановлює неприпустимість такого припинення (таке припинення є неможливим у разі, якщо воно завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї). Припинення права особи на частку у спільному майні за рішенням суду на підставі положень цієї статті можливе за наявності хоча б однієї з обставин, передбачених пунктами 1-3 частини першої статті 365 ЦК України, за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника, та попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду, а не за наявності всіх обставин, передбачених цією статтею, в їх сукупності».

Відповідно до постанови Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 09 вересня 2024 року за умови доведення наявності підстав, передбачених частинами 1 та 2 ст. 365 ЦК України, для припинення права на частку у спільному майні право відповідача на таку частку підлягає припиненню. З метою уникнення ситуації правової невизначеності, недопущення спору при проведенні державної реєстрації права власності за позивачем судам доцільно задовольняти одночасно з вимогою про припинення права власності на частку у спільному майні й заявлену вимогу про визнання права власності на неї за співвласником, який попередньо вніс на депозитний рахунок вартість спірної частки.

Представник позивача не заперечує внесення коштів вартості 1/9 частини спірної квартири на депозитний рахунок після ухвалення судом відповідного рішення, що не кореспондується з приписами ч.2 ст. 365 ЦК України, яка передбачає, що кошти мають бути внесені позивачем попередньо на депозитний рахунок суду та на час розгляду справи перебувати на рахунку.

За таких обставин, у зв`язку з недотриманням позивачем положень ч.2 ст. 365 ЦК України, підстави для задоволення позовних вимог про припинення права власності на частку у спільному майні відсутні.

Керуючись ст.ст.10,12,81,259,263-265,268 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про припинення права власності на частку у спільному майні відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_3 , місце проживання АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_4 , місце проживання АДРЕСА_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Повний текст судового рішення виготовлений 02 квітня 2026 року.

Головуючий Ж.В.Кузіна