Постанова від 01 квітня 2026 р. у справі №357/4381/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/4381/26

3/357/1909/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.04.2026 суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Руслан Озадовський розглянувши матеріали справи про адміністративні правопорушення, які надійшли з Департаменту патрульної поліції управління патрульної поліції у Київській області полк патрульної поліції в м. Біла Церква та Білоцерківському районі батальйону № 2 відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ст. 122-4 КУпАП,

за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,

У С Т А Н О В И В:

08.03.2026 о 12 год. 02 хв. ОСОБА_1 , в м. Узин вул. Коцюбинського, 131, керуючи транспортним засобом електроциклом марки Cross без державного номерного знаку, не була уважною, не стежила за дорожньою обстановкою, не вжила заходів щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, не дотрималася безпечного бокового інтервалу, не обрала безпечної швидкості руху, внаслідок чого скоїла наїзд на припаркований транспортний засіб Opel Corsa, державний номерний знак НОМЕР_1 , який перебуває у власності ОСОБА_2 , що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів із матеріальними збитками, чим порушила п. 2.3. б, п. 1.5., п. 1.2.1 ПДР України, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.

За даним фактом відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 613061 від 12.03.2026 за ст. 124 КУпАП.

Крім того, 08.03.2026 о 12 год. 02 хв. ОСОБА_1 , в м. Узин вул. Коцюбинського, 131, керуючи транспортним засобом електроциклом марки Cross без державного номерного знаку, будучи учасницею дорожньо-транспортної пригоди, залишила місце події, чим порушила вимоги п. 2.10. а ПДР України, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП.

За даним фактом відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 613070 від 12.03.2026 за ст. 122-4 КУпАП.

В судовому засідання особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 пояснила, що не відчула зіткнення з авто, у зв`язку з чим не вважала, що сталося ДТП. Зазначала, що умислу залишати місце пригоди не мала. Крім того, ОСОБА_1 просила долучити до матеріалів справи розписку, відповідно до якої ОСОБА_2 не має претензій до особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а завдані збитки були сплачені у повному обсязі.

Суддя, заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши протоколи та додані до них документи, прийшов до наступного висновку.

Так, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП, повинен з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 251 КУпАП України доказами про справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких в передбаченому законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його скоєнні та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Положенням ст. 122-4 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за залишення водіями транспортних засобів на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Так, об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП виражається у залишенні місця дорожньо-транспортної пригоди особами, до якої вони причетні, а суб`єктивна сторона правопорушенняв изначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу.

Вимогами ч. 1 ст. 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна, необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

З долучених до матеріалів справи та пояснень ОСОБА_1 вбачається те, що вона залишила місце дорожньо-транспортної пригоди, оскільки не зрозуміла того, що сталася ДТП. І про сам факт події дізналася згодом від працівників поліції. Зазначила, що умислу залишати місце події не мала. Будь-яких належних доказів на підтвердження протилежного матеріали справи не містять.

З огляду на встановлені під час судового розгляду обставини, за відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 умисно залишила місце ДТП, суддя приходить до висновку, що наданими у справі доказами не доведена наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, у зв`язку з чим, відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження по справі підлягає закриттю.

Разом з тим, вина ОСОБА_1 в порушенні п. 2.3. б, п. 1.5., п. 1.2.1 ПДР України встановлена показами в суді особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та матеріалами адміністративної справи, а саме: даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 613061 від 12.03.2026, повідомленням про запрошення до Департаменту патрульної поліції управління патрульної поліції у Київській області полк патрульної поліції в м. Біла Церква та Білоцерківському районі батальйону № 2, схемою місця ДТП, актом огляду транспортного засобу, поясненнями ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , фото таблицями, рапортом.

Суддя, розглянувши протокол та додані до нього документи, заслухавши ОСОБА_1 , вважає, що остання своїми діями вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП - порушення правил дорожнього руху, що спричинило механічні пошкодження транспортного засобу, чим завдано матеріальні збитки.

Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі…

Отже, враховуючи доведеність матеріалами справи вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, суддя вважає за необхідне ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накласти на ньеї адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції, передбаченої ст. 124 КУпАП, а провадження по справі відносно ОСОБА_1 за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП закрити.

На підставі ч. 1 п. 9 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» суддя приходить до висновку про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, як законного представника дитини-інваліда.

Виходячи з викладеного, керуючисьстаттями 221, 276, 283, 284, 294 КУпАП та відповідно до ст. 124 ст.122-4 КУпАП, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП і накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн.

Провадження по справі відносно ОСОБА_1 за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП - закрити.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі ч. 1 п. 9 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» Закону України «Про судовий збір», як законного представника дитини-інваліда.

Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

Термін пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».

СуддяРуслан ОЗАДОВСЬКИЙ