Постанова від 01 квітня 2026 р. у справі №357/1782/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Суд: Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 01 квітня 2026 р.

Справа: №357/1782/26

Суддя: Примаченко В. О.

Справа № 357/1782/26

3/357/1193/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.04.2026 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Примаченко В.О., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли від Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, непрацюючої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ; зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 ; до адміністративної відповідальності не притягувалась, РНОКПП – дані відсутні,

за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, ч. 1 ст. 184 КУпАП, -

У С Т А Н О В И В:

28 січня 2026 року о 08 год. 54 хв. за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї матері ОСОБА_2 , а саме: словесно ображала, погрожувала, чим завдала шкоди психічному здоров`ю постраждалої особи.

За вчинення вказаного правопорушення щодо ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 969289 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП від 28.01.2026.

Крім цього, 28 січня 2026 року о 08 год. 54 хв. за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї матері ОСОБА_2 , а саме: словесно ображала, погрожувала, у присутності малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в результаті чого було завдано шкоди психічному здоров`ю дитини.

За вчинення вказаного правопорушення щодо ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 969291 за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП від 28.01.2026.

Крім цього, 28 січня 2026 року о 09 год. 00 хв. мати ОСОБА_1 неналежним чином виконувала свої батьківські обов`язки, передбачені ч. 1, 2 ст. 150 Сімейного Кодексу України, по догляду за малолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що призвело до того, що дитина за адресою: АДРЕСА_1 , проживає а антисанітарних умовах без продуктів харчування, а також мати ОСОБА_1 вживала алкогольні напої в присутності дитини.

За вчинення вказаного правопорушення щодо ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 969285 за ч. 1 ст. 184 КУпАП від 28.01.2026.

02.04.2026 справи об`єднані в одне провадження під № 357/1782/26 3/357/1193/26.

25.02.2026 ОСОБА_1 до суду не з`явилась, про час, день та місце розгляду справи повідомлена належним чином шляхом доставки SMS-повідомлення щодо документу «Судова повістка про виклик до суду» на 25.02.2026, про що свідчить довідка про доставку SMS-повідомлення від 06.02.2026.

Судова повістка у вигляді SMS-повідомлення про виклик до суду ОСОБА_1 була надіслана на номер телефону, зазначений нею в заявці на отримання судових повісток, повідомлень в електронному вигляді за допомогою SMS-повідомлення від 28.01.2026 (а.с. 7). Причини неявки ОСОБА_1 не повідомила. В зв`язку з неявкою ОСОБА_1 розгляд справи було відкладено.

02.04.2026 ОСОБА_1 до суду не з`явилась, про час, день та місце розгляду справи повідомлена належним чином шляхом доставки SMS-повідомлення щодо документу «Судова повістка про виклик до суду» на 02.04.2026, про що свідчить довідка про доставку SMS-повідомлення від 06.03.2026. Причини неявки ОСОБА_1 не повідомила.

Будь-яких клопотань стосовно суті розгляду справи, пояснень з приводу складеного стосовно неї протоколу, ОСОБА_1 не надіслано до суду.

Відповідно до ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 173-2, ст. 184 КУпАП, не є обов`язковою.

За таких обставин справа вирішується за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи, суддя дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, щодо вчинення домашнього насильства психологічного характеру, та у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, щодо вчинення домашнього насильства психологічного характеру, вчинене щодо малолітньої особи, встановлена матеріалами справи про адміністративні правопорушення а саме:

даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 969289 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП від 28.01.2026, у якому викладено фактичні обставини вчинення правопорушення;

даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 969291 за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП від 28.01.2026, в якому викладено фактичні обставини вчинення правопорушення;

протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 28.01.2026, згідно з яким прийнято заяву від ОСОБА_2 , в якій зазначено, що 28.01.2026 о 08:40 год. ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї матері ОСОБА_2 , а саме: словесно ображала, принижувала та погрожувала, в присутності малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Такими діями було завдано шкоди психічному здоров`ю ОСОБА_2 та малолітньої дитини;

письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 28.01.2026, в яких зазначено, що остання проживає за адресою: АДРЕСА_2 . За адресою: АДРЕСА_1 проживає її донька ОСОБА_1 разом із сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Так, 28.01.2026 о 08:40 год. ОСОБА_2 приїхала до місця проживання своєї доньки. Зайшовши до квартири, виявила, що у квартирі перебувають невідомі особи (три чоловіка та жінка). ОСОБА_2 попросила цих осіб покинути приміщення квартири. В той час, коли невідомі особи залишали квартиру, донька ОСОБА_1 розпочала словесно ображати ОСОБА_2 , принижувати, погрожувати фізичною розправою. Все це відбувалося в присутності малолітньої дитини. ОСОБА_2 зателефонувала на лінію 102 та попросила допомоги;

письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 28.01.2026, відповідно до яких остання відмовилась надавати пояснення згідно з ст. 63 Конституції України та зазначила, що пояснення надасть в суді;

формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 28.01.2026, відповідно до якої поліцейським уповноваженого підрозділу поліції визначено рівень небезпеки ОСОБА_1 відносно ОСОБА_2 , як середній;

терміновим заборонним приписом стосовно кривдника серії АА № 522570 від 28.01.2026, яким щодо ОСОБА_1 встановлено наступні заходи термінового заборонного припису стосовно кривдника (відносно постраждалої особи ОСОБА_2 ): заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою, терміном на 5 діб.

Крім цього, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, щодо ухилення від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітнього сина, встановлена матеріалами справи про адміністративні правопорушення а саме:

даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 969285 за ч. 1 ст. 184 КУпАП від 28.01.2026, у якому викладено фактичні обставини вчинення правопорушення;

електронним рапортом інспектора сектору ювенальної превенції Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області Смазнової К.С. від 28.01.2026, згідно з яким на місці події за адресою: АДРЕСА_1 було виявлено ОСОБА_2 . Остання пояснила, що її донька ОСОБА_1 неналежним чином виконує батьківські обов`язки щодо виховання та догляду за своїм малолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зі слів заявниці за місцем тимчасового проживання її доньки в орендованій квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , систематично збираються компанії невідомих їй осіб, які вживають алкогольні напої та наркотичні засоби. В квартирі, де проживає донька, ОСОБА_2 неодноразово виявляла предмети та речовини, схожі на наркотичні засоби. На місце події було викликано представника Служби у справах дітей Білоцерківської міської ради;

письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 28.01.2026, в яких зазначила, що 28.01.2026 о 08:30 год. вона приїхала до доньки за адресою: АДРЕСА_1 . В квартирі був безлад. Також там перебували троє чоловіків віком від 25-ти до 30-ти років та подружка доньки – ОСОБА_4 зі свою 3-місячною дитиною. Крім цього, в квартирі перебував онук ОСОБА_2 – ОСОБА_5 . ОСОБА_2 запитала у доньки;»Що робиться у квартирі?». На що донька відповіла, що вони прибирають. Після цього у доньки виникла агресія до ОСОБА_2 , вона почала сваритися, кинула телефон матері. ОСОБА_2 викликала поліцію, так як переживала за дитину;

відповідно до письмових пояснень від 28.01.2026 ОСОБА_1 відмовилась надавати пояснення згідно з ст. 63 Конституції України та зазначила, що пояснення надасть в суді;

актом обстеження оцінки рівня безпеки дитини від 28.01.2026. Відповідно до цього акту проведено оцінку рівня безпеки дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 . В акті зазначено, що на момент візиту матір дитини дуже знервована, постійно сварилася зі своєю матір`ю в присутності дитини; дитина гіперактивна, зі слів бабусі – дитина має інклюзію; на момент візиту в квартирі перебували сторонні особи, які відразу покинули помешкання; з наявних продуктів був лише хліб та згорівша смажена картопля; помешкання, в якому проживає дитина, не пристосоване для її проживання; помешкання перебуває в антисанітарному стані; на кухні розкиданий немитий посуд, розбиті тарілки, бруд на підлозі, в кімнаті та коридорі, розкидані речі та дрібне сміття на підлозі. Результати проведення оцінки рівня безпеки дитини – небезпечно. Зі згоди матері ОСОБА_1 дитину забрала бабуся, до створення належних умов у квартирі та забезпечення необхідними продуктами харчування;

фототаблицею до акту обстеження, який підтверджує обставини, викладені в акті обстеження оцінки рівня безпеки дитини від 28.01.2026 щодо антисанітарних умов, безладу в помешканні.

Відповідно до положень ст. 1 розділу І Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» № 2229-VIIІ, домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Домашнє насильство означає всі акти фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, які відбуваються в лоні сім`ї чи в межах місця проживання або між колишніми чи теперішніми подружжями або партнерами, незалежно від того, чи проживає правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні або незалежно від того, чи проживав правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні (ст.3 Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами).

Відповідно до положень ст. 1 розділу І Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» терміновий заборонний припис стосовно кривдника - спеціальний захід протидії домашньому насильству, що вживається уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України як реагування на факт домашнього насильства та спрямований на негайне припинення домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров`я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства.

Статтею 150 Сімейного Кодексу України визначено обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, а саме: 1. Батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. 2. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. 3. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. 4. Батьки зобов`язані поважати дитину. 5. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. 6. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. 7. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Виховання дітей є головним моральним і правовим обов`язком батьків. І від того, як батьки виконують свої обов`язки повною мірою залежить увесь процес розвитку дитини, а відповідно і її формування, становлення як людської особистості.

Беручи до уваги зазначене та викладені у протоколах про адміністративні правопорушення обставини, дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, як вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь психологічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода психічному та фізичному здоров`ю потерпілого.

Крім цього, дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, як вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) психологічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілого, вчинене стосовно малолітньої особи.

Крім цього, дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 184 КУпАП, тобто в ухиленні від виконання батьківських обов`язків щодо малолітнього сина.

Таким чином, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні 28.01.2026 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та ч. 1 ст. 184 КУпАП, повністю доведена, та ОСОБА_1 повинна бути піддана адміністративному стягненню.

Відповідно до вимог ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.

Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Відповідно до положень ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, відповідно до ст. 34 КУпАП, суддею не встановлено.

Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , відповідно до ст. 35 КУпАП, суддею не встановлено.

Враховуючи, що за санкцією ч. 2 ст. 173-2 КУпАП вказане правопорушення є більш серйозним, то саме за цією статтею накладається стягнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 39-1 КУпАП у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої законом.

Призначаючи стягнення, враховуються дані про особу правопорушника, яка вперше притягується до адміністративної відповідальності, її майновий стан, розмір середньомісячного доходу, характер вчиненого правопорушення, обставини його скоєння, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують її відповідальність за адміністративне правопорушення та яке з урахуванням ступеню винуватості ОСОБА_1 має бути у виді штрафу у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510,00 грн., без направлення її на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство, відповідно до ст. 39-1 КУпАП, що на переконання судді буде достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею інших адмінправопорушень.

Виходячи з викладеного, керуючись ст. ст. 36, 40-1, 213, 221, 277, 283 – 285, 294 КУпАП, та відповідно до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, ч. 1 ст. 184 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 винуватою у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, ч. 1 ст. 184 КУпАП, та відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`ятсот десять) грн.

Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп. (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 коп.).

Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

СуддяВіктор ПРИМАЧЕНКО

Оригінал: reyestr.court.gov.ua