Постанова від 01 квітня 2026 р. у справі №608/3052/24 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2026 рокуЛьвівСправа №608/3052/24 пров. №А/857/36743/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді – Іщук Л. П.,

суддів – Глушка І.В., Пліша М.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2025 року (головуючий суддя Грицюк Р.П., м. Тернопіль) у справі №608/3052/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.04.2025 визнано протиправною бездіяльність комісії з розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу при ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 08.11.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 в особі комісії з розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу при ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.11.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, за результатом розгляду якої прийняти рішення.

Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.04.2025 набрало законної сили 06.05.2025.

23.07.2025 позивачем подано до Тернопільського окружного адміністративного суду заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.04.2025 у справі №608/3052/24, яка обгрунтована невиконанням даного рішення боржником.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 14.08.2025 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю.

Як вбачається із змісту оскаржуваної ухвали, свої висновки суд обґрунтовував тим, що позивачем не наведено жодних обґрунтувань необхідності встановлення судового контролю, окрім посилання на невиконання належним чином судового рішення.

Також суд першої інстанції вказав на існування у позивача можливості отримати реальне виконання судового рішення у межах процедури виконавчого провадження, у тому числі шляхом застосування державним виконавцем примусових заходів, визначених Законом України "Про виконавче провадження".

Не погодившись із вказаною ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу до суду першої інстанції, який ухвалив рішення, для встановлення судового контролю.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що державним виконавцем було відкрито виконавче провадження та боржнику було надано строк виконати рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.04.2025 у справі №608/3052/24 протягом 10 днів, однак рішення не було виконано.

Апеляційний розгляд справи здійснено згідно ч.2 ст.312 КАС України в порядку письмового провадження за правилами ст.311 КАС України без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів при наданні оцінки законності та обгрунтованості оскаржуваної ухвали виходить з наступного.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Згідно із ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Виконання рішення суду, яке набрало законної сили, забезпечується, зокрема, і шляхом встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, як це передбачено у розділі ІV КАС України «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах».

У статті 381-1 КАС України встановлено, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382 - 382-3 і 383 цього Кодексу.

Колегія суддів зауважує, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21.11.2024 №4094-IX, який набрав чинності 19.12.2024, змінений механізм судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах. КАС України доповнено статтями 381-1, 382-1 - 382-3 та статтю 382 викладено в новій редакції.

Відповідно до ч.3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 21.11.2024 №4094-IX установлено, що справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 382 КАС України (в редакції Закону №4094-IX) суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Абзацом 2 частини 1 статті 382 КАС України передбачено, що в адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Як вже було встановлено, рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.04.2025 зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 в особі комісії з розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу при ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.11.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, за результатом розгляду якої прийняти рішення.

28.05.2025 Тернопільським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №608/3052/24.

23.06.2025 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гулькою В.І. відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №608/3052/24, виданого 28.05.2025.

13.08.2025 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гулькою В.І. закінчено виконавче провадження №78423250 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з повним виконанням рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.04.2025 у справі №608/3052/24.

У матеріалах справи відсутні докази оскарження ОСОБА_1 постанови про закінчення виконавчого провадження, як і відсутні докази невиконання чи неналежного виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.04.2025 у справі №608/3052/24 боржником.

Враховуючи наведені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.04.2025 у даній справі, зважаючи на закінчення виконавчого провадження №78423250 у зв`язку з повним виконанням судового рішення.

З врахуванням вищенаведеного, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду - без змін.

Керуючись статтями 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2025 року у справі №608/3052/24 – без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Л. П. Іщук

судді І. В. Глушко

М.А. Пліш