Постанова від 01 квітня 2026 р. у справі №260/8273/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2026 рокуЛьвівСправа №260/8273/25 пров. №А/857/2114/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Затолочного В.С.,

суддів: Глушка І.В., Судової-Хомюк Н.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЗРОМ» на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2025 року у справі № 260/8273/25 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЗРОМ» до Головного управління ДПС у Закарпатській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення (рішення суду першої інстанції ухвалене суддею Дору Ю.Ю. у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження в м. Ужгороді, дата складення повного тексту судового рішення не зазначена), -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІЗРОМ» (далі також – ТОВ, позивач) звернулось з адміністративним позовом до Головного управління ДПС України в Закарпатській області (далі також – ГУ ДПС, відповідач 1), Державної податкової служби України (далі також – ДПС України, відповідач 2), у якому просило суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі також – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі також – ЄРПН) від 08.07.2025 року № 13052820/45461076 про відмову у реєстрації податкової накладної № 23 від 27.05.2025;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному державному реєстрі накладних податкову накладну № 23 від 27.05.2025 днем її фактичного подання.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржив позивач, покликаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що позивачем на вимогу відповідача 1 було надано копії документів, які підтверджують здійснення господарських операцій по складеній податковій накладній, зокрема наявність підстави для її складання та реєстрації в ЄРПН, комісією регіонального рівня протиправно прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

У відповідь на подану апеляційну скаргу відповідач 1 подав відзив, у якому заперечує проти вимог скарги, вважає її безпідставною та необґрунтованою, просить відмовити у задоволенні вимог апелянта, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідач 2 не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу. Відповідно до частини четвертої статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) відсутність відзиву не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

У відповідності до вимог частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ТОВ складено та направлено на реєстрацію в ЄРПН, податкову накладну № 23 від 27.05.2025 року на ТОВ «АРТ ВІЛЛЬ ДЕВЕЛОПМЕНТ», код ЄДРПОУ 44878374, опис товару/послуг продавця: сплата за спеціальне майнове право на об`єкт нерухомості кв. № 12 в буд. 1-Б, корп.. 5 за адресою м. Ужгород, вул. Василя Гаджеги згідно графіку платежів.

Відповідно до квитанції від 16 червня 2025 року, податкова накладна № 23 від 27.05.2025 року була збережена контролюючим органом, проте відповідно до статті 201 пункту 201.16 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 (зі змінами) (далі по тексту – Порядок № 1165), реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена, у зв`язку із тим, що обсяг постачання товару/послуги 00120, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Додатково повідомлено: показник «D»=.15.5851%, «Рпоточ»=0. Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

23 червня 2025 року позивачем надано пояснення на підтвердження відомостей, що відображені у податковій накладній №23 від 27.05.2025 року, реєстрацію якої зупинено. Також позивачем було надано копії документів, які підтверджують здійснення господарської операції, а саме:

1. Виписка з Єдиного державного реєстру ТОВ.

2. Витяг з Державного реєстру речових прав на адресу: Закарпатська область, Ужгородський район, м. Ужгород, вул. Гаджеги Василя, будинок,1, корпус 2.

3. Витяг з Державного реєстру речових прав на адресу: Закарпатська область, Ужгородський район, м. Ужгород, вул. Гаджеги Василя, будинок,1, корпус 5.

4. Договір 1-БК5КВ11 купівлі - продажу МОН (перший продаж) від 28.02.2025 року.

5. Договір 1-БК2КВ31 купівлі - продажу МОН (перший продаж) від 28.02.2025 року.

6. Договір підряду № 03/02/2025-Л від 03.02.2025 року.

7. Оборотно - сальдова відомість № 361 за травень 2025 року.

8. Договір підряду № 09-12/24 від 09.12.2024 року.

9. Платіжна інструкція в національній валюті від 23.05.2025 року № 2331.

10. Платіжна інструкція в національній валюті від 26.05.2025 року № 2335.

11. Платіжна інструкція в національній валюті від 27.05.2025 року № 2338.

12. Платіжна інструкція в національній валюті від 27.05.2025 року № 2339.

13. Платіжна інструкція в національній валюті від 27.05.2025 року № 2340.

14. Платіжна інструкція в національній валюті від 27.05.2025 року № 2342.

15. Договір 1-БК2КВ32 купівлі - продажу об`єкта нерухомості (перший продаж) від 28.02.2025 року.

16. Договір 1БК5КВ12 купівлі - продажу об`єкта нерухомості (перший продаж) від 28.02.2025 року.

26.06.2025 направлено позивачу повідомлення № 13017307/45461076 про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в ЄРПН.

У вказаному повідомленні у графі «додаткова інформація» зазначено надати документальне підтвердження щодо наявності у власності земельних ділянок, відомості про об`єкти оподаткування за формою 20-ОПП, пояснення щодо забезпеченості трудовими ресурсами та відповідності рівня заробітної плати, штатний розпис тощо.

У матеріалах справи відсутні відомості про надання позивачем додаткових документів чи пояснень на вказане повідомлення № 13017307/45461076 від 26.06.2025.

08 липня 2025 року комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН ГУ ДПС, прийнято рішення № 13052820/45461076, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 23 від 27.05.2025 року.

Підставою для відмови в реєстрації податкової накладної № 23 від 27.05.2025 в ЄРПН стало ненадання/часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначену у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.

Позивачем було подано скаргу щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН за реєстраційним номером 9214074654 від 20.07.2025.

Вказану скаргу залишено без задоволення та 25.07.2025 року відповідач 2 виніс Рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН від 25.07.2025 № 30580/45461076/2, яке було отримане позивачем 25.07.2025 року.

Відповідач 2 у своєму Рішенні за результатами розгляду скарги зазначив, що відповідно до п. 56.23 ст. 56 ПКУ скаргу залишено без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН без змін.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням відповідача 1 про відмову у реєстрації податкової накладної, позивач звернувся із даним позовом до суду про його скасування та зобов`язання відповідача 2 провести реєстрацію податкової накладної.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання протиправними та скасування рішення комісії з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН від 08.07.2025 року № 13052820/45461076 про відмову у реєстрації податкової накладної № 23 від 27.05.2025 та відповідно зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну № 23 від 27.05.2025.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовано Податковим кодексом України (далі також - ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)).

Контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку (підпункт 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 ПК України).

Згідно з пунктом 61.1 статті 61 ПК України встановлено, що податковий контроль це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, здійснення інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України), що є комплексом заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій (пункт 71.1 статті 71 ПК України).

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

За правилами пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165 (далі - Порядок № 1165), у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються (пункт 11 Порядку № 1165):

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520 (далі – Порядок № 520).

Пунктом 4 Порядку № 520 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 520 платник податку, який склав податкову накладну/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації таких податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може подати такі документи:

договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.

Письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» (пункт 7 Порядку № 520).

За правилами пункту 9 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:

або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування;

або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

Додаткові письмові пояснення та копії документів, зазначені в абзаці шостому цього пункту, платник податку подає до ДПС засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Пунктом 10 Порядку № 520 визначено, що комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Пунктом 12 Порядку № 520 передбачено, що Рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Аналіз указаних норм свідчить, що законодавець встановив чітку та послідовну процедуру реалізації обов`язку платника щодо реєстрації податкової накладної, яка поєднує як обов`язок платника податку належним чином документально підтвердити здійснення господарської операції, так і повноваження контролюючого органу здійснювати превентивний контроль за дотриманням вимог податкового законодавства.

У межах цієї процедури зупинення реєстрації податкової накладної не є санкцією, а виступає тимчасовим запобіжним заходом, спрямованим на перевірку достатності та належності документального підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній. Водночас реалізація такого заходу з боку контролюючого органу обумовлена обов`язком дотримання встановленого законом порядку, зокрема належного інформування платника про підстави зупинення реєстрації та перелік документів, необхідних для подальшого розгляду питання.

Разом із цим, у разі коли платник, будучи належним чином повідомленим про необхідність надання додаткових пояснень та копій документів, не скористався наданим йому правом на їх подання або скористався ним частково, негативні процесуальні наслідки такої поведінки покладаються саме на нього. За таких обставин податковий орган, діючи в межах та у спосіб, визначених Порядком № 520, має законні підстави для прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної без необхідності надання додаткової оцінки реальності господарської операції по суті.

Верховний Суд у постанові від 30 січня 2026 року у справі № 260/224/24 дійшов таких висновків:

«У межах цієї процедури зупинення реєстрації податкової накладної не є санкцією, а виступає тимчасовим запобіжним заходом, спрямованим на перевірку достатності та належності документального підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній. Водночас реалізація такого заходу з боку контролюючого органу обумовлена обов`язком дотримання встановленого законом порядку, зокрема належного інформування платника про підстави зупинення реєстрації та перелік документів, необхідних для подальшого розгляду питання.

Разом із цим, у разі коли платник, будучи належним чином повідомленим про необхідність надання додаткових пояснень та копій документів, не скористався наданим йому правом на їх подання або скористався ним частково, негативні процесуальні наслідки такої поведінки покладаються саме на нього. За таких обставин контролюючий орган, діючи в межах та у спосіб, визначених Порядком № 520, має законні підстави для прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної без необхідності надання додаткової оцінки реальності господарської операції по суті.

Таким чином, відмова в реєстрації податкової накладної у випадку ненадання або часткового надання платником податку витребуваних пояснень і документів є не проявом надмірного формалізму з боку податкового органу, а наслідком невиконання платником податку встановленого законом процесуального обов`язку, що, у свою чергу, унеможливлює реалізацію податковим органом покладеної на нього функції оцінки достатності та належності поданих матеріалів.».

У справі, що розглядається, мали місце наступні обставини:

- у квитанції податковий орган сформулював вимогу про необхідність надання пояснень та копій документів достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної;

- позивач направив повідомлення по спірній податковій накладній та документи, яких на його переконання, достатньо для реєстрації податкової накладної (витяги з Державного реєстру речових прав, договори підряду, договори купівлі-продажу, платіжні інструкції);

- податковим органом надіслано повідомлення про необхідність подання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН;

- у графі «додаткова інформація» вказаного повідомлення зазначено надати документальне підтвердження щодо наявності у власності земельних ділянок, відомості про об`єкти оподаткування за формою 20-ОПП, пояснення щодо забезпеченості трудовими ресурсами та відповідності рівня заробітної плати, штатний розпис тощо.

Отже обставини справи свідчать про те, що податковий орган, здійснивши аналіз наданих позивачем пояснень та доданих документів, надіслав повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкових накладних у яких чітко зазначено документи, які не були надані позивачем, зокрема зазначено, що платником податків не надано документальне підтвердження щодо наявності у власності земельних ділянок, відомості про об`єкти оподаткування за формою 20-ОПП, пояснення щодо забезпеченості трудовими ресурсами та відповідності рівня заробітної плати, штатний розпис.

Суд першої інстанції наголосив на тому, що податковим органом сформульовано чіткий перелік документів, які необхідні для прийняття рішення про реєстрацію спірної податкової накладної.

Суд першої інстанції установив, що позивач не надав додаткових пояснень та копій документів, зазначених у повідомленні № 13017307/45461076 від 26.06.2025, що є безумовною підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Про ненадання ним відповідних пояснень та документів (зазначених у повідомленні) позивач також зазначив і в апеляційній скарзі, зауваживши, що відповідачами не було надано доказів направлення та отримання позивачем зазначеного повідомлення.

Колегія суддів критично оцінює такі доводи апелянта з огляду на наступне. У пункті 2 розділу I Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 6 червня 2017 року № 557 (далі також – Порядок № 557) надано визначення таким поняттям:

суб`єкт електронного документообігу (далі - СЕД) - автор, підписувач, та адресат, які набувають передбачених законодавством прав і обов`язків у процесі електронного документообігу;

повідомлення про набуття статусу суб`єкта електронного документообігу - інформаційне повідомлення, що формується програмним забезпеченням контролюючого органу у складі першої квитанції та засвідчує факт набуття платником податків статусу суб`єкта електронного документообігу після отримання контролюючим органом першого будь-якого електронного документа;

повідомлення про припинення електронного документообігу - електронне повідомлення, що формується у форматі (стандарті), затвердженому в установленому законодавством порядку, програмним забезпеченням контролюючого органу та засвідчує факт і час припинення електронного документообігу;

Відповідно до пункту 1 розділу III Порядку № 557 юридичні особи, самозайняті особи, податкові агенти, контролюючі органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування набувають статусу СЕД з дати, зафіксованої у першій квитанції, та за наявності другої квитанції про прийняття першого електронного документа (якщо інше не встановлено нормативно-правовими актами та цим Порядком).

Набуття статусу СЕД здійснюється шляхом надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі (стандарті) з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Підтвердженням набуття статусу СЕД є отримання автором повідомлення про набуття статусу СЕД у складі першої квитанції.

Відповідно до підпункту 14.1.56-2 ПК України електронний кабінет — це сукупність інформаційно-телекомунікаційних систем Державної податкової служби, призначених для взаємодії між платниками податків і контролюючими органами.

Через електронний кабінет здійснюється:

подання податкової звітності;

листування з податковими органами;

отримання документів (у тому числі актів перевірок, повідомлень, рішень);

реалізація прав і обов`язків платників, передбачених ПК України.

Таким чином, електронний кабінет є офіційним каналом комунікації, прирівняним до поштового листування чи особистого вручення документів.

Згідно з пунктом 42.2 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони:

надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 ПК України;

відправлені за податковою адресою платника рекомендованим листом з повідомленням про вручення;

або вручені особисто платнику (чи його представнику).

У випадку електронної взаємодії ключовим є пункт 42.4 ПК України, який визначає, що документи, надіслані через електронний кабінет, вважаються врученими у день їх надсилання, якщо платник податків має активний електронний кабінет і не повідомив контролюючий орган про відмову від електронного документообігу.

Таким чином, розміщення документів в електронному кабінеті має юридичну силу, аналогічну до вручення під підпис чи поштою. Це означає, що:

строки для подання заперечень, пояснень чи оскарження починають обчислюватися з дати розміщення документа в електронному кабінеті;

ігнорування електронних повідомлень може призвести до пропуску строків адміністративного оскарження чи подання заперечень;

платникам податків рекомендовано регулярно перевіряти свій електронний кабінет, особливо після закінчення звітних періодів.

Отже, електронний кабінет платника податків — це повноцінний правовий механізм комунікації з податковими органами. Усі документи, розміщені через цей канал, мають юридичну силу, а їх отримання вважається належним врученням. Тому систематичний контроль електронного кабінету- це обов`язок суб`єкта електронного документообігу.

Оцінюючи наведені обставини, суд зазначає, що ненадання платником податку додаткових пояснень та документів, прямо витребуваних податковим органом у межах процедури зупинення реєстрації податкової накладної, є самостійною та достатньою підставою для прийняття рішення про відмову в її реєстрації, за умови дотримання податковим органом вимог законодавства щодо змісту та форми відповідного повідомлення.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 30 січня 2026 року у справі № 260/224/24.

Верховний Суд у постанові від 14 листопада 2025 року у справі №380/6412/24 виснував:

«Суд зазначає, що позивач протягом судового розгляду справи доводив, що у квитанції контролюючий орган не конкретизував належним чином документи, які слід було надати для підтвердження інформації, зазначеної у спірних податкових накладних. Проте, такі доводи не є обґрунтованими та змістовними, оскільки, як уже зазначалось, законодавець передбачив, що у разі недостатності пояснень та документів, наданих за наслідками отримання квитанції, контролюючий орган саме у Повідомленні повинен конкретизувати той перелік документів та інформації, яку додатково слід надати платнику податків. У справі, що розглядається, в Повідомленні про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних контролюючий орган чітко вказав, які саме документи слід надати щодо зупиненої податкової накладної, але позивач таким правом не скористався.

Також, Суд зазначає про безпідставність доводів позивача, що направлення йому вказаного Повідомлення не обумовлено відповідною легітимною метою та має бути перевірено судом, підлягають відхиленню, оскільки вказаними нормативно-правовими актами встановлено саме такий алгоритм дії для податкового органу під час розгляду наданих платником податків пояснень та копій документів. Тоді як незгода платника податків з такою процедурою (алгоритмом дій), та/або переліком документів, визначених у Повідомленні не свідчить про нівелювання обов`язку із надання таких документів або додаткових пояснень із обґрунтуванням причин неможливості їх надання чи необґрунтованості їх витребування.

Обґрунтованість та достатність конкретизації необхідних додаткових документів, які наводилися у вказаному Повідомленні, не є предметом оцінки у цій справі, оскільки позивачем у відповідь на Повідомлення не було вчинено жодних дій.

За таких обставин наявні підстави вважати, що позивач у цій справі не проявив належної сумлінності у користуванні наданими податковим законодавством правами. З огляду на неподання додаткових пояснень та/або документів за результатами отримання Повідомлення (з урахуванням того, що позивач не заперечує факт їх отримання) посилання на неправомірність висунутих контролюючим органом вимог у таких Повідомленнях є безпідставними, а прийняття контролюючим органом рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, щодо якої надсилалось Повідомлення, є правомірним та відповідає приписам пункту 9 Порядку № 520. В цьому випадку саме по собі ігнорування платником податків пропозиції контролюючого органу, викладеної в Повідомленні, є самостійною підставою для прояву негативної дискреції.».

В апеляційній скарзі, між іншого, позивач посилається на постанову Верховного Суду від 24 квітня 2025 року у справі № 620/4035/24, висновки якої, на думки останнього, проігноровано судом першої інстанції.

Так, у наведеній постанові Верховний Суд сформував висновок, що до предмета доказування у справі належать обставини того, чи була обґрунтованою вимога контролюючого органу про надання додаткових документів для цілей підтвердження права на реєстрацію спірної податкової накладної в ЄРПН в розрізі встановлених у справі обставин; чи проявив позивач належну сумлінність у користуванні наданими йому податковим законодавством правами; чи є належним чином обґрунтованим і вмотивованим оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН в контексті взаємозв`язку підстави для прийняття такого рішення із поведінкою позивача та змістом наданих ним документів та пояснень, а також в контексті узгодженості підстав прийняття спірного рішення (змісту заповнених граф) між собою.

У контексті зазначеного, суд першої інстанції у справі, що переглядається, акцентував увагу на тому, що, позивач не заперечує та не наводить будь-яких доводів, які б стосувались неотримання ним такого Повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, як і не заперечує та не спростовує жодними належними, достатніми та допустимими доказами, що ним, на вказане Повідомлення, не було надіслано нових пояснень та відповідних документів перелік яких зазначено у Повідомленні від 26.06.2025 № 13017307/45461076.

Слід зазначити, що суд першої інстанції дослідив новий алгоритм взаємодії податкового органу та платника податків під час моніторингу податкових накладних, згідно з яким було додано новий етап під час вирішення питання про реєстрацію ПН чи відмову і її реєстрації.

Суд надав оцінку змісту повідомленням про надання додаткових документів в розрізі конкретизації переліку документів, які необхідно надати.

При цьому, такий етап є важливим для правильного вирішення спору у цій справі, оскільки на цьому етапі податковий орган, повинен конкретизувати той перелік документів та інформації, яку додатково слід надати платнику податків.

Аналогічна позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 24 березня 2025 року у справі № 140/32696/23.

За таких обставин та наведеного правового регулювання суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відмова в реєстрації податкової накладної ґрунтується не на формальному підході контролюючого органу, а на невиконанні платником податку покладеного на нього обов`язку щодо надання витребуваних пояснень та документів.

При цьому, зазначене стосується і доводів позивача, наведених в апеляційній скарзі, щодо неврахування судом першої інстанції окремих висновків Верховного Суду, на думку позивача, у подібних правовідносинах. Так, позивач посилається на правові позиції Верховного Суду, пов`язані виключно з критеріями оцінки доказів та висновками, здійсненими за результатами їх дослідження, що не є свідченням застосування у цій справі норм права, без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду.

У справах № 420/7850/22, № 500/2655/22, № 500/889/21, № 140/506/22, № 380/4146/22, № 400/11727/23 оскаржені рішення про відмову у реєстрації податкової накладної були прийняті до внесення вказаних змін до Порядку № 520, що має важливе значення в контексті спірних правовідносин.

Відповідно, з урахуванням позиції Верховного Суду від 24 березня 2025 року у справі № 140/32696/23, яка зазначена вище, позивач не скористався правом на подання додаткових пояснень та копій документів згідно із змістом повідомлення, в якому був зазначений конкретний перелік документів та інформації, а тому комісія регіонального рівня прийняла правомірне рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

З огляду на вищевикладене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржуване рішення контролюючого органу є правомірним та скасуванню не підлягає.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об`єктивно і всебічно з`ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.

Як убачається з апеляційної скарги, наведені в ній доводи щодо помилковості висновків суду у цій справі фактично зводяться до необхідності нової правової оцінки обставин у справі та дослідження наявних у матеріалах справи доказів. Водночас зазначеним доводам судом першої інстанції вже була надана належна правова оцінка.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши статтю 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Апеляційний суд переглянув оскаржуване судове рішення і не виявив порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати й ухвалити нове.

Відповідно до пункту 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного рішення суд першої інстанцій правильно встановив обставини справи, не допустив неправильного застосуванням норм матеріального права чи порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 241, 242, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЗРОМ» залишити без задоволення, рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2025 року у справі № 260/8273/25 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку лише з підстав, визначених в статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Постанову разом із паперовими матеріалами апеляційної скарги надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи.

Головуючий суддя В. С. Затолочний

судді І. В. Глушко

Н. М. Судова-Хомюк