Постанова від 02 квітня 2026 р. у справі №400/12252/24 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/12252/24

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,

суддів Голуб В.А. та Коваля М.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 травня 2025 року (суддя Устинов І.А., м. Миколаїв, повний текст рішення складений 16.05.2025) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Широківської сільської ради Миколаївської області, третя особа: ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, скасування житлового сертифікату,-

В С Т А Н О В И В:

26.12.2024 до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Широківської сільської ради Миколаївської області, у якому позивачка просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету від 21.06.2024 року №37 "Про надання компенсації за зруйноване майно нерухомого об`єкту ОСОБА_2 за заявою 3В-15.04.2024-98226";

- зобов`язати відповідача прийняти нове рішення про надання компенсації за зруйноване майно нерухомого об`єкту за адресою: АДРЕСА_1 , з врахуванням наявності двох співвласників, а саме: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- скасувати житловий сертифікат на придбання об`єкта житлової нерухомості, що виданий одній особі, а саме - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 травня 2025 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 було відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням позивачка подала апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким повністю задовольнити її позовні вимоги.

На думку апелянта/позивачки суд першої інстанції, встановивши той факт, що майно придбано в період шлюбу сторін та незгоду позивачки на реалізацію спірного рішення, проігнорував цей факт, вказавши, що право власності зареєстровано лише тільки за ОСОБА_2 та тому тільки він має право на отримання зазначеної компенсації та на придбання іншого житла.

Третя особа надіслала до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідач своїм правом подати відзив на апеляційну скаргу не скористався, що, відповідно до статті 304 КАС України, не перешкоджає апеляційному перегляду справи.

Справа розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження.

Апеляційним судом справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів і вимог поданої скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, згідно витягів з Держаного реєстру речових прав №369032125 від 08.03.2024 та №374033619 від 12.04.24 ОСОБА_2 є власником квартири площею 80,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , розмір частки складає 1/1.

Згідно технічного звіту №1705/24, свідоцтва експерта №2960 квартира площею 80,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 була зруйнована через військову агресію рф проти України.

15.04.2024 ОСОБА_2 звернувся до Широківської сільської ради Миколаївської області через портал "Дія" за програмою "Є Відновлення" (заява №3В-15.04.2024-98226) про надання компенсації за знищений об`єкт, а саме вищевказаної квартири. До заяви додано документи на підтвердження права власності та докази руйнування.

За результатами розгляду заяви виконавчим комітетом Широківської сільської ради Миколаївської області було прийнято рішення від 21.06.2024 №35 "Про надання компенсації на зруйноване майно нерухомого об`єкту ОСОБА_2 за заявою №3В-15.04.2024-98226".

Звернувшись до суду з позовом про скасування зазначеного рішення Комісії, ОСОБА_1 зазначила, що зруйноване майно було придбане під час перебування позивачки із ОСОБА_2 в шлюбі, а тому житловий сертифікат мав бути виданий на двох співвласників.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 суд першої інстанції дійшов висновку, що рішення виконавчого комітету від 21.06.2024 року №37 "Про надання компенсації за зруйноване майно нерухомого об`єкту ОСОБА_2 за заявою 3В-15.04.2024-98226" є правомірним і скасуванню не підлягає.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних міркувань.

Так, частина друга статті 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, а також їх посадові особи, зобов`язані діяти виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною четвертою статті 41 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з частиною першою статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Правові та організаційні засади надання компенсації за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, з дня набрання чинності Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №2102-IX, а також правові засади створення та ведення Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, визначено Законом №2923-IX.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону №2923-IX знищені об`єкти нерухомого майна - об`єкти нерухомого майна, які розташовані в Україні та стали непридатними для використання за цільовим призначенням внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, відновлення яких є неможливим шляхом поточного або капітального ремонту, реконструкції, реставрації чи економічно недоцільним:

а) квартири, інші житлові приміщення в будівлі, будинки садибного типу, садові та дачні будинки;

б) об`єкти будівництва (будинки садибного типу, садові та дачні будинки), в яких на момент знищення були зведені несучі та зовнішні огороджувальні конструкції (крім світлопрозорих конструкцій та заповнення дверних прорізів), щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт;

в) складові частини об`єктів будівництва (квартири, інші житлові приміщення в будівлі), які після прийняття в експлуатацію є самостійними об`єктами нерухомого майна, за умови що на момент знищення в об`єкта будівництва були зведені несучі та зовнішні огороджувальні конструкції (крім світлопрозорих конструкцій та заповнення дверних прорізів), щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт.

Відповідно до підпункту 1 частини першої статті 2 Закону №2923-IX, отримувачами компенсації за пошкоджені/знищені об`єкти нерухомого майна є фізичні особи - громадяни України, які є:

а) власниками пошкоджених/знищених об`єктів нерухомого майна;

б) замовниками будівництва - у разі отримання компенсації за пошкоджені об`єкти нерухомого майна, визначені підпунктом "б" пункту 6 частини першої статті 1 цього Закону, або за знищені об`єкти нерухомого майна, визначені підпунктом "б" пункту 4 частини першої статті 1 цього Закону;

в) власниками спеціального майнового права на неподільні житлові об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти житлової нерухомості або особами, які сплатили часткову ціну такого об`єкта та на користь яких зареєстровано обтяження речових прав на такий об`єкт відповідно до Закону України "Про гарантування речових прав на об`єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому", - у разі отримання компенсації за пошкоджені об`єкти нерухомого майна, визначені підпунктом "в" пункту 6 частини першої статті 1 цього Закону, або за знищені об`єкти нерухомого майна, визначені підпунктом "в" пункту 4 частини першої статті 1 цього Закону;

г) особами, які здійснили інвестування/фінансування будівництва об`єктів будівництва, щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт до набрання чинності Законом України "Про гарантування речових прав на об`єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому", - у разі отримання компенсації за пошкоджені об`єкти нерухомого майна, визначені підпунктом "в" пункту 6 частини першої статті 1 цього Закону, або за знищені об`єкти нерухомого майна, визначені підпунктом "в" пункту 4 частини першої статті 1 цього Закону;

ґ) членами житлово-будівельних (житлових) кооперативів, які викупили квартиру, інше житлове приміщення в будівлі, будинок садибного типу, садовий або дачний будинок кооперативу, але не оформили право власності на нього, - у разі отримання компенсації за пошкоджені об`єкти нерухомого майна, визначені підпунктами "а"-"в" пункту 6 частини першої статті 1 цього Закону, або за знищені об`єкти нерухомого майна, визначені пунктом 4 частини першої статті 1 цього Закону;

д) спадкоємцями осіб, визначених підпунктами "а"-"ґ" цього пункту.

При реалізації положень цього Закону не допускається застосування привілеїв чи обмежень до осіб за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови або іншими ознаками (частина друга статті 1 Закону №2923-IX).

Кабінетом Міністрів України в Порядку надання компенсації за пошкоджене/знищене майно можуть визначатися додаткові категорії осіб, яким може надаватися компенсація за пошкоджені/знищені об`єкти нерухомого майна.

Отримувачами компенсації не можуть бути: 1) особи, до яких застосовано санкції відповідно до Закону України "Про санкції"; 2) особи, які мають судимість за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених розділом I "Злочини проти основ національної безпеки України" Особливої частини Кримінального кодексу України; 3) спадкоємці щодо пошкоджених/знищених об`єктів нерухомого майна, які належали за життя спадкодавцям, визначеним пунктами 1 і 2 цієї частини (частини друга та третя статті 2 Закону №2923-IX).

Згідно із статтею 3 Закону №2923-IX для розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна виконавчий орган сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради (далі - виконавчий орган ради), військова адміністрація населеного пункту або військово-цивільна адміністрація населеного пункту утворює Комісію з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (далі - Комісія з розгляду питань щодо надання компенсації), як консультативно-дорадчий орган та затверджує положення про роботу такої Комісії.

Комісія з розгляду питань щодо надання компенсації у своїй діяльності керується Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами.

Згідно із частиною першою статті 4 Закону №2923-IX заява про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна подається до Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації, уповноваженої розглядати заяви про надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна на відповідній території. Така заява подається під час дії воєнного стану та протягом одного року з дня його припинення або скасування на території, на якій розташований (розташовувався) знищений об`єкт нерухомого майна.

Заява про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна подається щодо кожного знищеного об`єкта нерухомого майна окремо.

Частиною сімнадцятою статті 4 Закону №2923-IX встановлено, що заява про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна направляється на розгляд Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації, уповноваженої розглядати заяви про надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна на відповідній території, автоматично програмними засобами Реєстру пошкодженого та знищеного майна.

Абзацом 1 частини третьої статті 6 Закону №2923-IX визначено, що строк розгляду заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації не повинен перевищувати 30 календарних днів з дня подання заяви.

Рішення про надання/відмову у наданні компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна підлягає затвердженню рішенням виконавчого органу ради, військової адміністрації населеного пункту або військово-цивільної адміністрації населеного пункту протягом п`яти календарних днів з дня прийняття Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації такого рішення (абзац 1 частини сьомої статті 6 Закону №2923-IX).

Відповідно до частини шостої статті 6 Закону №2923-IX підставами для відмови у наданні компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна є:

1) подання заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна особою, яка не може бути отримувачем компенсації відповідно до цього Закону або не має повноважень для подання заяви;

2) виявлення недостовірних даних, зазначених у заяві про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна;

3) подання заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна після спливу строку, визначеного частиною першою статті 4 цього Закону.

Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.04.2023 №381 затверджено Порядок надання компенсації для відновлення окремих категорій об`єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації, з використанням електронної публічної послуги "є Відновлення" (надалі - Порядок №381, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 3 Порядку №381 визначено, щ отримувачем компенсації є фізична особа - громадянин України, яка досягла 18-річного віку та подала засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) або в інший спосіб, передбачений цим Порядком, заяву та є власником (співвласником) пошкодженого об`єкта, право власності якого підтверджено.

Згідно п.6 Порядку №381 компенсація надається у разі, коли:

об`єкт нерухомого майна був пошкоджений після набрання чинності Указом Президента України від 24.02.2022 №64 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX "Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні";

об`єкт нерухомого майна розташований на території України, крім територій активних бойових дій, територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, або тимчасово окупованих російською федерацією територій України, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Мінреінтеграції, для яких на дату подання заяви не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації;

відомості про право власності на пошкоджений об`єкт внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

обсяг пошкоджень не перевищує суму компенсації, що визначена в абзацах п`ятнадцятому і шістнадцятому пункту 10 цього Порядку (крім випадку, передбаченого пунктом 25-1 цього Порядку).

Для розгляду питання надання компенсації виконавчими органами сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, військовими адміністраціями населеного пункту або військово-цивільними адміністраціями населеного пункту (далі - уповноважений орган) утворюється комісія з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України (далі - комісія). Комісія є консультативно-дорадчим органом, підзвітним та підконтрольним уповноваженому органу. Уповноважений орган забезпечує дотримання комісією вимог цього Порядку. (п.7 Порядку №381)

Відповідно п.8 Порядку №381 комісія відповідно до цього Порядку, зокрема: розглядає заяви; встановлює наявність/відсутність права та підстав для надання компенсації та пріоритетного права на отримання компенсації відповідно до пункту 5 цього Порядку; перевіряє наявність в Реєстрі пошкодженого та знищеного майна відомостей щодо акта комісійного обстеження, виконаного відповідно до пункту 8-1, та/або звіту з технічного обстеження відповідно до пункту 9 Порядку виконання невідкладних робіт. У разі відсутності таких відомостей в Реєстрі пошкодженого та знищеного майна комісія вживає заходів для проведення обстеження відповідно до законодавства шляхом звернення до уповноваженого органу або самостійно, якщо вона виконує функції комісії відповідно до Порядку виконання невідкладних робіт (крім випадків, коли заявник звертається за отриманням компенсації за виконаний ремонт); приймає рішення про зупинення/поновлення розгляду заяви, надання/відмову в наданні компенсації відповідно до цього Порядку;

Згідно п.11 Порядку №381 комісія в Реєстрі пошкодженого та знищеного майна: отримує заяви для їх розгляду; перевіряє надану інформацію в заяві та додані документи; вносить відомості про зупинення/поновлення розгляду заяви із зазначенням інформації та/або документів, які заявник повинен додати, але в межах та відповідно до пункту 13 цього Порядку; вносить результати комісійного обстеження у разі його проведення у випадках, передбачених абзацом сьомим пункту 8 цього Порядку, за рішенням цієї комісії; вносить за кожним пошкодженим об`єктом чек-лист, результати фотофіксації пошкоджень об`єкта та визначає розмір компенсації; вносить відомості про надання/відмову у наданні компенсації.

Пунктом 12 Порядку №381 визначено, що за результатами розгляду заяви комісія приймає рішення про надання/відмову в наданні компенсації та передає це рішення на розгляд уповноваженого органу не пізніше п`яти робочих днів з дати прийняття такого рішення. У рішенні про відмову у наданні компенсації обов`язково зазначаються підстави для такої відмови.

Також, п. 13 Порядку №381 визначено чіткий алгоритм дій отримувача компенсації для отримання компенсації.

Пунктом 14 Порядку №381 визначено, що черговість прийнятих до розгляду заяв визначається автоматично програмними засобами Реєстру пошкодженого та знищеного майна у порядку надходження інформаційних повідомлень з урахуванням пріоритетного права, визначеного пунктом 5 цього Порядку. Строк розгляду заяви не повинен перевищувати 30 календарних днів з дня її подання до комісії та до внесення в Реєстр пошкодженого та знищеного майна рішення про надання/відмову в наданні компенсації.

За аналізом наведених положень, можна дійти висновку, що з метою отримання компенсації за пошкоджений об`єкт нерухомого майна особа, яка є власником такого майна, звертається із відповідною заявою, розгляд якої здійснює спеціально визначена комісія. При цьому, в межах покладених на комісію завдань, остання, зокрема, здійснює розгляд заяв та перевіряє наявність в Реєстрі пошкодженого та знищеного майна відомостей щодо акта комісійного обстеження, виконаного відповідно до п.8-1, та/або звіту з технічного обстеження відповідно до п.9 Порядку виконання невідкладних робіт. В процесі розгляду заяви комісія може прийняти рішення про зупинення/поновлення розгляду заяви та надання/відмови в наданні компенсації.

Ураховуючи, що згідно витягів з Держаного реєстру речових прав № 369032125 від 08.03.2024 та №374033619 від 12.04.2024, ОСОБА_2 є єдиним власником квартири площею 80,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , і позивачкою не доведено наявність підстав для відмови в наданні такої компенсації, що закріплені в частині шостій статті шостої Закону №2923-IX, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність у суду підстав для скасування рішення Виконавчого комітету Широківської сільської ради Миколаївської області від 21.06.2024 року №37 "Про надання компенсації за зруйноване майно нерухомого об`єкту ОСОБА_2 за заявою 3В-15.04.2024-98226".

Відхиляючи доводи апеляційної скарги про те, що позивачка є співвласником зруйнованого житла колегія суддів звертає увагу апелянтки на приписи чинного законодавства, а саме:

1. частини сьомої статті 4 Закону №2923-IX, яка встановлює перелік документів, що додаються до заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна, серед яких, у разі якщо отримувачем компенсації є власник об`єкта нерухомого майна, - копія документа, що підтверджує право власності на об`єкт нерухомого майна (пункт 1);

2. абзац третій пункту 6 Порядку №381, який встановлює, що компенсація надається у разі, коли відомості про право власності на пошкоджений об`єкт внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

3. абзац першій пункту 3 Порядку №381, яким визначено, що отримувачем компенсації є фізична особа - громадянин України, яка є власником (співвласником) пошкодженого об`єкта, право власності якого підтверджено.

Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується апелянтом, документи, що підтверджує право власності на об`єкт нерухомого майна у позивачки відсутні.

Резюмуючи вищевикладене колегія суддів зазначає, що доводи апеляційної не знайшли свого підтвердження, спростовуються матеріалами справи та не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанцій було порушено норми матеріального права. Суд правильно та повно з`ясував усі обставини справи та надав їм юридичну оцінку відповідно до норм матеріального та процесуального права.

У контексті оцінки доводів апеляційної скарги колегія суддів при прийнятті даного судового рішення також застосовує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в п. 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії", заява №303-A, п. 29).

Згідно з пунктом першим частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відтак, апеляційна скарга позивачки задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 травня 2025 року – без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає відповідно до ч. 6 ст. 12, ст. 257 та ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя-доповідач В.О.Скрипченко

Суддя В.А.Голуб

Суддя М.П.Коваль