Постанова від 02 квітня 2026 р. у справі №420/18370/24 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/18370/24

Перша інстанція: суддя Хурса О. О.,

повний текст судового рішення

складено 05.12.2025, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача – Федусика А.Г.,

суддів: Семенюка Г.В. та Шляхтицького О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Головного управління Національної гвардії України про визнання протиправними дій, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27.09.2024 зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 Головного управління Національної гвардії України (далі ВЧ) здійснити перерахунок з 29.01.2020 по 19.05.2023 сум грошового забезпечення, одноразової грошової допомоги при звільненні, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги для оздоровлення, компенсації за невикористані основну та додаткову відпустки, премії ОСОБА_1 , з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт відповідно до пункту 4 Постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30.08.2017, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

У зв`язку з відсутністю доказів виконання вказаного судового рішення, позивач звернувся до суду із заявою щодо встановлення судового контролю в порядку ст.382 КАС України.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 06.11.2025 зобов`язано ВЧ подати у місячний строк з моменту отримання копії даної ухвали суду звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.09.2025 по справі №420/18370/24.

03.12.2025 ВЧ подано звіт про виконання рішення суду, в обґрунтування якого відповідач зазначив, що ВЧ проведено перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 на виконання вказаного рішення Одеського окружного адміністративного суду в розмірі 7001,45 грн. та відповідно платіжного доручення №5032 від 17.12.2024 наведені вище кошти перераховані на користь ОСОБА_1 .

На підтвердження викладених обставин відповідач надав:

- перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 за рішенням суду по справі №420/1837/24 від 27.09.2024 року за період з 19.01.2020 року по 19.05.2023 року;

- довідку-розрахунок згідно рішення суду від 27.09.2024 року по справі №420/1837/24, відповідно до якого нараховано за рішенням суду - 7369,95 грн. (в тому числі військовий збір 5% - 368,50 грн.) ПДФО 18% - 1326,59 грн., компенсація ПДФО – 1326,59 грн., до сплати – 70021,45 грн.;

- платіжне доручення №5032 від 17.12.2024, згідно якого ОСОБА_1 виплачено 7001,45 грн. на виконання рішення суду.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2025 року прийнято звіт ВЧ про виконання рішення по справі №420/18370/24.

Не погоджуючись з даною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що судове рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального права, у зв`язку з чим апелянт просив його скасувати та відмовити у прийнятті звіту.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем виконано рішення суду у даній справі.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 129 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Відповідно до ч.2 ст.14 КАС України судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

За приписами ч.2 ст.17 КАС України особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення позову.

Процедура виконання судового рішення, у тому числі встановлення судового контролю по справі за адміністративним позовом, визначаються нормами КАС України.

Згідно ч.ч.1,2 ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч.1, 2 ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Апеляційний суд також враховує рішення ЄСПЛ у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» (заява № 40450/04), в якому суд зазначив, що у справах про невиконання судових рішень будь-який засіб юридичного захисту, який дозволяє запобігти порушенню шляхом забезпечення вчасного виконання рішення, є в принципі найціннішим. Однак, якщо судове рішення винесене проти держави і на користь фізичної особи, від такої особи в принципі не слід вимагати використання таких засобів: тягар виконання такого рішення покладається головним чином на органи влади, яким слід використати всі засоби, передбачені в національній правовій системі, щоб прискорити процес виконання рішення і не допустити таким чином порушення Конвенції.

Як вже зазначалось вище, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2024 року, яке набрало законної сили, зокрема, зобов`язано ВЧ здійснити перерахунок з 29.01.2020 по 19.05.2023 сум грошового забезпечення, одноразової грошової допомоги при звільненні, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги для оздоровлення, компенсації за невикористані основну та додаткову відпустки, премії ОСОБА_1 , з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт відповідно до пункту 4 Постанови КМУ №704 від 30.08.2017, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою виконання рішення суду ВЧ проведено перерахунок, про що свідчить наданий відповідачем перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 на виконання рішення суду по справі №420/1837/24 від 27.09.2024 року за період з 19.01.2020 року по 19.05.2023 року.

Разом з цим, з наданого відповідачем розрахунку вбачається, що перерахунок проведено не в повному обсязі, зокрема, звіт відповідача не містить обґрунтування зменшення відсотка премії.

Так, зі змісту наведеного розрахунку вбачається, що за червень 2020 р. – до перерахунку премія позивача складала 4499,00 грн., а після перерахунку склала – 2016,00 грн, премія за липень 2022р. до перерахунку була - 9094,50 грн., а після перерахунку склала – 4462,50 грн.

Відтак, ВЧ самостійно зменшено ту складову грошового забезпечення, що раніше вже була виплачена позивачу.

Крім того, відповідачем на виконання рішення суду не застосовано в повному обсязі прожитковий мінімум станом на 01.01.2020 р., 01.01.2021 р., 01.01.2022 р. та 01.01.2023 р. для всіх складових грошового забезпечення.

Таким чином, загальна сума перерахунку грошового забезпечення (8696,54 грн. нараховано, 7001,45 грн. виплачено після податків) не в повній мірі відповідає обсягу зобов`язань, враховуючи періоди та коефіцієнти, що свідчить про неповне виконання судового рішення.

Враховуючи наведене, апеляційний суд зазначає, що зобов`язання, викладені в резолютивній частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року, відповідачем фактично не виконані.

Апеляційний суд зауважує, що суд, маючи вказані повноваження щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, яке набуло законної сили, не може відмовлятись від його застосування, позбавляючи позивача права, гарантованого ст.6 Конвенції.

Стосовно доводів апелянта про необхідність застосування до командира ВЧ штрафу, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до ч.3, ч.5 ст.382-3 КАС України у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

В даному випадку, колегія суддів вважає за можливе звільнити від сплати штрафу за невиконання судового рішення, оскільки відповідачем рішення виконано частково.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу відповідача, що подальше невиконання суб`єктом владних повноважень рішення суду по цій справі, зокрема в частині перерахунку з 29.01.2020 по 19.05.2023 сум грошового забезпечення з усіма її складовими ОСОБА_1 , з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт відповідно до пункту 4 Постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30.08.2017 з урахуванням раніше виплачених сум, може мати наслідком застосування судом приписів ст.382-3 КАС України.

Згідно п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали було неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, а відтак, відповідно до ст.ст.315, 317 КАС України оскаржувана ухвала підлягає скасуванню із прийняттям нового судового рішення про встановлення судового контролю та надання ВЧ строку для подання звіту про виконання судового рішення.

Керуючись ст.ст.308, 311, 312, 320, 321, 322, 325 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2025 року – скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у прийнятті звіту Військовій частині НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 про виконання рішення суду у справі №420/18370/24 – відмовити.

Встановити відповідачу новий строк для подання звіту про виконання у повному обсязі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2025 року по справі №420/18370/24 та зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Головного управління Національної гвардії України подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт у 15 денний строк з моменту набрання законної сили вказаною постановою апеляційного суду.

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про накладення штрафу – відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Суддя-доповідач А.Г. Федусик

Судді Г.В. Семенюк О.І. Шляхтицький