Постанова від 30 березня 2026 р. у справі №280/10811/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

31 березня 2026 року м. Дніпросправа № 280/10811/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.01.2026 ( суддя Новікова І.В.) в адміністративній справі №280/10811/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі – відповідач), в якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 12 вересня 2025 року №084650012620 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах позивачу;

зобов`язати відповідача зарахувати до страхового стажу позивача періоди роботи у колгоспі “Іскра” з 09.08.1982 по 09.11.1985, у колгоспі “Іскра” з 20.02.1988 по 17.05.1988, у колгоспі “Шлях до комунізму” з 25.05.1988 по 22.09.1989, у колгоспі “Іскра” з 26.09.1989 по 24.05.1993 та зарахувати до пільгового страхового стажу, відповідно до п. 3 ч.2 ст.114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” періоди роботи на посаді механізатора з 01.03.2005 по 03.12.2012, на посаді тракториста-механізатора сільскогосподарського виробництва з 26.02.2013 по 18.11.2013 та з 24.02.2014 по 24.02.2022 у Товаристві з обмеженою відповідальністю “Ніка” (ЄДРПОУ 24516694), згідно записів у трудовій книжці серії НОМЕР_1 ;

зобов`язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах з 05 вересня 2025 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що він у встановленому порядку звернувся до органів ПФУ з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, проте відповідачем було прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії. Позивач вважає таке рішення протиправним та зазначає, що відповідачем під час розгляду його документів протиправно було відмовлено у зарахуванні до страхового стажу періодів з 09.08.1982 по 09.11.1985, з 20.02.1988 по 17.05.1988, з 25.05.1988 по 22.09.1989, з 26.09.1989 по 24.05.1993, оскільки такі періоди трудової діяльності підтверджуються відомостями трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_1 . Також, позивач вказував на те, що періоди роботи з 01.03.2005 по 03.12.2012 на посаді механізатора, з 26.02.2013 по 18.11.2013 на посаді тракториста-машиніста та з 24.02.2014 по теперішній час на посаді тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва підлягають зарахуванню до пільгового стажу роботи. З урахуванням викладеного у позовній заяві, позивач просив задовольнити позовні вимоги.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 22.01.2026 адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 12 вересня 2025 року №084650012620 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 .

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи у колгоспі “Іскра” з 09.08.1982 по 09.11.1985, у колгоспі “Іскра” з 20.02.1988 по 17.05.1988, у колгоспі “Шлях до комунізму” з 25.05.1988 по 22.09.1989, у колгоспі “Іскра” з 26.09.1989 по 24.05.1993 та зарахувати до пільгового страхового стажу, відповідно до п.3 ч.2 ст.114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” періоди роботи на посаді механізатора з 01.03.2005 по 03.12.2012, на посаді тракториста-механізатора сільськогосподарського виробництва з 26.02.2013 по 18.11.2013 та з 24.02.2014 по 24.02.2022 у Товаристві з обмеженою відповідальністю “Ніка” (ЄДРПОУ 24516694), згідно записів у трудовій книжці серії НОМЕР_1 .

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 05.09.2025, з урахуванням додатково зарахованих періодів роботи до страхового стажу та пільгового стажу.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору. В апеляційній скарзі зазначає, що до стажу роботи зараховується період трудової діяльності в колгоспі зокрема, на підставі додаткової інформації про перебування особи членом колгоспу та виконання встановленого мінімуму трудової участі в колективному господарстві. Відповідач зазначає, що до страхового стажу не враховано періоди роботи згідно запису трудової книжки ( НОМЕР_1 від 12.08.1982), з 09.08.1982 по 09.11.1985, з 20.02.1988 по 17.05.1988, з 25.05.1988 по 22.09.1989, з 26.09.1989 по 24.05.1993, оскільки відсутня уточнююча довідка про встановлений та відпрацьований мінімум трудової участі в громадському господарстві (колгоспі). Також, відповідач вказував на те, що стаж роботи на посаді тракториста-машиніста не підтверджено, оскільки відсутня пільгова довідка.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без виклику учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

05.09.2025 ОСОБА_1 звернувся до органів ПФУ з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Рішенням ГУ ПФУ в Кіровоградській області від 12.09.2025 №084650012620, яке прийнято за принципом екстериторіальності, ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії з посиланням на те, що позивач не має права на призначення пенсії відповідно до пункту 3 частини 2 статті 114 Закону, у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу на посаді тракториста-машиніста.

Також, у вказаному рішенні зазначено про те, що до страхового стажу не враховано періоди роботи згідно запису трудової книжки ( НОМЕР_1 від 12.08.1982), з 09.08.1982 по 09.11.1985, з 20.02.1988 по 17.05.1988, з 25.05.1988 по 22.09.1989, з 26.09.1989 по 24.05.1993, оскільки відсутня уточнююча довідка про встановлений та відпрацьований мінімум трудової участі в громадському господарстві (колгоспі).

Позивач не погодившись зі спірним рішенням про відмову в призначенні пенсії, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Суд апеляційної інстанції переглядаючи судове рішення та застосовуючи сталу практику Верховного суду з спірних питань, зазначає.

Щодо зарахування до пільгового страхового стажу, відповідно до п.3 ч.2 ст.114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” періоди роботи на посаді механізатора з 01.03.2005 по 03.12.2012, на посаді тракториста-механізатора сільськогосподарського виробництва з 26.02.2013 по 18.11.2013 та з 24.02.2014 по 24.02.2022.

Згідно з пп. 2 п. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається чоловікам, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Верховний Суд у постановах від 09.02.2020 у справі № 155/920/17 та від 29.07.2020 у справі № 128/1402/17 зробив висновок про те, що головними умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є виконання робіт на посаді тракториста-машиніста, безпосередня зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, досягнення відповідного віку, а також наявність кількості відповідного стажу.

Верховний Суд у вищезазначених постановах, враховуючи роз`яснення, викладені у листі Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 7, зауважив, що до трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, належать працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідні посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільгосп робіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відпрацювали повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, з ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства. До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва. Єдина назва професії «тракторист-машиніст», запроваджена в 1961 році, охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист-скреперист, грейдерист; комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист; машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора; машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки; механік-комбайнер, тракторист, тракторист-бульдозерист. До числа трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, віднесено працівників, прийнятих на роботу трактористами-машиністами, які мають про це відповідні посвідчення.

Враховуючи те, що єдина назва професії «тракторист-машиніст», запроваджена в 1961 році, охоплює, у тому числі таку професію як «тракторист», а також те, що позивач у спірний період працював на посаді тракториста, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що відповідач неправомірно відмовив у зарахуванні названого періоду до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії згідно з пп. 2 п. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV, а саме чоловікам, які працювали трактористами-машиністами.

Водночас, відмовляючи у зарахуванні до пільгового стажу періодів роботи на посаді механізатора з 01.03.2005 по 03.12.2012, на посаді тракториста-механізатора сільськогосподарського виробництва з 26.02.2013 по 18.11.2013 та з 24.02.2014 по 24.02.2022 у Товаристві з обмеженою відповідальністю “Ніка”, відповідач вказав на не подання позивачем пільгової довідки.

Так, відповідно до пункту 4.7 Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Абзацом четвертим пункту 1.8 розділу I Порядку №22-1 визначено, що у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу або засобами Порталу Дія). Якщо документи будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата реєстрації заяви на вебпорталі або засобами Порталу Дія.

За приписами п. 4.2 Порядку №22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію зокрема: повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів.

Також, в силу положень частини 1 статті 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення», частини 3 статті 44 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» саме органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Отже, відповідач, маючи сумніви щодо підтвердження факту наявності у позивача необхідного пільгового стажу, враховуючи конкретні обставини цієї справи, мав право на звернення до підприємств, на яких працював останній, із вимогою про надання необхідних додаткових документів, здійснення відповідної перевірки достовірності поданих відомостей та умов праці, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Проте, в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про вчинення відповідачем дій, спрямованих на проведення перевірки відомостей щодо роботи позивача у спірні періоди на посаді, яка дає останній право на пенсію за віком на пільгових умовах, не повідомлено позивача про необхідність надання додаткових документів до її заяви про призначення пенсії, як і не доведено відсутності у трудовій книжці позивача, яка у даному випадку є основним документом, що підтверджує стаж відповідних записів чи неточностей.

Водночас, у постанові від 21 лютого 2018 року у справ № 687/975/17 (адміністративне провадження № К/9901/110/17) Верховний Суд погодився з висновками суду першої інстанції стосовно того, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Аналогічна позиція підтримана Верховним Судом у постанові від 11 травня 2022 року у справі № 120/1089/19-а.

Натомість, в даному випадку пенсійним органом покладено тягар негативних наслідків із необґрунтованих підстав виключно на позивача.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для зобов`язання відповідача зарахувати до пільгового стажу позивача періоди роботи на посаді механізатора з 01.03.2005 по 03.12.2012, на посаді тракториста-механізатора сільськогосподарського виробництва з 26.02.2013 по 18.11.2013 та з 24.02.2014 по 24.02.2022 у Товаристві з обмеженою відповідальністю “Ніка”.

Щодо зарахування до страхового стажу позивача періодів роботи у колгоспі “Іскра” з 09.08.1982 по 09.11.1985, у колгоспі “Іскра” з 20.02.1988 по 17.05.1988, у колгоспі “Шлях до комунізму” з 25.05.1988 по 22.09.1989, у колгоспі “Іскра” з 26.09.1989 по 24.05.1993.

Так, приписами ч.2 ст.24 Закону №1058-IV визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Положеннями ч.4 ст.24 Закону №1058-IV встановлено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

У законодавстві, що діяло раніше (до 1.01.2004р.), зокрема, у статті 56 Закону №1788- XII передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Аналізуючи вищевказане, судова колегія зазначає, що законодавець передбачив зарахування до страхового стажу періоду роботи та членства у колгоспі і визначив для цього певні умови та порядок. Так, за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, то враховується час роботи за фактичною тривалістю, якщо ж виконував встановлений мінімум трудової участі або не виконував з поважних причин, то зараховується весь період роботи.

Порядок підтвердження стажу регламентовано у ст.62 Закону №1788-XII, яка визначає, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Проте, якщо у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються додаткові докази, зазначені у пункті 3 Порядку №637, а за відсутності документів про наявний стаж або відсутності архівних даних, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, пов`язаних з заявником спільною роботою.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи під час апеляційного розгляду, що у трудовій книжці колгоспника № НОМЕР_2 , що видана на ім`я ОСОБА_1 , міститься інформація про періоди його роботи у колгоспі “Іскра” з 09.08.1982 по 09.11.1985, у колгоспі “Іскра” з 20.02.1988 по 17.05.1988, у колгоспі “Шлях до комунізму” з 25.05.1988 по 22.09.1989, у колгоспі “Іскра” з 26.09.1989 по 24.05.1993.

При цьому, трудова книжка колгоспника № НОМЕР_2 за зазначені періоди містить інформацію про встановлений мінімум трудової участі та фактично відпрацьований позивачем час.

Отже, відповідач має обов`язок провести зарахування до страхового стажу позивача періодів роботи у колгоспі “Іскра” з 09.08.1982 по 09.11.1985, у колгоспі “Іскра” з 20.02.1988 по 17.05.1988, у колгоспі “Шлях до комунізму” з 25.05.1988 по 22.09.1989, у колгоспі “Іскра” з 26.09.1989 по 24.05.1993, з урахуванням інформації про виконання трудової участі позивачем, що міститься у трудовій книжці колгоспника № НОМЕР_2 .

Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та надано їм належну юридичну оцінку, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Керуючись статтями 241-245, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.01.2026 в адміністративній справі №280/10811/25 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 31 березня 2026 року та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 02 квітня 2026 року.

Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко

суддя Л.А. Божко

суддя Ю. В. Дурасова